Рішення

від 26.03.2024 по справі 930/549/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/549/24

Провадження №2-о/930/57/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2024 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.,

за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.,

представника заявника адвоката Примакової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 -адвоката ПримаковоїВалентини Валентинівни, заінтересована особа: Райгородська сільська рада,про встановленняфакту прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Примакова В.В. звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з заявою про встановлення факту прийняття спадщини та просила встановити факт прийняття спадщини заявницею після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 , свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є: батько - ОСОБА_2 , матір - ОСОБА_6 .

Між її батьками 23.09.1978 року було зареєстровано шлюб у виконкомі Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області, актовий запис № 18.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір заявниці ОСОБА_6 , яка постійно проживала та була зареєстрована в с. Райгород Гайсинського (Немирівського) району Вінницької області.

Батько ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті дружини батько заявниці почав хворіти, мав онкологічне захворювання, тому заявниця забрала його проживати до свого будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , де він і проживав до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 зазначила, що вона з батьком проживали спільно однією сім`єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, а також коли батько помер24 лютого 2023, здійснила його поховання. ОСОБА_2 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 у період з 1996 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається: з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» (село Райгород, Гайсинського (Немирівського) району Вінницької області) розміром 2,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі; сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0061820, виданого 08 липня 1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 10 липня 1997року за № 268 і належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 червня 2016 року; земельної ділянки прощею 2.4009 га., кадастровий номер 0523086400:02:001:0270, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної ділянки прощею 2,584га., кадастровий номер 0523086400:02:001:0008, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Заявниця стверджує, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька відповідно до ст. 1261 ЦК України, інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.

Однак, так, як її батько не був зареєстрований з нею за однією адресою, вона змушена звернутись до суду з приводу встановлення факту прийняття спадщини, щоб мати можливість одержати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник заявника- адвокат Примакова В.В. заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Райгородської сільської ради в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без представника ради, щодо задоволення заяви не заперечувала.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що знає заявницю, оскільки вони сусіди. Її батько ОСОБА_8 , який помер. Він жив з донькою ОСОБА_1 , яка поховала його з свого будинку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що ОСОБА_2 проживав з дочкою по сусідству. Він був онкохворим, дочка його доглядала і поховала з її будинку.

Суд, заслухавши представника заявника, допитавши свідків та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Згідно ст.293 ЦПК Українисуд в порядку окремого провадження розглядає цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зокрема, відповідно до п.5 ч.2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно ч.2ст.315ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені факти,від яких залежить виникнення,зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилася в м. Дніпропетровськ, зареєстрована в с.Райгород Вінницької області з 31.07.1997.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Дніпропетровськ. Її батьками записані: батько ОСОБА_11 , матір ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 23.08.1996 уклали шлюб. Після укладення шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ».

Згідно паспорта серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народився в с. Сабарівка Іллінецького району Вінницької області, зареєстрований в с.Райгород Вінницької області з 12.01.1978.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 23.09.1978 уклали шлюб. Після укладення шлюбу їм присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після його смерті залишилося спадкове майно.

ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку: кадастровий номер 0523086400:02:001:0008, площею 2,584 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на праві приватної власності.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстрована земельна ділянка: кадастровий номер 0523086400:02:001:0008, площею 2,584 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна за ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстрована земельна ділянка: кадастровий номер 0523086400:02:001:0270, площею 2,4009 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_2 01.06.2016 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Дружба» (села Райгород Немирівського району вінницької області). Розміром 2,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно довідки №02.24.19 від 27.02.2023, виданої Райгородською сільською радою, ОСОБА_1 за свій рахунок похоронила свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У відповідності до п. 7 вказаної вище Постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

У вимогах позивачка просить встановити факт прийняття спадщини, як особою яка постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.3ст.1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1ст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Таким чином,ст. 1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п.2, 23Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни «Про судову практику в справах про спадкування» №7 від 30.05.2008р., якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 Цивільного кодексу України(даліЦК), підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18).

Встановлені судом обставини свідчать, що заявниця ОСОБА_1 , яка є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , постійно спільно проживала разом з батьком на час відкриття спадщини за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується поясненнями представника заявниці, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи та показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , які є чіткими, послідовними, логічними і узгоджуються між собою щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і підлягають доказуванню у цьому випадку.

У заявниці виникла необхідність оформити свої спадкові права, однак, факт прийняття нею спадщини після смерті батька встановити не можливо, окрім, як в судовому порядку.

Встановлення факту прийняття спадщини, як особою яка спільно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини суд здійснює для забезпечення права заявниці на оформлення спадщини, оскільки, заява про встановлення факту прийняття спадщини породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 , а встановити його іншим шляхом неможливо.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, є достовірними, підтверджені письмовими доказами та показаннями свідків, сумніву у суду не викликають і вважаються доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1268, 1270, 1296ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265,293,315,319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 -адвоката ПримаковоїВалентини Валентинівни, заінтересована особа: Райгородська сільська рада,про встановленняфакту прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розумінні ч.3 ст. 1268 ЦК України, як особи, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2024.

Суддя Т. Є. Войницька