Ухвала

від 03.05.2024 по справі 760/10169/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/10169/24

2-з/760/152/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2024 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТОЛОКА»</a>, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОЛІМПІЯ», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про зміну управителя фонду фінансування будівництва та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.04.2024 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТОЛОКА»</a>, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОЛІМПІЯ», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про зміну управителя фонду фінансування будівництва та зобов`язання вчинити певні дії.

30.04.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2024 суддю Букіну О.М. визначено також для розгляду заяви про забезпечення позову, яка була подана позивачем одночасно з позовом.

В заяві про забезпечення позову позивач, в порядку ст.ст. 149-153 ЦПК України, ставить питання про заборону Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти дії щодо погодження/визначення іншої особи, яка буде виконувати функції нового Управителя ФФБ замість ТОВ «ФК «ТОЛОКА», та заборонити Комісії вчиняти дії щодо передачі ФФБ іншій фінансовій установі замість ТОВ «ФК «ТОЛОКА» до ухвалення рішення по даній справі.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, позивач, зокрема, вказує на те, що 17.06.2010 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, Довіритель) уклав із закритим акціонерним товариством "Фінансова компанія "Сантанна" Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 03/06-2010 (далі- Договір).

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року по справі №760/6435/14-ц було замінено Управителя Фонду Фінансування Будівництва (Білогородка) - ФФБ-А об`єкта будівництва: Друга черга, яка складається з двох секцій «А» та «Б» на 69 квартир дев`ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: по АДРЕСА_1 з Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» (код ЄДРПОУ 32921709) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока»</a> (код ЄДРПОУ 32955460, свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серія ФК №32 , ліцензія серія AB №614873 на діяльність із залучення коштів установників управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю).

18.10.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Толока», як новим управителем та Позивачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 03/06-2010 від 17 червня 2010 року. Видано Свідоцтво № 03/06-2010 від 18 жовтня 2018 року.

Відтак, Позивач є Довірителем, а ТОВ «Фінансова компанія «Толока» - Управителем Фонду Фінансування Будівництва (Білогородка) - ФФБ-А об`єкта будівництва: Друга черга, яка складається з двох корпусів «З» та «4» житлового будинку, розташованого за адресою: по АДРЕСА_1 .

З офіційного сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, Комісія) стало відомо, що 26 вересня 2023 року Комісія прийняла Постанову № 205-ДУМ, якою анулювало ліцензію ТОВ «ФК «ТОЛОКА» на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Позивач посилається на те, що відповідно до статті 23 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» № 978-ІV визначено, що за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів ФФБ або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги ФФБ може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. До нового управителя переходять усі права та обов`язки щодо довірителів цього ФФБ та відповідного забудовника.

Згідно з пунктом 1 Розділу IX Положення про провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю № 274 визначено, що у разі прийняття НКЦПФР стосовно управителя рішення про анулювання ліцензії за порушення вимог законодавства протягом 5 робочих днів після отримання від організації управителів листа з пропозицією щодо кандидатури управителя, який буде виконувати функції нового управителя, зазначеного в абзаці третьому підпункту 2 цього пункту, на засіданні НКЦПФР (колегіального органу) приймає рішення щодо погодження кандидатури управителя, який буде виконувати функції нового управителя, або відмови у погодженні, якщо кандидатура управителя не відповідає вимогам, визначеним у пункті 2 цього розділу.

У випадку отримання від організації управителів повідомлення про відсутність пропозицій щодо кандидатури управителя, який буде виконувати функції нового управителя, або у випадку прийняття рішення НКЦПФР щодо відмови у погодженні запропонованої організацією управителів кандидатури управителя, який буде виконувати функції нового управителя, НКЦПФР може запропонувати виконання функцій нового управителя іншому (им) управителю (ям), який (і) відповідає (ють) вимогам, встановленим цим положенням.

Відтак, вказаним положенням визначений механізм передачі фонду фінансування будівництва в управління іншій фінансовій установі, за відповідним рішенням відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя.

У відкритому доступі на сайті Асоціації з управління фінансами та інвестиціями міститься повідомлення такого змісту «Асоціація оголошує початок відбору серед кола своїх членів управителя, який здійснюватиме подальше управління ФФБ, управління якими здійснював управитель, ліцензію якого було анульовано. Повідомлення про згоду на подальше управління фондами, управляння якими здійснювало ТОВ ФК «Толока», управителі-ліцензіати можуть надати до Асоціації з управління фінансами та інвестиціями протягом 90 календарних днів з дати розміщення інформації на сайті Асоціації.»

Позивач хоче бути впевненим, що при передачі фонду новому Управителю, який повністю відповідає вимогам законодавства, не відбудеться передачі Комісією іншому невідомому суб`єкту.

З метою захисту своїх прав, як Довірителя, Позивач звернувся з позовом про зміну управителя та передачу Фонду Фінансування Будівництва (ФФБ) виду А житлового комплексу другої черги, яка складається з двох корпусів «3» та «4» житлового будинку, розташованого за адресою: по АДРЕСА_1 , а саме ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТОЛОКА»</a> (КОД ЄДРПОУ 32955460) на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОВ «Фінансова Компанія «ОЛІМПІЯ» (код 39295156).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ТОВ «Фінансова Компанія «ОЛІМПІЯ» має статус фінансової установи (компанії), ліцензію на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення - діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, і також в неї наявний сформований відповідний статутний капітал, що свідчать про відповідність Нового управителя вимогам Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Позивач переконаний, що саме ТОВ «Фінансова Компанія «ОЛІМПІЯ» забезпечить належну реалізацію права Позивача та інших довірителів, оскільки її діяльність повністю відповідає вимогам щодо управителя, які встановлені у ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позивач вказує на те, що в результаті анулювання ліцензії, Комісією може бути прийнято рішення про передачу фонду іншим особам, що негативно може відобразитись на правах як Позивача, як інвестора, так і інших довірителів.

Призначення нового Управителя ФФБ істотно може ускладнити або унеможливити виконання рішень суду по даній справі.

Виконання рішення Комісії від 26.09.2023 №203-ДУМ унеможливить в подальшому фактичне повернення фонду, що очевидно свідчить про заподіяння шкоди законним правам та інтересам Позивача та унеможливить їх відновлення в подальшому.

Відповідно до п, 2 ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з заходів забезпечення позову з його предметом та співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, позивач просить заяву задовольнити та вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Так, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання (ч. 6-8 ст.153 ЦПК України).

Вбачається, що позивач звернувся до Соломянського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТОЛОКА»</a>, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОЛІМПІЯ», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про зміну управителя та передачу Фонду Фінансування Будівництва (ФФБ) виду А житлового комплексу другої черги, яка складається з двох корпусів «3» та «4» житлового будинку, розташованого за адресою: по АДРЕСА_1 , а саме ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТОЛОКА»</a> (КОД ЄДРПОУ 32955460) на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОВ «Фінансова Компанія «ОЛІМПІЯ» (код 39295156).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ТОВ «Фінансова Компанія «ОЛІМПІЯ» має статус фінансової установи (компанії), ліцензію на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення - діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, і також в неї наявний сформований відповідний статутний капітал, що свідчать про відповідність Нового управителя вимогам Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Позивач переконаний, що саме ТОВ «Фінансова Компанія «ОЛІМПІЯ» забезпечить належну реалізацію права Позивача та інших довірителів, оскільки її діяльність повністю відповідає вимогам щодо управителя, які встановлені у ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку із вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову потрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що без застосування заявлених ним заходів забезпечення позову ефективний захист порушених прав буде неможливим.

Суд зазначає, що встановлення обставин правомірності дій відповідача, його оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи, при розгляді справи по суті.

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати діяльності юридичної особи, а вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна/закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.

Захід забезпечення позову про який ставить питання позивач (а саме заборонити Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти дії щодо погодження/визначення іншої особи, яка буде виконувати функції нового Управителя ФФБ замість ТОВ «ФК «ТОЛОКА», та заборонити Комісії вчиняти дії щодо передачі ФФБ іншій фінансовій установі замість ТОВ «ФК «ТОЛОКА» до ухвалення рішення по даній справі), на переконання суду, може призвести до невиправданого обмеження особистих майнових прав Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка є третьою особою у справі, і фактично перешкоджатиме у здійсненні останньою її діяльності.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення посилається на імовірність того, що незабезпечення позову може сприяти утрудненню чи неможливості виконання у майбутньому судового рішення.

Разом із тим, заявником не надано достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності даного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що заявником не наведено підстав для забезпечення позову, обґрунтування необхідності його застосування, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що призведе до порушення прав позивача.

З огляду на викладене, суд не вбачає наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТОЛОКА»</a>, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОЛІМПІЯ», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про зміну управителя фонду фінансування будівництва та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М.Букіна