Рішення
від 14.05.2024 по справі 908/126/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 Справа № 908/126/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Приватного акціонерного товариства «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», (49033, Дніпропетровська область м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 122)

до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН», (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7)

про розірвання договорів та стягнення 760133,32 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача Ратушний В.В., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ № 1253400 від 08.01.2024;

від відповідача 1 Сторчак В.І., на підставі довіреності № 356 від 21.2.2023;

від відповідача 2 Чучупака Т.В., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія СА № 1076826 від 08.02.2024, (в режимі відео конференції);

17.01.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІТС 16.01.2024, (вх. № 141/08-07/24 від 17.01.2024) Приватного акціонерного товариства «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя і до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН», м. Київ про:

1. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 61 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

2. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 34 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

3. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 56 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

4. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 2 від 01.01.2019 , укладеного між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

5. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 488 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

6. стягнення з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» 108037,78 грн. безпідставно набутих кошів;

7. стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» 652095,84 грн. безпідставно набутих кошів.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2024 справу № 908/126/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/126/24 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/7/24, підготовче засідання призначено на 19.02.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/126/24 до 22.04.2024, підготовче засідання відкладено на 18.03.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/126/24, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 22.04.2024.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.05.2024, про що зазначено в протоколі судового засідання від 22.04.2024.

В судове засідання 14.05.2023 з`явилися представники сторін, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 14.05.2024 приєднався представник відповідача 2. Представники позивача і відповідача 1 приймали участь в судовому засіданні 14.05.2024 безпосередньо в залі господарського суду Запорізької області.

В судовому засіданні 14.05.2024 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 626, 627, 651, 652, 1212, 1213 ЦК України, ст. 188 ГК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що між ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» протягом 2017-2018 років було укладено ряд договорів про постачання електричної енергії, зокрема № 488 від 14.04.2017, № 56 від 19.04.2017, № 34 від 01.12.2017, № 2 від 01.01.2018 і № 61 від 21.02.2018. У зв`язку із відповідними змінами у законодавстві ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з 01.01.2019 розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області, одночасно припинивши діяльність постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. На виконання змін законодавства протягом грудня 2018 року позивачем подані відповідачу 1 заяви-приєднання до умов «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» на умовах раніше укладених договорів постачання електричної енергії. Таким чином, з 01.01.2019 між позивачем та відповідачем 1 укладені договори споживача про надання послуг з розподілу №, № 61, 34, 56, 488, 2. То ж після їх укладення договори про постачання електричної енергії № 488 від 14.04.2017, № 56 від 19.04.2017, № 34 від 01.12.2017, № 2 від 01.01.2018 і № 61 від 21.02.2018 є припиненими. З відповідачем 1 залишились взаємовідносини щодо послуг розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення перетікання реактивної енергії, врегульовані публічним договором. 15.03.2022 ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» змінив постачальника електричної енергії за всіма об`єктами споживання на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» шляхом подання заяви-приєднання та укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № С-15/03/22-2 від 15.03.2022. У зв`язку із початком збройної агресії Російської Федерації проти України та окупацією частини Запорізької області, через втручання окупаційної адміністрації та, подекуди, збройних формувань позивач об`єктивно втратив можливість: володіти та розпоряджатись своїм майном, забезпечити виконання договірних зобов`язань, дотримання законів України та реалізацію своїх управлінських рішень. Вказані дії окупаційна влада оформила розпорядженнями голови військово-цивільної адміністрації Запорізької області № 52р, № 53р, № 54р, № 58р, № 59р від 14.06.2022, що були надано представникам позивача при захоплені майнових комплексів. Після захоплення майнових комплексів ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» вимушено було призупинити трудові відносини з працівниками, на виконання чого було видано накази № 24 і № 25 від 17.06.2022 та звільнити ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», яке орендувало у позивача низьку майнових комплексів елеваторів, від сплати орендної плати за захоплені майнові комплекси. Також, за фактом цих подій позивач разом з ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» направили до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області заяви про вчинення кримінального правопорушення № 48 від 30.05.2022, № б/н від 17.06.2022, № 281 від 22.06.2022, № 282 від 22.06.2022, № 283 від 22.06.2022. Про настання вказаних обставин та подальшу неможливість виконання зобов`язань за договорами розподілу та постачання електричної енергії в частині отримання послуг за вказаними об`єктами споживання позивач повідомив відповідача 1 листом № 53 від 21.06.2022, а відповідача 2 листом № 54 від 21.06.2022. У відповідь на таке повідомлення позивача відповідач 1 надав лист № 007-52/3458 від 18.07.2022, в якому зазначив, що договори розподілу є чинними та підлягають виконанню відповідно до їх умов, зокрема вказавши, що провести відключення об`єктів ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», які розташовані на території бойових дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) в Запорізькій області, наразі неможливо. В липні 2022 року відповідач 2 виставив позивачу акт приймання-передачі № 706 від 30.06.2022 електричної енергії за червень 2022 року, що включав в себе електроенергію спожиту на зерносховищах, захоплених збройними формуваннями держави-агресора. Не погоджуючись з таким нарахуванням вартості спожитої електроенергії та намагаючись привести умови договорів розподілу у відповідність до обставин, що істотно змінилися, позивач звернувся до відповідача 1 з листом № 66 від 14.07.2022, в якому ще раз зазначив, що повністю втратив контроль над об`єктами нерухомості, підключених до енергоживлення, через захоплення їх збройними формуваннями держави-агресора, виходячи з чого оплату послуг з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної можна вважати співпрацею з державою-агресором та його фінансуванням, що позивач категорично відмовляється здійснювати, а отже просив відключити об`єкти споживання від енергоживлення. Крім того, листом № 65 від 14.07.2022 на адресу відповідача 2 позивач відмовився від підписання актів приймання-передачі електроенергії, які містять електроенергію спожиту збройними формуваннями держави-агресора, та звернувся із проханням здійснити перерахунок спожитої електроенергії без врахування споживання за захопленими об`єктами. Зазначений лист позивача відповідачем 2 залишено без уваги. В подальшому листом № 67 від 22.07.2022 позивач запропонував відповідачу 2 привести умови договору постачання електроенергії у відповідність з обставинами, що істотно змінились, шляхом внесення змін в додаток № 1 до заяви-приєднання, виключивши з нього об`єкти споживання захоплені збройними формуваннями держави-агресора або шляхом розірвання. Лише в вересні 2022 року через закінчення строку дії договору постачання, що було підставою для його зміни або зміни постачальника, позивач та відповідач 2 внесли зміни в договір постачання № С-15/03/22-2 від 15.03.2022 додатковою угодою від 08.09.2022, виключивши з нього об`єкти споживання захоплені збройними формуваннями держави-агресора. Однак додатковою угодою від 08.09.2022 сторони не визначили наслідків зміни договору постачання в частині взаєморозрахунків за захопленими об`єктами споживання. З 01.06.2023 позивач змінив постачальника електричної енергії на ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ». Вирішити питання щодо приведення договору розподілу у відповідність з обставинами, що істотно змінились, з відповідачем 1 не вдалося. З урахуванням викладеного, позивач вважає наявними підстави для розірвання за рішенням суду з 01.07.2022 на підставі ст., ст. 651, 652 ЦК України договорів споживача про надання послуг з розподілу №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019, укладених між позивачем та відповідачем 1 шляхом підписання заяв-приєднань. Також позивач вказує, що в період з липня по листопад 2022 року на підставі виставлених відповідачем 2 актів та/або рахунків за споживання електричної енергії перерахував останньому грошові кошти в сумі 652095,84 грн., які позивач вважає такими, що безпідставно отримані ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» з огляду на вище викладені обставини. Крім того, станом на 01.07.2022 у позивача наявне дебетове сальдо за об`єктами споживання в розмірі 108037,78 грн. Позивач вважає ці кошти такими, що набуті відповідачем 1 безпідставно. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю. Також позивач просить суд стягнути з відповідачів 1 і 2 на його користь витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в орієнтовному розмірі 100000,00 грн.

Відповідачем 1 на підставі ст. 165 ГПК України через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подано суду Відзив на позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 08.02.2024, (вх. № 3048/08-08/24 від 08.02.2024), в якому відповідач 1 проти позову заперечив. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач 1 зазначив, що між ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та позивачем 01.01.2019 укладені договори №, № 61, 34, 56, 488, 2 про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом подання заяв-приєднання до публічного договору. У відповідності до п., п. 11.1, 11.2 договору розподілу він вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Чинним законодавством визначена процедура припинення даного виду договорів, зокрема, необхідність проведення сторонами при цьому певних технічних заходів. Так, відповідно до п. 11.1 договору у разі припинення дії договору, договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт, а відповідно до пп. 1 п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи в разі закінчення терміну дії, розірвання або не укладення договору між споживачем та оператором системи. При цьому норми Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, (пункт 11.5.14) зобов`язують Оператора системи розподілу (відповідача 1) під час здійснення технічних заходів щодо припинення розподілу електричної енергії у присутності Користувача (позивача) здійснити фіксацію показів приладу обліку Користувача на момент припинення розподілу електричної енергії. Відповідач 1 наголошує, що в умовах воєнного стану та тимчасової окупації територій, на яких розміщені об`єкти позивача, не можливо здійснити технічні заходи з припинення, оскільки це загрожує життю та безпеці представників сторін. Така позиція відповідача1 узгоджується із пп.1 п.8 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, де зазначено, що Операторам системи дозволяється обґрунтовано відмовляти електропостачальнику, споживачу та відповідній військовій адміністрації у здійсненні робіт з припинення електропостачання у випадку відсутності забезпечення безпеки виконання таких робіт. Таким чином, розірвання спірних договорів та, як наслідок, проведення технічних заходів з припинення надання послуг наразі унеможливлюється через загрозу життю та здоров`ю представників позивача та відповідача 1. Отже, відповідач 1 в спірний період продовжував виконувати свої зобов`язання за договорами №, № 61, 34, 56, 2, 488 в частині надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкти позивача. В будь-якому разі, приписами ч. 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Таким чином, вимоги позивача відносно розірвання з 01.07.2022 спірних договорів про надання послуг з розподілу не підлягають задоволенню. На теперішній час договори №, № 2, 34, 56, 61, 488 не змінені, не розірвані і у відповідності до ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами. Отже, правовою підставою для отримання коштів від позивача у відповідача 1 є укладені договори і будь-які розрахунки, що здійснюються між сторонами в ході виконання договірних зобов`язань не є безпідставно набутим майном в розумінні ст.1212 ЦК України. Тому такі вимоги, на нашу думку, не підлягають задоволенню. Також відповідач 1 просить суд врахувати, що за договорами споживача про надання послуг з розподілу розрахунок обсягів спожитої електричної енергії здійснювався в період із листопада 2021 по березень (договір № 56), по травень (договори № 34 і № 488), по червень 2022 року (договори № 61 і № 2) на підставі наданих споживачем актів про спожиту електричну енергію. В наступних розрахункових періодах до 31.05.2023 включно обсяги спожитої електроенергії споживачу визначались відповідно до вимог ПРРЕЕ, ККОЕЕ та умов договору з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану. Так, зокрема, пунктом 9 Положення визначено, що обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Рахунки направлялись позивачу на електронну пошту. При цьому, позивачем здійснювалась часткова оплата за отримані від відповідача 1 послуги з розподілу і станом на 01.02.2024 остаточна заборгованість позивача перед відповідачем 1 за послуги з розподілу складає 186721,47 грн., за перетоки реактивної електроенергії 10565,04 грн. За таких обставин вбачається, що у відповідача 1 взагалі відсутня заборгованість перед позивачем. У зв`язку із викладеним, ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» просить суд в задоволені позву відмовити повністю.

Відповідачем 2 на підставі ст. 165 ГПК України через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подано суду Відзив на позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 08.02.2024, (вх. № 3162/08-08/24 від 09.02.2024), в якому відповідач 1 проти позову заперечив. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач 1 зазначив, що 15.03.2022 між ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (Споживач) та ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (Постачальник) укладено договір № С-15/03/22-2 про постачання електричної енергії споживачу. На виконання умов договору та ПРРЕЕ відповідач 2 надсилав позивачу рахунки та акти купівлі-продажу електричної енергії. Позивачем протягом дії договору № С-15/03/22-2 від 15.03.2022 не було подано жодних заперечень з приводу отриманих актів та фактичних рахунків на оплату. Оплата рахунків здійснена у повному обсязі. Однак за розрахункові періоди червень жовтень 2022 року акти купівлі-продажу електричної енергії не були повернуті Споживачем Постачальнику. Листом від 12.06.2023, направленим на електронну пошту позивача, відповідач 2 просив позивача повідомити причину відсутності актів, однак жодної відповіді не отримав. Строк дії договору № С-15/03/22-2 від 15.03.2022, зазначений у Комерційної пропозиції (31.03.2022 включно), був продовжений додатковими угодами про внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу №С-15/03/22-2 від 15.03.2022 та мав діяти до 30.06.2023. Проте, у зв`язку зі зміною Споживачем постачальника електричної енергії відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії дія договору завершилась 31.05.2023. На момент припинення договірних відносин на рахунку Споживача обліковувалась переплата в сумі 7436,03 грн., яка була повернута позивачу на підставі його звернення. Таким чином, сторонами виконувались умови договору в частині постачання електричної енергії, виставленні рахунків та актів та їх оплати. В частині повернення актів купівлі-продажу електричної енергії позивачем умови договору, зокрема пп.9 п.6.2 договору, порушені та не виконані. Для позивача постачальником послуг комерційного обліку є Оператор системи розподілу ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО». Оскільки Споживачем не було підтверджено обсяги спожитої електричної енергії за період постачання, Постачальник ініціював звернення до Оператора послуг комерційного обліку з адвокатськими запитами щодо отримання достовірної інформації про обсяги спожитої електричної енергії за період постачання, за який виникла заборгованість. Сам позивач в позовній заяві зазначає, що спірні кошти сплачені ним відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №С-15/03/22-2 від 15.03.2022, який не було розірвано або/чи визнано недійсним у судовому порядку, а зобов`язання за вказаним договором є чинними (дійсними). Наведене свідчить про наявність правової підстави сплати позивачем коштів, що вже виключає можливість застосування статті 1212 ЦК України як підстави вимагати їх повернення. На підставі зазначеного відповідач 2 просить суд в позові відмовити повністю.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.02.2024, (вх. № 3792/08-08/24 від 19.02.2024), в якій підтримав заявлені позовні вимоги з раніше наведених у позові фактичні обставини справи та нормативних посилань. Наведені відповідачами 1 і 2 у відзивах на позовну заяву аргументи вважає безпідставними та такими, що підлягають відхиленню.

Відповідачем 1 на підстав ст. 167 ГПК України подані суду Заперечення на відповідь на відзив вих. № б/н, сформовані в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 27.02.2024, (вх. № 4593/08-08/24 від 27.02.2024), в яких відповідач 1 наполягає на тому, що позивач не довів наявність одночасно усіх чотирьох умов, встановлених ч. 2 ст.652 ЦК України, необхідних для розірвання договору за рішенням суду. Так, зокрема, однією з обов`язкових умов, встановлених пунктом 4 частини 2 цієї статті, передбачено, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. За умовами п. 8.4 договору розподілу Оператор системи не несе відповідальності, зокрема, за шкоду, заподіяну Споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а з вини Споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили. Дана позиція кореспондується із п. 5.1.9 ПРРЕЕ, відповідно до якого оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані: 1) протиправними діями третіх осіб; 2) форс-мажорними обставинами (наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним актом).

Відповідачем 2 на підстав ст. 167 ГПК України надані суду Заперечення на відповідь на відзив вих. № б/н, сформовані в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 29.02.2024, (вх. № 4890/08-08/24 від 01.03.2024), в яких відповідач 2 наполягає на доводах, які наведені ним у відзиві на позовну заяву.

01.05.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від позивача надійшло Клопотання вих. № б/н, сформоване в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 30.04.2024, (вх. № 9501/08-08/24 від 01.05.2024), яким позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог у справі № 908/126/24.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

14.04.2017 між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (позивач у справі, Споживач) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (відповідач 1 у справі, Постачальник) укладений Договір про постачання електричної енергії № 488.

Відповідно до розділу 1 Договору № 488 Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Пунктом 9.5 Договору № 488 визначено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії Договору можуть бути переглянуті в будь-який момент, за узгодженням сторін.

19.04.2017 між позивачем (Споживач) та відповідачем 1 (Постачальник) укладений Договір про постачання електричної енергії № 56.

Відповідно до розділу 1 Договору № 56 Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Пунктом 9.5 Договору № 56 узгоджено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії Договору можуть бути переглянуті в будь-який момент, за узгодженням сторін.

01.12.2017 між позивачем (Споживач ) та відповідачем1 (Постачальник) укладений Договір про постачання електричної енергії № 34.

Відповідно до розділу 1 Договору № 34 Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Згідно з п. 9.5 Договору № 34 цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії Договору можуть бути переглянуті в будь-який момент, за узгодженням сторін. Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, належно повідомивши Споживача за 20 днів до дати розірвання Договору: при отриманні відомостей про те, що Споживач втратив право власності або користування на свої об`єкти (об`єкт); при припиненні права користування Споживачем земельною ділянкою або дозволу на розміщення його тимчасових споруд. Належним повідомленням вважається направлення відповідної заяви про розірвання договору рекомендованим листом на адресу, зазначену в розділі 10 цього Договору.

01.01.2018 між позивачем (Споживач) та відповідачем 1 (Постачальник) укладений Договір про постачання електричної енергії № 2.

Відповідно до розділу 1 Договору № 2 Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Пунктом 9.5 Договору № 2 передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії Договору можуть бути переглянуті в будь-який момент, за узгодженням сторін. Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, належно повідомивши Споживача за 20 днів до дати розірвання Договору: при отриманні відомостей про те, що Споживач втратив право власності або користування на свої об`єкти (об`єкт); при припиненні права користування Споживачем земельною ділянкою або дозволу на розміщення його тимчасових споруд. Належним повідомленням вважається направлення відповідної заяви про розірвання договору рекомендованим листом на адресу, зазначену в розділі 10 цього Договору.

21.02.2018 між позивачем (Споживач) та відповідачем 2 (Постачальник) укладений Договір про постачання електричної енергії № 61.

Відповідно до розділу 1 Договору № 61 Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

За умовами п. 9.5 Договору № 61 цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2018 р., а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії Договору можуть бути переглянуті в будь-який момент, за узгодженням сторін.

Відповідно до положень п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01.01.2019 вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

У зв`язку з чим, згідно з п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 зі споживачами електричної енергії укладались договори до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання.

Згідно з п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, (надалі Правила або ПРРЕЕ) фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподіл е/енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать: про його бажання: укласти договір споживача про надання послуг з розподілу е/енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання е/енергії.

Згідно з п. 6 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правам, та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 «Про видачу ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».

Пунктами 1, 2 Постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 «Про видачу ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» видано ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності та анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктом 4 цієї Постанови зазначено, що ця Постанова набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01.01.2019.

З 01 січня 2019 року Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415. Тобто з 01.01.2019 відповідач 1 є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).

Частиною 3 підпункту 1.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 встановлено, що договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи.

Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» розміщено на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» та Заяви-приєднання.

Зважаючи на зміни у законодавстві, позивачем підписано ряд заяв-приєднань до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії».

Зокрема, 18.12.2018 позивачем подана відповідачу 1 (Оператор системи розподілу або ОСР) заява-приєднання до умов «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії», відповідно до якої і на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення, ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за об`єктом (об`єктами) Споживача, що наведені в таблиці із зазначенням відповідних ЕІС-кодів: ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР»; Троянський елеватор, с. Трояни; 62Z9573297666317, приєднався з 01.01.2019 до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» (який розміщено на сайті ОСР http//www.zoe.com.ua) на умовах Договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.01.2018.

10.12.2018 позивачем подана відповідачу 1 заява-приєднання до умов «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії», відповідно до якої і на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення, ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за об`єктом (об`єктами) споживача, що наведені в таблиці із зазначенням відповідних ЕІС-кодів: ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», ЗТП-359 тр-р № 2, 62Z4144461718286; ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», ЗТП-359 тр-р № 1, 62Z4144461718286; ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», ЗТП-317 тр-р № 2, 62Z9957357662286; ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», ЗТП-317 тр-р № 1, 62Z9957357662286, приєднався з 01.01.2019 до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» (який розміщено на сайті ОСР http//www.zoe.com.ua) на умовах Договору про постачання електричної енергії № 56 від 19.04.2017.

05.12.2018 позивачем подана відповідачу 1 заява-приєднання до умов «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії», відповідно до якої і на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення, ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за об`єктом (об`єктами) споживача, що наведені в таблиці із зазначенням відповідних ЕІС-кодів: ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», ЗТП № 258 Т-2, 62Z1829870102084; ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», ЗТП № 258 Т-1, 62Z631520018112М; ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», ст. Стульнево ЗТП № 37, 62Z1021342619686, приєднався з 01.01.2019 до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» (який розміщено на сайті ОСР http//www.zoe.com.ua) на умовах Договору про постачання електричної енергії № 34 від 01.12.2017.

18.12.2018 позивачем подана відповідачу 1 заява-приєднання до умов «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії», відповідно до якої і на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення, ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за об`єктом (об`єктами) споживача, що наведені в таблиці із зазначенням відповідних ЕІС-кодів: ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР»; Троянський елеватор, с. Трояни; 62Z9573297666317, приєднався з 01.01.2019 до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» (який розміщено на сайті ОСР http//www.zoe.com.ua) на умовах Договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.01.2018.

04.12.2018 р. позивачем подана відповідачу 1 заява-приєднання до умов «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії», відповідно до якої і на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення, ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за об`єктом (об`єктами) споживача, що наведені в таблиці із зазначенням відповідних ЕІС-кодів: Виробнича база (елеватор) 62Z6645117435127, приєднався з 01.01.2019 до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» ( який розміщено на сайті ОСР http//www.zoe.com.ua ) на умовах Договору про постачання електричної енергії № 61 від 21.02.2018.

Як зазначено в Договорах про надання послуг з розподілу договір вважається укладеним з 01.01.2019, якщо Споживач протягом указаного в заяві-приєднання терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладання договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним якщо Споживач звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладання договору проте сплатив за рахунком (квитанцією), виставленим за умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії або підписав цю заяву-приєднання до договору.

Пунктом 2 постанови НКРЕКП № 312 встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання ( договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 12.8 Договору про надання послуг з розподілу передбачено у разі необхідності зміни номеру Договору/особового рахунку Споживача, за яким він обліковується в єдиному реєстрі особових рахунків споживачів Оператора системи, Споживач інформується про це Оператором системи шляхом направлення йому повідомлення за зразком, розміщеним на сайті Оператора системи https://www.zoe.com.ua.

Номери Договорів споживача про надання послуг з розподілу, укладені Споживачем з 01.01.2019 з Оператором системи №, № 61, 34, 56, 488, 2, відповідають номерам Договорів про постачання електричної енергії, укладеним Споживачем до 01.01.2019, а саме: № 61 від 21.02.2018, № 34 від 01.12.2017, № 56 від 19.04.2017, № 488 від 14.04.2017, № 2 від 01.01.2018 р.

Пунктом 4 постанови № 312 визначено, що Договір вважається укладеним з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 6 постанови НКРЕКП № 312 після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії, тощо.

В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори, про постачання електричної енергії припиняють свою дію ( абз. 4 п.6 постанови № 312 ).

По об`єктам, зазначеним в Договорах про постачання електричної енергії № 61 від 21.02.2018, № 34 від 01.12.2017, № 56 від 19.04.2017, № 488 від 14.04.2017, № 2 від 01.01.2018, позивачем були подані заяви-приєднання. Факт приєднання до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом подання заяв-приєднання сторонами у справі не заперечується.

Таким чином, з 01.01.2019 між позивачем та відповідачем 1 укладені Договори споживача про надання послуг з розподілу №, № 61, 34, 56, 488, 2. Таким чином, після їх укладення Договори про постачання електричної енергії № 61 від 21.02.2018, № 34 від 01.12.2017, № 56 від 19.04.2017, № 488 від 14.04.2017, № 2 від 01.01.2018 є припиненими.

15.03.2022 ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (Споживач)змінив Постачальника електричної енергії за всіма об`єктами споживання на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (відповідач 2 у справі, Постачальник) шляхом подання заяви-приєднання та укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу № С-15/03/22-2 від 15.03.2022, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі на умова цього Договору та відповідної комерційної пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору. (п., п. 2.1, 3.4 Договору)

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжений до 12.08.2024 включно. Активна фаза військової агресії Російської Федерації триває і зараз.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» (з наступними змінами) території Пологівського, Мелітопольського та Бердянського районів Запорізької області були віднесені до територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

У зв`язку із початком збройної агресії Російської Федерації проти України та окупацією частини Запорізької області, через втручання окупаційної адміністрації та, подекуди, збройних формувань позивач об`єктивно втратив можливість володіти та розпоряджатись своїм майном, забезпечити виконання договірних зобов`язань, дотримання законів України та реалізацію своїх управлінських рішень.

Вказані дії окупаційна влада оформила розпорядженнями голови військово-цивільної адміністрації Запорізької області № 52р, № 53р, № 54р, № 58р, № 59р від 14.06.2022, що були надано представникам позивача при захоплені майнових комплексів.

Після захоплення майнових комплексів ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» вимушено було призупинити трудові відносини з працівниками, на виконання чого було видано накази № 24 і № 25 від 17.06.2022 та звільнити ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», яке орендувало у позивача низьку майнових комплексів елеваторів, від сплати орендної плати за захоплені майнові комплекси.

За фактом цих подій позивач разом з ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» направили до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області заяви про вчинення кримінального правопорушення № 48 від 30.05.2022, № б/н від 17.06.2022, № 281 від 22.06.2022, № 282 від 22.06.2022, № 283 від 22.06.2022.

Листом від 21.06.2022 за вих. № 53 позивач повідомив ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» про повну неможливість виконання зобов`язань за Договорами про надання послуг з розподілу №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019 у зв`язку з протидією законній господарській діяльності Товариства, встановленням окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території Запорізької області і безпосереднім захопленням окремих комплексів будівель та споруд (зерносховищ) збройними формуваннями держави-агресора. Як зазначено в цьому листі протягом березня-травня 2022 року Товариство намагалося робити все можливе для забезпечення звичайної роботи своїх зернових складів на територіях, які не підконтрольні Збройним Силам України. Проте через втручання окупаційної адміністрації та, подекуди, збройних формувань Товариство об`єктивно вже не може забезпечити виконання договірних зобов`язань, дотримання законів України та реалізацію своїх управлінських рішень. Тому, ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» з 20.06.2022 припиняє свою господарську діяльність на тимчасово окупованій території Запорізької області, зокрема за адресами: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150 (ЕІС-код ТКО 62Z4237382807435); Запорізька область, Бердянській район, с. Верхній Токмак, вул. Привокзальна, 8а (ЕІС-код ТКО 62Z1021342619686; 62Z1829870102084; 62Z631520018112М); Запорізька область, Пологівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, буд. 72 (ЕІС-код ТКО 62Z4144461718286; 62Z732486796135Т); Запорізька область, Бердянський районн, с. Трояни, вул. Шкільна, 1 (ЕІС-код ТКО 62Z9573297666317); Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Якимівка, вул. Курортна, буд. 1 (ЕІС-код ТКО 62Z6645117435127). В цьому ж листі позивач послався на те, що згідно рішення ТПП України щодо спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належним доказом настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є загальний офіційний лист, який 28.02.2022 розміщено на сайті ТПП України та який додано до цього листа.

Про настання цих загально відомих обставин та подальшу неможливість виконання зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № С-15/03/22-2 від 15.03.2022 позивач повідомив також ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» листом від 21.06.202 за вих. № 54.

У відповідь на повідомлення позивача (лист від 21.06.2022 вих. № 53) відповідач 1 листом № 007-52/3458 від 18.07.2022 зазначив, що Договори розподілу №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019 є чинними та підлягають виконанню відповідно до їх умов, зокрема вказавши, що провести відключення об`єктів ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», які розташовані на території бойових дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) в Запорізькій області, наразі неможливо.

Крім того, в липні 2022 року відповідач 2 виставив позивачу Акт приймання-передачі № 706 від 30.06.2022 спожитої електричної енергії за червень 2022 року, до якого увійшли обсяги електроенергії спожитої на зерносховищах, розташованих на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.

Листом від 14.07.2022 за вих. № 66 ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» звернулось до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», в якому зазначено, що Товариство повністю втратило контроль над об`єктами нерухомості, підключеними до енергоживлення, через захоплення їх збройними формуваннями держави-агресора, виходячи з чого оплату послуг з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної вважає співпрацею з державою-агресором та його фінансуванням, що Товариство категорично відмовляється здійснювати. З урахуванням вказаного, Товариство відмовляється здійснювати взаєморозрахунок за послуги надані на об`єктах споживання захоплених збройними формуваннями держави-агресора за період, з моменту повідомлення про вказані обставини (з 21.06.2022) та просить враховувати ці обставини при розрахунку вартості послуг за червень 2022 року і в подальшому. Крім того, позивач повторно просив ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» відключити об`єкти споживання від енергоживлення.

На лист від 14.07.2022 за вих. № 66 відповідач 1 надав ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» відповідь від 11.08.2022 за вих. № 001-35/1638, в якій зазначено, що взаємовідносини між ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» врегульовано Договорами про надання послуг з розподілу електричної енергії №2, 59, 488, 56, 34, 61 у редакції відповідно до Додаткової угоди від 27.04.2022. В свою чергу, між Споживачем та електропостачальником (ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН») укладено Договір про постачання електричної енергії на умовах сплати послуги з розподілу електричної енергії оператору системи розподілу. Через військові дії та тимчасову окупацію частини Запорізької області ОСР не може здійснити припинення послуги з розподілу електричної енергії споживачам та не може проводити роботи з контрольного зняття показів, оскільки це безпосередньо ставить під загрозу життя, здоров`я та безпеку працівників ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО». Представниками ОСР електричної енергії було зафіксовано розташування на території об`єктів споживача ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» окупаційних військ та відсутність забезпечення безпеки виконання робіт з припинення електропостачання, що загрожує життю та здоров`ю персоналу ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО». Таким чином, провести відключення об`єктів споживача, які розташовані на території бойових дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) в Запорізькій області, наразі неможливо. Отже, на сьогоднішній день Договори є чинними, а тому, сторони мають здійснювати свої зобов`язання відповідно до їх умов, які є обов`язковими для виконання ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН».

Крім того, листом вих. № 65 від 14.07.2022 на адресу відповідача 2 позивач відмовився від підписання актів приймання-передачі електроенергії, які містять електроенергію спожиту збройними формуваннями держави-агресора, та звернувся із проханням здійснити перерахунок спожитої електроенергії без врахування споживання за захопленими об`єктами.

Зазначений лист ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» відповідачем 2 залишено без уваги.

В подальшому листом вих. № 67 від 22.07.2022 позивач запропонував відповідачу 2 привести умови Договору про постачання електричної енергії споживачу № С-15/03/22-2 від 15.03.2022у відповідність з обставинами, що істотно змінились, шляхом внесення змін в додаток № 1 до заяви-приєднання, виключивши з нього об`єкти споживання захоплені збройними формуваннями держави-агресора або шляхом розірвання.

Лише в вересні 2022 року через закінчення строку дії Договору постачання, що було підставою для його зміни або зміни постачальника, позивач та відповідач 2 внесли зміни в Договір постачання № С-15/03/22-2 від 15.03.2022 додатковою угодою від 08.09.2022, виключивши з нього об`єкти споживання захоплені збройними формуваннями держави-агресора.

Однак додатковою угодою від 08.09.2022 сторони не визначили наслідків зміни договору постачання в частині взаєморозрахунків за захопленими об`єктами споживання.

З 01.06.2023 позивач змінив постачальника електричної енергії на ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ».

У зв`язку із тим, що вирішити питання щодо приведення Договорів розподілу №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019, укладених з відповідачем 1, у відповідність з обставинами, що істотно змінились, сторонами в позасудовому порядку не вдалося, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі та вважає наявними підстави для розірвання за рішенням суду з 01.07.2022 на підставі ст., ст. 651, 652 ЦК України Договори споживача про надання послуг з розподілу №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019, укладені між позивачем та відповідачем 1 шляхом підписання заяв-приєднань. Також в обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що в період з липня по листопад 2022 року на підставі виставлених відповідачем 2 актів та/або рахунків за споживання електричної енергії ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» перераховано ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» грошові кошти в сумі 652095,84 грн., які позивач вважає такими, що безпідставно отримані. Крім того, станом на 01.07.2022 у позивача наявне дебетове сальдо за об`єктами споживання в розмірі 108037,78 грн. по Договорам розподілу. Таким чином, позивач просить суд також стягнути з ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» 108037,78 грн. безпідставно набутих кошів та з ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» 652095,84 грн. безпідставно набутих кошів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні підстави розірвання цивільно-правових договорів, визначені у нормах глави 53 ЦК України, зокрема ст. ст. 651, 652 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Частиною 2 ст. 634 ЦК України визначено, що договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

За визначенням частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, за загальним правилом, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, чинним законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Право сторін (на вимогу заінтересованої сторони) на зміну або розірвання договору у судовому порядку у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, передбачено частиною другою статті 652 ЦК України.

Відповідно до частини 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З наведеної норми права випливає, що розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання. При цьому закон пов`язує можливість розірвання договору у судовому порядку не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2ст. 652 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується, що об`єкти ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», на які ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» здійснювало розподіл електроенергії згідно спірних публічних Договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019, знаходиться на території смт. Якимівка Запорізької області, ст. Верхній Токмак Перший Чернігівського району Запорізької області, с. Стульневе Чернігівського району Запорізької області, смт. Розівка Розівського району Запорізької області, с. Строганівка Приазовського району Запорізької області, с. Трояни Бердянського району Запорізької області, які з кінця лютого березня 2022 року є територіями, які розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій та/або такою, що перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) Російською Федерацією.

За поясненнями позивача, протягом березня-травня 2022 року ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» намагалося робити все можливе для забезпечення звичайної роботи своїх зернових складів (об`єктів споживання) на територіях, які не підконтрольні Збройним Силам України, але через втручання окупаційної адміністрації та, подекуди, збройних формувань позивач, об`єктивно, втратив можливість володіти та розпоряджатись своїм майном, забезпечити виконання договірних зобов`язань, дотримання законів України та реалізацію своїх управлінських рішень.

Дії щодо захоплення виробничих об`єктів та майна, що належать ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та на які здійснювався розподіл електричної енергії, окупаційна влада оформила розпорядженнями голови військово-цивільної адміністрації Запорізької області № 52р, № 53р, № 54р, № 58р, № 59р від 14.06.2022, що були надані представникам позивача при захоплені майнових комплексів.

Після захоплення майнових комплексів ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» вимушено було призупинити трудові відносини з працівниками, що оформлено наказами по підприємству № 24 і № 25 від 17.06.2022, та звільнити ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», яке орендувало у позивача низьку майнових комплексів елеваторів, від сплати орендної плати за захоплені майнові комплекси.

З матеріалів справи вбачається, що за вказаними заявами 24.05.2022 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора зареєстроване кримінальне провадження № 42022000000000615 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 4, 5, 6, 8 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 та ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.

Крім того, постановою Головного слідчого управління Служби безпеки України від 25.01.2024 ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» в особі Голови Правління Конопатенка М.О. залучено як потерпілого у кримінальному провадженні № 42022000000000615 від 24.05.2022.

Наразі, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 з урахуванням наступних змін і доповнень, Якимівська селищна територіальна громада Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України (з 24.02.2022 по теперішній час), Приазовська селищні територіальна громада Запорізької області, до складу якої входить с. Строганівка, входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України (з 24.02.2022 по теперішній час), сел. Верхній Токмак Перший та сел.. Стульневе Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області входять до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України (з 26.02.2022 по теперішній час), с. Трояни Андріївської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України (з 03.03.2022 по теперішній час), Розівська селищна територіальна громада Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України (з 03.03.2022 по теперішній час).

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними заявлені позивачем позовні вимоги про розірвання публічних Договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019.

Суд враховує наявність всіх чотирьох вимог, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме:

1) на момент укладення договорів сторони не могли виходити з того, що розпочнеться військова агресія Російської Федерації проти України та об`єкти споживання позивача будуть захоплені збройними формуваннями держави-агресора;

2) позивач, як заінтересована сторона, при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, не міг усунути причини настання цих обставин, тобто позивач не мав можливості протидіяти збройним формуванням держави-агресора по захопленню території розташування об`єктів споживання;

3) подальше виконання договорів порушує майнові інтереси позивача і позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні договорів, оскільки послугами з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії позивач фактично не користується;

4) із суті договорів та звичаїв ділового обороту не випливає те, що позивач зобов`язаний нести збитки, здійснюючи взаєморозрахунок за послуги розподілу електричної енергії та перетікання реактивної, фактично при цьому не отримуючи послуги, а відповідач, в свою чергу, буде отримувати все, на що розраховував при укладенні договору.

Враховуючи об`єктивні та загальновідомі обставини, а саме повномасштабне вторгнення держави-агресора на територію України та введення воєнного стану, те, що території громад Запорізької області, які є місцезнаходженням об`єктів споживання позивача, входять до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України, отримання відповідачем листів позивача про неможливість виконання зобов`язань за спірними Договорами №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019 до закінчення окупації на територіях, де знаходяться об`єкти, суд визнав вимоги позивача про розірвання публічних Договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019, укладених ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні спору в цій частині позовних вимог судом враховано, що за змістом статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, аналіз положень статей 651, 652 ЦК України свідчить про те, що право на розірвання договору в судовому порядку має будь-яка сторона договору у певних, визначених законом (зазначених вище) випадках. Одностороннє розірвання договору у випадках, передбачених законом чи договором, та розірвання договору в судовому порядку є різними окремими способами розірвання договору. Закон передбачає право будь-якої сторони договору на його розірвання в судовому порядку, не обмежує це право можливістю звернення до суду лише тієї сторони договору, яка в силу закону чи умов договору має право на одностороннє розірвання договору.

Згідно з частинами другою та третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Відповідно до частин 2-4 статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Отже стаття 188 ГК України визначає порядок зміни/розірвання господарських договорів. Правила, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України. Частинами 2 та 3 статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частина 4 цієї статті передбачає можливість (право) заінтересованої сторони на звернення до суду, якщо виник спір. Обставина того, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення (розірвання) договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині 2 статті 651 ЦК України.

Право особи на звернення до суду з вимогою про розірвання договору у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 188 ГК України у правовідносинах, пов`язаних з розірванням договорів, викладені, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 910/20557/17, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Отже, надсилання відповідачу 1 пропозиції про розірвання Договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019 є виключно правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору за наявності спору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі № 910/3104/20.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Стосовно доводів позивача про розірвання спірних Договорів з 01.07.2022, то суд вважає таку вимогу необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству.

Моментом, з якого відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України договір є зміненим або розірваним та зобов`язання відповідно зміненими або припиненими, є момент укладення угоди про зміну або розірвання договору, що визначається відповідно до ст. 640 ЦК України, якщо інший момент не встановлений у самій угоді.

Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Тому, на відміну від визнання судом недійсним оспорюваного договору, розірвання судом договору створює правові наслідки лише на майбутнє.

Щодо вимог позивача про стягнення з ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» 108037,78 грн. безпідставно набутих кошів та з ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» 652095,84 грн. безпідставно набутих кошів, то в цій частині вимог суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на безпосередній вимозі закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах або отримане однією зі сторін майно у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

З матеріалів справи вбачається, та сторонами не заперечується, що на момент здійснення відповідних переказів грошових коштів між позивачем та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», а також між позивачем та ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» існували договірні відносини і саме на підстав чинних договорів позивачем здійснювалися відповідні платежі.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують існування договірних відносин між позивачем та відповідачами 1 і 2.

Отже, правова підстава для отримання відповідачем 1 і відповідачем 2 грошових коштів від позивача існувала, а тому відсутні підстави для застосування ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити що у спірних правовідносинах ефективним способом захисту позивачем своїх прав та інтересів можуть бути вимоги про зобов`язання відповідачів 1 і 2 здійснити перерахунок обсягів нарахованих ПрАТ «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та обсягів розподіленої еклектичної енергії з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженим наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідачів 1 і 2, надані в обґрунтування заперечень на позов, частково не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та визнанні судом безпідставними і необґрунтованими, а частково враховані судом при вирішенні спору

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині визнання розірвання публічних Договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №, № 61, 34, 56, 488, 2 від 01.01.2019, укладених між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору. В іншій часті позовних вимог в задоволені позову відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, з урахуванням висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача 1 в розмірі 15 140,00 грн. (100 % за вимоги про розірвання договорів), оскільки спір доведено до суду з його вини.

Стосовно витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, про які зазначено у позовній заяві, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За таких обставин, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

В позовній заяві позивачем зазначено лише попередній орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, а саме позивачем зазначено, що попередньо (орієнтовно) сума судових витрат на правничу допомогу адвоката становить 100 000,00 грн.

В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи не надано відповідних документів.

У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не надано суду розрахунку витрат на правничу допомогу і з визначенням остаточної суми таких витрат, не подано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Також не подано доказів на підтвердження виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт із детальним розшифруванням наданих послуг та їх вартості, також відповідачем не надано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

01.05.2024 позивачем подано суду клопотання, яким позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог у справі № 908/126/24.

В судовому засіданні 14.05.2024 в судових дебатах представником позивач усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про розірвання договорів та стягнення 108037,78 грн. безпідставно набутих кошів задовольнити частково.

2. Розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 61 від 01.01.2019 на об`єкт виробнича база (елеватор) за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Якимівка, вул. Курортна, 1, укладений між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору.

3. Розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 34 від 01.01.2019 на об`єкти за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, смт. Верхній Токмак Перший, вул. Привокзальна, 8а, та Запорізька область, Чернігівський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, 30, укладений між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору.

4. Розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 56 від 01.01.2019 на об`єкти за адресою: Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 72, укладений між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору.

5. Розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2 від 01.01.2019 на об`єкт за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Трояни, вул. Шкільна, 1, укладений між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору.

6. Розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 488 від 01.01.2019 на об`єкт майновий комплекс ВСП за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150, укладений між Приватним акціонерним товариством «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код: 00954337) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00130926) шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору.

7. В задоволені решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя в задоволені позову відмовити.

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», (49033, Дніпропетровська область м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 122, ідентифікаційний код юридичної особи 00954337) 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору. Видати наказ.

9. В задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН», м. Київ про стягнення 652095,84 грн. безпідставно набутих кошів відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 24» травня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.


Суд	Господарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення	14.05.2024
Оприлюднено	27.05.2024
Номер документу	119260601
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Зінченко Н.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.05.2024 по справі 908/126/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —908/126/24

Рішення від 14.05.2024

Рішення
від 14.05.2024 по справі 908/126/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ