Рішення

від 21.05.2024 по справі 146/536/24

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/536/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ремізової Т.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала в с. Рожнятівка Тульчинського району Вінницької області після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка (пай) площею 3,37 га, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку ВН № 000444 виданого Рожнятівською сільською радою 17 липня 2001 року.

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Рожнятівського старостинського округу Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 78 від 25 березня 2024 року.

Коли він звернувся з заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, то нотаріусом йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно, тому з даним позовом він вимушений звернутися до суду, яким просить ухвалити рішення про визнання за ним права власності на вищевказане спадкове майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву в якій просить розгляд справи провести у його відсутність, позов підтримує.

Представник відповідача Томашпільської селищної ради Щербатий А.І. в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, у задоволенні позовної заяви не заперечує.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5).

В довідці, виданої Рожнятівським старостинським округом Томашпільської селищної ради видно, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки розміром 3,37 га, посвідченої державним актом на право приватної власності на землю ВН № 000444 виданого Рожнятівською сільською радою 17 липня 2001 року. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем згідно заповіту є ОСОБА_1 (а.с.6).

З заповіту від 25 листопада 2016 року року видно, що ОСОБА_2 заповіла земельний (пай) розміром 3,37 га, що знаходиться в користуванні ФГ «Агат Поділля» ОСОБА_1 (а.с.7).

Як вбачається з Витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі від 28 квітня 2016 року № 43735442 даний заповіт зареєстрований за № 58914496.(а.с.8).

Із Витягу № НВ-9935805282024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 0523985200:03:000:0235 становить 107420,42 грн.(а.с.9).

Тульчинською державною нотаріальною конторою 06 лютого 2024 року № 70/01-16 було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. (а.с.10).

Згідно повідомлення Тульчинської державної нотаріальної контори від 09 травня 2024 року, встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась (а.с.19).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

За змістом книги шостої Цивільного кодексу України, прийняття спадщини це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Згідно абзацу 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень ч.3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 1216-1218, ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, 1261, ч. 1-3, 5 ст. 1268, 1276 ЦК України, статтями 12,13,76,78, 95, 200, 263-265, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області на земельну ділянку (пай) площею 3,37 га, право власності на яку посвідчено державним актом серії ВН № 000444, виданого Рожнятівською сільською радою 17 липня 2001 року, кадастровий номер земельної ділянки 0523985200:03:000:0235.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2024 року.