Ухвала

від 24.05.2024 по справі 953/3522/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3522/24

н/п 2/953/2346/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., ознайомившись із позовною заявою об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чернишевська 50» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинків і споруд та прибудинкової території-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чернишевська50» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Губської Я.В. від 01.05.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Зазначена ухвала суду направлялась позивачу на адресу, зазначену власноручно ним в позовній заяві, про що свідчить зворотне повідомлення, однак жодних заяв, клопотань на усунення вказаних в ухвалі суду недоліків не надходило протягом тривалого часу.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону Українивід7липня2010року№2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону Українивід23лютого2006року№3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

В поданій до суду позовній заяві, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України не було зазначено: ім`я, по-батькові відповідача, дати народження відповідача, РНОКПП, що також перешкоджає перевірці у встановленому законом порядку перевірити його зареєстроване місце проживання, з метою з`ясування питання про підсудність даної справи Київському районному суду м.Харкова, крім того, позивачем не вказано відомі номери засобів зв`язку відповідача, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, дані про наявність електронних кабінетів позивача та відповідача, неправильно зазначена ціна позову, відсутні в додатках до позову зазначення доказів, на які містяться посилання за текстом позову в обґрунтування наявності правовідносин між позивачем та відповідачем(статут, тарифи, протокол проведення загальних зборів, акт звірення по особовому рахунку тощо), відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, згідно ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення п. 5 ст. 95 ЦПК України позивач не підтвердив відповідність всіх копій письмових доказів, долучених до позовної заяви оригіналу, які знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов`язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

При цьому суд зазначає, що позивачу надавався достатній час для усунення встановлених суддею недоліків навіть поштовим відправленням.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чернишевська 50» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинків і споруд та прибудинкової території - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.

Суддя: