Рішення

від 14.05.2024 по справі 293/281/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/281/24

Провадження № 2/293/231/2024

14 травня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

секретарясудового засідання Тишкевич К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зучастю третьоїособи безсамостійних вимогна предметспору настороні відповідачаТовариства зобмеженою відповідальністю«Агростем»про визнання права власності в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

23.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , за змістом якого просить:

- прийняти позовну заяву та відкрити загальне позовне провадження;

- витребувати копію спадкової справи №310/2004 в державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області, місцезнаходження якого наступне: 12301, Житомирська область, с-ще Черняхів, вул.Шевченка, буд. 4;

- витребувати копію спадкової справи № 178/2019 в приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Наталії Василівни місцезнаходження якої наступне: 12301, Житомирська область, с-ще Черняхів, вул.Володимирська, 14;

- зобов`язати державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області виправити помилку, допущену державним реєстратором Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хабібуліною Катериною Василівною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,96 гектара, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського, виробництва, розташованої за адресою: Житомирська обл., Черняхівський район, с/рада Троковицька зареєстрованої на ім`я ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1417811818256 в частині власника земельної ділянки, привівши його у відповідність із власником, зазначеним в Державному акті на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ № 028511, виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області 09 вересня 2004 року на ім`я ОСОБА_4 .

- визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Троковичі Черняхівського району Житомирської області, на земельні ділянки з, кадастровими номерами 1825688200:02:000:0062 та 1825688200:03:000:0005.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки загальною площею 2,07 га, а саме: з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,59 га та кадастровим номером 1825688200:03:000:0005 площею 0,48 га, розташовані на території Троковицької сільської ради Житомирської області, які належали померлій на підставі розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації Житомирської області від 16.03.2004 №114. Однак державний акт на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_4 виданий після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач прийняла спадщину після смерті матері шляхом подання заяви 27.09.2004 до Черняхівської державної нотаріальної контори. У вересні 2023 позивач звернулась до державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначені земельні ділянки. Однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з тих підстав, що державний акт на земельні ділянки виданий після смерті ОСОБА_4 . Також підставою відмови є те, що згідно інформації Державного земельного кадастру право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 зареєстроване за ОСОБА_3 , а не за матір`ю позивача ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що під час реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 та державної реєстрації іншого речового права права оренди на зазначену земельну ділянку, державним реєстратором Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хабібуліною К.В. допущена помилка з написання власника земельної ділянки, а саме: замість ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_3 , який є власником схожої за кадастровим номером земельної ділянки.

Виправити зазначену помилку реєстратор ОСОБА_5 не має можливості, оскільки КП «Центр державної реєстрації» припинило свою діяльність 18.06.2019.

В зв`язку з цим позивач не має можливості в позасудовому порядку скористатись своїм правом на спадкове майно і змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів з позовом про визнання права власності на земельні ділянку в порядку спадкування за законом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 28.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 09:30 год. 18.03.2024. Суд також задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області копію спадкової справи №310/2004 щодо ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Наталії Василівни копію спадкової справи №178/2019 щодо майна померлого ОСОБА_3 . (а.с.35-36).

13.03.2024 через систему «Електронний суд» представник третьої особи ТОВ «Агростем» Крижанівський Ю.В. подав до суду пояснення щодо позову, в яких вказав, що ТОВ «Агростем» ніколи не укладало договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з будь якою особою, та відповідно орендну плату нікому не сплачувало (а.с.123-129).

18.03.2024 ухвалою занесеною до протоколу судового засідання суд задовольнив клопотання представника позивача та постановив витребувати у Державному нотаріальному архіві спадкову справу щодо ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розгляд справи відкладено на 10:00 год. 18.04.2024 (а.с.134-136, 137).

18.04.2024 в підготовчому судовому засіданні учасники не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду. Суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:30 год. 14.05.2024 (а.с.160).

14.05.2024 сторони в судове засідання не з`явились. 14.05.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Колосінський І.А., який діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1443593 від 16.01.2024, через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.162-163).

Крім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_2 від 18.04.2024 про розгляд справи без його участі. У заяві відповідач вказує, що позов визнає в повному обсязі.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В силу ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.04.2004 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Відповідно до посвідки про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . ЇЇ батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с.30).

Із свідоцтва про одруження вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 18.06.1967 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 і змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.30 зворот).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №028511 від 09.09.2004 ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації від 16.03.2004 №114 є власником земельних ділянок загальною площею 2,07 га в межах згідно з планом на території Троковицької сільської ради, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастрові номери земельних ділянок 1825688200:02:000:0062 площею 1,59 га та 1825688200:03:000:0005 площею 0,48 га (а.с.8).

Постанова державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчука В.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.09.2023 свідчить про те, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 . У постанові вказано, що нотаріальну дію не може бути вчинено у зв`язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №028511 виданий Черняхівською райдержадміністрацією 09.09.2004 на ім`я ОСОБА_4 , тобто вже після її смерті, а з інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 рахується за ОСОБА_3 , а не за ОСОБА_4 (10-11).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.02.2022 № витягу НВ-1800181472022 земельна ділянка за кадастровим номером 1825688200:03:000:0005 площею 0,4827 належить ОСОБА_4 згідно рішення органу виконавчої влади розпорядження голови Черняхівської РДА 16.03.20043 №114. Державний акт від 09.09.2004 ЖТ 028511. (а.с.19-23).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 15.02.2022 вбачається, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1ё825688200:02:000:0062 площею 1,96 га зареєстровано за ОСОБА_3 . Крім того, за даною земельною ділянкою зареєстроване інше речове право: 23554791 від 14.11.2017 - право оренди земельної ділянки зі строком дії 13.11.2024, з правом пролонгації. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростем», орендодавець ОСОБА_3 (а.с.24-25).

Із матеріалів спадкової справи №178/2019 заведеної 08.10.2019 до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_3 за заповітом прийняв його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . У матеріалах даної спадкової справи містяться Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №139194 від 11.10.2004, серії ЯД №161811 від 23.07.2008 видані на ім`я ОСОБА_3 , відповідно до яких він є власником земельних ділянок площею 1,96 га з кадастровим номером 1825688200:02:000:0064, площею 2,0499 га кадастровий номер 1825688200:02:000:0063 (а.с.42-122).

Матеріали спадкової справи №310/2004 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 свідчать про те, що спадщину після її смерті за законом прийняла дочка ОСОБА_1 . 19.11.2004 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади з належними відсотками та всіма видами компенсацій. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №028511 виданий Черняхівською державною адміністрацією 09.09.2004 на ім`я ОСОБА_4 вже після її смерті. Крім того, з інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 рахується за ОСОБА_3 , а не за ОСОБА_4 . (а.с.140-150).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА ДОКАЗІВ та ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових заходів з метою забезпечення реалізації цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом (ст.6 ЦПК України).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.

Даний спір виник у зв`язку із неможливістю позивачем отримати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України). Об`єктами права власності є будь-які речі (майно). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

Предметом даного спору є визнання за позивачем права власності за земельні ділянки у порядку спадкування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно зі статтями 1216 та 1217ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч.2ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч.1ст.1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки па підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

В абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 зазначено, що «відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.». Отже, право позивача, яке перейшло в порядку спадкування від спадкодавця, не може бути звужено чи обмежено.

Частина 3 ст. 22 Конституції України стверджує, що при ухваленні нових законів або внесенні змін в чинні закони не допускається звуження обсягу та змісту існуючих прав і свобод. Ця норма згідно зі ст. 8 Конституції України має найвищу юридичну силу і є нормою прямої дії, вона не може ігноруватися з тієї причини, що суперечить міжнародному договору або практиці Європейського суду.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не може бути позбавлений права переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Отже, в даному випадку позивач, успадкувавши право власності на земельну ділянку, відповідно до Перехідних положень ЗК України, повинен переоформити у встановленому порядку право власності на земельну ділянку.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності. Тобто, державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З 1 січня 2013 року у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Державний земельний кадастр» правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку замість державного акта є свідоцтво про право власності на земельну ділянку, у разі набуття права на земельну ділянку в межах норм безоплатного виділення відповідно до ЗКУ, чи витяг із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень, у разі переходу права на земельну ділянку від однієї особи до іншої. Чіткий порядок спадкування як за законом, так і за заповітом передбачений Цивільним Кодексом України, Законом України «Про нотаріат».

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-У) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-УІ).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Враховуючи, що мати позивача на законних підставах набула право власності на вказану вище земельну ділянку, але за життя не отримала правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим приватний нотаріус правомірно прийняв рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому позивач позбавлений можливості оформити спадкове майно в нотаріальному порядку.

Втім, з аналізу норм права випливає, що відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права позивача оформити спадщину за законом у нотаріуса після смерті спадкодавця, відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

За вказанихобставин,судом встановленота доведенодослідженими матеріаламисправи те,що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .До складуспадщини післяїї смерті увійшлоправо наземельні ділянки, загальною площею 2,07 га, а саме: земельні ділянки з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,59 га та кадастровим номером 1825688200:03:000:0005 площею 0,48 га розташовані на території Троковицької сільської ради Житомирської області, які належали померлій на підставі розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації Житомирської області від 16.03.2004 №114 на підставі якого видано Державний акт про право власності на землю серії ЖТ №028511 від 09.09.2004.

Тобто, ОСОБА_4 за життя висловила волю на приватизацію вище вказаних земельних ділянок, однак померла до прийняття компетентним органом рішення про таку приватизацію, тим самим не набула права власності на земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, однак не має можливості отримати свідоцтво про право власності на земельні ділянки в порядку спадкування в нотаріальній конторі у зв`язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №028511 виданий Черняхівською державною адміністрацією 09.09.2004 на ім`я ОСОБА_4 вже після її смерті. Крім того з інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 рахується за ОСОБА_3 , а не за ОСОБА_4 постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.09.2023.

Видача державного акту після смерті спадкодавця не спростовує факту наявності у неї права власності на ці земельні ділянки і не може бути підставою позбавлення права спадкоємця на спадкове майно. Спадкодавець ОСОБА_4 фактично мала у власності спірні земельні ділянки на підставі сертифікату на земельну частку (пай). Зокрема, як це вбачається з пунктів 16, 17 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Вирішуючи питання про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,59 га судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 15.02.2022 вбачається, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,96 га зареєстровано за ОСОБА_3 . Крім того, за даною земельною ділянкою зареєстроване інше речове право: 23554791 від 14.11.2017 - право оренди земельної ділянки зі строком дії 13.11.2024, з правом пролонгації. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростем», орендодавець ОСОБА_3 . Однак, під час досліджених судом доказів судом встановлено, що під час проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки за ОСОБА_3 була допущена описка в зазначенні кадастрового номеру земельної ділянки та помилково замість кадастрового номеру 1825688200:02:000:0064 площею 1,96 га, вказано кадастровий номер 1825688200:02:000:0062, тобто кадастровий номер земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 . Вказаний запис свідчить про те, що помилково вказано лише кадастровий номер земельної ділянки, оскільки її розмір, який зазначений 1,96 га відповідає розміру саме земельної ділянки з кадастровим номером 1825688200:02:000:0064.

Оскільки гр. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зазначений власником спірної земельної ділянки1825688200:02:000:0062, то належним відповідачем у цій справі є його син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після померлого батька. Водночас ОСОБА_2 позов визнав повністю та не заперечує проти його задоволення. Тобто визнання позову відповідачем підтверджує факт допущення помилки у зазначенні кадастрового номеру земельної ділянки під час проведення державної реєстрації земельної ділянки. Крім того, помилковість внесення відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 під час реєстрації іншого речового права: 23554791 від 14.11.2017 - право оренди земельної ділянки зі строком дії 13.11.2024, з правом пролонгації, орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростем», орендодавець ОСОБА_3 , підтверджується також письмовими пояснення третьої особи про те, що ТОВ «Агростем» ніколи не укладало договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з будь якою особою, та відповідно орендну плату нікому не сплачувало.

Тобто суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 , на момент смерті 05.04.2004 була власником земельної ділянки з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,59 га, а тому відповідно спадкоємцем даної земельної ділянки є ОСОБА_1 .

З приводу позовної вимоги позивача про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:03:000:0005 площею 0,48 га, суд зазначає наступне.

Вказана земельна ділянка належала померлій ОСОБА_4 на підставі рішення органу виконавчої влади розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації Житомирської області від 16.03.2004 №114. Однак державний акт на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_4 .

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину,а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Тобто вданому випадкусудом встановленовідсутність споруз відповідачем ОСОБА_2 щодо визнанняправо власностіна вказануземельну ділянкуз кадастровим номером 1825688200:03:000:0005, оскільки не доведено порушення ним прав позивача.

Крім того, слід зазначити, що видача державного акту після смерті спадкодавця не спростовує факту наявності у неї права власності на ці земельні ділянки і не може бути підставою позбавлення права спадкоємця на спадкове майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справах з подібними правовідносинами: у постанові від 19.08.2020 (справа №201/16327/16-ц, провадження № 61-43384св18), у постанові від 06.12.2021 (справа № 640/10507/18, провадження № 61-18941св20).

На підставі вище викладеного, суд відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог.

За даних підстав, суд задовольняє позов частково та визнає за позивачем право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062 площею 1,59 га.

IV. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що жодним рішенням відповідача права позивача не порушені та вона не просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, суд вважає за можливе судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.1216, 1217, 1220, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст.4, 141, 189-200, 247, 258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Троковичі Черняхівського району Житомирської області, на земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:02:000:0062.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростем», код ЄДРПОУ 37376945.

Юридична адреса: вул.Поліщука,3, с.Щеніїв, Житомирський район, Житомирська область, 12355.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2024.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО