Рішення

від 24.05.2024 по справі 212/3836/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/3836/24

2/212/2114/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РБО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що 2 вересня 2021 року між ТОВ «РБО Україна» та ОСОБА_1 укладено договір позики № МАВ 02/08-2021, за яким позивач передав відповідачу кошти у сумі 72000 грн., які позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві у терміни: по 10000 грн. щомісяця протягом шести місяців та 12000 грн. на сьомий місяць, тобто позика повинна була бути повернута не пізніше 1 квітня 2022 року. Проте у порушення умов договору позика вона не була повернута повністю. Так відповідач повернув частку позики 26.08.2022 року у розмірі 2600 грн. та 10.10.2023 року у розмірі 28894 грн., внаслідок чого на сьогоднішній день борг відповідача складає 40506 грн. При цьому 10 червня 2022 року між ТОВ «РБО Україна» та ОСОБА_1 укладено договір позики № МАВ 10/06-2022, за яким позивач передав у власність відповідача грошові кошти у розмірі 80000 грн., які позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві у терміни: по 7000 грн. щомісяця протягом одинадцяти місяців та 3000 грн. на дванадцятий місяць. Проте в порушення умов договору позика не була повернута повністю. Так відповідач повернув частину позики 04.03.2023 року у розмірі 10000 грн., внаслідок чого борг відповідача за таким договором складає 70000 грн. Загальна сума не виконаних відповідачем зобов`язань перед відповідачем складає 110506 грн. Також на підставі п. 2.2 таких договорів внаслідок порушення позичальником термінів повернення позики він повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутої позики за кожен день прострочення. Крім цього за п. 2.3 таких договорів через порушення позичальником строку повернення позики більш ніж на один календарний місяць він повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 35% від суми неповернутої позики. На підставі переліченого відповідач повинен сплатити позивачу додатково: штраф у розмірі 53200 грн.; пеню у розмірі 76941,07 грн.; інфляційні втрати 17661,59 грн. На підставі викладеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РБО Україна» суму основного боргу 110506 грн., штраф у розмірі 53200 грн., пеню у розмірі 76941,07 грн., інфляційні втрати 17661,59 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3874,63 грн.

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року при відкритті провадження судом було визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Представник позивача, ОСОБА_2 , не висловив заперечень проти розгляду позову ТОВ «РБО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу без виклику сторін.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність у суді позову ТОВ «РБО Україна» до нього про стягнення боргу не скористався правом на подання відзиву на позов.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом було встановлено, що 02.09.2021 року між ТОВ «РБО Україна» та ОСОБА_1 укладено договір позики № МАВ 02/08-2021, за умовами якого ТОВ «РБО Україна» надав боржнику позику в сумі 72000 грн. строком на 7 місяців, до 01.04.2022 року, що підтверджується копією договору позики № МАВ 02/08-2021 від 02.09.2021 року.

На підставі п. 2.2 договору позики № МАВ 02/08-2021 внаслідок порушення позичальником термінів повернення позики він повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутої позики за кожен день прострочення.

Також за п. 2.3 договору позики № МАВ 02/08-2021 внаслідок порушення позичальником строку повернення позики більш ніж на один календарний місяць він повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 35% від суми неповернутої позики.

На підтвердження перерахування грошових коштів на виконання умов договору № МАВ 02/08-2021 на рахунок позичальника матеріали справи містять докази перерахування ТОВ «РБО Україна» платіжним дорученням відповідачу коштів 02.09.2021 року в сумі 72000 грн.

При цьому судом було встановлено, що на виконання умов укладеного договору позики № МАВ 02/08-2021 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «РБО Україна» 28894 грн. від 10.10.2023 року, внаслідок чого сума неповернутої позики відповідачем складає за таким договором 40506 грн., враховуючи проведення ОСОБА_1 оплати на користь позивача в сумі 2600 грн., що вбачається із акту звірки, долученого до такого договору.

Також було встановлено, що 10.06.2022 року між ТОВ «РБО Україна» та ОСОБА_1 укладено договір позики № МАВ 10/06-2022, за умовами якого ТОВ «РБО Україна» надав боржнику позику в сумі 80000 грн. строком на 12 місяців, до 10.06.2023 року, що підтверджується копією договору позики № МАВ 10/06-2022 від 10.06.2022 року.

На підставі п. 2.2 договору позики № МАВ 10/06-2022 внаслідок порушення позичальником термінів повернення позики він повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутої позики за кожен день прострочення.

Також за п. 2.3 договору позики № МАВ 10/06-2022 внаслідок порушення позичальником строку повернення позики більш ніж на один календарний місяць він повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 35% від суми неповернутої позики.

На підтвердження перерахування грошових коштів на виконання умов договору № МАВ 10/06-2022 на рахунок позичальника матеріали справи містять докази перерахування ТОВ «РБО Україна» платіжним дорученням відповідачу коштів 10.06.2022 року в сумі 80000 грн.

При цьому судом було встановлено, що на виконання умов укладеного договору позики № МАВ 10/06-2022 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «РБО Україна» 10000 грн. від 04.03.2024 року, внаслідок чого сума неповернутої позики відповідачем складає за таким договором 70000 грн., що підтверджується актом звірки, долученим до такого договору.

Суд, натомість, не приймає до уваги долучені до справи розрахунки представників ТОВ «РБО Україна» на підставі договорів позики № МАВ 02/08-2021 та № МАВ 10/06-2022 щодо обрахунку відповідачу заборгованості перед позивачем з інфляційних втрат, пені та штрафу за період з 01.04.2022 року по 10.04.2024 року, враховуючи наступне вмотивування.

В цьому сенсі суд зазначає, що відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Отже, представники позивача у порушення положень п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану внаслідок прострочення позичальником виконання ним грошового зобов`язання за договором, за яким він отримав позику, нарахували відповідачу інфляційні суми, визначені ст. 625 ЦК, а також неустойку (штраф та пеню) за таке прострочення.

Таким чином суд відхиляє посилання ТОВ «РБО Україна» на доведеність права вимагати від відповідача сплати нарахованих за договорами позики № МАВ 02/08-2021 та № МАВ 10/06-2022 інфляційних втрат та неустойки, внаслідок чого в цій частині вимоги ТОВ «РБО Україна» не підлягають задоволенню.

Отже, суд встановив наявність боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «РБО Україна» за договорами позики № МАВ 02/08-2021 та № МАВ 10/06-2022 в загальному розмірі 110506 грн. (40506 + 70000 = 110506), внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з відповідача боргу у встановленому судом розмірі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «РБО Україна» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює відповідно 1657,59 грн. (110506 / 258308 х 3874,63 = 1657,59).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РБО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РБО Україна» заборгованість в розмірі 110506 (сто десять тисяч п`ятсот шість) грн.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РБО Україна» витрати з оплати судового збору в сумі 1657,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 24 травня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РБО Україна», ЄДРПОУ 39544128, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська 6 офіс 62.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. О. Козлов