Рішення

від 24.05.2024 по справі 910/1654/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2024Справа № 910/1654/24

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Київгаз"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт"

про стягнення 39 425,44 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" про стягнення 39 425,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Типовим договором розподілу природного газу, укладеним з позивачем шляхом підписання відповідачем Заяви-приєднання № 232278 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 25.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/1654/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/1654/24 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення - відповідачу та повідомленням про доставку електронного повідомлення до електронного кабінету позивача.

Станом на поточну дату інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2017 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" шляхом подання підписаної заяви-приєднання від вказаної дати № 232278 приєдналося до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 року № 2498 (далі - Договір), який розміщений на офіційному сайті позивача за адресою: www.kyivgaz.ua/ofitsijna-informatsiya3/publichnij-dogovir.html. Також відповідачу присвоєно персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу (ЕТС-код) 56XО0000NKB79001.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1.4 Договору терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення: підтверджений обсяг природного газу - це об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2493; реєстр споживачів постачальника - це перелік споживачів, які в установленому Кодексом ГТС порядку закріплені в інформаційній платформі оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді; споживач - це фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим правочином. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у нього об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ. При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" (далі - Закон) та Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 (пункти 2.1 - 2.3 Договору).

За приписами пункту 3.1 Договору споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом ГТС порядку підтверджується оператором ГТС до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період, споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м3) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. При здійсненні обліку спожитого природного газу споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м3) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі ГРМ. У разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРМ при обліку спожитого природного газу побутовим споживачем та споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу ГРМ.

Споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу (підпункт 5 пункту 7.4 Договору).

Договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, протягом вересня 2023 року відповідачем було несанкціоновано відібрано з газорозподільної системи позивача 1 703,07 м3 природного газу, внаслідок чого виник неврегульований небаланс, який оператором ГТС - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" віднесено на оператора ГРМ - Акціонерне товариство "Київгаз". Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту про несанкціонований відбір за газовий місяць вересень 2023 року від 30 вересня 2023 року № 09-2023-2104000081-НВГ, який з боку відповідача не був оскаржений у встановленому законом порядку.

Зазначений обсяг спожитого природного газу за вересень 2023 року в об`ємі 1 703,07 м3 не заперечується відповідачем та підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акта приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 30 вересня 2023 року № 0ГБИ-027489, підписаного уповноваженими представниками позивача й відповідача без заперечень і зауважень.

При цьому, згідно даних інформаційної платформи оператора ГТС у період з вересня 2023 року відповідача не було включено до реєстру споживачів жодного з постачальників природного газу.

З огляду на вищевикладені обставини, позивач надіслав відповідачу вимогу від 28 серпня 2023 року № 1 (вих. № 3229/20) про самостійне припинення споживання природного газу та повідомлення від 28 серпня 2023 року № 1 про припинення (обмеження) газопостачання.

Крім того, 20.10.2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату вартості обсягу фактично спожитого у вересні 2023 року природного газу в розмірі 39 425,44 грн. До вищевказаної вимоги позивачем було долучено акт-розрахунок компенсації вартості обсягу фактично спожитого природного газу за вересень 2023 року на суму 39 425,44 грн та розрахунок вартості обсягу фактично спожитого природного газу за вересень 2023 року. Однак вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді й задоволення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРМ визначено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 7 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За приписами пункту 1 глави 5 розділу VІ Кодексу ГРМ споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та оператором ГРМ здійснюється за умови включення споживача до реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період. Порядок включення споживача до реєстру споживачів постачальника визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що реєстр споживачів постачальника - це перелік споживачів, які в установленому Кодексом ГТС порядку закріплені в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за певним постачальником у розрахунковому період.

Відповідно до пункту 3 глави 5 розділу VІ Кодексу ГРМ за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Пунктами 3, 5 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначені обов`язки споживача, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу; припинити (обмежити) споживання природного газу згідно з вимогами законодавства та умов договорів.

Відповідно до Кодексу ГТС несанкціонований відбір природного газу - це відбір природного газу за відсутності споживача в реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (частина 3 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема у випадку відсутності споживача в реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ, якщо за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою: В = Vф х Ц х К, де В - вартість природного газу, яка компенсується оператору ГРМ; Vф - об`єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за період відсутності споживача в реєстрі споживачів будь-якого постачальника; Ц - ціна закупівлі природного газу оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у відповідний період. Оператор ГРМ щомісячно публікує на своєму веб-сайті інформацію про таку ціну та період її дії; К - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

Заявлена позивачем до стягнення сума компенсації вартості фактично спожитого відповідачем газу в вересні 2023 року є арифметично вірною та відповідає вищевказаним вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача - 39 425,44 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач не надав жодного доказу на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 233, 237, 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" (04053, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 52-58; ідентифікаційний код: 23731261) на користь Акціонерного товариства "Київгаз" (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 4Б; ідентифікаційний код: 03346331) 39 425 (тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 44 коп. заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.05.2024.

Суддя О.В. Нечай