Рішення

від 23.05.2024 по справі 945/113/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/113/24

Провадження № 2/945/596/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 травня 2024року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря Фути О.В., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товарна Біржа «Сангай» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою через свого представника адвоката Коренко Т.В. до ОСОБА_2 , третя особа Товарна Біржа «Сангай» про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилається нате,що 19.02.1998рокуміж позивачем ОСОБА_1 з однієїсторони тавідповідачем ОСОБА_2 з іншоїсторони,було укладенодоговір купівлі-продажу,за якимпозивачка придбалау відповідачабудинок ізземельною ділянкоюплощею 0,16га,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 .Цей договірбуло зареєстрованона Товарній Біржі «Сангай» під № 65 та не було посвідчено нотаріально, таким чином просить суд визнати зазначений договір дійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Войнарівському М.М.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.01.2024року відкрито провадження у даній справі та постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Коренко Т.В. у судове засідання не з`явилися, при цьому представником позивача було подано суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує і просить задовольнити їх у повному обсязі; розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Про дату та час слухання справи була повідомлена вчасно, своїм правом на подання відзиву не скористалася.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

19.02.1998року між відповідачем ОСОБА_2 з однієї сторони та позивачем ОСОБА_1 з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 придбала у відповідача ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_2 . Цей договір було зареєстровано на Товарна Біржа «Сангай» під № 65 від 19.02.1998року та зареєстровано КП ММБТІ 23.10.1998року за № 306.

Відповідно до листа КП «ММБТІ» №2-7639 від 13.05.2024року, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.1998року №65 та зареєстровано в КП ММБТІ 23.10.1998року за № 306.

Відповідно до положеньст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст.57,58 Конституції України,ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у 2001 році, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Статтею 227 ЦК України 1963 року, який був чинним на час укладення вказаного спірного договору, передбачено, що договір купівлі-продажу укладається в письмовій формі та підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.

Недотримання даної вимоги тягне за собою недійсність договору (ч. 1ст. 47 ЦК України).

Статтею 47 ЦК була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений.

Окрім того, відповідно до матеріалів справи та змісту вказаного вище договору вбачається, що сторони узгодили та виконали всі його суттєві умови, в тому числі й ціну, проте у зв`язку з невиконанням вимог щодо нотаріального посвідчення вказаного договору, позивач позбавлений можливості розпорядження вказаним майном, тобто здійснення всіх прав як власника.

За такого, враховуючи вимоги ст. 16 ЦК України, та встановивши узгодження та виконання всіх суттєвих умов договору, що посвідчення вказаного договору нині в нотаріальному порядку неможливе, суд вважає, що цивільне право позивача підлягає захисту шляхом визнання дійсним вищевказаного договору купівлі-продажу.

Статтею 224 ЦК визначено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, ст. 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особаТоварна Біржа«Сангай» провизнання договорукупівлі-продажудійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі продажу домоволодіння АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт серія НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), що зареєстрований 19.02.1998року Товарною Біржею «Сангай» за реєстровим номером 65- дійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно дост.289ЦПК Українизаочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Миколаївського апеляційного суду

Суддя М.М.Войнарівський