Рішення

від 24.05.2024 по справі 911/890/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/890/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ЛОГІСТИК», Волинська обл., Ковельський р-н., с. Воля

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АГРО - ТЕМП», Київська обл., м. Обухів

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ЛОГІСТИК» б/н від 07.04.2024 року (вх. №2539 від 08.04.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АГРО - ТЕМП» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №25102021 від 25.10.2021 року про надання послуг з перевезення вантажів у розмірі 122500,82 грн., з яких 78752,06 грн. основного боргу, 28745,37 грн. пені, 10660,97 грн. інфляційних втрат та 4342,42 грн. 3% річних.

Оскільки, ціна позову у справі №911/890/24 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2024 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/890/24 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, долученою до матеріалів справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КМ ЛОГІСТИК» (за договором перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АГРО-ТЕМП» (за Договором замовник) 25.10.2021 року укладено Договір №25102021 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання надати відповідно до умов Договору послуги по перевезенню вантажів (негабаритних) Замовника автомобільним транспортом Перевізника. Замовник зобов`язався прийняти надані послуги по перевезенню вантажів та оплатити їх вартість у порядку та строки, визначені цим Договором. (п.1.2 Договору).

Дані, необхідні для надання послуг (реквізити вантажовідправника та вантажодержувача, характеристики вантажу, тощо), вказуються у Заявках на перевезення вантажу (далі - Заявка), що є невід`ємними частинами даного Договору. Погоджені Сторонами Заявки регулюють взаємовідносини Сторін щодо кожного окремого перевезення та є невід`ємними частинами даного Договору. (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, об`єм перевезення та загальна вартість послуг за Договором визначається у Заявці і сплачується Замовником Перевізнику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника, зазначений в цьому договорі.

Загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних Перевізником за цим договором, по кожній окремій заявці фіксується Сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг. Ціна Договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх Актах приймання-передачі наданих послуг. (п.п. 4.2, 4.3 Договору).

Розрахунок Замовником Перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг (включаючи факсимільну копію Актів приймання-передачі наданих послуг, яка буде прирівнюватись та мати силу оригіналу до моменту отримання Замовником оригіналу) по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками Сторін, якщо інше не зазначено в Заявці. Можлива повна або часткова передоплата (п. 4.4 Договору)

14.09.2022 року між позивачем та відповідачем підписано Заявку №1 на транспортні послуги по перевезенню вантажу «Борони» в кількості 3 шт. на замовлення відповідача по маршруту Альпен (Німеччина) Обухів (Україна). Згідно Заявки №1, загальна вартість послуг (сума фрахту) становить 3800,00 євро по курсу НБУ на день завантаження, що у гривневому еквіваленті складає 138752,06 грн. та підлягає сплаті відповідачем на користь позивача.

Як зазначено позивачем, зобов`язання з надання послуг з перевезення вантажів за Заявкою №1 ним виконано належним чином, що підтверджується копією міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу в графі 24, Актом надання послуг №439300403 від 20.09.2022, який підписано представниками обох сторін, рахунком на оплату №439300403 від 20.09.2022 на суму 138752,06 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія від 06.03.2023 про погашення заборгованості у сумі 138752,06 грн. (докази надіслання додано до матеріалів справи).

Однак, відповідач надані позивачем послуги з перевезення оплатив частково у сумі 60000,00 грн., що підтверджується підписаним представниками обох сторін актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2022 по 10.01.2024, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 78752,06 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) та сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої приєдналася Україна відповідно до Закону України від 01.08.2006 року №57-V (далі Конвенція), договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Відповідно ст. 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Судом встановлено, що спірне перевезення було виконано згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) копію якої долучено до матеріалів справи. Вантаж передано належному одержувачу, що підтверджується відміткою вантажоодержувача в графі 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).

Отже, наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною CMR підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договором.

За приписами ст. 9 Конвенції, саме вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.05.2018 року у справі №920/99/17.

Згідно ст. ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач зобов`язання з оплати послуг перевезення виконав частково сплативши 60000,00 грн. у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 78752,06 грн. Станом на день прийняття рішення у справі відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги з перевезення вантажу. Зазначений факт відповідачем не спростовано.

Таким чином, оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у сумі 78752,06 грн. станом на день прийняття рішення не погашена, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, позовна вимога про стягнення з відповідача 78752,06 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 28745,37 грн. пені, 4342,42 грн. 3% річних, 10660,97 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню), як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.1 Договору визначено, що за прострочення оплати виконання робіт Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 28745,37 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних у сумі 4342,42 грн. та інфляційних втрат у сумі 10660,97 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ЛОГІСТИК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АГРО - ТЕМП» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АГРО - ТЕМП» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 9-Б, код ЄДРПОУ 36348755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ЛОГІСТИК» (45004, Волинська область, Ковельський район, село Воля - Ковельська, вул. Молодіжна, буд. 15а, код ЄДРПОУ 41195403) 78752 (сімдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн. 06 коп. заборгованості, 28745 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 37 коп. пені, 4342 (чотири тисячі триста сорок дві) грн. 42 коп. 3% річних, 10660 (десять тисяч шістсот шістдесят) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць