Рішення

від 24.05.2024 по справі 914/736/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024 Справа № 914/736/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна», м. Київ,

до відповідача: Виробничо-наукового товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЛТД», м. Новий Розділ,

про стягнення 37015,61 грн.

Учасники справи в судове засідання не викликалися, розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна», м. Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Виробничо-наукового товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЛТД», м. Новий Розділ, 37015,61 грн., з яких: 23400 грн. основного боргу, 2094,67 грн. пені, 2103,69 грн. 3% річних та 9417,25 грн. інфляційних.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Субліцензійного договору № УНІ-113307/2020 від 24.12.2020 в частині своєчасної та повної оплати винагороди (роялті) у розмірі 23400 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, а також на підставі п. 5.3. Договору та ст. 625 ЦК України заявив вимогу про стягнення 2094,67 грн. пені, 2103,69 грн. 3% річних та 9417,25 грн. інфляційних.

Відповідач відзиву на позов не подав, позовних вимог не спростував.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2024 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна», м. Київ, залишалось без руху. У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, розгляд справи № 914/736/24 продовжено ухвалою суду.

Ухвала суду від 25.03.2024р. про відкриття провадження у справі у справі № 914/736/24 скеровувалась відповідачу 26.03.2024р. за його юридичною адресою, отримана ним 28.03.2024 р., що підтверджується Списком № 266 від 26.03.24 р. згрупованих відправлень «Рекомендований лист» та відстеженням поштового відправлення суду з штрихкодовим ідентифікатором 0600902988073.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування обставин, які надають позивачу право на своєчасну та повну оплату відповідачем невиключного суміжного права на використання Програм шляхом їх розповсюдження, з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних, а також на стягнення пені за вказаний у позові період часу. До предмета доказування учасника, який має протилежний процесуальний інтерес у справі належить доказування існування обставин, які спростовують позовні вимоги.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність обставин, які належать до його предмета доказування, зазначено ним в додатках до позовної заяви.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, виходячи з такого.

24.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» (ліцензіат) та Виробничо-науковим товариством з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЛТД» (субліцензіат) укладено субліцензійний договір №УНІ-113307/2020 (далі - договір). Відповідно до умов цього Договору (п. 2.1) ліцензіат на умовах, визначених у договорі, надає субліцензіату невиключне суміжне право на використання програм шляхом їх розповсюдження у складі соціального пакету (обов`язково) та базового пакету (обов`язково), та в решті пакетів (на вибір субліцензіата) за допомогою аналогової мережі (далі - право на розповсюдження), а субліцензіат зобов`язується оплатити та використовувати надане йому право на розповсюдження відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору передача права на розповсюдження у звітному місяці підтверджується двосторонніми актами прийому-передачі прав, датованими останнім днем звітного місяця, що будуть підписуватися ліцензіатом, а також субліцензіатом за кожен звітний місяць. Ліцензіат направляє субліцензіату два підписаних зі сторони ліцензіата примірники акту рекомендованим листом або кур`єрською доставкою з повідомленням про вручення. Субліцензіат зобов`язується протягом 5 робочих днів з дня отримання акту підписати та повернути ліцензіату один примірник акту. У випадку, якщо у вказаний строк ліцензіат не отримав від субліцензіата підписаний примірник акту, акт вважається підписаним субліцензіатом та право на розповсюдження програм переданим субліцензіату.

За умовами п. 2.2.1. Договору ліцензіат підписує та надсилає субліцензіату кореспонденцію (у т.ч. рахунки, акти, додаткові угоди, цей договір, інші документи) на поштову адресу, про яку субліцензіат письмово повідомив ліцензіата, в інших випадках - на адресу місцезнаходження субліцензіата (юридичну адресу), зазначену у договорі. Ризики, пов`язані з отриманням кореспонденції за повідомленою субліцензіатом поштовою адресою та за його місцезнаходженням (юридичною адресою) приймає на себе субліцензіат.

Відповідно до п. 2.2.2. договору у разі неможливості субліцензіата отримати за поштовою адресою та/або за своїм місцезнаходженням (юридичною адресою) кореспонденції незалежно від причин (зміни фактичного місця перебування, блокування офісу, проведення антитерористичної операції, фактичної відсутності адресата за вказаною адресою, недоставлення/повернення кореспонденції відділенням пошти/кур`єрською службою, з будь-яких інших причин) у субліцензіата на підставі цього пункту договору виникає зобов`язання завчасно письмово повідомити про такі обставини ліцензіата, а також зазначити нову адресу чи з`явитися в офіс ліцензіата для одержання уповноваженою особою субліцензіата відповідних документів. Субліцензіат за цим пунктом договору зобов`язується самостійно звертатися до ліцензіата (у т.ч. зв`язуватися засобами телефонного зв`язку, електронної пошти тощо), а також за необхідності з`являтися до офісу ліцензіата у разі неодержання та/або неможливості одержання кореспонденції від ліцензіата з причин, за які ліцензіат не відповідає. При цьому презюмується, що субліцензіат, який не повідомляє ліцензіата про неодержання кореспонденції та/ або який не з`являється до офісу ліцензіата для отримання кореспонденції, є таким, що належно отримує всю кореспонденцію від ліцензіата (у т.ч. рахунки, акти, додаткові угоди, цей договір, інші документи), а також позбавляється права посилатися в подальшому на обставини неодержання від ліцензіата кореспонденції.

Позивач 27.05.2021р. скеровував відповідачу за його юридичною адресою Акти прийому-передачі прав № 365 від 31 січня 2021р., № 1746 від 28.02.2021р. та № 3171 від 31.03.2021р., які оформлено на підставі Договору № УНІ-113307/2020 від 24.12.2020. Вказане підтверджується фіскальним чеком від 27.05.2021р., накладною АТ «Укрпошта» від 27.05.2021р. № 0103329775359, описом вкладення у лист від 27.05.2021р.

Крім цього, позивач скерував відповідачу згадані акти повторно, 07.07.2023 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною АТ «Укрпошта» № 0305613439388, фіскальним чеком від 07.07.2023р. Проте такі повернулись його відправнику (а.с.14-15, 33).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що щомісячна сума винагороди позивача становить 7800 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.5. договору субліцензіат до 15 числа місяця, наступного за звітним, зобов`язується перераховувати на відповідний поточний рахунок ліцензіата винагороду за звітний місяць в розмірі, що визначається згідно п. 4.2 договору, на підставі рахунку-фактури ліцензіата за звітний місяць.

Згідно умов п. 3.7.9. договору субліцензіат зобов`язався вчасно та у повному обсязі проводити розрахунки з ліцензіатом згідно з умовами цього договору.

Договір набрав чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діяв до 31.12.2021 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 6.1. договору).

Докази сплати відповідачем позивачу 23400 грн. винагороди, передбаченої договором, суду не надано. Відповідач доводи позивача щодо порушення відповідачем його прав на своєчасну оплату винагороди не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості у розмірі 23400 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 2094,67 грн., а також 2103,69 грн. 3% річних та 9417,25 грн. інфляційних.

Відповідно до п. 5.3. договору, у випадку несвоєчасної виплати субліцензіатом на рахунок ліцензіата винагороди, або її частини, відповідно до умов розділу 4 цього договору, ліцензіат має право нарахувати, а субліцензіат зобов`язується сплатити на відповідний рахунок ліцензіата пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несвоєчасно сплаченої винагороди за кожен день прострочення.

Здійснивши обрахунок заявленої позивачем до стягнення пені у розмірі 2094,67грн. за період з 16.02.2021р. до 16.10.21р. грн., суд дійшов висновку, що така підлягає до стягнення в заявленій сумі.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних в сумі 2103,69грн. за період з 16.02.2021р. до 14.03.2024р. та інфляційні в сумі 9417,25грн. за період з травня 2021р. до січня 2024р. обґрунтовані й також підлягають до задоволення в заявлених сумах.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо сплати роялті у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови субліцензійного договору. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Беручи до уваги встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні спору виходив з того, що згідно із статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (ч. 2 ст. 1109 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 247-252, 327 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.152-Б, код ЄДРПОУ 37226740) до Виробничо-наукового товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЛТД» (81652, Львівська область, м. Новий Розділ (пн), проспект Шевченка, буд. 30 код ЄДРПОУ 19140703) задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничо-наукового товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЛТД» (81652, Львівська область, м.Новий Розділ (пн), проспект Шевченка, буд.30 код ЄДРПОУ 19140703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» (03056, м.Київ, вул.Борщагівська, буд.152-Б, код ЄДРПОУ 37226740) 23400грн. основного боргу, 2094,67грн. пені, 2103,69грн. 3% річних, 9417,25 грн. інфляційних та 2422,40 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяБортник О.Ю.