Постанова

від 15.05.2024 по справі 917/1254/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/1254/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача не з`явився,

відповідача Стасовська Н.І. на підставі довіреності від 01.01.2024 №29-14/15, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2273 від 24.07.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№694П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Безрук Т.М., повний текст рішення складено 26.02.2024, у справі №917/1254/23

за позовом Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська обл.,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава,

про зобов`язання здійснити перерахунок

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернувся Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача стосовно приміщення за адресою: 39623, м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, буд. 40, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022, і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувалися до позивача станом на 24.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022, та які були встановлені для ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

Як вказує позивач, відповідач з 01.11.2022, тобто після набрання сили Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", почав застосовувати при обрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф, чим, на думку позивача, порушив цей Закон, так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м. Кременчуці Полтавської області станом на 24.02.2022.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1254/23 у задоволенні позову відмовлено.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі, позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

Відповідач у рахунках на оплату теплової енергії застосував тарифи, визначені у Додатку до рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго", яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради.

У направлених позивачу рахунках на оплату відповідачем була обрахована вартість теплової енергії із застосуванням двоставкового тарифу для потреб бюджетних установ, встановленого Додатком до Рішення Полтавської обласної ради № 477 (2 197, 08грн з ПДВ/Гкал як умовно-змінна частина тарифу та 136 068, 84грн з ПДВ як умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження), що визнається сторонами по справі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставлялася позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", не передбачено.

Місцевим господарським судом також зазначено, що позивач не надав до матеріалів справи доказів узгодження з відповідачем іншої вартості теплової енергії, ніж та, що була встановлена вказаними тарифами.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю; також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що за відсутності інших постачальників теплової енергії у лівобережній частині м. Кременчука, відповідач був єдиним постачальником теплової енергії в м. Кременчуці, і позивач об`єктивно не мав можливості отримати (залучити) іншого постачальника тепла.

Апелянт зазначає, що рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 було прийнято до передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки", і стосувалося споживачів м. Полтави, Решетилівка, смт Котельви та інших, крім споживачів м. Кременчука.

На думку апелянта, суд першої інстанції неправильно витлумачив норму статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі Закон №2479) та зробив помилковий висновок про те, що вказана норма адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, оскільки, по-перше, у статті 1 цього Закону не визначено орган, якому адресована така заборона, по-друге, статтею 2 Закону передбачено, що суб`єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першої статті 1 цього Закону, компенсується заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

Апелянт вважає, що враховуючи норми Закону №2479 щодо заборони підвищення тарифу на теплову енергію, відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок вартості теплової енергії відповідно до рівня цін (тарифів), що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

На думку апелянта, суд першої інстанції зробив протилежні висновки: з однієї сторони визнав встановленим факт того, що вартість спожитої позивачем в листопаді 2022 квітні 2023 років теплової енергії була обрахована відповідачем за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" станом на 24.02.2022, а з іншої для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом №2479.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом не було враховано, що при застосуванні до позивача двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення; рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1508 від 20.10.2022 було лише визначено виконавця послуг з постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ з покладенням обов`язків на відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1254/23; встановлено відповідачу строк до 06.05.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 06.05.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "15" травня 2024 р. о 12:30год.

30.04.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 встановлено тарифи, які залишилися на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286.

Відповідач вважає, що провести порівняння розміру тарифів, що встановлені різним господарюючим суб`єктам, не представляється можливим та є недоцільним.

Як вказує відповідач, він зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто, застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука.

Натомість, як зазначає відповідач, він не зобов`язаний ініціювати розгляд питання встановлення окремого тарифу для мешканців міста Кременчука, тому що є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах.

З огляду на викладене, відповідач просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024, у зв`язку з відставкою судді Шевель О.В., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 заяву представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - адвоката Стасовської Н.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "15" травня 2024 о 12:30 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - адвокатом Стасовською Н.І.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 15.05.2024, що відбулось в режимі відеоконференції, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 без змін.

Позивач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, представник позивача у судове засідання не з`явився, позивач був належним чином завчасно повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник відповідача висловив доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, та доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є комунальним закладом та розташований у м. Кременчук на вулиці Героїв Маріуполя, буд. 40 (колишня назва - провулок Героїв Бресту, перейменована рішенням 16-ої сесії Кременчуцької міської ради від 12.07.2022). Це підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначає позивач, до листопада 2022 року надавачем послуг позивачу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

В підтвердження цього позивач надав рахунок №5034 від 05.04.2022, виписаний ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (код ЄДРПОУ 42225136) позивачу на оплату послуг з постачання теплової енергії, поставленої на адресу: м. Кременчук, провулок Героїв Бресту, буд. 40.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 №1867 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів" з 01.01.2022 були встановлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

Вказаним рішенням для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 2 862, 85грн за 1 Гкал., а з 30.12.2021 3 281, 22грн за 1 Гкал.

Цей тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

Із 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на даний час.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

Ці обставини суд першої інстанції визнав загальновідомими.

29.04.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану", пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Полтавської обласної ради №473 від 22.09.2022 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки".

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад Полтавської області Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 за №481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області".

Пунктом 4 вказаного рішення №481 постановлено після затвердження акту приймання-передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ".

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

Надалі рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 №86 внесено зміни до зазначеного рішення №1508 та постановлено ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022, та здійснити перерахунок вартості послуг.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 №1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року.

Позивач у позові вказує, що він є споживачем послуг з постачання теплової енергії, надавачем яких є відповідач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", і починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу на адресу: м. Кременчук, провулок Героїв Бресту, буд. 40 (перейменовано на вулиця Героїв Маріуполя).

Ця обставина визнається відповідачем у відзиві.

Відповідач в листопаді 2022 - квітні 2023 направив позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої на адресу: м. Кременчук, провулок Героїв Бресту, буд. 40 (перейменовано на вулиця Героїв Маріуполя) відповідно до умов Договору №7071 від 01.11.2022, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197, 08грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068, 84грн без ПДВ).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не надав суду вказаний договір, а відповідач у відзиві вказав, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги.

У вказаних рахунках відповідач застосував тарифи, визначені у Додатку до рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго", яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач в листопаді 2022 року - квітні 2023 року направив позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої на адресу: м. Кременчук, провулок Героїв Бресту, буд. 40 (перейменовано на вулиця Героїв Маріуполя) відповідно до умов Договору №7071 від 01.11.2022, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197, 08грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068, 84грн без ПДВ).

Позивач не надав суду вказаний договір, а відповідач у відзиві вказав, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до частини 4 статті 9 цього Закону, структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Форма індивідуального договору про надання комунальної послуги, затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Індивідуальні договори, що є публічними договорами приєднання та набули чинності з 01.12.2021 року встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, текст яких розміщено на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.

Відповідно до умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що розміщено на офіційному веб сайті підприємства, містить умову про застосування двоставкового тарифу.

Так, у пункті 30 Індивідуального договору вказано, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-byudzhetnih-ustanov/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

В пункті 31 Індивідуального договору вказано, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-byudzhetnih-ustanov/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Таким чином, починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу, що визнається сторонами по справі.

Згідно зі статтями 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Комунальні послуги за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються у тому числі спеціальним Законом України "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Так, за приписами статті 1 Закону України "Про теплопостачання", постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Приписами частини 6 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 наведеного закону визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Вказаному праву відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом пункту 2 частини 3 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

У розумінні положень частини 3 статті 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 16-1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.07.2021 №1085 затверджено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №308, згідно з якими, зокрема, обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 Ліцензійних умов).

Згідно зі статтею 191 Господарського кодексу України та статтями 10, 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення", державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Положеннями пункту 37 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств, вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

Відповідно до Статуту, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Отже, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Відповідно до частини 3 статті 189 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно з частиною 1 статті 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

У відповідності до частини 2 статті 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Державні регульовані ціни, у розумінні частин 1 - 2 статті 191 Господарського кодексу України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Судом першої інстанції правильно відзначено, що підприємство відповідача не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають фактично понесеним витратам під час виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, у тому числі позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

У свою чергу, позивач не посилається та не надає доказів на підтвердження того, що ним були укладені окремі договори на постачання та на транспортування теплової енергії з іншими особами, натомість відповідачем здійснювалося одночасно як постачання, так і транспортування позивачу теплової енергії власного виробництва.

У відповідності до положень частини 5 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги, ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений рішенням Полтавської обласної ради №477 для бюджетних установ, відповідало вимогам чинного законодавства України.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що судом першої інстанції не було враховано, що при застосуванні до позивача двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення.

Положеннями пункту 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України №869 від 01.06.2011 (надалі - Порядок № 869) визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, відтак, з урахуванням вищенаведених приписів пункту 4 Порядку №869, відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука.

Судом також встановлено, що рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 №917 відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

Враховуючи встановлені обставини справи, а також взявши до уваги те, що відповідач надає позивачу послуги з постачання теплової енергії у відповідності до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" правомірно застосовував у правовідносинах з позивачем двохставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії у розмірі 2 197, 08грн з ПДВ (умовно-змінна частина тарифу) та 136 068, 84грн з ПДВ (умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що саме по собі виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка може свідчити про порушення прав та інтересів позивача, а розмір виниклих грошових зобов`язань позивача по оплаті наданих відповідачем послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру.

Відносно доводів скаржника про необхідність отримання згоди органу місцевого самоврядування для встановлення двоставкого тарифу, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до підпункту 9.1. пункту 9. Постанови НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" (надалі - Порядок №1174) передбачено, що формування двоставкових тарифів на теплову енергію ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку №1174, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій і суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком, що вказана постанова НКРЕКП №1174 від 25.06.2019 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

У свою чергу, визначення правомірності рішень Полтавської обласної ради від 19.10.2018 №917 та від 30.09.2022 №477, якими відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію, не є предметом розгляду даного спору.

Щодо доводів апелянта в частині не застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" №2479-IX (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), судова колегія зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 1 Закону № 2479-IX, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Водночас, вказана норма Закону №2479-IX не є нормою-приписом (зобов`язанням) та не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).

Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, натомість відповідач до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Як було встановлено судом, рішенням Полтавської обласної ради "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 30.09.2022 №477 було затверджено тарифи, які залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 (зі змінами від 09.12.2021).

В рахунках на оплату теплової енергії, поставленої відповідачем з листопада 2022 року, які були виставлені позивачу, вартість теплової енергії обраховано за двохставковим тарифом для потреб бюджетних установ, встановленим рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що тарифи, які були встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).

Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479-IX.

За таких обставин, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Законом №2479-IX, судова колегія визнає безпідставними.

Суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин тарифів, які були встановлені рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 №1421 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 №1867 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022", оскільки зазначені тарифи були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

У даному випадку тариф ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні.

З огляду на наведене, судова колегія вважає правильним висновок місцевого суду, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", як і відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

Крім того, судова колегія зазначає про те, що у листі Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України за №7/10-2/14445-22 зазначено про доцільність розгляду питання щодо встановлення окремих груп тарифів, що застосовуватимуться до споживачів відповідних територіальних громад на тому ж рівні, що діяв для цих споживачів станом на 24.02.2022, проте відповідач ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є обласним комунальних підприємством, застосовує виключно тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що відповідний лист не створює для відповідача юридичних наслідків, не спростовує чинність встановлених Полтавською обласною радою тарифів та не може підтверджувати обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1254/23 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1254/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.05.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя В.О. Фоміна