УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2024 року
м. Київ
справа № 355/208/24
провадження № 61-7383ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
розглянув касаційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби
у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Капітал» про зняття арешту зі спадкового майна,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулася до суду із вказаним вище позовом про зняття арешту зі спадкового майна.
Заочним рішенням Баришівського районного суду від 08 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задоволено.
Знято обтяження (арешт) (спеціальний розділ), вилучивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості щодо арешту: номер запису обтяження 15537029, накладеного на підставі постанови, серія та номер: 48910106, Обтяжувач: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, код ЄДРПОУ: 34972294; особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_3 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду першої інстанції, Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) оскаржив його
в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року витребувано матеріали цивільної справи № 355/208/24 із Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року відмовлено
у прийнятті апеляційної скарги Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року у вказаній справі та повернуто апеляційну скаргу скаржникові.
У березні 2024 року Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 травня
2024 року, в якій просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки повернув апеляційну скаргу на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року без винесення ухвали щодо усунення недоліків апеляційної скарги. Додатково вказує на те, що предметом апеляційного оскарження у справі було заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року.
Крім того, у змісті касаційної скарги заявник вказує, що одночасно зі зверненням до Верховного Суду із касаційною скаргою (20 травня 2024 року), звернувся до Баришівського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення від 08 квітня 2024 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження
у справі слід відмовити з таких підстав.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Таким чином, право апеляційного оскарження заочного рішення відповідачем
в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або у разі ухвалення повторного заочного рішення у справі.
При цьому право на подачу заяви про перегляд заочного судового рішення
є персоніфікованим правом відповідача у справі та обов`язковим до виконання.
Оскільки Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення не звертався, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем порядку оскарження заочного рішення та як наслідок про необхідність відмови у прийнятті апеляційної скарги та повернення її заявникові.
Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 частини першої
статті 358 ЦПК України не може бути прийнята до розгляду апеляційна скарга відповідача на перше заочне рішення суду, оскільки частина перша та друга статті 284 ЦПК України передбачає, який саме суд переглядає заочне рішення.
При цьому заявнику роз`яснюється, що згідно з частиною четвертою статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Зазначене вище узгоджується із численними правовими висновками, викладеними
у змісті постанов Верховного Суду: від 05 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18 (провадження № 61-47851св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 488/3949/16-ц (провадження № 61-3498св20), від 22 липня 2020 року у справі № 760/13894/14-ц (провадження № 61-19413св19), від 25 листопада 2020 року у справі
№ 345/3838/14-ц (провадження № 61-11936св20), від 21 червня 2023 року у справі № 175/3593/20 (провадження № 61-2785св23) та інших.
Як убачається із судових рішень у вказаній справі, Київським апеляційним судом
у змісті оскаржуваної ухвали від 10 травня 2024 року дійсно предметом оскарження вказано саме заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року.
Водночас, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити заявникові право звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про виправлення описки
у змісті ухвал від 26 квітня 2024 року та від 10 травня 2024 року в порядку
статті 269 ЦПК України, оскільки саме по собі зазначення у змісті ухвал суду апеляційної інстанції предметом перегляду заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року змість заочного рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду, а правильне по суті й законне судове рішення не може бути скасованим з формальних підстав (частина друга
статті 410 ЦПК України).
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені
у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Верховний Суд є судом права і його повноваження визначені статтями 400, 409 ЦПК України.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Київського апеляційного суду
від 10 травня 2024 року за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Капітал» про зняття арешту зі спадкового майна, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119265054 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Луспеник Дмитро Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні