Ухвала

від 24.05.2024 по справі 293/813/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №293/813/24

Провадження № 2/293/369/2024

УХВАЛА

24 травня 2024 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирського області Збаражський О.М., ознайомившись з матеріалами заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» - адвоката Дорофєєва Д.О. про забезпечення позову у справі №293/813/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Селянщинське», державного реєстратора Черняхівської селищної ради Дяченко Юлії Олександрівни про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про його державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

23.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області з вищевказаним позовом, за змістом якого просить визнати недійсним з моменту укладення договір оренди

земельної ділянки б/н від 03.03.2023, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське», щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області; скасувати рішення про державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2023 та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Одночасно із поданням позовної заяви позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та належить на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що звертався до ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» з позовної заявою про визнання іншого договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації (справа №293/227/23) проте більше ніж через пів року розгляду справи відповідачі ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» вдалися до процесуальної диверсії і уклали договір про розірвання договору оренди, та здійснили реєстрацію вказаного розірвання, одночасно з реєстрацією нового оскаржуваного договору між ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське» та намагалися закрити провадження в справі №293/227/23, мотивуючи відсутністю предмету спору. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 є єдиним засновником і директором як ПП «Селянщинське» так і ФГ «Агроарам», тобто хоч формально і з`явилася інша сторона з новим договором, проте реально вона уособлює ту саму сторону.

Тому з метою недопущення процесуальних диверсій з боку відповідачів, позивач просить застосувати вказаний спосіб забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову має відповідати вимогам ст.ст.151, 152 ЦПК України.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Заборона вчиняти певні дії застосовується у разі необхідності обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На підставі поданих заявником доказів на підтвердження своїх вимог встановлено, що заявник є орендарем земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, на підставі договору оренди землі укладеного 01.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь», строк якого закінчується 31.05.2024. До закінчення строку дії вказаного договору оренди, власник земельної ділянки ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про розірвання вказаного договору оренди землі. За результатами розгляду судом спору, договір оренди землі б/н від 01.06.2014 був розірваний. Однак, надалі рішення суду було переглянуто та скасовано 17.07.2018 (справа №293/958/16-ц), а тому договір оренди землі від 01.06.2014 є чинним. 03.03.2023 власник земельної ділянки ОСОБА_1 передала спірну земельну ділянку в оренду ПП «Селянщинське», уклавши відповідний договір оренди землі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо права користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, що перебуває в оренді ТОВ «Світанковий промінь» та належить ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має приймати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 09.07.2021 у справі №910/6825/20.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

З урахуванням викладених заявником обставин та поданих ним доказів, суд дійшов висновку, що вжиття заходів у виді встановлення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки можуть перешкоджати власнику земельної ділянки ОСОБА_1 розпоряджатися своєю власністю, тобто земельною ділянкою кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, адже право користування земельною ділянкою ТОВ «Світанковий промінь» припиняється із закінченням строку дії договору оренди землі, який спливає 31.05.2024.

Суд звертає увагу, що згідно положень підп. 1 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України у редакції Закону України від 24.03.2022 року № 2145-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" строк дії договору оренди землі від 01.06.2014 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» не може бути автоматично поновленим на 1 рік, оскільки його строк дії спливає після набрання чинності вказаним Законом України, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.03.2023 у справі №563/376/22.

Доказів того, що ТОВ «Світанковий промінь» скористалось наявним у нього переважним правом на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк, заявником також не надано.

Слід зазначити, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Приймаючи до уваги викладене, заходи забезпечення позову у виді встановлення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1 , є неспівмірними з заявленими позивачем вимогами, оскільки право користування земельною ділянкою у ТОВ «Світанковий промінь» припиняється 31.05.2024, а тому порушуватимуть права та інтереси ОСОБА_1 щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю - земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:04:000:0022.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви заявника про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» - адвоката Дорофєєва Д.О. про забезпечення позову у цивільній справі №293/813/24 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ