Рішення

від 24.05.2024 по справі 638/6374/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6374/23

Провадження № 2/638/1249/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куньєвської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Куньєвської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просив суд встановити йому строк два місяці для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бугаївка, Ізюмського району, Харківської області помер його батько - ОСОБА_2 , 1952 року народження. Після його смерті залишилась спадщина, до складу якої увійшли:

- земельні ділянки, площею 3,8911 га. та 0,4216 га., розташовані на території Бугаївської сільської ради, Ізюмського району, Харківської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належні спадкодавцю відповідно державного акту на право приватної власності на землю серії, номер І-ХР № 074921.

На момент смерті батько був зареєстрований один, його дружина - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно заповіту від 23 грудня 2021 року ОСОБА_2 все своє майно заповідав сину - ОСОБА_1 , тобто позивачу.

При зверненні до нотаріуса з приводу відкриття спадкової справи і видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватний нотаріус повідомила позивачу, що ним пропущено строк для прийняття спадщини, тому видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом нотаріус не має можливості. Роз`яснено необхідність звернутися до суду для вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Позивач зазначає, що дійсно своєчасно не зміг звернутись з заявою до нотаріуса для отримання спадщини, оскільки у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, с. Бугаївка, Ізюмського району, Харківської області, де він мешкає, було окупованим у період з березня по вересень 2022 року. Під час окупації Російська Федерація не давала можливості виїхати до підконтрольної території Україні. Нотаріус в місті Ізюм поновив свою роботу тільки в січні 2023 року.

Ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від27червня2023рокуприйнято допровадження позовнузаяву,призначено розглядсправи заправилами загальногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, який має відповідати вимогам ст. 178, 191 ЦПК України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року витребувано у приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової Олени Олександрівни (місцезнаходження: Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, буд. 53):

- Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сформовані станом на дату отримання цієї ухвали;

- належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (у разі наявності).

28 листопада 2023 року до суду надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року цивільну справу прийнято до провадження головуючого судді Тимченка А.М. та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, в яке викликано сторін.

У встановлений ухвалою суду від 27 червня 2023 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

В судове засідання сторони не з`явилися, позивачем до позовної заяви долучено заяву про розгляд справи за його відсутністю. Відповідач про судове засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бугаївка, Ізюмського району, Харківської області, у віці 70 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , склав заповіт, посвідчений адміністратором відділу ЦНАП Куньєвської сільської ради Ізюмського р-н, Харківської обл., ОСОБА_4 23 грудня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 3-18, яким на випадок своєї смерті таке розпорядження: «все моє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде мені належати на день смерті та на що я за законом буду мати право, заповідаю сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , виданим повторно 20 липня 2022 року.

Відповідно до Довідки від 02.06.2023 року № 3-68, виданою адміністратором відділу ЦНАП Куньєвської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.09.1986 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . На момент смерті разом з ним за даною адресою зареєстрованих осіб не було.

Дружина ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до відкриття спадщини.

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 74844199 від 22 листопада 2022 року, у Спадковому реєстрі відсутні відомості щодо відкритих спадкових справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07 червня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звернувся до Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової Олени Олександрівни із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Листом Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової Олени Олександрівни від 12 червня 2023 року за № 338/01-16, повідомлено ОСОБА_1 , що видати Свідоцтво про право на спадщину за законом немає можливості, оскільки спадкоємцем пропущено строк для прийняття спадщини. Зазначено про необхідність звернутись до суду для вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з Інформаційним листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс 12, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена навчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , оскільки відсутні спадкоємці, які проживали разом зі спадкодавцем та прийняли спадщину після його смерті. Інших спадкоємців, окрім позивача, які проживали зі спадкодавцем або у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. для оформлення спадщини, однак заяву про прийняття спадщини не було зареєстровано у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт).

Однак, як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України, законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Таким чином, встановлений законом строк для прийняття позивачем спадщини сплинув 07 серпня 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Куньєвська сільська територіальна громада, на території якої проживав спадкодавець, проживає позивач та знаходиться спадкове майно, з 24.02.2022 до 26.02.2022 перебувала в зоні активних бойових дій, з 26.02.2022 до 11.09.2022 перебувала в тимчасовій окупації, з 11 вересня 2022 року відноситься до територій можливих бойових дій.

Таким чином, на час закінчення строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , тобто станом на 07 серпня 2022 року, Куньєвська сільська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації, у зв`язку з чим органи державної влади, приватні та державні нотаріуси, не здійснювали свої повноваження на цій території, а тому вказана обставина безумовно є поважною причиною пропуску строку, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.

Окрім того, суд враховує, що свобода заповіту є фундаментальним принципом спадкового права.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності особи з існуванням заповіту вказано зокрема у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19, від 15 квітня 2021 року в справі № 591/1271/18, від 26 липня 2021 року в справі 405/7058/19, від 21 жовтня 2021 року в справі 643/13260/19, від 08 червня 2023 року у справі № 585/2163/22.

Вочевидь, склавши заповіт на користь позивача у 2021 року році та не змінивши і не скасувавши його до моменту смерті у 2022 році, ОСОБА_2 чітко висловив свою волю щодо розпорядження належним йому майном.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 357/10080/22.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Відповідна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставин справи, виходячи з принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визначення позивачу додаткового строку 2 місяці для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 4, 12, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куньєвської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Куньєвська сільська рада, код ЄДРПОУ 04399714, адреса: вул. Миру, 4А, с. Куньє, Ізюмський район, Харківська область, 64323

Суддя А.М. Тимченко