ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
23.05.2024 р., м.Львів, вул.Личаківська,128 Справа№ 914/1097/24
Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю., розглянувши матеріали за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНДІ КЕТ ЮА», м. Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНДІ КЕТ» Limited liability company «CANDY CAT», м. Будапешт, Угорщина,
Про стягнення заборгованості за Договором № 06/2023 від 14.07.2023р. у розмірі 371125,88грн. (що еквівалентно 9033,23 Євро)
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕНДІ КЕТ ЮА», м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНДІ КЕТ» Limited liability company «CANDY CAT», м. Будапешт, Угорщина, заборгованості за Договором № 06/2023 від 14.07.2023р. у розмірі 371125,88грн. (що еквівалентно 9033,23 Євро).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.04.2024р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНДІ КЕТ ЮА», м. Львів, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали. Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕНДІ КЕТ ЮА», м. Львів, зобов`язано, зокрема, подати суду докази на підтвердження доводів позивача про те, що відповідач є юридичною особою, відповідно до законодавства Угорщини, знаходиться за юридичною адресою, яка вказана у позовній заяві; подати суду докази надіслання копії позовної заяви від 18.04.2024р. та доданих до неї документів відповідачу за його юридичного адресою листом з описом вкладення.
Позивач 21.05.2024р. подав заяву про усунення недоліків. До заяви додано, копії роздруківок витягів про компанію (відповідача) на українській та угорській мовах, які на думку позивача, підтверджують реєстрацію відповідача як юридичної особи та його місцезнаходження. На роздруківках зазначено, що вказана інформація знаходиться на веб-сайті, що розміщений за посиланням: https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegadatlap/0109411899/Сegbetekintes.
Проте вказані вище роздруківки витягів за своєю правовою природою не є доказами в розумінні ст. 73 ГПК України, оскільки вони не легалізовані у встановленому законом порядку та не перекладені на українську мову у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.1, 2, 4, 5, 8 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ГПК України. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до Роз`яснення щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами Договірних Сторін, які викладено у Листі Міністерства юстиції України від 11.05.2010 № 26-26/291 усі офіційні документи, які складені, чи засвідчені компетентними органами В`єтнаму, Греції, Єгипту, Ірану, Кіпру, Китаю, Словаччини, Словенії, Туреччини, Угорщини, Хорватії та Фінляндії і які надсилаються чи подаються державними органами, юридичними та фізичними особами, слід приймати на території України лише за умови засвідчення їх дійсності шляхом консульської легалізації або шляхом проставлення апостиля відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (995-082) (1961 р.).
Таке засвідчення не вимагається у разі, якщо це прямо передбачено окремими галузевими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Наприклад, легалізація чи апостилювання не застосовується до офіційних документів, що надходять від компетентних органів цих держав в порядку надання міжнародної правової допомоги у цивільних та кримінальних справах при виконанні відповідних міжнародних договорів України.
Відповідно до ст. 22 Договору між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, який ратифіковано Законом України № 2926-III (2926-14) від 10.01.2002 р., у процесі застосування Договору документи і переклади, видані чи засвідчені органами правосуддя чи іншими компетентними відомствами однієї із Договірних Сторін у рамках своєї компетенції та правомочності, при умові, якщо вони підписані та скріплені офіційною печаткою, ніякого подальшого засвідчення не потребують.
Подані позивачем роздруківки витягів не підписані та не скріплені офіційною печаткою компетентного відомства Угорщини, яке в рамках своєї компетенції та правомочності, як стверджує позивач, видало такі документи.
З наведених вище мотивів витяг про юридичну особу відповідача, який виданий Міністерством юстиції угорської Республіки, копія якого подана позивачем, який не легалізований у встановленому законом порядку, не є доказом, котрий позивач мав обов`язок подати.
Інформація українською мовою аналогічна тій, яка міститься на роздруківці витягу у паперовій формі, що подана українською мовою, за посиланням https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegadatlap/0109411899/Сegbetekintes відсутня. Наведене свідчить про те, що такого електронного доказу (витягу про юридичну особу) українською мовою на зазначеному позивачем веб-сайті не розміщено.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Згідно з ст.79 Закону України «Про нотаріат» в Україні нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Відповідно до п.2.1., 3.2.-3.5. Глави 8 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. за № 296/5 якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
З огляду на викладене, долучена позивачем роздруківка витягу українською мовою не є належно перекладеним документом відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи, що позивачем не подано суду належних доказів на підтвердження його доводів про те, що відповідач є юридичною особою, відповідно до законодавства Угорщини, знаходиться за юридичною адресою, яка вказана у позовній заяві, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч.8 ст.174 ГППК України).
Керуючись ст.ст.174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ:
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕНДІ КЕТ ЮА», м. Львів позовну заяву № 02-18/04/24 від 18.04.2024р., яку зареєстровано судом 25.04.24 р., і додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в порядку та строки передбачені нормами ГПК України.
Заяву про усунення недоліків з додатками залишити при ухвалі суду.
Додаток: позовна заява № 02-18/04/24 від 18.04.2024р., яка надійшла суду 25.04.24 р., і додані до неї документи на 34 аркушах, в тому числі копія платіжної інструкції № 885 від 10.04.2024 р. про сплату судового збору на суму 5566,88 грн. та поштовий конверт.
Суддя Бортник О.Ю.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119248723 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Бортник О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні