Ухвала

від 24.05.2024 по справі 909/429/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/429/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

24.05.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Злак" (вх. № 4715/24 від 22.05.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Злак"

(вул. Польова, буд. 8, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76011)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківське племпідприємство"

(вул. Вовчинецька, буд. 2-А, с. Вовчинець, Івано-Франківський район,

Івано-Франківська область, 76491)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача:

Головне управління Держгеокадастру Чернігівській області

(вул. П`ятницька, буд. 11 А, м. Чернігів, 14000)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача:

Івано-Франківська міська рада

(вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гектар ІФ"

(вул. Степана Бандери, буд. 10 В, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018)

про скасування державної кадастрової реєстрації земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Злак" до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківське племпідприємство", треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру Чернігівській області, Івано-Франківська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гектар ІФ", про скасування державної кадастрової реєстрації земельних ділянок.

Підставами позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем без належних на те правових підстав здійснено поділ земельної ділянки площею 2, 1778 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0359, яка перебувала в користуванні позивача на підставі договору суборенди укладеному з орендарем - Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківське племпідприємство". В результаті такого поділу утворились три земельні ділянки площами: 0, 1902 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0680; 0, 3765 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0681; 0, 6111 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0682, державну кадастрову реєстрацію яких в Державному земельному кадастрі позивач просить скасувати у зв`язку порушенням вимог, встановлених законодавством при здійсненні їх реєстрації.

22.05.2024 за вх. № 4715/24 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Злак" надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна - земельної ділянки площею 0, 3765 кадастровим номером 2610190501:09:002:0681 по вулиці Потічна, 1, села Вовчинець Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Подану заяву позивач обґрунтовує тим, що за наслідками поданого 29.03.2024 адвокатського запиту в інтересах позивача, останньому стало відомо, що 19.01.2024 через центр надання адміністративних послуг звернувся громадянин ОСОБА_1 із заявою про надання останньому в оренду земельної ділянки площею 0, 3765 з кадастровим номером 2610190501:09:002:0681 терміном на 10 років у зв`язку із набуттям останнім права власності на нерухоме майно.

В підтвердження даних обставин позивачем до суду подано завірену копію відповіді Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради на адвокатський запит від 04.04.2024 № 14/01-09/1496 з доданою до нею заявою ОСОБА_1 .

Земельна ділянка, щодо якої ОСОБА_1 подав заяву про отримання її в користування за кадастровим номером 2610190501:09:002:0681 є частиною раніше поділеної земельної ділянки площею 2, 1778 га з кадастровим номером: 2610190501:09:002:0359, що підтверджує наявна в матеріалах справи Технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває в оренді, а також витяг з Державного земельного кадастру за номером НВ-7400842802023 від 28.11.2023. При цьому позивач вказав що, поділ "материнської" земельної ділянки з кадастровим номером 2610190501:09:002:0359 оскаржено у зв`язку з незаконними, на обґрунтоване переконання позивача діями відповідача та двох третіх осіб.

З огляду на зазначене, позивач вказав, що можливе укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2610190501:09:002:0681 між Івано-Франківською міською радою і Кузюком Михайлом Григоровичем та подальша державна реєстрація іншого речового права (права оренди) спричинить реальне ускладнення виконання можливого майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки припиненню державної кадастрової реєстрації зазначеної земельної ділянки об`єктивно буде перешкоджати державна реєстрація права користування сторонньої особи - гр. ОСОБА_1 даною земельною ділянкою, якщо не забезпечити позов ТОВ "АПФ "Злак".

За правилами частин 1, 3, 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За результатами дослідження поданої заяви, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність (співмірність) заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Згідно рішення ЄСПЛ від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому суд також враховує наступне. Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав/обтяжень прав) зупиняється, зокрема на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

При цьому, згідно із частиною 2 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У постанові від 26.01.2021 у справі № 916/3200/17(916/2146/20) Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість припущення позивача щодо можливості зміни власника/передачі в оренду/передачі в управління спірного майна особам, які наразі не є учасниками справи, що в подальшому ускладнить ефективне поновлення права у разі задоволення позову, дійшли правильного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, шляхом заборони проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна.

На думку суду, необхідність застосування заходу забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Так, у даному випадку, заявником доведено наявність фактичних обставин з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову і суд вбачає наявність зв`язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову в частині заборони вчинення реєстраційних дій уповноваженими на те особами щодо спірної земельної ділянки площею 0, 3765 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0681 і предметом спору у справі № 909/429/24, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, адже існує спір щодо правомірності поділу земельної ділянки площею 2, 1778 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0359, в результаті якого утворились три земельні ділянки площами: 0, 1902 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0680; 0, 3765 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0681; 0, 6111 га з кадастровим номером 2610190501:09:002:0682, який вирішується в даній справі, а відтак до вирішення такого спору подальше укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2610190501:09:002:0681 між Івано-Франківською міською радою та третьою особою та подальша державна реєстрація іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, може призвести до можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також може вплинути на можливість реального виконання рішення суду і призвести до труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на викладені в заяві обставини, врахувавши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що вжиття обраного заявником заходу забезпечення позову на період розгляду судом спірних питань є адекватним, спрямованим на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Cуд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 914/120/19.

За наведеного, заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна - земельної ділянки площею 0, 3765 з кадастровим номером 2610190501:09:002:0681 по вулиці Потічна, 1, села Вовчинець Івано-Франківського району Івано-Франківської області, є ефективним способом запобігти можливим порушенням прав позивача до вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Злак" (вх. № 4715/24 від 22.05.2024) у справі № 909/429/24 задовольнити.

2. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна - земельної ділянки площею 0, 3765 кадастровим номером 2610190501:09:002:0681 по вулиці Потічна, 1, села Вовчинець Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Злак"

(вул. Польова, буд. 8, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76011;

ідентифікаційний код юридичної особи: 23798667)

Боржник: суб`єкти державної реєстрації, визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам Міністерства юстиції України, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після її прийняття.

5. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.

6. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати для виконання Державному реєстратору Управління реєстраційних процедур "Центру надання адміністративних послуг" Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018).

7. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

8. Ухвалу складено та підписано 24.05.2024.

Суддя В. В. Михайлишин