Рішення

від 14.05.2024 по справі 902/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2024 р.Cправа № 902/58/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

прокурора - Колівошко С.М.,

представника позивача - Стратійчука І.П.,

представника відповідача - Обертюх Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24000) в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради (пл. Шевченка, буд. 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 418 073,78 грн,

В С Т А Н О В И В :

Керівником Могилів-Подільської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 418 073,78 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/58/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2024 об 11:30 год.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою суду від 22.02.2024 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, вчинено ряд процесуальних дій:

- учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 125-150) та заперечення на відповідь на відзив прокурора (а.с. 182-188); прокурором - відповідь на відзив відповідача (а.с. 159-172);

- ухвалою від 24.01.2024 забезпечено участь представника Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради у судових засіданнях у справі №902/58/24 у суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

- протокольною ухвалою від 06.02.2024 відхилено як необґрунтоване клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (вх. канцелярії суду № 01-34/1137/24 від 01.02.2024).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 11.04.2024, про що 19.03.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим у судовому засіданні 11.04.2024 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 12:00 год. 14.05.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 14.05.2024 з`явилися усі учасники справи.

Прокурор та представник позивача заявлений позов підтримали в повному обсязі. Представниця відповідача проти позову заперечила.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами відкритих торгів між Управлінням житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" укладено договір №МО-230900 від 03.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

В подальшому між цими ж сторонами укладено ряд додаткових угод до договору №МО-230900 від 03.02.2021 (№02 від 09.07.2021; №03 від 13.08.2021; №04 від 13.09.2021; №05 від 14.09.2021; №06 від 15.09.2021; №07 від 16.09.2021; №08 від 03.11.2021; №09 від 08.11.2021; №10 від 06.12.2021; №11 від 08.12.2021; №12 від 09.12.2021), якими збільшено ціну електричної енергії та зменшено обсяг постачання.

Таким чином, як стверджує прокурор, унаслідок укладення додаткових угод Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради не отримало електричної енергії на суму 418 073,78 грн.

З огляду на викладене, прокурор просить визнати недійсними зазначені додаткові угоди до договору №МО-230900 від 03.02.2021 внаслідок недотримання сторонами вимог чинного законодавства під час їх укладення, а також стягнути з відповідача безпідставно сплачені бюджетні кошти внаслідок збільшення ціни за додатковими угодами на загальну суму 418 073,78 грн.

Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що зміна умов договору та підписання додаткових угод відбувалося за згодою обох сторін.

Крім того, у Споживача по договору відсутній обов`язок щодо споживання саме того обсягу електричної енергії, яка визначена договором. Обсяг спожитої електричної енергії споживачем визначається згідно приладів обліку електричної енергії за конкретний розрахунковий період відповідно до норм діючого законодавства (ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку) оператором комерційного обліку та є підставою для формування актів прийому-передачі та видачі рахунків за відповідний розрахунковий період, та відповідає потребам Споживача та фактичному споживанню електроенергії.

Складання обома сторонами відповідних Актів прийому-передачі електричної енергії без зауважень нівелює твердження прокурора про наявність недопоставленого, проте оплаченого, обсягу електричної енергії за спірним договором.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" вважає, що відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому відповідач вважає, що прокурором неправильно обраний спосіб захисту прав позивача.

У відповіді на відзив прокурор акцентує увагу, що перемога у тендері та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш ніж на 10% шляхом так званого "каскадного" укладання додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Водночас надані постачальником цінові довідки та експертні висновки не встановлюють наявності факту коливання ціни на електричну енергію у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер.

На переконання прокурора, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії Договору ТОВ "Енера Вінниця" не надало та, як наслідок, укладання додаткових угод до Договору №№ 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 12 про постачання електричної енергії, якими збільшено ціну електричної енергії, є безпідставними та мають бути визнані недійсними.

У запереченні на відповідь на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" вказує, що прокурором не надано до матеріалів справи будь-якого доказу: акту, висновку, моніторингу, ревізії контролюючого органу у сфері закупівель, визначених статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, яким би було засвідчено, що відбулось порушення у сфері закупівлі за публічною закупівлею "Електрична енергія" (закупівля № UA-2020-12-28-000878-c) з очікуваною вартістю предмета закупівлі 1 376 798,00 грн. При цьому органами контролю закупівель є: Антимонопольний комітет України, Державна аудиторська служба України, Рахункова Палата, Державна казначейська служба України (ДКСУ), Національна поліція України.

В свою чергу, коливання ціни спожитої електроенергії відбувалось протягом дії Договору, обмежень на укладення додаткових угод не частіше 90 днів згідно зазначеного вище не було, тому між сторонами було укладено додаткові угоди, розмір збільшення яких не перевищував 10%.

Заперечує відповідач і розрахунок безпідставно сплачених коштів. Зазначає, що згідно актів прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії, виписок банку, сальдових оборотів позивач за час дії Договору:

- спожив електроенергії - 380 687 кВт.год.;

- було нараховано споживачу - 1 147 221,81 грн;

- сплачено споживачем - 1 147 221,81 грн.

Тобто, прокурором неправильно визначено суму оплати споживачем в розмірі 1 141 379,08 грн, замість 1 147 221,81 грн, не враховані зміни тарифу при нарахуваннях, тому розрахунок суми позовних вимог неправильний.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

За даними інформаційного порталу Офіційний майданчик електронної системи публічних закупівель України ProZorro Управлінням житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії зовнішнього вуличного освітлення Могилів-Подільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області (UA-2020-12-28-000878-C) з очікуваною вартістю 1570036 грн.

Запланований обсяг електричної енергії складав 1 629 440 кВт/год.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєстровано 4 суб`єкта господарської діяльності:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (далі - ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" або Постачальник) з остаточною ціновою пропозицією 1 147 332,00 грн з ПДВ;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" (далі - ТОВ "ЕРГНЕРІНГ") з остаточною ціновою пропозицією 1 147 333,99 грн з ПДВ.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС") з остаточною ціновою пропозицією 1 147 333,00 грн з ПДВ.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЛ СОФТ" (далі - ТОВ "СКАЙ СОФТ") з остаточною ціновою пропозицією 1 147 334,00 грн з ПДВ.

За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозиції/пропозицій UA-2020-12-28-000878-C від 14.01.2021 визначено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" з найменшою остаточною ціновою пропозицією 1 147 332,00 грн. з ПДВ.

За результатами процедури закупівлі 03.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (Постачальник) та Управлінням житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради (Споживач) укладено договір № МО-230900 про постачання електричної енергії споживачу (Договір).

Предметом вказаного Договору є товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія), загальна вартість Договору 1 147 332 грн. за обсяг електричної енергії 603 860 кВт/год.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб зовнішнього вуличного освітлення, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної купованої") електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно із п. 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за твердими цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 1 147 332 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.2. Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника та включає в себе комерційні ризики.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника (п. 13.1 Договору).

Згідно із комерційною пропозицією (додаток 2 до Договору) ціна за 1 кВт/год становить 1,9 грн з ПДВ. Загальний обсяг постачання електричної енергії - 603860 кВт.

Термін дії Договору - договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок електричної енергії до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення (п. 9 комерційної пропозиції до Договору).

У подальшому між Управлінням житлово-комунального господарства Могилів-Подільськоі міської ради та ТОВ "Енера Вінниця" укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, при незмінній ціні договору, а саме:

- додаткову угоду №02 від 09.07.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 1,9 грн за кВт/год до 2,089 грн за 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 425711 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 2 збільшена на 9,9 % відповідно по первинної ціни, зазначеної у договорі;

- додаткову угоду №03 від 13.08.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 2,089 грн за кВт/год до 2,2795 грн за 1 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 3 збільшена на 9,1 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді;

- додаткову угоду №04 від 13.09.2021, на підставі якої ціну на електричну енергію з 2,2795 грн за кВт/год (з врахування ПДВ) змінено до 2,0820 грн за 1 кВт/год (без врахування ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 305469 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 4 збільшена на 14 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді;

- додаткову угоду №05 від 14.09.2021, на підставі якої ціну на електричну енергію з 2,082 грн за кВт/год (без врахування ПДВ) збільшено до 2,2977 грн за кВт/год (без врахування ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 277775 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 5 збільшена на 10,3 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді, яка укладена на день раніше;

- додаткову угоду №06 від 15.09.2021, на підставі якої ціну на електричну енергію з 2,2977 грн за кВт/год (без врахування ПДВ) збільшено до 2,5270 грн за 1 кВт/год (без врахування ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 252581 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 5 збільшена на 9,97 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді, яка укладена на день раніше;

- додаткову угоду №07 від 16.09.2021, на підставі якої ціну на електричну енергію з 2,5270 грн за кВт/год (без врахування ПДВ) збільшено до 2,72 грн за 1 кВт/год (без врахування ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 234628 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 7 збільшена на 7,63 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді, яка укладена на день раніше;

- додаткову угоду №08 від 03.11.2021, на підставі якої ціну на електричну енергію з 2,72 грн за кВт/год (без врахування ПДВ) збільшено до 3,1664 грн за 1 кВт/год (без врахування ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 140794 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 8 збільшена на 16,4 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

- додаткову угода №09 від 08.11.2021, яка фактично дублює додаткову угоду №08 від 03.11.2021;

- додаткову угоду №10 від 06.12.2021, на підставі якої ціну на електричну енергію з 3,1664 грн за кВт/год (без врахування ПДВ) збільшено до 3,4827 грн за 1 кВт/год (без врахування ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 97074 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 10 збільшена на 9,98 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді;

- додаткову угоду №11 від 08.12.2021, на підставі якої ціну на електричну енергію з 3,4827 грн за кВт/год (без врахування ПДВ) збільшено до 3,8307 грн за 1 кВт/год (без врахування ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 88257 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 11 збільшена на 9,99 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді;

- додаткову угоду №12 від 09.12.2021, на підставі якої ціну на електричну енергію з 3,8307 грн за кВт/год (без врахування ПДВ) збільшено до 4,0314 грн за 1 кВт/год (без врахування ПДВ). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 83863 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 12 збільшена на 5,23 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

У матеріалах справи також наявні листи відповідача, адресовані позивачу, в яких зазначалося про необхідність зміни договірної ціни у зв`язку з об`єктивним коливанням ціни на електричну енергію в бік збільшення, та експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати, надані на підтвердження цього.

Всього згідно наявних у матеріалах справи актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за період з лютого по грудень 2021 року позивачу передано 380 687 кВт.год. електричної енергії. В свою чергу Управлінням житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради сплачено кошти на загальну суму 1 147 221,81 грн, що підтверджується банківськими виписками по рухунку відповідача та складеним останнім в односторонньому порядку Актом звірки №51 від 30.04.2022 (додаток до заперечення на відповідь на відзив). При цьому Замовником оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю UA-2020-12-28-000878-C, де зазначено обсяг поставленого товару - 603 860 кВт/год та суму оплати за договором - 1 368 721,42 грн.

Як акцентує увагу прокурор у позовній заяві, внаслідок укладення додаткових угод №02 від 09.07.2021; №03 від 13.08.2021; №04 від 13.09.2021; №05 від 14.09.2021; №06 від 15.09.2021; №07 від 16.09.2021; №08 від 03.11.2021; №09 від 08.11.2021; №10 від 06.12.2021; №11 від 08.12.2021; №12 від 09.12.2021 всупереч положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару з 1,9 грн за кВт/год (з врахуванням ПДВ) до 4,0314 грн за 1 КВт/год (без врахування ПДВ), тобто на 2,9376 грн (на 254 % більше від первинної ціни), при цьому, кількість кВт/год електричної енергії зменшено. Наведені обставини слугували підставою для заявлення позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

У цій справі сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон №922-VIII), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/2321/22 від 24.01.2024 року відступила від висновку Касаційного адміністративного суду, наведеного в постанові від 05.04.2023 року у справі № 420/17618/21 про те, що норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII дають можливість сторонам на внесення необмеженої кількості разів (не частіше одного разу на 90 днів, а у випадку закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії - у будь-який час) змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за кожний раз такого збільшення пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

За висновком Великої Палати Верховного Суду норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання Договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтована коливанням ціни на ринку електричної енергії.

Суд бере до уваги, що у експертних висновках Черкаської торгово-промислової палати на підтвердження підстав для укладення спірних додаткових угод, інформація про динаміку ціни електричної енергії відсутня, оскільки не має інформації про рівень цін за попередні періоди (місяці, роки), а лише зазначено середньозважені ціни за окремі місяці погодженого постачання. Крім того, такі висновки носять довідково-інформаційний характер, не враховують умов договору, термінів поставки та оплати.

Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни електричної енергії на дату укладення Договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Отже, такі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тому необхідність внесення зміни ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Таким чином, при укладенні між Управлінням житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" додаткових угод №02 від 09.07.2021; №03 від 13.08.2021; №04 від 13.09.2021; №05 від 14.09.2021; №06 від 15.09.2021; №07 від 16.09.2021; №08 від 03.11.2021; №09 від 08.11.2021; №10 від 06.12.2021; №11 від 08.12.2021; №12 від 09.12.2021 до договору №МО-230900 від 03.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу сторони не дотримались вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору. При укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов договору та ціна за одиницю товару була збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Враховуючи те, що додаткові угоди №02 від 09.07.2021; №03 від 13.08.2021; №04 від 13.09.2021; №05 від 14.09.2021; №06 від 15.09.2021; №07 від 16.09.2021; №08 від 03.11.2021; №09 від 08.11.2021; №10 від 06.12.2021; №11 від 08.12.2021; №12 від 09.12.2021 до Договору укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України та про задоволення позову в цій частині.

Визначаючись щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів внаслідок збільшення ціни за додатковими угодами на загальну суму 418073,78 грн, суд враховує таке.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи відповідні приписи законодавства, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача всього, що було отримано за додатковими угодами, які було визнані судом недійсними, а при проведенні відповідних розрахунків повинні братися ціни, встановлені сторонами в основному договорі.

Згідно із комерційною пропозицією (додаток 2 до Договору) ціна за 1 кВт/год становить 1,9 грн з ПДВ. При цьому, як підтверджується обопільно підписаними сторонами актами прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії та не заперечується сторонами, позивачем за період з лютого по грудень 2021 року фактично спожито електричної енергії в обсязі 380 687 кВт/год.

Позивач на виконання умов Договору та додаткових угод до нього здійснив оплату за фактично спожиту електричну енергію в розмірі 1 147 221,81 грн.

Прокурором здійснено розрахунок надмірно сплаченої відповідачу суми за Договором внаслідок зміни цін на підставі додаткових угод, що були визнані судом недійсними, відповідно до якого позивачем надмірно сплачено бюджетних коштів на користь відповідача в розмірі 418 073,78 грн, а саме: за спожиту електричну енергію в обсязі 380 687 кВт/год. Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради мало б сплатити 723 305,3 грн (380 687 кВт/год (спожита кількість) х 1,9 грн (ціна визначена в договорі за 1 кВт/год), однак фактично сплатило 1 147 221,81 грн, що на 423 916,51 грн більше, ніж визначено сторонами в Договорі без врахування додаткових угод.

Судом встановлено, що розрахунок надмірно сплачених коштів зроблений прокурором на підставі ціни, що була погоджена сторонами в основному договорі (комерційна пропозиція) та відповідно до кількості спожитої електричної енергії за відповідний період.

Поряд з цим прокурором у розрахунку враховано проплати позивача на суму 1 141 379,08 грн. Водночас, як підтверджується матеріалами справи та акцентується увага відповідачем, фактична сплата становить 1 147 221,81 грн

Тобто, позивач міг претендувати на повернення йому надмірно сплачених коштів у більшій сумі (різниця становить 5 842,73 грн). Відтак твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" щодо неправильного розрахунку прокурором розміру надмірно сплачених коштів свідчить не на користь відповідача.

Водночас позов в цій частині є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в сумі заявленій прокурором - 418 073,78 грн (позаяк суд не виходить за межі позовних вимог).

Висновку про наявність підстав для визнання додаткових угод недійсними в результаті необґрунтованого збільшення ціни в період виконання умов договору про публічні закупівлі, та як наслідок - для стягнення безпідставно отриманих за такими додатковими угодами коштів притримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22.

Визначаючись щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради, судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зокрема про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З метою здійснення представництва інтересів держави у суді Могилів -Подільською окружною прокуратурою у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено про виявлені факти порушення вимог законодавства України у сфері інтересів держави та про намір звернутися із відповідним позовом до суду (лист вих. №53-5955вих-23 від 22.12.2023).

Такому повідомленню передував запит Могилів-Подільської окружної прокуратури до Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради на отримання інформації, зокрема щодо причин, які перешкоджають самостійно захистити порушені інтереси держави (вих. №53-4194вих-23 від 30.08.2023).

За змістом листа вих. №04-19/528 від 06.09.2023 Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради лише повідомило, що претензійно-позовна робота щодо укладення спірних додаткових угод не проводилася.

Суд враховує, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Водночас протягом розгляду даної справи Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради не заперечило щодо здійснення представництва інтересів держави у даному спорі прокурором та не повідомило про намір самостійно звернутися з позовом до суду.

Отже, наявні підстави вважати, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку задоволення позову у повному обсязі з вищенаведених мотивів. Поряд з цим викладені відповідачем заперечення по суті спору жодним чином не спростовують.

Крім того, враховуючи заперечення відповідача, зокрема щодо обраного прокурором способу захисту, суд бере до уваги позицію ВС КГС від 20.12.2023 у справі №913/366/21, що окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас у даному спорі прокурор належним чином визначив спосіб захисту, заявивши, окрім вимог про визнання додаткових угод недійсними, також вимогу про стягнення 418073,78 грн в порядку реституції.

Так, застосування реституції спрямоване на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.

З наведеного слідує і належне обрання прокурором суб`єктного складу учасників справи, оскільки в даному спорі не оскаржується сама процедура закупівлі, а обраний спосіб захисту покликаний відновити право позивача як учасника спірних правочинів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову повністю витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 39 579,11 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди до договору №МО-230900 від 03.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 21724512) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (код ЄДРПОУ 41835359):

- №02 від 09.07.2021;

- №03 від 13.08.2021;

- №04 від 13.09.2021;

- №05 від 14.09.2021;

- №06 від 15.09.2021;

- №07 від 16.09.2021;

- №08 від 03.11.2021;

- №09 від 08.11.2021;

- №10 від 06.12.2021;

- №11 від 08.12.2021;

- №12 від 09.12.2021.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради (пл. Шевченка, буд. 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ 21724512) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 418 073,78 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909) 39 579,11 грн - витрат зі сплати судового збору.

5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 24 травня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.