Рішення

від 24.05.2024 по справі 752/16746/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16746/23

Провадження № 2/752/1627/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 травня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Гненик К.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАУКИ-54-Б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач у серпні 2023 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і просив стягнути з них солідарно:

- 60 976. 84 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, в ремонтно-резервний фонд, спеціальний фон та комунальні послуги з 01 серпня 2019 року до 01 липня 2023 року;

-9 066, 77 грн. інфляційних збитків;

-1 781, 13 грн. річнх.

Посилався в позові на те, що ОСББ`НАУКИ-54-Б» забезпечує утримання та експлуатацію бдинку АДРЕСА_1 та утримує його прибудинкову територію відповідно до укладених договорів з виконавцями робіт та надавачами послуг.

Крім того, 11 жовтня 2019 року будинок облаштований даховою котельнею ПС № 5943 та має можливість безперебійно отримувати опалення і гаряче водопостачання, тото автономно.

Відповідачі - відповідно сестра та дружина проживали у квартирі АДРЕСА_2 будинку на момент смерті її власника ОСОБА_4 в 2015 році, однак право власності на квартиру не зареєстрували.

З урахуванням цього вважав відповідачів власниками квартири відповідно до вимог ч.3 ст.1268 та ст.1294 ЦК України.

З урахуваннм того, що відповідачі проживають у квартирі, саме вони є споживачами житлово-комунальних послуг.

Рішенням Загальних зборів ОСББ від 27 серпня 2019 року було встановлено розмір внесків і платежів на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7. 40 грн. / м.кв. загальної площі, який є діючим і на даний момент.

Крім того, вказаним рішенням були затверджені також:

-розмір щомісячних внеків до ремонтного та резервного фондів у розмірі 0,5гр/ м.кв. загальної площі;

-розмір одноразового внеску на вирати, пов`зані з підготовкою до опалювального сезону у розмірі 22.0 грн./м.кв. загальної площі;

-розмір платежу за гаряче водопостачання на рівні діючого тарифу КП`Київтеплоенерго»;

-розмір платежу за опалення в залежності від фактично понесених витрат, розраховуючи на 1 м.кв. загальної площі.

На підставі договору з ТОВ «Селтік» від 01 вересня 2020 року з вересня 2020 року ОСББ виступає колективнми споживачем послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Відповідачі своєчасно та в повному обсязі не сплачують свою частку обов`язкових платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

З урахуваням цього, просив задовольнити позов та на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та річних.

21 вересня 2023 року позивач подав заяву про заміну неналежного відповідача - ОСОБА_3 , посилаючись на те, що вона більше 10 років не проживає в квартирі та не користується наданими послугами.

Натомість у квартирі проживає ОСОБА_2 , донька колишнього власника квартири ОСОБА_4 та відповідачки ОСОБА_1 , яка є споживачем послуг, які надаються ОСББ.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 16 серпня 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 17 серпня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачам копію позовної заяви з додатками.

Вказані документи двічі направлялися відповідачам за місцем реєстрації місця проживання та за місцем знаходження майна.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2023 року в порядку ст.51 ЦПК України була проведена заміна неналежного відповідача ОСОБА_3 на належного ОСОБА_2 .

Конверти з направленими судом документами на адреси відповідачів двічі повернулися до суду без вручення в зв`язку з їх відсутністю за вказаними адресами.

( а.с.88 - 94; 183; 189 )

Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в п.п.78 -82 постанови від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути.

Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві.

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму ст.ст.130, 131 ЦПК України, які регулюють порядок вручення судових повісток.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Виходячи з цього, суд вважає відповідачів обізнаними про наявність спору в провадженні суду та його предмет.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позову заяву не подали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_3 був ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

( а.с. 35 - 36; 44 - 45 )

Звертаючись до суду позивач зазначив, що відповідачі є відповідно дружиною та донькою померлого, тобто є спадкоємцями першої черги після померлого.

Позивач зазначає, що відповідачі як на момент смерті власника квартири ОСОБА_4 , так і в подальшому проживали в спірній квартирі та користувалися наданими їм послугами.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, з точки зору закону, відповідачі є такими, що прийняли спадщину.

Відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Статтею 10 даного Закону визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, в тому числі:

1) питання про використання спільного майна;

2) визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

3) прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Встановлено, що ОСББ`НАУКИ-54-Б» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за основними видами діяльності: комплексне обслуговування об`єктів та забезпечує утримання та експлатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Загальних зборів ОСББ від 27 серпня 2019 року було встановлено розмір внесків і платежів на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7. 40 грн. / м.кв. загальної площі, який є діючим і на даний момент.

Вказаним рішенням були затверджені також наступні витрати, які мають нести співвласники:

-розмір щомісячних внесків до ремонтного - резервного фонду у розмірі 0,5гр./ м.кв. загальної площі;

-розмір одноразового внеску на вирати, пов`язані з підготовкою до опалювального сезону в розмірі 22.0 грн/м.кв. загальної площі;

-розмір платежу за гаряче водопостачання на рівні діючого тарифу КП`Київтеплоенерго»;

-розмір платежу за опалення в залежності від фактично понесених витрат, розраховуючи на 1 м.кв. загальної площі.

-Крім того, на підставі договору з ТОВ «Селтік» від 01 вересня 2020 року з вересня 2020 року ОСББ виступає колективним споживачем послуг з вивезення твердих побутових відходів.

( а.с. 13 - 68 )

Встановлено також, що будинок 11 жовтня 2019 року облаштований даховою котельнею ПС № 5943, внаслідок чого будинок має можливість безперебійно і за потреби отримувати опалення і гаряче водопостачання, тобто автономно.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем доказами:

-заявою-приєднанням до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що є не побутовий), підписаною між позивачем і оператором газорозподільної системи Акціонерне товариство «Київгаз»;

-повідомленням про приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послг від 16 січня 2020 року № 25/4/7/10/1509;

-доовором № 1167/1920/ТЕ-41 про постачання природного газу від 15.10.2019 року, підписаним між АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і позивачем;

-додатковими угодами №1-13 до договору № 1167/1920/ТЕ-41про постачання природного газу від 15 жовтня 2019 року.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості з 01 серпня 2019 рок у до 01 липня 2023 року заборгованість відповідачів за надані послуги становить 60 976,84 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внеснів до ремонтно - резервного фонду, спеціального фонду.

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Перелік житлово-комунальних послуг визначено статтею 5 Закону.

За змістом ч. 1 ст. 16 Закону надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.

Таким чином, відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, 02 березня 2018 року в справі №915/89/16, 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц / провадження № 14-280цс18/ які, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, мають враховуватися судом.

В порушення вимог закону відповідачі плату за надані послуги не вносять, що привело до виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з того, що відповідачі не вносять плату за надані послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідачі, не подавши відзив на позов, зазначені позивачем обставини не спростували, доказів сплати заборгованості не надали, свій розрахунок заборгованості не запропонували.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум, доведеним.

Суд при цьому враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» ( із зімнами, внесеними згідно постанови КМУ №390 від 21 квітня 2023 року) до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

З розрахунку позивача вбачається, що такі нарахування здійснені до лютого 2022 року.

З урахуванням цього вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 401/710/15-ц від 15 березня 2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 1297, ст. 1299 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця.

Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином відповідачі, прийнявши спадщину, набули не лише право власності на квартиру, а й успадкували права та обов`язки спадкодавця.

З урахуванням цього, отримавши спадщину, відповідачі мають належним чином утримувати майно, що їм належить.

Верховний Суд у зазначеній постанові також зазначив, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом «Про житлово-комунальні послуги».

Даним законом передбачено право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг і такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

За змістом ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Як зазначено вище, відповідачі прийняли спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.

Саме вони, як співвласники, зобов`язані утримувати майно, яке їм належить.

Відповідачі, відмовившись отримувати направлені судом документи, своєї вини в виникненні заборгованості не спростовували.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачі, як співвласники, мають нести солідарну відповідальність перед позивачем за завдану шкоду несплатою обов`язкових платежів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України во витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2021 року між ТОВ`Київський центр права» та позивачем був укладений Договір № а/2306202/хв.-15 про надання правової допомоги.

02 серпня 2023 року між його сторонами був підписаний Акт №0208 прийому-передачі виконаних робіт на суму 2 880,00 грн.

( а.с. 165 - 169 )

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Разом з тим, відповідачі з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу до суду не зверталися.

Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, предмет позову, суд приходить до висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Крім того, суд також враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Звертаючись до суду, позивачем були надані докази обставинам, приведеним у позові.

В свою чергу, відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позов не подали і заборгованості за надані послуги та її розміру не спростували.

З урахуванням цього суд приходить до висновку про доведеність суми завданих позивачу збитків та їх стягнення.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 322, 360, 509, 526, 625, 1168, 1190, 1192, 1297, 1299 ЦК України,Законом України» Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України» Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на корись Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАУКИ-54-Б» 60 976. 84 грн. заборгованості, 9 066,77 грн. інфляційних втрат та 1 781, 23 грн. річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на корись Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАУКИ-54-Б» 2 684,00 грн. удового збору та 2 880, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАУКИ-54-Б», адреса: 03083 м.Київ проспект Науки-54-Б, ЄДРПОУ: 43098166.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Машкевич