Рішення

від 24.05.2024 по справі 317/7338/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/7338/23

Провадження № 2/317/308/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

21 травня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ТкаченкоМ.О.,

за участю секретаря судового засідання Мазуренко А.О.,

представника позивача, адвоката Василеги І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно, відповідно до якого просить суд встановити факт його постійного проживання з ОСОБА_2 , починаючи з січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , день смерті ОСОБА_2 , за адресою: по АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач був єдиною близькою людиною ОСОБА_2 , з яким спільно мешкали однією сім`єю з початку січня 2017 року по АДРЕСА_1 й до його смерті.

ОСОБА_2 потребував сторонньої допомоги, оскільки був інвалідом другої групи до дня його смерті. Позивач займався його похованням ОСОБА_2 та до теперішнього часу продовжує жити в спадковому будинку АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 , позивач у передбачений законом строк для прийняття спадщини, звернувся до Запорізької районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після померлого, внаслідок чого було заведено спадкову справу за №230 за 2023 рік.

Позивач є єдиним спадкоємцем згідно до ст. 1264 ЦК України, який вчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , проте державний нотаріус Запорізької районної державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22.09.2023, витребувано від Запорізької районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи відносно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26.01.2024 на виконання вимог ухвали суду від третьої особи - Запорізької районної державної нотаріальної контори надійшла належним чином засвідчені витребувані документи, а саме спадкова справа №230/2023.

Ухвалою суду від 29.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду по суті.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце судового розгляду, представника у судове засідання не направив, 30.01.2024 від селищного голови Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до суду надходили пояснення, в яких повідомлено, що відповідач своїми діями ніяким чином не порушував прав позивача, вимоги позивача не суперечать інтересам відповідача, при вирішенні справи відповідач покладається на розсуд суду та просить розглянути справу без участі представника відповідача (а.с.51).

Третя особаЗапорізька районна державна нотаріальна контора, будучи належним чином повідомленою про дату час та місце судового розгляду, представника у судове засідання не направило, у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі третьої особи (а.с.38).

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Василега І.М. надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їхньому задоволенні.

Свідок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є сусідами позивача, допитані у судовому засіданні підтвердили спільне проживання позивача з ОСОБА_2 за адресою по АДРЕСА_1 , як єдиної родини. Позивач є дальнім родичем ОСОБА_2 .. Підтвердили те, що саме позивач проживаючи з ОСОБА_2 , який був хворою людиною з інвалідністю, надавав йому усю необхідну допомогу по господарству та іншу. Позивач займався похованням ОСОБА_2 , після смерті якого позивач продовжує мешкати та доглядати за спадковим будинком.

Заслухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.03.2023 року, актовий запис №669, серія № НОМЕР_1 (а.с.12).

Згідно із копією посвідчення серії НОМЕР_2 померлий ОСОБА_2 з 01.05.1997 був особою з інвалідністю 2 групи (а.с.21).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , належного йому на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Запорізькою районною державною нотаріальною конторою 13.11.1985 року, зареєстрованого в ОП ЗМБТІ 18.05.1990 року та на підставі Рішення Виконавчого комітету Балабинської селищної ради народних депутатів від 19.10.1989 року за № 108/3 (а.с.13-14).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , позивач у передбачений законом строк, а саме 05.09.2023, звернувся до Запорізької районної державної нотаріальної контори з заявою на прийняття спадщини за законом в порядку ст. 1264 ЦК України, внаслідок чого було заведено спадкову справу за №230 за 2023 рік. (а.с.41).

Постановою державного нотаріуса Запорізької районної державної нотаріальної контори від 08.09.2023 вих.№ 1104/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом згідно із ст. 1264 ЦК України на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю доказів родинних та інших відносин із спадкодавцем (а.с.48-49).

Згідно із довідкою з місця фактичного проживання, виданою Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області від 05.09.2023 року за №451 ОСОБА_2 постійно мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 1966 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаною адресою на день смерті спадкодавця зареєстрованих не було (а.с.45/зворот).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 05.09.2023 №451 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 2017 року і по теперішній час (а.с.22).

Згідно зі ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 при розгляді справ про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам слід враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк має виповнитися на момент відкриття спадщини та його треба обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №521/16365/15 (провадження №61-28987св18) зазначено, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України потрібне встановлення двох юридичних фактів:

а) проживання однією сім`єю зі спадкодавцем;

б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових доказів, електронних доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доведення обставин, на які посилаються сторони, покладається на кожну із сторін.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Померлий ОСОБА_2 був особою похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_4 та мав інвалідність 2 групи, потребував сторонньої допомоги, догляд за яким здійснював позивач, що підтверджується письмовими доказами та показаннями свідків.

Судом враховано, що показаннями свідків, які є сусідами померлого ОСОБА_2 та позивача, доведено, що позивач починаючі з початку 2017 року й на теперішній час продовжує проживати в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Підстав ставити під сумнів показання свідків, які є сусідами у суду не має, ці показання є переконливими та логічними та перебувають у взаємозв`язку із іншими доказами у справі.

Таким чином, виходячи з сукупності зібраних доказів, суд вважає доведеним факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю з січня 2017 року до часу відкриття спадщини, а відтак позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом у відповідності до ст. 1264 ЦК України.

Щодо визнання права власності на житло в порядку спадкування за законом суд зазначає наступне.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 ЦК України.

Матеріалами спадкової справи №230/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 підтверджено, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , позивач у передбачений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою на прийняття спадщини за законом, та у відповідності до ст. 1264 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За вимогами ст. 1268-1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1296 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 був приватною власністю спадкодавця ОСОБА_2 , після смерті якого його прийняв у спадок позивач, що підтверджується матеріалами справи.

Право власності повинне спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами. Положення ст. 316, 321 ЦК України встановлюють, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з січня 2017 по день смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.05.2024.

Повне ім`я (найменування) учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача - адвокат Василега Інна Миколаївна, адреса робочого місця адвоката: пр. Соборний, буд. 151А, кв. 8, м. Запоріжжя, 69035.

Відповідач: територіальна громада в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 23, смт Кушугум, Запорізький район, Запорізька область, 70450, ЄДРПОУ 24912102.

Третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: вул. Істоміна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69089.

Суддя М.О.Ткаченко