Рішення

від 21.05.2024 по справі 638/1769/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1769/24

Провадження № 2/638/3001/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова ускладі

головуючого судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа Служба у справах дітей по Київському району Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просив суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 26 червня 2010 року до 09 вересня 2019 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу має з відповідачем малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на теперішній час проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , в будинку який позивач орендує на підставі Договору оренди будинку у приватної особи від 27 серпня 2023 року. Позивач зазначає, що повністю займається вихованням, розвитком та утриманням дочки. Вони багато часу проводять разом, мають дружні стосунки. ОСОБА_4 самостійно вирішила проживати разом з батьком. Позивач є фізичною особою-підприємцем, має стабільний дохід та в повному обсязі здатен утримувати свою доньку, забезпечити їй належні умови для проживання, харчування, дозвілля та розвиток.

Дочка навчається у Харківському приватному навчально-виховному комплексі «Авторська школа Бойка» Харківської області, позивач самостійно займається навчанням доньки. Дитина перебуває на медичному обліку зараз у Міській дитячій поліклініці №4, педіатричне відділення №2, і саме позивач я самостійно займаєтьсь її здоров`ям, періодичними оглядами, обов`язковими щепленнями.

Позивач зазначає, що дуже любить свою дочку та бажає дати їй все найкраще в житті. Стежить за її фізичним, психологічним розвитком, забезпечує належні умови існування дитини та її розвитку. Таким чином, з метою захисту якнайкращих інтересів дитини позивач бажає визначити місце її проживання разом із собою, де забезпечено належні умови, все необхідне для здорового проживання як фізично так і ментально. Позивач зазначає, що забезпечує ОСОБА_5 власний простір, вона має друзів, займається позашкільною активністю. Визначення місця проживання доньки з батьком повністю відповідає інтересам дитини.

Ухвалою суду від 31 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, встановлено відповідачу строк 15 днів на подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради та зобов`язано його надати на адресу суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала, однак надала заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, зазначила, що спочатку після розірвання шлюбу дитина проживала разом з нею, однак згодом виявила бажання проживати з батьком, де наразі і проживає. Відповідач вважає, що проживання дитини разом з батьком буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, оскільки він забезпечує їй навчання в хорошій школі, стежить за навчанням, займається її розвитком та дозвіллям. У батька дитина має власну кімнату та багато простору. При спілкуванні з дочкою, остання завжди каже, що їй подобається проживати з батьком.

06 травня 2024 року до суду надійшов Висновок Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради № 177 від 26 квітня 2024 року щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 21 травня 2024року о 09год 45хв.

Ухвалою суду від 21 травня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішено заслухати думку малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо визначення місця проживання разом з батьком.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідачка та третя особа в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Заслухавши пояснення позивача та думку дитини щодо визначення її місця проживання, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 червня 2010 року, який було розірвано рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2019 року (а.с. 12, 16-17).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28 грудня 2010 року (а.с. 10).

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відомостями в паспорті громадянина України серія НОМЕР_3 (а.с7-8).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 04 січня 2024 року (а.с. 24).

Сторонами визнається та не підлягає доказуванню згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, що ОСОБА_3 фактично проживає разом з батьком ОСОБА_1 у 4-кімнатному будинку за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 240 кв.м., який ОСОБА_1 орендує на підставі Договору від 27 серпня 2023 року (а.с. 13-15).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 28 березня 2024 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_5 , встановлено, що будинок у доброму санітарному стані, облаштований необхідними меблями та технікою для проживання. Для дитини виділено окрему кімнату, яка облаштована меблями, спальним місцем, шафою, місцем для навчання та технікою.

ОСОБА_3 перебуває на медичному обліку зараз у Міській дитячій поліклініці №4, педіатричне відділення №2 ( АДРЕСА_6 ), що підтверджується декларацією № 001-РТІР-НХАО.

ОСОБА_3 навчається у Харківському приватному навчально-виховному комплексі «Авторська школа Бойка» Харківської області (61070, м. Харків, вул. Освітянська, 7, ЄДРПОУ 31886805), на підставі Договору № 14747/23 від 17 серпня 2023 року про надання освітніх послуг в «Авторській школі Бойка», укладеному між навчальним закладом та ОСОБА_1 (а.с. 32-33).

Згідно з Довідкою за Вих.№01-17/10 від 08 січня 2024 року, виданою директором Харківського приватного навчально-виховного комплексу «АВТОРСЬКА ШКОЛА БОЙКА» Харківської області, батькові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , учениці 7 класу «Авторської школи Бойка», ОСОБА_1 контакт із школою підтримує, успішністю доньки цікавиться, з вчителями спілкується, на батьківських зборах по відеоконференції присутній. Довідку видано на підставі інформації класного керівника 7 класу ОСОБА_6 про участь батька у шкільному житті дитини. Мати, ОСОБА_2 , із сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не з`являлась (а.с. 11).

Відповідно до Довідки від 23 січня 2024 року за № 01-20/26, виданої директором Комунального закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2015 року дотепер навчається в гуртку народного художнього колективу ансамблю танцю «Щасливе дитинство» Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» (а.с. 30).

Згідно з Характеристикою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованки гуртка народного художнього колективу ансамблю танцю «Щасливе дитинство» Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», від 23 січня 2024 року, ОСОБА_4 навчається в гуртку народного художнього колективу ансамбля танцю «Щасливе дитинство» відділу народної хореографії з вересня 2015 року. За цей час вона зарекомендувала себе талановитою танцюристкою, сумлінною, дисциплінованою, працелюбною вихованкою. Вона добре навчається, гарно і швидко запам`ятовує навчальний матеріал. Дівчина фізично розвинена, бере активну участь у міжнародних, всеукраїнських фестивалях, конкурсах з народного танцю, обласних та міських заходах. Вона дуже дружня, добра, з повагою ставиться до всіх дітей у групі основного складу ансамблю. Користується повагою серед педагогічних працівників відділу. Стримана, врівноважена, самокритична, щира, доброзичлива та чесна. Батько дівчини, ОСОБА_7 , бере активну участь у навчанні та вихованні доньки. Протягом всіх років навчання в очному форматі він приводив та забирав її до закладу. З жовтня 2023 року по січень 2024 року ОСОБА_5 відвідує майстер-класи, які відбуваються в очному форматі, в супроводі батька. З приводу всіх організаційних питань бере участь батько, він здійснював фінансування поїздок доньки для участі у фестивалях-конкурсах протягом цих років (а.с. 31).

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 січня 2024 року (а.с. 22).

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 10 січня 2024 року, за 2023 рік загальна сума доходу ФОП ОСОБА_1 склала 697081,23 грн, загальна сума єдиного податку 23183,30 грн (а.с. 25-28).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харкова, громадянин України, на території України станом на 04 січня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується Витягом з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (а.с. 23).

Відповідно до Довідки КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» ХМР від 09 квітня 2024 року № 888, ОСОБА_1 впродовж останніх п`яти років за допомогою до закладу не звертався.

Згідно з Довідкою КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 09 квітня 2024 року № 476, ОСОБА_1 на обліку в закладі не перебуває, на час огляду ознак наркозалежності не виявлено.

Питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком, ОСОБА_1 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі наявних документів.

Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради надано висновок щодо визначення місця проживання малолітнього малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком, ОСОБА_1 № 177 від 26 квітня 2024року, відповідно до якого, керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, рекомендацією Комісії, в інтересах дитини, Департамент служб, як представник органу опіки та піклування, вважає доцільним визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком, ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 21 травня 2024 року суд заслухав думку малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо того, з ким з батьків вона хоче проживати. Дитина зазначила, що протягом тривалого часу проживає з батьком, з мамою дуже рідко зустрічається та спілкується по телефону. Їй подобається проживати з батьком, в будинку створені усі необхідні умови. Бажає проживати саме з батьком.

Згідно із частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд зазначає, що міжнародні та національні законодавчі акти не містять норм, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, психологічний стан тощо. Найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і для дотримання такої рівноваги особливу увагу необхідно приділити найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У частині шостій вказаної статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Висновок Департаменту служб у справах дітей ХМР №177 від 26 квітня 2023 року відповідає встановленим законом положенням щодо достатнього обґрунтування, а також вимогам, висловленим Верховним Судом у постанові від 14.02.2019 у справі №377/128/18, узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами та дійсною волею дитини щодо проживання з батьком, тобто складений з урахуванням якнайкращих інтересів дитини.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що висновок є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини, а тому враховується судом при ухваленні рішення.

Під час розгляду справи судом на виконання вимог статті 171 СК України було заслухано думку дитини ОСОБА_3 , 2010 року народження, яка зазначила, що проживає з батьком та надалі має бажання проживати з ним.

Суд зазначає, що хоча згода дитини на проживання з одним з батьків не є абсолютною для суду, однак враховуючи фактичні обставини справи, зокрема належне виконання батьком своїх батьківських обов`язків, забезпечення дитині належних умов для фізичного та духовного розвитку, навчання та дозвілля, суд вважає, що висловлене в судовому засіданні бажання дитини відповідає її дійсній волі, сприятиме захисту її прав та інтересів, у зв`язку з чим суд не може не врахувати бажання дитини проживати разом з батьком при вирішенні цього спору.

Крім того, при вирішенні даної справи судом враховано, що матір дитини ОСОБА_2 не висловила бажання, щоб дитина проживала разом з нею, а навпаки вважає, що проживання дитини разом з батьком відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, у зв`язку з чим визнала позовні вимоги у повному обсязі.

При вирішенні питання про прийняття визнання позову відповідачем, суд виходить з наступного.

Право відповідач визнати позов повністю або в частині позовних вимог закріплено у п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Тобто, визнання позову відповідачем не є абсолютною підставою для задоволення позову і не покладає на суд безумовний обов`язок задовольнити позовні вимоги. Суд зобов`язаний прийняти визнання позову відповідачем виключно у разі, якщо таке визнання не суперечить закону та порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, питання про визнання позову ОСОБА_2 судом вирішується через призму фактичних обставин справи, встановлених на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та з урахуванням бажання дитини проживати з одним із батьків, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини.

Враховуючи фактичні обставини справи, зокрема проживання дитини разом з батьком, де їй створені належні умови для проживання, фізичного та духовного розвитку, належне виконання батьком своїх батьківських обов`язків, висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини разом з батьком, та дійсне бажання дитини проживати разом з батьком, суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки, таке визнання позову не суперечить фактичним обставинам справи щодо наявності підстав для проживання дитини разом з батьком, не порушує права інших осіб, в тому числі дитини, у зв`язку з чим відповідає якнайкращим інтересам дитини.

З урахуванням викладеного, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з батьком з огляду на те, що це відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Одночасно суд роз`яснює відповідачу, що вона не позбавлена можливості звернутися до суду із позовом про зміну місця проживання дитини у разі зміни умов та обставин проживання дитини з батьком, а також наявності підстав вважати, що проживання дитини з матір`ю відповідатиме її найкращим інтересам.

Окрім того суд наголошує, що статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Понесені позивачем судові витрати підтверджуються квитанцією №4364-2433-8790-0757 від 12 січня 2024 року на суму 1121,20 грн.

У зв`язку із викладеним, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги повністю, суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету суму сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн (50% від загального розміру судового збору) та стягнути з відповідачки на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн (50% від загального розміру судового збору).

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947, що розташоване за адресою: Україна, 61166, Харківська обл., місто Харків, вул. Бакуліна, будинок 18) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за квитанцією №4364-2433-8790-0757 від 12 січня 2024 року на суму 1121,20 грн, тобто у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 травня 2024 року.

Суддя І.П. Латка