Постанова

від 21.05.2024 по справі 907/270/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа №907/270/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддівМалех І.Б.,

Зварич О.В.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

представники сторін: не з`явилися;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 ЛАЙНЕР" б/н від 20.03.2024 (вх. №01-05/828/24 від 21.03.2024)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2024 (повний текст ухвали складено 18.03.2024)

у справі № 907/270/24 (суддя Пригуза П.Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 ЛАЙНЕР"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛАНА - Г"

про видачу судового наказу

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.

ТОВ "ІФ-10 ЛАЙНЕР" звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ТОВ "МАЛАНА - Г" на свою користь 96 400,00 грн. та витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2024 у справі №907/270/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 ЛАЙНЕР" у видачі судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛАНА - Г" суми 96 400,00 грн та сплаченого судового збору.

Ухвала мотивована тим, що згідно із поданим договором у боржника існує обов`язок передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати покупцю (заявнику). У випадку невиконання такого обов`язку ТОВ "МАЛАНА - Г" у добровільному порядку, заявник ТОВ "ІФ - 10 Лайнер" має право звернутися до господарського суду з позовною заявою в рамках позовного провадження з позовними вимогами щодо передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у розмірі 96 400,00 грн та відповідальності за затримку Товару.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 ЛАЙНЕР" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга сформована у системі Електронний суд 21.03.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2024 у справі № 907/270/24 та ухвалити нове рішення по справі та видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛАНА-Г на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ-10 ЛАЙНЕР заборгованість у розмірі 96 400,00 коп. та витрати зі сплати судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті, на думку скаржника, поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЛАНА - Г"правом на подання відзиву не скористалося, про час, дату і місце розгляду справи було належним чином повідомлене.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Малех І.Б. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 ЛАЙНЕР" (вх. №01-05/828/24 від 21.03.2024) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2024 у справі №907/270/24.

Ухвалою суду від 19.04.2024 призначено справу на 21.05.2024.

В судове засідання 21.05.2024 сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

Між сторонами 19.12.2023 було укладено договір поставки №19/12/2023 - 01, за умовами п. 1.1. якого, ТОВ "МАЛАНА - Г" як постачальник (тут боржник) передає у власність ТОВ "ІФ-10 ЛАЙНЕР" як покупця (тут заявника), а покупець (заявник) сплачує кошти за отримані шини, зокрема зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 3.1. такого договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку по 100 % попередній оплаті, у термін 2 - ох банківських днів з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено додатками до даного договору.

Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у договорі або окремо вказаний постачальником у відповідному рахунку - фактурі (п. 3.2. договору).

За твердженням заявника, відповідно до п. 5.1. договору, він оформив заявку на поставку товарів, на підставі якої Постачальник у той же день виставив рахунок на оплату №8 від 08.02.2024 року.

В подальшому, заявником у той же день, 08.02.2024 у повному обсязі було сплачено за замовлений товар (вантажні шини) по рахунку №8 від 08.02.2024 в сумі 96 400,00 грн з ПДВ на користь постачальника (боржника у даній справі).

За твердженням заявника, станом на 13.02.2024 оплачені ТОВ "ІФ-10 Лайнер" шини у кількості 4 штуки на суму 96 400,00 грн й досі не отримані. ТОВ "МАЛАНА - Г" на зв`язок не виходить.

Відповідно до п. 5.2. договору, постачальник (боржник) мав здійснити поставку товару покупцеві не пізніше 2 робочих днів від часу заявки. Отже, ТОВ "МАЛАНА - Г" мало здійснити доставку товару не пізніше 12.02.2024 року.

Вищевказане підтверджується копією договору поставки №19/12/2023-01 від 19.12.2023 року; копією рахунку №8 від 08.02.2024 року; копією платіжної інструкції від 08.02.2024 на загальну суму 96 400,00 грн; копією виписки по рахунку заявника від 08.02.2024 року.

На підставі вищевикладеного просив видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛАНА-Г» (код ЄДРПОУ 44497122; адреса: 89600, Закарпатська область, Мукачівський р-н, м. Мукачево, вул. Ілони Зріні, 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 ЛАЙНЕР» (код ЄДРПОУ 25634036; адреса: 03126, м. Київ, вул. Качалова, 5-Д; р /р НОМЕР_1 , ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365) заборгованість у розмірі 96 400,00 грн та витрати зі сплати судового збору.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Наказне провадження відповідно до вимог частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Згідно із матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 ЛАЙНЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЛАНА - Г" було укладено договір поставки №19/12/2023 - 01, за умовами п. 1.1. якого, ТОВ "МАЛАНА - Г" як постачальник (тут боржник) передає у власність ТОВ "ІФ-10 ЛАЙНЕР" як покупця (тут заявника), а покупець (заявник) сплачує кошти за отримані шини, зокрема зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до статті 530 ЦКУ (ст. 663 ЦКУ).

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості та в строк передбачений договором і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату на умовах цього договору.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ЦКУ ст. 693 ЦКУ, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно наголошено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, однак, у ТОВ « МАЛАНА -Г», згідно договору та приписів ст. 693 ЦКУ, на момент звернення заявника до суду існує обов`язок передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати покупцю (заявнику), оскільки відповідно до п. 11.2. договору термін дії договору передбачено до 31.12.2024.

Отже, ТОВ "ІФ-10 ЛАЙНЕР" звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу передчасно до закінчення строку дії договору, докази розірвання договору поставки між сторонами в матеріалах справи також відсутні.

Згідно приписів ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Суд інформує, що згідно ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Тобто, у випадку невиконання такого обов`язку ТОВ "МАЛАНА - Г" у добровільному порядку, ТОВ "ІФ - 10 Лайнер" має право звернутися до господарського суду з позовною заявою із позовними вимогами щодо передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у розмірі 96 400,00 грн. на підставі договору поставки.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 ЛАЙНЕР" про видачу судового наказу, в даному випадку, задоволенню не підлягає.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2024 у справі №907/270/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для її скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 ЛАЙНЕР" (вх. №01-05/828/24 від 21.03.2024) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2024 у справі №907/270/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2024

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяМалех І.Б.

Зварич О.В.