Рішення

від 13.05.2024 по справі 922/139/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024м. ХарківСправа № 922/139/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Харківський механічний завод", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКМ Гефест", м. Харків про стягнення 441830,60 грн. за участю представників:

позивача - Повелиця Г.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський механічний завод" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКМ Гефест" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди від 25.02.2020 № 05/02-20 у розмірі 70785,62 грн. та договором про відшкодування витрат балансоутримувача від 25.02.2020 № 06/02-20 у розмірі 371044,98 грн. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати пов`язані із сплатою судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 13.05.2024 о 11:30, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61204, м. Харків, просп. Людвіга Свободи, буд. 42, кв. 99. Проте, ухвала про відкриття провадження у справі від 19.01.2024 та інші ухвали суду адресовані відповідачу були повернуті Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.02.2020 між Державним підприємство "Харківський механічний завод" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКМ Гефест" (орендар) було укладено договір оренди № 05/02-20 (надалі - договір оренди), відповідно до якого відповідачу було надано в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення на першому поверсі площею 1147,00 кв.м. та на другому поверсі 83,95 кв.м. (інв. № 200, 197), загальною площею 1230,95 кв.м., на території ДП "Харківський механічний завод" за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 6, яке перебуває на балансі орендодавця.

Згідно розділу 10 договору оренди, цей договір було укладено на 1 календарний рік, з можливою пролонгацією на той самий строк, на тих самих умовах, у разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення договору чи зміни його умов.

Пунктом 3.1. договору оренди було передбачено, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно у строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним і спрямовується:

- 30% від суми орендної плати безпосередньо до Державного бюджету УДКСУ у Холодногірському р-ні, м. Харкова, Харківської області, код ЄДРПОУ 37999696, рахунок UА 628999980000031117094020006;

- 70 відсотків від суми орендної плати на рахунок орендодавця: поточний рахунок: НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк» м. Київ, код ЄДРПОУ 08248877 ИПН: 082488720333, № Свідоцтва: 100047870.

Також, даним пунктом було передбачено, що орендар зобов`язаний надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою банк про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця орендар зобов`язаний проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Відповідно до пункту 3.2. договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року (із змінами) (далі - Методика розрахунку) та Закону України від 06.09.2012 р. № 5213-VI і становить без ПДВ за базовий місяць оренди грудень 2019р. - 26584,23 грн. (згідно Додатку 2).

Відповідно до пункту 3.5. договору оренди, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно із пунктом 5.2. договору оренди, орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи предмет оренди за договором оренди було передано відповідачеві 25.02.2020, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна (додатком № 1 до договору оренди).

Також, 25.02.2020 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди.

01.08.2020 між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до договору оренди, якою були внесені зміни щодо п.1.1. договору оренди та суми орендної плати за перший місяць оренди, розмір якої складає 37221,80 грн, що підтверджується додатком № 1 до додаткової угоди № 2 "Розрахунок плати за базовий місяць розрахунку орендної плати державного майна, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Харківський механічний завод" і передається в оренду ТОВ "ЛКМ-Гефест" з метою розміщення ливарного виробництва, складу та побутової кімнати (інше використання нерухомого майна), що є невід`ємною частиною додаткової угоди.

01.07.2021 договір оренди від 25.02.2020 № 05/02-20 було розірвано за згодою сторін шляхом укладення між сторонами додаткової угоди № 2 від 01.07.2021 до договору оренди.

Згідно позову позивач вказує, що за період з січня 2021 по червень 2021 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 70785,62 грн., а саме: за січень-лютий 2021 року у розмірі 10643,35 грн.; за березень-квітень 2021 року - 6435,52 грн.; за травень 2021 року - 16816,56 грн.; за червень 2021 року - 36890,19 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з орендної плати у розмірі 70785,62 грн. підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № МЗ-0000056 від 31.01.2021 на суму 32794,32 грн.; № M3-0000093 від 28.02.2021 на суму 33122,27 грн., № МЗ-0000151 від 31.03.2021 на суму 33685,34 грн., № МЗ-0000217 від 30.04.2021 на суму 33921,14 грн.; № МЗ-0000295 від 31.05.2021 на суму 34362,12 грн.; № M3-0000354 від 30.06.2021 р. на суму 34430,84грн. Докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за договором оренди у розмірі 70785,62 грн. в матеріалах справи відсутні.

25.02.2020 між сторонами було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг та компенсацію плати податку на землю № 06/02-02 (надалі - договір № 06/02-02), відповідно до якого ДП "Харківський механічний завод" зобов`язується надавати комунальні та експлуатаційні послуги для забезпечення господарської діяльності орендаря, а ТОВ "ЛКМ Гефест" зобов`язувався вчасно сплачувати надані послуги та компенсувати частину плати податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору № 06/02-02, орендар сплачує комунальні та експлуатаційні послуги за діючими у орендодавця нормативами у відповідності до площі приміщень переданих в оренду, та на підставі розрахунку, який є невід`ємною частиною договору, а саме: послуги по утриманню території, послуги охорони, компенсація частин адмінпослуг, компенсація частин плати податку на землю, послуги з вивозу сміття, послуги по електропостачанню, послуги по водопостачанню, водовідведення, спожита вода, спожита електроенергія, витрати пов`язані із сплатою штрафних санкцій за перевищення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах. Вартість послуг з електропостачання визначається за показниками лічильника, який встановлює орендар за свій рахунок та опломбованого представником балансоутримувача, або по потужності встановленого обладнання.

Згідно пункту 3.6. договору № 06/02-02, плата за надані послуги перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця в наступному порядку: попередня оплата в сумі 100% від середньомісячної вартості послуг за останні шість місяців до 30 числа кожного місяця на основі виставленого рахунку; кінцевий розрахунок проводиться орендарем на основі підписаного акту виконаних робіт протягом 5 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Пунктом 6.1. договору № 06/02-20 було передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє весь строк дії договору оренди.

Оскільки, договір оренди було припинено 01 липня 2021 року, отже договірні відносини між сторонами за договором № 06/02-20 також припинились 01 липня 2021 року.

Відповідно до розрахунку комунальних та експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна, що є невід`ємною частиною договору № 06/02-02, вартість послуг, які не залежать від показників лічильників та діючих тарифів, становить - 12 187,80 грн, у тому числі компенсація частини плати податку на землю - 2733,39 грн.

Позивач зазначає, що протягом дії договору у відповідача виникла заборгованість з оплати комунальних та експлуатаційних послуг за період з січня 2021 року по червень 2021 року у розмірі 371044,98 гривень, а саме: за січень 2021 року - у розмірі 17291,86 гривень; за лютий 2021 року - у розмірі 26898,44 гривень; за березень 2021 року - у розмірі 15188,32 гривень; за квітень 2021 року - у розмірі 87661,58 гривень; за травень 2021 року - у розмірі 48157,77 гривень; за червень 2021 року - у розмірі 34567,79 гривень. Крім того, відповідачем не було погашено заборгованість за 2020 рік - у розмірі 141279,22 гривень.

Наявність заборгованості за даним договором підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) та рахунком-фактурою за кожним місяцем, за який утворилася заборгованість: актом № МЗ-0000016 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2021 та рахунком-фактурою № М3-0000081 від 31 січня 2021 року на суму 77291,86 гривень; актом № МЗ-0000098 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2021 та рахунком-фактурою № М3 - 0000267 від 28 лютого 2021 року на суму 84898,44 гривень; актом № МЗ-0000165 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2021 та рахунком-фактурою № М3 - 0000431 від 31 березня 2021 року на суму 105 188,32 гривень; актом № МЗ-0000228 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2021 та рахунком-фактуфою № М3 - 0000581 від 30 квітня 2021 року на суму 87661,58 гривень; актом № МЗ-0000270 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2023 та рахунком-фактурою № М3 - 0000692 від 31 травня 2021 року на суму 68157,77; актом № МЗ-0000329 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2021 та рахунком-фактурою № М3 - 0000795 від 30 червня 2021 року на сум 34567,79 грн.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором оренди від 25.02.2020 № 05/02-20 у розмірі 70785,62 грн. та договором про відшкодування витрат балансоутримувача від 25.02.2020 № 06/02-20 у розмірі 371044,98 грн. підтверджуються матеріалами справи, вони не спростовані відповідачем, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у розмірі 6627,46 грн. покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 202, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКМ Гефест" (61204, м. Харків, просп. Людвіга Свободи, буд. 42, кв. 99, код ЄДРПОУ 43373287) на користь Державного підприємства "Харківський механічний завод" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 6, код ЄДРПОУ 08248877) заборгованість за договором оренди від 25.02.2020 № 05/02-20 у розмірі 70785,62 грн. та договором про відшкодування витрат балансоутримувача від 25.02.2020 № 06/02-20 у розмірі 371044,98 грн., та 6627,46 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Державне підприємство "Харківський механічний завод" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 6, код ЄДРПОУ 08248877).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКМ Гефест" (61204, м. Харків, просп. Людвіга Свободи, буд. 42, кв. 99, код ЄДРПОУ 43373287).

Повне рішення складено "23" травня 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/139/24