ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/923/24
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», м. Київ
про стягнення збитків
без виклику представників учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» б/н від 09.04.2024 року (вх. №2568 від 09.04.2024) (далі позивач) до Дочірнього підприємства «ШРБУ №100 «ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ» (далі відповідач) про стягнення збитків у розмірі 38804,16 грн.
Оскільки, ціна позову у справі №911/923/24 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2024 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/923/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
До суду від відповідача через систему «Електронний суд» 09.05.2024 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
До суду від позивача через систему «Електронний суд» 15.05.2024 року надійшла відповідь на відзив.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
05.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОСТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (за договором - орендар) та Дочірнім підприємством «ШРБУ №100 «ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»» (за договором - орендодавець») укладено Договір оренди майна №05/06-2019 (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування: екскаватор колісний гідравлічний Hitachi ZX 160W, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, та, за домовленістю сторін, складає 7123,00 грн. в місяць, у тому числі ПДВ -1187,16 грн.
05.06.2019 року між сторонами підписано Акт-приймання передачі Машини, яким засвідчено факт передачі Орендарю орендованого майна.
Також, 31.12.2021 року на підставі Акту-приймання передачі ТОВ «МОСТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» повернуто рухоме майно Орендодавцю.
На підтвердження надання Орендодавцем послуг оренди Машини, на виконання умов Договору між сторонами було складено Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких долучено до матеріалів справи.
Як вбачається з Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за Договором від 05.06.2019 року, до вартості орендної плати було включено 20% ПДВ, оскільки, позивач та відповідач є платниками ПДВ, а саме: Акт №ОУ-0000409 за червень 2019 року від 30.06.19 на суму 1187,17 грн., Акт №ОУ-0000474 за липень 2019 року від 31.07.2019 на суму 1180,04 грн., Акт №ОУ-0000504 за серпень 2019 року від 31.08.2019 на суму 1176,50 грн., Акт №ОУ-00000592 за вересень 2019 року від 30.09.2019 на суму 1184,74 грн., Акт №ОУ-00000669 за жовтень 2019 року від 31.10.2019 на суму 1193,03 грн., Акт №ОУ-00000728 за листопад 2019 року від 30.11.2019 на суму 1194,22 грн., Акт №ОУ-0000811 за грудень 2019 року від 31.12.19 на суму 1191,84 грн., Акт №ОУ-0000034 за січень 2020 року від 31.01.2020 на суму 1194,22 грн., Акт №ОУ-0000074 за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 1190,64 грн., Акт №ОУ-0000101 за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 1200,16 грн., Акт №ОУ-0000126 за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 1209,76 грн., Акт №ОУ-0000161 за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 1213,39 грн., Акт №ОУ-0000176 за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 1215,82 грн., Акт №ОУ-0000219 за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 1208,53 грн., Акт №ОУ-0000256 за серпень 2020 року від 31.08.2020 на суму 1206,11 грн., Акт №ОУ-0000327 за вересень 2020 року від 30.09.2020 на суму 1212,14 грн., Акт №ОУ-0000376 за жовтень 2020 року від 31.10.2020 на суму 1224,26 грн., Акт №ОУ-0000417 за листопад 2020 року від 30.11.2020 на суму 1240,18 грн., Акт №ОУ-0000469 за грудень 2020 року від 31.12.2020 на суму 1251,34 грн., Акт №ОУ-0000029 за січень 2021 року від 31.01.2021 на суму 1267,61 грн., Акт №ОУ-0000089 за лютий 2021 року від 28.02.2021 на суму 1280,28 грн., Акт №ОУ-0000131 за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 1302,05 грн., Акт №ОУ-0000171 за квітень 2021 року від 30.04.2021 на суму 1311,16 грн., Акт №ОУ-0000209 за травень 2021 року від 31.05.2021 на суму 1328,21 грн., Акт №ОУ-0000265 за червень 2021 року від 30.06.2021 на суму 1330,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не було складено та зареєстровано жодної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за Договором оренди від 05.06.2019 року, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 38804,16 грн., з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 38804,16 грн.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України, є порушення зобов`язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
Позивач зазначає, що відповідачем не було складено та зареєстрованої жодної податкової накладної в ЄРПН за Договором, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 38804,16 грн.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Враховуючи вказані норми ПК України на відповідача, як платника податків, покладено обов`язок з реєстрації податкових накладних з дати вчинення господарської операції. Приймаючи до уваги, що до суми вартості виконаних робіт за Договором включено суму ПДВ, на які відповідач зобов`язаний реєструвати податкові накладні.
Як встановлено судом, між сторонами підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) як на підтвердження наданих та отриманих послуг з оренди рухомого майна за Договором.
До вартості орендної плати включено 20% ПДВ, оскільки, позивач та відповідач є платниками ПДВ, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за Договором від 05.06.2019 року. Всього сума ПДВ за Договором оренди від 05.06.2019 року становить 38804,16 грн.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, податкові накладні не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано, доказів протилежного суду не надано.
Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 38804,16 грн.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2023 року у справі №927/593/22 зазначено, що наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21).
Відповідно до п. 198.6 ст. 196 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Приймаючи до уваги положення п. 198.6 ст. 196 ПК України, судом встановлено, що позивач втратив право на внесення податкового кредиту у сумі 38804,16 грн., що підтверджує факт отримання останнім збитків на цю суму, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на обов`язковість наявності акту перевірки суд вважає необґрунтованими, оскільки, згідно ст.201 ПК України, проведення перевірки не є підставою для включення платником податків (покупцем) сум податку до складу податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.06.2023 року у справі №914/2524/21.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначено, що у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних, ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом Покупець не може.
Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що порушення ним порядку оформлення та реєстрації податкових накладних не позбавляло позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, оскільки, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначено, що ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Під час розгляду даної справи судом також враховано постанову Верховного Суду від 02.05.2024 року у справі №910/155/23, у якій зроблено висновок, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки, позивачем доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками у розмірі 38804,16 грн.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Дочірнього підприємства «ШРБУ №100 «ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ» про стягнення збитків задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ШРБУ №100 «ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ» (07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, код ЄДРПОУ 05423018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (03028, м. Київ, проспект Науки, буд.30, код ЄДРПОУ 39272029) 38804 (тридцять вісім тисяч вісімсот чотири) грн. 16 коп. збитків та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119261728 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні