Ухвала

від 23.05.2024 по справі 910/6261/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.05.2024Справа № 910/6261/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши

заяву Державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України»

про забезпечення позову у справі

за позовом Державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Київстар», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, м. Київ

про стягнення 55 125,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

Встановив:

Державна установа «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України» (далі ДУ ЦІТ МВС України/позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі ПрАТ «Київстар»/відповідач) про стягнення 55 125,00 грн майнової відповідальності за безпідставне скорочення переліку послуг за договором про закупівлю послуг №КК27/2024 від 09.01.2024.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.05.2024 позовну заяву ДУ ЦІТ МВС України прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (далі НКЕК/третя особа), судове засідання у справі призначив на 01.07.2024.

Крім того, 21.05.2024 через систему «Електронний суд» ДУ ЦІТ МВС України подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ «Київстар» здійснювати скорочення переліку послуг за договором про закупівлю послуг №КК27/2024 від 09.01.2024 у зв`язку із несплатою ДУ ЦІТ МВС України за послуги за березень 2024 року.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що незважаючи на відсутність порушення термінів оплати послуг зі сторони ДУ ЦІТ МВС України за договором про закупівлю послуг №КК27/2024 від 09.01.2024, ПрАТ «Київстар» 17.03.2024 здійснило безпідставне скорочення переліку послуг. А тому, на думку заявника, з метою недопущення повторного безпідставного скорочення переліку послуг з боку ПрАТ «Київстар», які блокують можливість здійснення покладених на ДУ ЦІТ МВС України функцій, та як наслідок обмежують виконання повноважень правоохоронними органами, нівелюють превентивну та попереджувальну функцію відповідальності за вчинення правопорушень, які фактично не будуть фіксуватись в автоматичному режимі, а також завдають збитки Державному бюджету України, виникає необхідність у забезпеченні позову у вигляді заборони ПрАТ «Київстар» вчиняти певні дії, а саме здійснювати скорочення переліку послуг за договором про закупівлю послуг №КК27/2024 від 09.01.2024 у зв`язку із несплатою ДУ ЦІТ МВС України за послуги за березень 2024 року.

Дослідивши наведені ДУ ЦІТ МВС України обґрунтування щодо вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Разом із тим, до поданої ДУ ЦІТ МВС України заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником не надано належних доказів на підтвердження фактичних обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Крім того, суд звертає увагу, що під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову, зокрема, питання щодо наявності або відсутності у ПрАТ «Київстар» підстав для скорочення переліку послуг за договором про закупівлю послуг №КК27/2024 від 09.01.2024, судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Відтак, заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та відповідно необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ДУ ЦІТ МВС України про вжиття заходів забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук