Рішення

від 01.05.2024 по справі 911/1817/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1817/23

Господарський суд Київської області у складі судді Л.Я. Мальованої за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леал-Гласс", Київська обл., м. Бровари

до BSG Sp.zo.o., Польща, Слубіце

про стягнення 25 200,00 Євро

Представники сторін:

позивача Азаров О.А.;

відповідача Алєксєєв-Каперсак С.С.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Леал-Гласс звернулось до суду з позовом до BSG Sp.zo.o. про стягнення заборгованості в розмірі 25 200,00 Євро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання по договору № 02/05/22 від 02.05.2022 року.

20.02.2024 р. через систему «Електронний суд» представником відповідача наданий відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що після прийняття товару, відповідачем було виявлено приховані недоліки, а саме: 26 із 96 неякісних пірамід для транспортування скла, про що відразу було повідомлено позивача. В телефонному режимі сторони узгодили, що позивачем буде усунуто недоліки шляхом заміни товару на такий самий товар або на аналогічний, з числа наявних, однак позивач заміну товару не здійснив. Таким чином, відповідач вважає, що позивач не виконав належним чином умови договору.

11.03.2024 р. через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, в якому заперечує проти поставки неякісного товару, оскільки відповідач не заявляв про приховані недоліки поставленого товару, а також не надав доказів на підтвердтвердження своїх заперечень.

Ухвалою суду від 20.03.2024 р. закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті.

За клопотанням відповідача розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

02.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леал-Гласс» (продавець) та BSG Sp.zo.o. (покупець) було укладено договір № 02/05/2022, відповідно до п. 1.1. умов якого продавець зобов`язується передати покупцю у власність обладнання (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар піраміда для транспортування скла.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна ціна товару, що поставляється складає 25 200 Євро. Оплата здійснюється покупцем в Євро в порядку 100 % передоплати на підставі рахунку про оплату від продавця (п. 3.2.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору термін відвантаження товару складає не більше 5 календарних днів з моменту здійснення оплати.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що приймання товару по якості та комплексності здійснюється покупцем у відповідності з міжнародними нормами та правилами в присутності представника покупця і оформлюється актом прийому-передачі товару. Право власності на товар і ризик його випадкової загибелі переходить до покупця в момент завантаження товару на складі продавця (в місці відвантаження пункт 1.4.). Обов`язок продавця по поставці товару вважається виконаним після підписання акту прийому-передачі товару в місці відвантаження на складі відвантаження. У випадку відсутності покупця або його законного представника, товар вважається переданим і прийнятим згідно відвантажувальних документів (експортна декларація, СМR).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.07.2022 р. (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 8.2. договору у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, спір буде розглядатися у відповідній державній установі держави знаходження продавця. Правом, яке регулює даний договір, є матеріальне право України.

Даний договір складений та підписаний на російській та англійській мовах, які мають однакову юридичну силу, по одній для кожної сторони (п. 9.2. договору).

На виконання умов договору, позивачем було поставлену відповідачу товар, зазначений в п. 1.1. договору, що підтверджується: МД UA2091 40120221045923 від 27.05.2022 р.; інвойсом № 05052022 від 05.05.2022 р. до МД ПА209140ОЮ22Ю45923 від 27.05.2022 р.; міжнародною товарно-транспортною накладною CMR N 26052022/1 від 26.05.22 до інвойсу №05052022 від 05.05.2022 р.; МД UA209140/2022/045928 від 27.05.2022 р.; інвойсом № 05052022/1 від 05.05.2022 р. до МД UA209140120221045928 від 27.05.2022 р.; міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 2605202212 від 26.05.22р. до інвойсу №05052022/2 від 05.05.2022 р. на загальну суму 25 200 Євро.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, позивач направив на адресу відповідача претензію № 2010-22 з вимогою погасити заборгованість, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно ст.ст. 365, 366 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до частин 1-4 ст. 5 Закону України Про міжнародне приватне право у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року зобов`язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству. У справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї договірної сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї договірної сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача.

За таких обставин спір підлягає розгляду згідно норм Господарського процесуального кодексу України в Господарському суді Київської області.

Крім того, відповідно до ст. 32 Закону України Про міжнародне приватне право зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Суд не погоджується із запереченнями відповідача, оскільки відповідачем не надано актів (або інших доказів), які свідчать про те, що йому було поставлено неякісний товар.

Таким чином, заборгованість в сумі 25 200 Євро є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім суми боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача суму витрат з надання правової допомоги в розмірі 12 800 грн. 00 коп.

08.06.2023 року між позивачем (Клієнт) та адвокатом Азаровим Олегом Анатолійовичем був укладений договір про надання правничої допомоги № 39661246/1-2023, відповідно до п. 1.1. якого адвокат на умовах цього договору зобов"язується: надавати клієнту консультації з питань господарського, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства; надавати клієнту правничу допомогу щодо представництва та захисту прав та інтересів останнього в судах (у тому числі, але не виключно, в господарських та адміністративних), органах прокуратури, поліції, органах дізнання, слідчих органах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування; представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в судових органах першої, апеляційної інстанції, у Верховному суді (у тому числі спеціалізованих господарських і адміністративних судах), правоохоронних та контролюючих органах під час ведення справ/проваджень, де клієнт має будь який законодавчо визначений процесуальний статус.

Відповідно до п. 1.2. договору клієнт зобов"язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрити на її надання в повному обсязі та на умовах, визначених договором.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 12 800 грн. 00 коп. обґрунтованою та правомірною.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з BSG Sp.zo.o. (Республіка Польща, 69-100 Слубіце, вул.. Богатирів Варшави, 3/13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леал-Гласс» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської сотні, 5, код ЄДРПОУ 39661246) 25 200,00 Євро (двадцять п`ять тисяч двісті євро 00 євроцентів) боргу, 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 14 876 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 95 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 23.05.2024 року.

Суддя Л.Я. Мальована