Рішення

від 24.05.2024 по справі 916/811/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"24" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/811/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-805/24 від 13.05.2024/ у справі № 916/811/24

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи /ЄДРПОУ 36495890, адреса 49083, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, 29, оф. 416/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Зерноплатформа /ЄДРПОУ 41506579, адреса - м. Одеса, пров. Куликовський 2, буд. 2-а, e-mail: content1@ukr.net/

про стягнення заборгованості у розмірі 272 155,17

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Одеської області розглядалася справа № 916/811/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи до товариства з обмеженою відповідальністю Зерноплатформа про стягнення заборгованості за договором поставки № ВВС-К-24767 від 11.07.2023 у розмірі 272 155,17 грн, з яких:

- 242 280,00 грн основний борг;

- 25 836,77 грн пеня;

- 1 459,73 грн інфляційні втрати;

- 2 578,67 грн - 3 % річних.Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 у справі № 916/811/24 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Зерноплатформа на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи заборгованість за договором поставки № ВВС-К-24767 від 11.07.2023 у розмірі 272 155,17 грн, з яких: 242 280,00 грн основний борг; 25 836,77 грн пеня; 1 459,73 грн інфляційні втрати; 2 578,67 грн - 3 % річних; та судовий збір у розмірі 3 265,86 грн.

13.05.2024 на адресу суду надійшла заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-805/24/ у справі № 916/811/24, в якій позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2024 прийнято до розгляду заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-805/24 від 13.05.2024/ у справі № 916/811/24; постановлено розгляд заяви здійснити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; запропоновано учасникам справи надати суду правову позицію щодо заяви у строк протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

Дослідивши матеріали справи в частині заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-805/24 від 13.05.2024/ у справі № 916/811/24, господарський суд зазначає наступне.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

У постанові від 05.10.2021 в справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що у позовній заяві, сформованій у системі «Електронний суд» 29.02.2024, позивачем визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з метою захисту порушених прав, 11.12.2023 між адвокатом Потаповою О.О. та ТОВ Компанія Ваговимірювальні системи укладено договір № 11/12/23 про надання правових (юридичних) послуг, за умовами якого виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору /п. 1.1 договору/.

Конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджується сторонами в спільно підписаних замовленнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами /п. 1.2 договору/.

Здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим договором оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг /п. 3.1 договору/.

Вартість правових послуг, що надаються на умовах цього договору, визначаються сторонами в замовленні відповідно до підпункту 1.2 цього договору /п. 4.1 договору/.

Даний договір набирає законної сили з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 включно /п. 8.1 договору/.

Додатком до договору № 11/12/23 від 11.12.2023 про надання правових (юридичних) послуг є Замовлення № 3 на надання правових (юридичних) послуг від 22.02.2024, відповідно до якого замовнику мають бути надані послуги вартістю 20 000,00 грн, а саме:

-досудове та судове врегулювання спору між замовником та ТОВ Зерноплатформа щодо стягнення заборгованості за договором поставки № ВВС-К-24767 від 11.07.2023;

-правовий аналіз документів. Підготовка позовної заяви. Супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції.

22.02.2024 адвокатом виставлено рахунок на оплату № 2202/2024 на оплату послуг з надання правової допомоги згідно п. 1.1-1.2 замовлення № 3 від 22.02.2024 до договору № 11/12/23 від 11.12.2023.

29.03.2024 між адвокатом Потаповою О.О. та ТОВ Компанія Ваговимірювальні системи підписано акт здачі-приймання наданих послуг № 29032024/1/Акт на суму 20 000,00 грн.

Судом встановлено, що представництво ТОВ Компанія Ваговимірювальні системи в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Потаповою О.О. на підставі ордеру АР № 1160272 від 28.02.2024. Саме адвокатом Потаповою О.О. подано позов в інтересах товариства.

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, проаналізувавши Замовлення № 3 на надання правових (юридичних) послуг від 22.02.2024 та акт здачі-приймання наданих послуг № 29032024/1/Акт від 29.03.2024, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, а також приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн., є обґрунтованими.

Так, дослідивши та оцінивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, суд враховує:

1) рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі;

2) обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору;

3) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7,35 % від ціни позову.

Заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються однією послугою зі здійснення підготовки заяви по суті спору (в межах якої і формується правова позиція сторони по суті спору).

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-805/24 від 13.05.2024/ у справі № 916/811/24 підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-805/24 від 13.05.2024/ у справі № 916/811/24 задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Зерноплатформа /ЄДРПОУ 41506579, адреса - м. Одеса, пров. Куликовський 2, буд. 2-а, e-mail: content1@ukr.net/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ваговимірювальні системи /ЄДРПОУ 36495890, адреса 49083, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, 29, оф. 416/ витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн /двадцять тисяч гривень 00 копійок/.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено 24.05.2024.

Суддя Н.Д. Петренко