Ухвала
від 20.05.2024 по справі 757/22758/24-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22758/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62020140000001195,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 62020140000001195 від 06.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що службові особи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області діючи за попередньою змовою групою осіб з посадовими особами органу місцевого самоврядування, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, всупереч інтересам служби, здійснили неправомірні дії, пов`язані з приватизацією земельних ділянок у межах лісового фонду ДП «Надвірнянське ЛГ» та ДП «Ворохтянське ЛГ». Також співробітники ряду органів місцевого самоврядування Надвірнянському районі Івано-Франківської області, діючи за попередньою змовою з працівниками правоохоронних органів, зловживаючи владою та службовим становищем, у порушення вимог земельного законодавства України, сприяють в одержанні дозволів та виділенні земельних ділянок.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами:

2611092001:22:002:2604, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1483064326110, власник ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

2611092001:22:002:0474, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 923594426110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель», код ЄДРПОУ: 40628724;

2611092001:22:002:0512, відомості про реєстрацію речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні, згідно даних з Державного земельного кадастру власник земельної ділянки ОСОБА_6 ;

2611092001:22:002:1587, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 263728226110, власник ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

2611092001:22:002:2613, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1473546626110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», код ЄДРПОУ: 40628724;

2611092001:22:002:2614, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1472560226110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», код ЄДРПОУ: 40628724;

2611092001:22:002:2622, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1472495826110, власник ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

2611092001:22:002:2626, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1473503826110, власник ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;

2611092001:22:002:2631, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1472852526110, власник ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ;

2611092001:22:002:1507, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521983926120, власник ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ;

2611092001:22:002:1508, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2604695326120, власник ОСОБА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ;

2611092001:22:002:1699, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 992959826110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», код ЄДРПОУ: 40628724;

2611092001:22:002:1700, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 992954926110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», код ЄДРПОУ: 40628724;

2611092001:22:002:1985, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 501325526110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», код ЄДРПОУ: 40628724;

2611092001:22:002:0885, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 996727426110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель», код ЄДРПОУ: 40628724;

2611092001:22:002:0893, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 996488126110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», код ЄДРПОУ: 40628724;

2611092001:22:002:0235, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 996658526110, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», код ЄДРПОУ: 40628724.

Львівською державною лісовпорядною експедицією на запит прокурора листом від 27.04.2023 надано картографічні матеріали лісовпорядкування ДП «Надвірнянський лісгосп» та ДП «Ворохтянський лісгосп» в електронному вигляді.

18.09.2023 у кримінальному провадженні № 62020140000001195 залучено як спеціалістів працівників ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» для проведення співставлення меж земельних ділянок Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України» та Довжинецького лісництва філії «Надвірнянське лісове господарство» ДП «Ліси України», а також ряду земельних ділянок, у т.ч. за кадастровими номерами 2611092001:22:002:2604, 2611092001:22:002:0474, 2611092001:22:002:0512, 2611092001:22:002:1587, 2611092001:22:002:2613, 2611092001:22:002:2614, 2611092001:22:002:2622, 2611092001:22:002:2626, 2611092001:22:002:2631, 2611092001:22:002:1507, 2611092001:22:002:1508, 2611092001:22:002:1699, 2611092001:22:002:1700, 2611092001:22:002:1985, 2611092001:22:002:0885, 2611092001:22:002:0893, 2611092001:22:002:0235, з метою встановлення чи знаходяться вказані земельні ділянки в межах земельних ділянок Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України» та Довжинецького лісництва філії «Надвірнянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

14.09.2023 в порядку тимчасового доступу до речей і документів в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру вилучено стосовно вищевказаних земельних ділянок поземельні книги в електронному вигляді, електронні копії документів, що стали підставою для внесення відомостей до поземельних книг, заяви на реєстрацію та внесення змін, документації із землеустрою, обмінні файли XML.

Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» листом від 23.11.2023 на виконання постанови прокурора від 18.09.2023 повідомило, що ряд земельних ділянок, у т.ч. за кадастровими номерами 2611092001:22:002:2604, 2611092001:22:002:0474, 2611092001:22:002:0512, 2611092001:22:002:1587, 2611092001:22:002:2613, 2611092001:22:002:2614, 2611092001:22:002:2622, 2611092001:22:002:2626, 2611092001:22:002:2631, 2611092001:22:002:1507, 2611092001:22:002:1508, 2611092001:22:002:1699, 2611092001:22:002:1700, 2611092001:22:002:1985, 2611092001:22:002:0885, 2611092001:22:002:0893, 2611092001:22:002:0235, повністю або частково знаходяться у межах Поляницького або Довжинецького лісництв.

У кримінальному провадженні триває проведення необхідних слідчих (розшукових) дій. Окрім цього, наразі призначено земельно-технічні експертизи, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, винних осіб та притягнення їх до передбаченого законом відповідальності.

Водночас, наразі висновком експерта від 23.11.2023 № 3663-Е підтверджено накладення земельної ділянки за кадастровим номером 2611092001:22:002:1985 площею 76,0785 га на землі державної власності лісогосподарського призначення Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України», а також встановлено, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) розроблена Товариству з обмеженою відповідальністю «Буковель» не відповідає вимогам земельного законодавства.

Зокрема експертом чітко зазначено, що при дослідженні заяви ОСОБА_13 від 06.08.2020 (представника ТОВ «Буковель») та матеріалів технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) Товариству з обмеженою відповідальністю «Буковель», встановлено протиправність зміни конфігурації земельної ділянки, внаслідок якої захоплено землі лісогосподарського призначення повністю вкриті лісовими насадженнями.

Крім того, при співставленні координат встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2611092001:22:002:1985 відповідно до технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) та відповідно до Поземельної книги, має розбіжності в конфігурації та кількості поворотних точок.

Окрім цього, аналізом заявок про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, які також вилучено в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру вбачається, що власником вже здійснено зміни конфігурації також і земельних ділянок за кадастровими номерами 2611092001:22:002:0474, 2611092001:22:002:2613 та 2611092001:22:002:0235.

Отже товариством з обмеженою відповідальністю «Буковель» із залученням сертифікованих інженерів землевпорядників здійснюється незаконна зміна конфігурацій земельних ділянок та їх місцерозташування з одночасним захопленням земель лісогосподарського призначення, які повністю заліснені, з приховуванням при цьому відомостей щодо дійсних меж земельної ділянки, зазначених у первинних документаціях, що додатково вказує на законність накладеного арешту.

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

До суду прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить задовольнити вимоги визнасчені у клопотанні.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою прокурора другого відділу першого управлння процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержданням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 06.12.2023 майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представниками власника майна не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62020140000001195 - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62020140000001195 від 06.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, із забороною відчуження, розпорядження та користування (у тому числі користування шляхом забудови, вилучення лісових насаджень тощо) на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: