Рішення

від 24.05.2024 по справі 364/127/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/127/24

Провадження № 2/364/127/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіТкаченко О. В.,

за участю секретаряГолуб А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищіВолодарка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

до Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного Міжрегіонального управління міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 34460960, адреса: 90400, Закарпатська область, Хустинського району, м. Хуст, вул. Івана Франка, 6, про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту, та позовні вимоги обґрунтовано тим, що він, після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв спадщину у вигляді 1/2 частки будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право власності від 27.12.2023 року №1223 виданого приватним нотаріусом Якименською Л.Л. та земельну ділянку 1/2 частки площею 3,273 (га) кадастровий номер 3221683200:03:004:0032 відповідно до свідоцтва про право власності від 14.11.2023 року №1048.

При зверненні до приватного нотаріуса для укладення договору дарування із братом на земельну ділянку кадастровий номер 3221683200:05:005:0033 площа 3,27 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва позивач є власником 1/2 частини, нотаріусом було повідомлено про те, що згідно з інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно виявлено арешт нерухомого майна. Підставою обтяження є постанова про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 11120684, зареєстрований 27.04.2011 року за №11120684 реєстратором: Закарпатська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька. Підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження №5602776 від 19.11.2007 року, яка накладена Відділом державної виконавчої служби Хустинського районного управління юстиції. Об`єктом обтяження стало невизначене майно, все майно.

Позивач, вказує що згідно бази даних автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі- АСВП) на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження ВП №5602776 з примусового виконання виконавчого листа №2-43/06 виданий 07.02.2006 року Володарським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей на користь ОСОБА_3 та 29.02.2012 року виконавче провадження завершене, в зв`язку з досягненням дітьми повноліття, інформація щодо відсутності заборгованості з сплати аліментів у відділі відсутня.

Враховуючи наявність арешту позивач позбавлений свого законного права на вільне володіння та розпорядження майном. На підставі викладеного, позивач просить скасувати арешт на нерухоме майно.

Позивач подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного Міжрегіонального управління міністерства юстиції подав до суду заяву про проведення судового засідання без уповноваженого представника відділу.

Враховуючи обставини справи та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.

Оскільки сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно дост. 247 ч. 2 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, встановив наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є власником 1/2 частки будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , відповідно до свідоцтва про право власності від 27.12.2023 року №1223 виданого приватним нотаріусом Якименською Л.Л. та земельну ділянку 1/2 частки площею 3,273 (га) кадастровий номер 3221683200:03:004:0032 відповідно до свідоцтва про право власності від 14.11.2023 року №1048 (а.с. 10-13).

Відносно ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження, та згідно відповіді Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного Міжрегіонального управління міністерства юстиції, виконавче провадження ВП № 5602776 завершено (а.с. 17).

Згідно із ч. 4ст. 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.

Відповідно до вимогст. 15 ч. 1 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також

особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно зіст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК Українипередбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 57Закону України «Про виконавче провадження»арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно дост. 50 Закону України «Про виконавче провадження»у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Стаття 60 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає випадки зняття арешту з майна, в тому числі арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 56Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача, що накладення арешту на належне йому майно порушує його права як власника, оскільки арешт майна застосовується для забезпечення реального виконання рішення зі сторони боржника, однак судом

встановлено, що виконавче провадження завершено, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що судом з`ясовано, що власником вказаного нерухомого майна є позивач, він має всі підстави для усунення перешкод в реалізації свого права вільного володіння та користування своїм нерухомим майном, шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Частиною 1 ст. 76ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивачів, що ґрунтуються на їх праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7ЦПК України є обов`язковою для суду.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити свої порушені права не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги цивільного позову є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючисьст. 41 Конституції України, ст. ст. 50, 56, 57, 60 Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 316, 319, 321, ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 141, 197-200, 258-260, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного Міжрегіонального управління міністерства юстиції про зняття арешту задовольнити.

Скасувати арешт та заборону відчуження з нерухомого майна ОСОБА_1 , що був накладений Хустським відділом державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного Міжрегіонального управління міністерства юстиції на підставі

постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження зареєстрованим 27.04.2011, номер запису №11120684.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області .

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24.05.2024 року.

Суддя О. В. Ткаченко