Рішення

від 24.05.2024 по справі 522/14592/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14592/22

Провадження №2/522/1162/24 ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря - Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» про стягнення заборгованості, в якому просить: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та пунктів кредитного договору за невиконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 2007/13-2.06/359 від 07.06.2007 що становить 280316,02 грн. та складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість у розмірі 51026,10 грн. та суми заборгованості за інфляційними витратами 229289,92 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,74 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно рішення № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року було прийнято рішення щодо припинення АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (скорочено - АТ «Укрсоцбанк»). 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

07.06.2007 між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2007/13-2.06/359, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 69300,00 доларів США, зі сплатою 12,5 % річних. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.11.2010 по справі № 2-2711/10 було стягнуто з відповідачів солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 1665433,60 грн. з яких: сума заборгованості за кредитом - 849229,60; сума заборгованості по процентам за договором - 201983,65 грн.; сума пені за несвоєчасне повернення кредиту за договором - 977310,25грн.; сума штрафу за договором - 134594,88 грн.; сума заборгованості за кредитом - 442834,94 грн.; сума заборгованості по процентам за договором - 55796,95 грн.; сума пені за несвоєчасне повернення кредиту за договором - 12835,62 грн.; сума штрафу за договором - 55520,39 грн. Зазначив, що в результаті невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка станом на 31.08.2022 становить 280316,02 грн. та складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість у розмірі 51026,10 грн. та суми заборгованості за інфляційними витратами 229289,92 грн. Наявність не виконаних зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту підтверджується оригіналом розрахунку заборгованості.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2023 рокувідкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року закрито підготовче засіданняпо справі тапризначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, про причини неявки не повідомили, відзив на позов не подали.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачами відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Відповідно дост. 268 ЦПК Українидатою складання повного тексту рішення є 24 травня 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, що 31 березня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №2006/13-2.06/242, відповідно до якого Кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 168000 доларів США зі сплатою 12,5 % річних (а.с. 6 9).

31 березня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор), ОСОБА_1 (Позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» (Поручитель) було укладено договір поруки № 07-15/318. Відповідно до п. 1.1 Договору Поручитель зобов`язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту №2006/13-2.06/242 від 31.03.2006 (а.с. 11).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2010 рокупозовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю „НАДІЯ про стягнення заборгованості - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю „НАДІЯ (код ЄДРПОУ 25049639) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк 1 665 433 (один мільйон шістсот шістдесят п`ять чотириста тридцять три) грн. 60 коп. в рахунок погашення заборгованості за договорами кредиту №2006/13-2.06/242 від 31.03.2006 р. та №2006/13-2.06/242 від 07.06.2007р., з яких:

- сума заборгованості за кредитом №2006/13-2.06/242 складає 849 229,60 грн.;

-сума заборгованості по процентам за договором №2006/13-2.06/242 складає 201 983,65 грн.;

-сума пені за несвоєчасне повернення кредиту за договором №2006/13-2.06/242 складає 977 310,25грн.;

-сума штрафу за договором №2006/13-2.06/242 складає - 134 594,88 грн.;

-сума заборгованості за кредитом №2006/13-2.06/242 складає 442 834,94;

-сума заборгованості по процентам за договором №2006/13-2.06/242 складає 55 796,95 грн.;

-сума пені за несвоєчасне повернення кредиту за договором №2006/13-2.06/242 складає 12 835,62 грн.;

-сума штрафу за договором №2006/13-2.06/242 складає 55 520,39 грн.;

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк судовий збір у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 60 (шістдесят) гривень.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „НАДІЯ (код ЄДРПОУ 25049639) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк судовий збір у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 60 (шістдесят) гривень. (а.с. 12-14).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2013 року виправлено описки в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 24.11.2010 року, а саме:в п`ятнадцятому абзаціу (9) дев`ятій, (10) десятій, (12) дванадцятій та (14) чотирнадцятій строках мотивувальної частини рішення тав другому абзаціу (5) п`ятій, (12) дванадцятій, (13) тринадцятій, (15) п`ятнадцятій та (17) сімнадцятій строках резолютивної частини рішеннявказати«договір кредиту № 2007/13-2.06/359 від 07.06.2007 р.»замість невірно вказаного«договір кредиту № 2006/13-2.06/242 від 07.06.2007 р.». (а.с. 15)

Згідно з ч.1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Посилаючись на положенняст. 625 ЦК України, позивач зазначає, що відповідачем не виконані умови кредитного договору № 2007/13-2.06/359 від 07.06.2007, а тому є підстави для стягнення з нього заборгованість у загальному розмірі 280316,02 грн., яка складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість у розмірі 51026,10 грн. та суми заборгованості за інфляційними витратами 229289,92 грн. При цьому зазначає, що наявність не виконаних зобов`язань відповідача щодо повернення кредиту підтверджується оригіналом розрахунку заборгованості.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів для стягнення таких втрат.

Статтею 598ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно вимог ст.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом встановлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 19.06.2019 по справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц зазначила, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2010 року відповідачами не виконано. Доказів про пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання, відкриття виконавчого провадження чи закриття виконавчого провадження про примусове стягнення з боржників заборгованості, позивачем суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що представником позивача не надано суду самого кредитного договору № 2007/13-2.06/359 від 07.06.2007, за яким просить стягнути заборгованість, натомість надано інший кредитний договір, а саме №2006/13-2.06/242 від 31 березня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 , а також укладений на його забезпечення договір поруки № 07-15/318 від 31 березня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор), ОСОБА_1 (Позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» (Поручитель).

У відповідності до ч. 1 та 6 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно дост. 141 Цивільного процесуального кодексу Україниу разі відмови в задоволені позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4,5,12,13,76-81,141,206,259,263-265,268,273,280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» про стягнення заборгованості, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 24 травня 2024 року.

Суддя Ю.І.Ковтун