Рішення

від 15.05.2024 по справі 910/1696/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2024Справа № 910/1696/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/1696/24

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс" (Україна, 03040, м. Київ, вул. Бурмистенка, буд. 9/10; ідентифікаційний код: 34662914)

2) Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (Україна, 03039, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 42; ідентифікаційний код: 37308812)

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити певні дії

Представники учасників справи:

від позивача: Павлова Н.Є., ордер серії АІ № 1524981 від 09.01.2023;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс" (далі - відповідач-1) та Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2), в якій просить суд:

- визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ "Факторія плюс" припиненими з 12.09.2023 на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України;

- зобов`язати Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України запис щодо звільнення ОСОБА_1 із посади директора ТОВ "Факторія плюс" та виключення його із переліку підписантів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були вчинені всі необхідні дії, направлені на реалізацію його права на звільнення із посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс", однак відповідачем-1 заява позивача про звільнення не розглянута, загальні збори, скликані позивачем, не проведенні, й рішення про звільнення позивача не прийнято.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

26.02.2024 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 27.02.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1696/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.04.2024.

22.03.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 03.04.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 03.04.2024 судом було оголошено перерву до 24.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідачів було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/1696/24 призначено на 24.04.2024.

У підготовче засідання 24.04.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 24.04.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідачів було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/1696/24 призначено на 15.05.2024.

У судове засідання 15.05.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала.

У судовому засіданні 15.05.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням учасника № 5 від 13.06.2019 затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс" (далі - Статут).

Загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства, який складається з учасників та/або призначених ними представників (підпункти 9.9.1, 9.9.2 пункту 9.9 Статуту).

Відповідно до підпункту 9.9.12 пункту 9.9 Статуту загальні збори учасників скликаються в разі наявності відповідних обставин за вимогою директора товариства, учасника або учасників товариства, що володіють у сукупності більше як 10 відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначається чинним законодавством (підп. 9.9.14 п. 9.9 Статуту).

Підпунктом 9.9.15 пункту 9.9 Статуту передбачено, що в період, коли товариство має лише одного учасника, якому належить частка розміром 100% статутного капіталу товариства, функції загальних зборів учасників товариства здійснюються єдиним учасником товариства. При цьому положення Статуту, а також чинного законодавства України, які регулюють порядок та процедуру підготовки, скликання та проведення загальних зборів учасників товариства не застосовуються, за виключенням положень про періодичність скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься, зокрема, обрання та відкликання директора товариства (підп. 3 підп. 9.9.19 п. 9.9 Статуту).

Згідно з підпунктами 9.10.1 - 9.10.3 пункту 9.10 Статуту виконавчим органом товариства є директор товариства. Директор обирається на посаду та відкликається з посади загальними зборами учасників товариства. Директор підзвітний загальним зборами учасників товариства і організовує виконання їх рішень.

Відповідно до наказу № 7 від 01.04.2015, на підставі протоколу загальних зборів учасників № 4 від 31.03.2015, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс".

Єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс" є фізична особа - громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 , що вбачається із інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

11.09.2023 позивач подав Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс" заяву про звільнення його із посади директора, у якій просив з цією метою скликати загальні збори учасників.

18.10.2023 позивач направив єдиному учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс" повідомлення про скликання на 10:00 20.11.2023 за адресою місцезнаходження товариства загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія плюс" із таким порядком денним:

1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників;

2. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора за його власним бажанням;

3. Про внесення інформації до державних реєстрів України про звільнення ОСОБА_1 з посади директора;

4. Про призначення нового директора ТОВ "Факторія плюс";

5. Про внесення інформації до державних реєстрів України про призначення нового директора ТОВ "Факторія плюс";

6. Про надання ОСОБА_2 всіх повноважень, необхідних для внесення відомостей про Товариство до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідне повідомлення 18.10.2023 було направлено із накладанням кваліфікованого електронного підпису на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за номером НОМЕР_2 через програму для обміну миттєвими повідомленнями, які, за твердженнями позивача, належать ОСОБА_2 .

Проте, як зазначає позивач, відповідачем-1 заява позивача про звільнення не розглянута, загальні збори, скликані позивачем, не проведені, й рішення про звільнення позивача не прийнято, що порушує його гарантоване Конституцією України право на свободу праці.

З огляду на те, що відповідачем-1 не проведено загальні збори учасників за ініціативою позивача та не вирішено питання про звільнення позивача згідно з поданою ним заявою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 Цивільного кодексу України). Частинами першою - четвертою статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Разом з тим, цей закон також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.

Так, частиною дванадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

Такий висновок узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Про застосовність такого підходу свідчить також те, що Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" статтю 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" доповнено частиною чотирнадцятою, яка передбачає, що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).

Відтак чинна редакція Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 Цивільного кодексу України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

Суд встановив, що ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія Плюс" рішенням загальних зборів учасників, зафіксованим у протоколі № 4 від 31.03.2015, однак матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем-1 трудового договору (контракту).

Відтак, оскільки трудовий договір (контракт) не укладався, сторони не мають спору стосовно припинення такого договору, то норми Кодексу законів про працю України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду відзначила, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Отже позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема статті 38 Кодексу законів про працю України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 (на які посилається позивач), зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України.

Частиною тринадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 має одного учасника.

Особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника, визначені у статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якою передбачено, що у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32 - 36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.

Подібні положення закріплено також і в підп. 9.9.15 п. 9.9 Статуту, згідно з яким, в період, коли товариство має лише одного учасника, якому належить частка розміром 100% статутного капіталу товариства, функції загальних зборів учасників товариства здійснюються єдиним учасником товариства. При цьому положення Статуту, а також чинного законодавства України, які регулюють порядок та процедуру підготовки, скликання та проведення загальних зборів учасників товариства не застосовуються, за виключенням положень про періодичність скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Водночас положення підп. 9.9.15 п. 9.9 Статуту щодо не поширення на період коли товариство має лише одного учасника, якому належить частка розміром 100% статутного капіталу товариства, положень цього Статуту та законодавства, що регулює процедуру скликання загальних зборів, є такими, що суперечать ч. 2 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", адже це питання врегульовано статтею 31 цього Закону і не входить до переліку статей, що не застосовуються до товариства, що має одного учасника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

За приписами частин 5, 8 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

Велика Палата Верховного Суду у вищенаведеній постанові дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 Цивільного кодексу України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

При цьому, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника останньому з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду, й належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буть вимоги щодо припинення трудових правовідносин за рішенням суду, які (трудові правовідносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема на наступний день після написання / подання заяви про звільнення, як у цій справі, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

В іншому випадку, за висновками суду, зобов`язання державного реєстратора здійснити дії щодо виключення відповідних відомостей про юридичну особу, а саме про керівника (директора), буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать, зокрема, статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка надає державному реєстратору лише право зареєструвати зміну керівника (директора) на підставі відповідного рішення загальних зборів товариства. Також виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни на нового / іншого керівника (директора) буде порушувати публічний порядок, адже згідно зі статутом керівник наділений багатьма повноваженнями, зокрема підписання податкової, статистичної та іншої звітності, платіжних та інших фінансових документів, здійснення від імені товариства будь-яких дій, які не суперечать чинному законодавству, тощо. Крім того, прийняття судового рішення з констатацією визнання керівника товариства звільненим ретроспективно з визначеної судом дати та зі значним перебігом часу до моменту виключення відомостей щодо нього з відповідного державного реєстру (коли повноваження директора і припиняються для третіх осіб) породжуватиме юридичну невизначеність в частині моменту припинення здійснення керівником (директором) своїх повноважень.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 127/27466/20 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку позовна вимога про визнання трудових відносин припиненими, як і похідна від неї вимога про зобов`язання внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України, заявлена на підставі Закону, що не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, внаслідок чого не відповідає способам захисту прав та інтересів позивача, оскільки спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушених прав у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим, незалежно від наявності порушення прав позивача, на захист яких було пред`явлено позов, та фактичних обставин справи, у задоволенні позову слід відмовити, оскільки обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6 056,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.05.2024

Суддя О.В. Нечай