Рішення

від 24.05.2024 по справі 913/159/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м.Харків Справа № 913/159/24

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ.,

до відповідача Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області, смт. Новоайдар, Щастинський район, Луганська область

про стягнення 23767 грн 40 коп.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

20.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області, про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу №11-1009/21-БО-Т від 01.11.2021 (далі договір) за поставлений природний газ у розмірі 23767 грн 40 коп., з яких основний борг у сумі 16 487 грн 78 коп., пеня у сумі 3 482 грн 76 коп., три проценти річних у сумі 597 грн 63 коп. та інфляційні втрати у сумі 3 199 грн 23 коп.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 75 775 грн 25 коп., що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені відповідачу із листопада 2021 по лютий 2022, з ресурсу позивача у відповідності до п.п. 3.5.4 п. 3.5 Договору.

З відповіді на адвокатський запит представника Оператора ГТС №ТОВВИХ-24-1243 від 26.01.2024 вбачається, що відповідачем (ЕІС код: 56XS00011OV3Q00V) спожито природний газ з ресурсу позивача в обсягах, які визначені в актах приймання-передачі природного газу за вказаний періоди та частина яких не була підписана відповідачем.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 59 287 грн 47 коп. та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача складає 16 487 грн 78 коп., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області 23767 грн 40 коп., з яких основний борг у сумі 16 487 грн 78 коп., пеня у сумі 3 482 грн 76 коп., три проценти річних у сумі 597 грн 63 коп. та інфляційні втрати у сумі 3 199 грн 23 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

12.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову. У відзиві він зазначив, що 24.02.2024 в Україні указом Президента введено воєнний стан. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України робота відповідача за зареєстрованою юридичною адресою є неможливою, оскільки відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, Новоайдарська територіальна громада Щастинського району Луганської області з 25 червня 2022 року віднесена до території України тимчасово окупованої Російською Федерацією.

Листом торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні.

Також зазначив, що акти приймання-передачі природного газу повинні складатися на підставі отриманих від відповідача даних до 5 числа та в такий спосіб сторони узгоджують обсяги спожитого газу за відповідний розрахунковий період.

Зауважив на тому, що усі паперові документи, у зв`язку з форс-мажорними обставинами, залишились у приміщенні УДКСУ у Новоайдарському районі Луганської області, що розташоване за адресою: Луганська область, Щастинський район, смт. Новоайдар, вулиця центральна, б. 27, та вважаються втраченими, доступ до електронної пошти був відсутній, технічний акт за лютий 2022 року для передачі ним натуральних показників позивачу не надавався.

24.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому просить поновити строк для надання відповіді на відзив. В обґрунтування поновлення строку він зазначає, що у м.Києві останнім часом щоденно оголошують повітряні тривоги внаслідок ракетних обстрілів, складністю виготовлення відповіді на відзив, значною кількістю судових справ за участі Позивача, що розглядаються господарськими судами на всіх рівнях та усіх регіонах щодо стягнення заборгованості за спожитий газ, що впливає на роботу компанії та її представників, а також некоректну роботу ЄСІТС в цей період, тому позивач не зміг подати до суду відповідь на відзив в визначений судом процесуальний строк.

Суд, вивчивши подане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Довідкою про доставку електронного листа підтверджується, що позивач та його представник отримали відзив на позовну заяву 12.04.2024.

Ухвалою суду від 25.03.2024 встановлено строк для подання відповіді на відзив- п`ять днів з дня отримання відзиву.

Отже останнім днем встановленого судом строку на подання відповіді на відзив є 17.04.2024.

Однак, представником позивача відповідь на відзив до суду надіслано подано лише 24.04.2024.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною четвертою статті 166 ГПК України передбачено, що відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 118 ГПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що строк в межах якого може бути подано відповідь на відзив сплив, та оскільки її подано до суду після закінчення цього строку, суд не знайшов підстав для поновлення відповідного строку, а тому відсутні підстави для прийняття відповіді на відзив, а отже вона залишається судом без розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області, як Споживачем було укладено договір постачання природного газу №11-1009/21-БО-Т від 01.11.2021.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором використовується Споживачем для своїх власних потреб.

У п. 1.3. Договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

За умовами п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01.10.2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 12 тис. куб. метрів.

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.5.1. Договору визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2. Договору).

Згідно з п. 3.5.3 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. Договору).

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Згідно з п. 4.3. Договору загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 165540,00 грн, крім того ПДВ - 33108,00 грн, разом з ПДВ - 198648,00 грн.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.

Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

На виконання умов Договору протягом листопада, грудня 2021 року, січня та лютого 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 75775,25 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема:

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 обсяг споживання у листопаді 2021 року становить 1,08100 тис. куб. м. на загальну суму 17894,87 грн;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 обсяг споживання у грудні 2021 року становить 1,50000 тис. куб. м. на загальну суму 24890,99 грн;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 обсяг споживання у січні 2022 року становить 1,00046 тис. куб. м. на загальну суму 16561,61 грн;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 обсяг споживання у лютому 2022 року становить 0,99600 тис. куб. м. на загальну суму 16487,78 грн.

Акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2022 підписані з боку позивача та були направлені на адресу електронної пошти відповідача svt-vetlab@ukr.net, яка зазначена у договорі №11-1009/21-БО-Т від 01.11.2021, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 25).

Однак зазначені акти приймання-передачі природного газу відповідачем не підписані.

В матеріалах справи міститься інформація №ТОВВИХ-24-1243 від 26.01.2024 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, відповідно до якої, зокрема, що відповідачем (ЕІС код: 56XS00011OV3Q00V) спожито природний газ з ресурсу позивача в обсягах з 04.11.2021 по 30.11.2021 - 1,08100 тис.куб.м, з 11.12.2021 по 31.12.2021 - 1,50000 тис.куб.м, з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1,00046 тис.куб.м, з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 0,99600 тис.куб.м.

Позивач у позовній заяви зазначив, що відповідач частково здійснив оплату спожитого природного газу в сумі 59 287 грн 47 коп. (за листопад 2021 року в сумі 17894,87, за грудень 2021 року в сумі 24830,99 грн та за січень 2022 року в сумі 16561,61 грн) та отже сума боргу за використаний природний газ за лютий 2022 року становить 16487,78 грн.

Позивачем в якості доказів часткової оплати відповідачем за спожитий природний газ надана банківська виписка.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо повної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 16 487 грн 78 коп., пені у сумі 3 482 грн 76 коп., трьох процентів річних у сумі 597 грн 63 коп. та інфляційних втрат у сумі 3 199 грн 23 коп.

Однак у відзиві відповідач заперечив проти задоволенні позовних вимог, посилаючись на наявність військової агресії про України, наявність форс-мажорних обставин, фактичної окупації території, де розташоване приміщення УДКСУ у Новоайдарському районі Луганської області, що розташоване за адресою (Луганська область, Щастинський район, смт. Новоайдар, вулиця центральна, б. 27) та відсутність доступу до приміщення та електронної пошти, необхідних для встановлення обсягів спожитого природного газу.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області, як Споживачем було укладено договір постачання природного газу №11-1009/21-БО-Т від 01.11.2021.

Згідно з умовами п. 1.1. Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведеного, відповідач зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Судом враховує, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу).

Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС України присвоєно EIC-код 56XS00011OV3Q00V.

Відповідно до договору від 01.11.2021 постачальником відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Згідно підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонуваннта керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті різну інформацію, передбачену цим Кодексом.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу Кодексу ГТС, інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Отже сторони, як суб`єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Згідно з пунктом 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (підпункт 3.5.1 Договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (підпункт 3.5.2. Договору).

Згідно з підпунктом 3.5.3. Договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно з пунктом 3.6. Договору звірення фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Позивачем у період листопада 2021 лютого 2022 поставлено природний газ за договором постачання природного газу відповідно до актів приймання-передачі природного газу наступні об`єми:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 - 1,08100 тис.куб.м, вартістю: 17 894,87 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 - 1,50000 тис.куб.м, вартістю: 24 830,99 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 - 1,00046 тис.куб.м, вартістю: 16 561,61 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 - 0,99600 тис.куб.м, вартістю: 16 487,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені акти приймання-передачі природного газу були направлені позивачем на адресу електронної пошти відповідача svt-vetlab@ukr.net, яка зазначена у договорі постачання природного газу №11-1009/21-БО-Т від 01.11.2021.

Вказані акти приймання-передачі природного газу містять лише підпис постачальника.

Відповідач заперечив проти отримання зазначених актів, зазначив, що у нього був відсутній доступ до електронної пошти.

Однак вказаний довод відповідача суд оцінює критично, оскільки, навіть враховуючи відсутність доступу до приміщення УДКСУ у Новоайдарському районі Луганської області, доступ саме до електронної пошти можна здійснювати не виключно за місцем реєстрації юридичної особи, а з будь-якого іншого місця де наявний доступ до мережі інтернет.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи міститься інформація ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з Інформаційної платформи щодо об`ємів спожитого природного газу, відповідно до якої, зокрема, споживачем з ЕІС-кодом56XS00011OV3Q00V спожито природний газ в обсягах з 04.11.2021 по 30.11.2021 - 1,08100 тис.куб.м, з 11.12.2021 по 31.12.2021 - 1,50000 тис.куб.м, з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1,00046 тис.куб.м, з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 0,99600 тис.куб.

Згідно з пунктом 5.1. Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4, пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 5.3.Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищевикладені положення укладеного між сторонами Договору, відповідач мав здійснити оплату за фактично поставлений природний газ не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом на підставі отриманого акту-приймання передачі природного газу від 28.02.2022.

Судом встановлено, що відповідач здійснив оплату за зобов`язаннями листопада, грудня 2021 та січня 2022 року в повному обсязі без порушення строку на оплату в сумі 59 287 грн 47 коп.

Однак відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати за спожитий природний газ у лютому 2022 року на суму 16487 грн 78 коп. у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за Договором у відповідній сумі.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за Договором в сумі 16487 грн 78 коп. до суду не надано.

Також відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на наявність форс-мадорних обставин на підставі листа торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили), а отже суд зазачає наступне.

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з п. 7.2 укладеного сторонами договору наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим ТПП України/регіональною ТПП або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства України.

Однак відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання відповідачем спірного договору.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором, суд відхиляє з огляду на наступне.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (поставки товару в строк). До того ж відповідачем-1, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов`язань за спірним договором.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 16487 грн 78 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3 482 грн 76 коп., три проценти річних у сумі 597 грн 63 коп. та інфляційні втрати у сумі 3 199 грн 23 коп.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з наданого розрахунку позивач нарахував та пред`явив до стягнення пеню в сумі 3482 грн 76 коп. за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленого позивачем природного газу, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 7.2. Договору пені.

Перевіривши нарахування пені, суд дійшов висновку про його арифметичну та правову правильність, тому вимога про стягнення пені у сумі 3482 грн 76 коп. також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно з наданого розрахунку позивач нарахував та пред`явив до стягнення 3% річних в сумі 597 грн 63 коп. за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 16.04.2022 по 30.06.2023.

Перевіркою судом розрахунку 3% річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 597 грн 63 коп. є обґрунтованою правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.

Суд враховує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення інфляційні втрати в сумі 3199 грн 23 коп. за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 01.05.2022 по 30.06.2023.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 3199 грн 23 коп. є обґрунтованою правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 16 487 грн 78 коп., пені у сумі 3 482 грн 76 коп., трьох відсотків річних у сумі 597 грн 63 коп. та інфляційних втрат у сумі 3 199 грн 23 коп.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем при зверненні з позовом до суду заявлена вимога про стягнення заборгованості у загальній сумі 23767 грн 40 коп. сплачено судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 19.03.2024 № 0000020054.

Отже судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області (Україна, 93500, Луганська обл., Щастинський р-н, селище міського типу Новоайдар, вул.Центральна, будинок 27, код ЄДРПОУ 37895134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116,код ЄДРПОУ 42399676) борг в сумі 16 487 грн 78 коп., пеню в сумі 3 482 грн 76 коп., три відсотки річних у сумі 597 грн 63 коп. та інфляційні втрати у сумі 3 199 грн 23 коп.

3. Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області (Україна, 93500, Луганська обл., Щастинський р-н, селище міського типу Новоайдар, вул.Центральна, будинок 27, код ЄДРПОУ 37895134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116,код ЄДРПОУ 42399676) судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.

4. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2024.

Суддя Н.І. Злепко