Рішення

від 24.05.2024 по справі 354/173/15-ц

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/173/15-ц

Провадження по справі № 2/354/10/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Остап`юк М.В.

при секретарях судового засідання Купчак І.Р., Солоджук Б.В.,

Бабаєвій Є.М., ОСОБА_1

за участю сторін:

представника відповідача ОСОБА_2 : адвоката Сохана В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання дій Яблуницької сільської ради незаконними, скасування рішення Яблуницької сільської ради, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

У 2015 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Яблуницької сільської ради, ОСОБА_2 , у якому з урахуванням остаточних позовних вимог просила визнати дії Яблуницької сільської ради у зв`язку із вилученням з її користування земельної ділянки площею 0, 80881 га та передачі у приватну власність ОСОБА_4 незаконними, скасувати рішення Яблуницької сільської ради V демократичного скликання №85-17/2008 від 23.05.2008 про передачу у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 141963 від 16.07.2008 року; визнати недійсним та скасувати Державні акти на право власності на земельні ділянки від 07.04.2009 року з кадастровими номерами 2611093001:16:003:0015 серії ЯЖ 629875 та 2611093001:16:003:0016 серії ЯЖ 629881; визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 0, 80881 га в урочищі Горішків с. Яблуниця, Івано-Франківської області; визнати договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 17.07.2008 № 1381, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 недійсним; витребувати з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у її користуванні знаходилася земельна ділянка площею 0, 80881 га, розташована в урочищі Горішків у селі Яблуниці, Івано-Франківської області, яка раніше була вилучена з користування її батька ОСОБА_6 . Однак, 23.05.2008 року на підставі рішення Яблуницької сільської ради №85-17/2008 вказану земельну ділянку у неї було вилучено та передано безоплатно у власність відповідачці ОСОБА_4 . Останній передано у власність і іншу частину земельної ділянки, що вилучена з користування її батька, площею 1, 0581 га. Відповідачка ОСОБА_4 на підставі цього рішення оформила Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки. Вважає, що вилучення у неї з користування земельної ділянки та передача у приватну власність ОСОБА_4 відбулася незаконно. Яблуницька сільська рада порушила вимоги земельного законодавства щодо вилучення земельної ділянки. Позивачка не давала нотаріальної згоди на вилучення з її користування спірної земельної ділянки, грошові кошти за землю не отримувала. В подальшому, відповідачка ОСОБА_4 здійснила відчуження земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 , після чого, вступивши у змові з ОСОБА_5 , передала цю земельну ділянку під заставу, отримавши за неї гроші. Вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 встановлено, що належна їй земельна ділянка являлася предметом шахрайських дій з приводу незаконного заволодіння нею громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Про незаконне вилучення у неї земельної ділянки вона дізналася після зазначеного вище вироку суду у кримінальній справі, а тому строк позовної давності не пропущено. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Процесуальний рух справи

26.02.2015 ОСОБА_3 звернулась до Суду із позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання дій, пов`язаних із вилученням земельної ділянки із користування неправомірними.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справи між суддями від 26.02.2015, справу передано на розгляд судді Гребик Л.В. (т.1, а.с.17).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11 березня 2015 року відкрито провадження у справі (т.1, а.с.21).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2015 року справу призначено до судового розгляду (т.1, а.с.29).

01.09.2015 року Позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог у якій додатково визначила вимогу про витребування з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 0, 80881 га в урочищі Горішків с. Яблуниця Івано-Франківської області (т.1, а. с. 90-92).

04.11.2015 року Позивачка подала ще одну заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначила позовну вимогу про скасування Державного акту серії ЯЖ 629881 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611093001:16:003:0016, яка зареєстрована за ОСОБА_2 .

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2016 року було залишено без руху вказану заяву позивачки ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог, оскільки остання не відповідала вимогам законодавства (т.1, а.с.169).

05.02.2016 року ОСОБА_3 знову подала заяву про збільшення позовних вимог, якій повторно визначила позовну вимогу, зазначену у заяві від 01.09.2015 року, про витребування з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку, площею 0, 0881 га в урочищі Горішків с. Яблуниця Івано-Франківської області (т.1, а. с. 176-177).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2016 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 в зв`язку з повторною неявкою позивачки та її представника в судове засідання (т.1, а.с.190-191).

Вказана ухвала суду оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Яремчанського міського суду від 22 лютого 2016 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1, а. с. 230-231).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2016, справу передано на розгляд судді Гребик Л.В. (т.1 а. с. 238).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2016 року заяву позивачки ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на земельну ділянку площею 0, 8088 га, розташовану в с. Яблуниця на участку Горішків (т.1, а.с.242).

25.08.2016 року ОСОБА_3 знову подала заяву про збільшення позовних вимог, якій додатково визначила позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2008 №1381, посвідченого нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від імені якого діяв ОСОБА_7 (т.2, а. с. 37-39).

У зв`язку із закінченням станом на 23.09.2016 року повноважень всіх штатних суддів Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, процесуальний рух справи не здійснювався до 25.09.2017 року.

25.09.2017 року відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи. Справа передана для розгляду судді Іванову А.П.(т.2, а.с.48).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2017 року суддя Іванов А.П. прийняв справу до свого провадження (т.2, а.с.51).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2018 року витребувано докази (т.2, а.с.140).

Справа перебувала у провадженні судді Іванова А.П. до 07.08.2018 року.

02.04.2019 року відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із закінченням терміну відрядженні судді ОСОБА_8 до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області. Справа передана для розгляду судді Польській М.В. (т.2, а.с.189).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07 травня 2019 року суддею Польською М.В. справу прийнято до провадження (т.2, а.с.190).

Справа перебувала у провадженні судді Польської М.В. до 27.03.2020 року.

У зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Польської М.В. до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області процесуальних рух справи не здійснювався до 31.07.2020 року.

31.07.2020 року відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Справа передана для розгляду судді Остап`юк М.В. (т.3, а.с.13).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2020 року прийнято до провадження справу (т.3, а.с.16).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2021 року залучено правонаступника відповідача Яблуницької сільської ради - Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області (т.3, а.с.80).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 липня 2021 року витребувано докази по справі від приватного нотаріуса Яремчанськогоміського нотаріального округу Фріс П.Л., а саме належним чином засвідчену копію нотаріальної справи, сформованої за результатами оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8081 га з кадастровим номером 2611093001:16:003:0016, укладеного 17.07.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (т.3, а.с.107).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду по суті (т.4, а.с.37).

24.05.2024 року завершено розгляд справи.

3. ПОЗИЦІЯ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

3.1.Позиція позивачки ОСОБА_3 та її представника адвоката Хоптія М.В. Процесуальна поведінка.

У судові засідання позивачка ОСОБА_3 з`явилася один раз, а представник позивачки адвокат Хоптій М.В. з`явився двічі на стадії підготовчого судового засідання.

Про дату та час кожного судового засідання позивач ОСОБА_3 та її представник адвокат Хоптій М.В. повідомлялися завчасно, за адресами, які наявні у матеріалах справи, на електронну адресу, а також шляхом публікації судового повідомлення на сайті Судової влади України.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що судові повістки надсилалися за адресою, яка міститься в матеріалах справи і поверталися до суду з відмітками: «вручено особисто», то в силу положень статті 128 ЦПК України, судові повістки вважаються врученими, а позивачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Хоптій М.В. такими, що повідомлені належним чином.

Про належне повідомлення Сторону позивача про дату та час розгляду справи свідчать численні заяви представника позивачки адвоката Хоптія М.В. про відкладення розгляду справи (т.3, а.с. 26, 52, 131, 183; т.4, а.с. 4, 33, 45, 61, 106, 150; т.9, а. с. 3).

Такі клопотання судом задовільнялися та судові засідання неодноразово відкладалися.

У день судового засідання 20.05.2024 року через канцелярію суду зареєстровано клопотання представника позивача адвоката Хоптія М.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з приміщення Господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 20.05.2024 клопотання Адвоката задоволено. Проте, у приміщення Господарського суду Івано-Франківської області представник позивачки для участі у справі не з`явився, про що повідомив відповідальний працівник суду.

Разом з тим, оскільки достатніх підстав для залишення позову без розгляду не має, справа перебуває у провадженні суду з 2015 року, Сторона позивача обізнана про дату та час розгляду справи, мала достатньо часу подати, у разі необхідності, додаткові докази чи додаткові пояснення, то суд вважає, про можливість розгляду справи у відсутності Позивачки, з врахуванням усіх її позовних вимог та на основі наявних у справі доказів.

Так, у позовній заяві та у заявах про збільшення позовних вимог ОСОБА_3 зазначає, що в її користуванні знаходилася земельна ділянка площею 0, 80881 га, розташована в урочищі Горішків с. Яблуниця, Івано-Франківської області, яку раніше було вилучено з постійного користування її батька ОСОБА_6 .

Зазначає, що її батько ОСОБА_6 на початку 2006 року познайомився з ОСОБА_5 , який є сватом його двоюрідної сестри. ОСОБА_5 складав про себе враження всезнаючого чоловіка, який розбирається у земельних питаннях та має друзів, які займають керівні посади в органах державного управління. У приватних розмовах ОСОБА_5 розповідав, що під час виготовлення державних актів на земельні ділянки до 2000 року було багато неточностей щодо їхнього розташування та занесення до електронного реєстру. Оскільки її батько ОСОБА_6 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,00 га ще 30.08.1991 року, то попросив ОСОБА_5 перевірити чи належним чином був оформлений та зареєстрований в державному реєстрі його державний акт. Останній погодився та попросив надати йому для перевірки оригінал бланку державного акту та паспорт громадянина України. Приблизно вкінці 2007 року або на початку 2008 року ОСОБА_6 передав вищевказані документи. Приблизно через півроку ОСОБА_5 повернув паспорт та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2, 00 га та повідомив, що всі документи оформлено та зареєстровано належним чином.

В подальшому, на початку жовтня 2010 року від сільського голови стало відомо, що ОСОБА_5 земельну ділянку її продав.

В той же час, 22.05.2008 року відповідачка ОСОБА_4 звернулась в Яблуницьку сільську раду Яремчанської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1.0581 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . Її заяву було задоволено і 23.05.2008 рішенням Яблуницької сільської ради останній було передано у власність земельну ділянку площею 1,0581 га. Також, рішенням Яблуницької сільської ради №85-17/2008 від 23.05.2008 земельну ділянку площею 0,80881 га в урочищі Горішків с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області вилучено з користування Позивачки та передано безоплатно у власність відповідачці ОСОБА_4 , та цим же рішенням зареєстровано за останньою право власності на земельну ділянку. На підставі цього рішення, 16.07.2008 року Відповідачка отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611093001:16:003:0016, площею 0, 8081 га, що знаходиться в урочищі Горішків с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. І уже 17.07.2008 року цю земельну ділянку ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 .

В подальшому, на підставі заяви відповідачки ОСОБА_4 від 18.07.2008 року, рішенням сесії Яблуницької сільської ради від 27.10.2008 року затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення зазначених вище земельних ділянок і 07.04.2009 року ОСОБА_4 видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2611093001:16:003:0015 серії ЯЖ 629875 та 2611093001:16:003:0016 серії ЯЖ 629881.

Далі ОСОБА_4 , перебуваючи у змові з ОСОБА_5 , здійснили передачу земельної ділянки під заставу, отримавши за неї грошові кошти, та пізніше відчужили землю третім особам.

Вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2012 у кримінальній справі №0917/1-74/2011 відповідача ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.190 КК України, ч. 2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 190 КК України. У цій кримінальній справі встановлено, що належна позивачці земельна ділянка площею 0, 80881 га в урочищі Горішків с. Яблуниця являлася предметом шахрайських дій з приводу незаконного заволодіння нею громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Відтак, ці особи були засуджені за шахрайське заволодіння земельними ділянками, що належали її батькові ОСОБА_6 та їй.

Вважає, що при вилученні з її користування спірної земельної ділянки та передачі у приватну власність ОСОБА_4 . Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради вчинила неправомірні діяння, пов?язані із порушенням положення ЗК України, порушенням порядку вилучення земельних ділянок, передбаченого статтею 149 ЗК України, що стало причиною видачі незаконних державних актів на земельні ділянки та порушення її охоронюваних законом прав. Повідомляє, що на момент надання згоди на вилучення у неї земельної ділянки з її користування вона проживала в м. Нікополь Дніпропетровської області, нотаріальної згоди на відведення земельної ділянки Відповідачці за рахунок землі, яка знаходилася в її постійному користуванні не надавала, грошові кошти за земельну ділянку вона не отримувала, а дії відповідачів свідчать про шахрайство. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27.12.2011 у цивільній справі №2-295/2011 за позовом ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача відділ Дерземагентства у м. Яремче до ОСОБА_9 , третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 і ПАТ «Перший Український міжнародних банк», предметом спору була належна їй земельна ділянка, площею 0, 80881 га, визнано недійсними оспорювані державні акти та витребувано у ОСОБА_9 належні ОСОБА_2 на праві власності земельну ділянку площею 0.2500 га з кадастровим номером 2611093001:16:003:0015, та земельку ділянку площею 0.8081 га, з кадастровим номером 2611093001:16:003:0016.

Відтак, позивачка зазначає, що з цього рішення суду їй стало відомо, що належна їй земельна ділянка перебуває у чужому володінні відповідача ОСОБА_2 . Вважає, що витребовуючи земельну ділянку у власність останнього, суд не дослідив питання про те, що ця земельна ділянка вибула з її користування незаконно, і ОСОБА_4 не мала права її відчужувати ОСОБА_2 .

У зв`язку з усім наведеним вище, Позивачка просить визнати дії Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради, пов?язані із незаконним вилученням з її користування земельної ділянки площею 0,80881 га в урочищі Горішків с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та передачі її у приватну власність відповідачці ОСОБА_4 незаконними; скасувати рішення Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області V демократичного скликання №85-17/2008 від 23.05.2008р. про вилучення земельної ділянки площею 0,80881 га з користування Позивачки та передачі її у власність ОСОБА_4 ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.07.2008року, площею 0,8081 га з кадастровим номером 2611093001:16:003:0016; визнати недійсними та скасувати Державні акти від 07.04.2009 на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2611093001:16:003:0015 серії ЯЖ 629875 та 2611093001:16:003:0016 серії ЯЖ 629881; визнати за Позивачкою право користування земельною ділянкою площею 0,80881 га в урочищі Горішків с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2008 №1381, посвідчений нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; витребувати з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 0, 80881 га в АДРЕСА_1 .

3.2.Позиція відповідачки ОСОБА_4 Процесуальна поведінка.

У судові засідання відповідачка ОСОБА_4 жодного разу не з`явилася. Що було однією з причин відкладення судових засідань.

Також Відповідачкою не подано до Суду відзиву на позовну зяаву чи будь-яких інших пояснень.

Слід зазначити, що судові засіданні у справі, з моменту прийняття справи суддею ОСОБА_10 до свого провадження, призначалися двадцять одинраз.

Про датута часкожного судовогозасідання ОСОБА_4 повідомлялася завчасно,за адресою,зареєстрованого місцяпроживання,згідно звідомостями відділуобліку тамоніторингу інформаціїпро реєстраціюмісця проживанняРогатинського районногосектору Державноїміграційної службив Івано-Франківськійобласті, інформація про яку наявна у матеріалах справи, а саме, за адресою зареєстрованого місця проживання: с. Лучинці, Рогатинського району, Івано-Франківської орбласті (т.1, а.с. 19).

Повідомлення про вручення поштового відправлення та трекінги Укрпошти свідчать, що судові повістки відповідачці ОСОБА_4 вручено особисто (том 3, а.с. 22, 49, 123, том.4 а.с.43, 96, 104, 120, 172,183).

За загальним правилом щодо вручення судових повісток учасникам справи, визначеним цивільним процесуальним законодавством України, судова повістка надсилається учаснику, зокрема, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України).

У відповідності до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місце знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що судові повістки надсилалися за адресою місця реєстрації ОСОБА_4 і поверталися до суду з відмітками про вручення, то в силу положень статті 128 ЦПК України, судові повістки вважаються врученими, а ОСОБА_4 такою, що повідомлена належним чином.

Також ОСОБА_4 неодноразово повідомлялася про дату та час судових засідань на сайті Судової влади України (т.3 а. с. 44, 65, 95, 117, 145, 196, 217, 231, том. 4 а.с.9, 54, 73, 96, 115, 120, 131, 144, 167, 173, 182, 195).

Зазначене свідчить, що відповідачці ОСОБА_4 було відомо про наявність цивільного провадження, учасником якого є вона.

З огляду на це, Суд вважає, що права відповідачки ОСОБА_4 не порушені внаслідок розгляду справи у її відсутності, оскільки Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення останню про дату та час судових засідань у цій справі.

3.3.Позиція відповідача ОСОБА_5 Процесуальна поведінка.

У судові засідання відповідач ОСОБА_5 жодногоразу нез`явився.Що булооднією зпричин відкладеннясудових засідань.

Також Відповідачем не подано до Суду відзиву на позовну зяаву чи будь-яких інших пояснень.

Слід зазначити, що судові засіданні у справі, з моменту прийняття справи суддею Остап`юк М.В. до свого провадження, призначалися двадцять одинраз.

Про датута часкожного судовогозасідання ОСОБА_5 повідомлявся завчасно,за адресою,зареєстрованого місцяпроживання,згідно звідомостями відділуобліку тамоніторингу інформаціїпро реєстраціюмісця проживанняРогатинського районногосектору Державноїміграційної службив Івано-Франківськійобласті, інформація про яку наявна у матеріалах справи, а саме, за адресою зареєстрованого місця проживання: с. Лучинці, Рогатинського району, Івано-Франківської області (т.1, а.с. 19).

Повідомлення про вручення поштового відправлення та трекінги Укрпошти свідчать, що судові повістки відповідачу ОСОБА_5 вручено особисто, зокрема, том 3 а. с. 23, 50, 98,124; том. 4 а.с.42, 55, 63, 95, 102, 119, 173, 184, 198.

За загальним правилом щодо вручення судових повісток учасникам справи, визначеним цивільним процесуальним законодавством України, судова повістка надсилається учаснику, зокрема, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України).

У відповідності до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місце знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що судові повістки надсилалися за адресою місця реєстрації ОСОБА_5 і поверталися до суду з відмітками про вручення, то в силу положень статті 128 ЦПК України, судові повістки вважаються врученими, а ОСОБА_5 таким, що повідомлений належним чином.

Також ОСОБА_5 неодноразово повідомлявся про дату та час судових засідань на сайті Судової влади України (т.3 а.с. 45, 64, 94, 115, 148, 197, 216, 230; том. 4 а.с. 10, 39, 74, 114, 130, 145, 158, 168, 181, 194).

Зазначене свідчить, що відповідачу ОСОБА_5 було відомо про наявність цивільного провадження, учасником якого є він.

З огляду на це, Суд вважає, що права відповідача ОСОБА_5 не порушені внаслідок розгляду справи у його відсутності, оскільки Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення останнього про дату та час судових засідань у цій справі.

3.4. Позиція відповідача Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області. Процесуальна поведінка.

На час подання позовної заяви до суду (26.02.2015 року) позивачка визначила відповідачем у справі Яблуницьку сільську раду Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

У зв`язку із реформою адміністративно-територіального поділу ухвалою суду від 20 квітня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника Яблуницької сільської ради Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області.

У судове засідання під час розгляду справи по суті представник відповідача не з`являвся, однак у матеріалах справи наявні письмові пояснення Відповідача.

Так, Відповідач 3 заперечує позовні вимоги ОСОБА_3 з підстав їх надуманості, необґрунтованості та пропуску строку позовної давності. Зазначає, що Позивачка сама особисто звернулася із заявою до Яблуницької сільської ради з проханням вилучити з її користування земельну ділянку площею 0,8081 га.

На підставі поданої нею заяви, 20 березня 2008 року на 16-й сесії V-го скликання Яблуницька сільська рада прийняла рішення №82-16/2008 про вилучення з користування ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,8081 га в АДРЕСА_1 . А тому ОСОБА_3 ще в березні 2008 року було відомо про те, що вказана земельна ділянка вилучена з її користування, і саме з цього часу позивачка й дізналася про порушення, на її думку, прав пов?язаних з володінням та користуванням земельною ділянкою. При таких обставинах, позивачка пропустила строк для звернення до суду за захистом прав свобод та інтересів, оскільки перебіг цього строку закінчився 15.01.2015 року.

Також відповідач зазначає, що ОСОБА_3 не має законного права на володіння та користування земельною ділянкою площею 0,8081 та в АДРЕСА_1 , остання не надала суду документ, що посвідчує право користування вказаною земельною ділянкою. Звертає увагу, що на цю земельну ділянку лише було прийняте рішення сільської ради від 26 лютого 2007 року №49-8/2007 стосовно дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення, на підставі якого ОСОБА_3 мала пріоритетне право на виготовлення проектної документації, проте остання не була законним користувачем спірної земельної ділянки. Тому оскаржуване позивачкою рішення Яблуницької сільської ради про передачу у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки жодним чином не порушує її прав на цю землю. Для Відповідача 3 є незрозумілою поведінка позивачки, оскільки остання спочатку просила Яблуницьку сільську раду вилучити з її користування спірну земельну ділянку, а зараз оскаржує дії сільської ради з приводу такого вилучення.

Яблуницька сільська рада, прийнявши на своєму пленарному засіданні рішення про вилучення з користування ОСОБА_3 земельної ділянки не порушила її прав на землю. Позивачка ОСОБА_3 не набувала у встановленому законом порядку жодних прав власності чи користування земельною ділянкою площею 0, 8081 га. Натомість передача у власність вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_4 здійснено з дотриманням норм та порядку, передбаченого пунктом 6 статті 118, пунктом а статті 141, статті 142 та статті 149 ЗК України.

А тому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі.

3.5. Позиція відповідача ОСОБА_2 Процесуальна поведінка.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сохан В.Є. позовні вимоги заперечив. Зазначив, що чинне законодавство не передбачало вимоги нотаріально посвідченої заяви особи з приводу вилучення з її користування земельної ділянки. І сама Позивачка у позові не посилається на ту чи іншу норму законодавства, якою б визначалася така вимога. Вимога щодо нотаріального посвідчення підпису заявника на відповідній заяві з`явилася в частині другій статті 149 ЗК України лише з 28.04.2021 року. В матеріалах справи міститься власноруч написана позивачкою заява від 30.01.2008 року на ім?я сільського голови Яблуницької сільської ради, в якій вона просила «відписати з її господарства» спірну земельну ділянку в користь своєї родички ОСОБА_4 , і є заява ОСОБА_4 від 30.01.2008 року зі зверненням. Вирок Яремчанського міського суду від 30.03.2012 року у справі №60917/1-74/2011 не підтверджує твердження Позивачки, оскільки стосується кримінального правопорушення, вчиненого не щодо первинного оформлення ОСОБА_4 права на спірні земельні ділянки в 2008 році, а щодо повторної реєстрації за нею в 2009 році спірних земельних ділянок за тими ж кадастровими номерами під приводом зміни цільового призначення землі та отриманих 07.04.2009 року фактично дублікатів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки вже після їх відчуження 17.07.2008 року ОСОБА_2 .

Предметом позову у цивільній справі №2-295/2011 якраз і було визнання недійсними державних актів виданих 07.04.2009 року ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2611093001:16:003:0015 та 2611093001:16:003:0016, які були нею відчужені ще 17.07.2008 року ОСОБА_2 , та витребування таких ділянок у ОСОБА_11 на користь ОСОБА_2 . Своїм рішенням від 27.12.2011 року у справі №62-295/2011, яке набрало законної сили 18.04.2012 року, суд задоволив позов ОСОБА_2 в повному обсязі саме з тих підстав, що оскаржувані державні акти було видано ОСОБА_12 після того, як на ті ж ділянки, після їх відчуження останньою на користь ОСОБА_2 19.01.2009 року останньому вже було видано державні акти та зареєстровано їх. Зазначає, що визнанню судом факту порушення прав ОСОБА_2 на спірні ділянки передувало встановлення судом факту належності ОСОБА_2 прав за захистом яких той звернувся і встановлення факту законності (добросовісності) набуття ОСОБА_2 таких прав.

Вважає процесуальні дії щодо неодноразового заявлення позивачкою заяв про збільшення позовних вимог неприпустимими з точки зору цивільного процесу, а до заявлені в такий спосіб вимоги незаконними і такими що не підлягають задоволенню так як процесуальне законодавство не передбачало і не передбачає права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. При цьому, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням же ж або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви немайнового характеру, розмір вимог за ним в принципі не може бути збільшено чи зменшено, як і не може бути дозаявлено нею нових вимог.

Щодо твердження позивачки про те що їй стало відомо про оскаржувані рішення Яблуницької сільської ради та Державні акти про право власності на спірні земельні ділянки лише з вироку Яремчанського міського суду від 30.03.2012 року, то згідно відмітки суду на позовній заяві, останню зареєстровано 26.02.2015 року. Тобто позов подано через шість років і дев?ять місяців після прийняття оскаржуваного рішення Яблуницької сільської ради від 23.05.2008 року і через п?ять років і десять місяців після видачі ОСОБА_4 07.04.2009 року оскаржуваних державних актів, які і так є недійсними ще з 18.04.2012 року (до порушення провадження у цій справі). Вважає безпідставними намагання позивачки в такий спосіб обгрунтувати поважність причин з яких вона не могла раніше звернутися до суду оскільки, будучи ще в лютому 2007 року (за вісім років до звернення до суду) наділеною правом на виготовлення проекту відведення спірної земельної ділянки, належно реалізовуючи відповідне право, позивачка не лише могла, а й повинна була довідатися про оскаржувані рішення та державні акти мінімум на три роки раніше, ніж вона стверджує і відповідна інформація безумовно була б надана їй компетентними землевпорядними органами в процесі виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

Враховуючи все зазначене вище, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі. Також просив скасувати арешт, накладений на спірну земельну ділянку площею 0, 8088 га, розташовану в с. Яблуниця на участку Горішків, ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2016.

4. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Таким чином, якщо особа вважає, що її права порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за захистом, а Суд повинен установити, чи порушуються або не визнаються права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Судом встановлено, що спір між сторонами стосується оформлення прав на землю у 2008 році.

Набуття і реалізація права на земельні ділянки визначалися у розділі IV ЗК України в редакції від 01.01.2008 року, зокрема статтями 116-118, 121, 125, 126 Кодексу.

Так, відповідно до частини першої-другої статті 116 ЗК України у редакції від 01.01.2008 року громадяни та юридичні особи набували права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснювалося шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктами а), б) частини першої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадилася, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.

За змістом частин першої, другої, шостої-одинацятої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подавав заяву до відповідної районної, або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймалося у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації, подавали заяву до відповідної районної, сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідна сільська, селищна, міська рада розглядала заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надавала дозвіл на розробку проекту її відведення (частина сьома статті 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки розроблявся за замовленням громадян організаціями, які мали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін та погоджувався з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подавався на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування (частини восьма-дев`ята статті 118 ЗК України).

Сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядала проект відведення та приймала рішення про передачу земельної ділянки у власність (частина десята статті 118 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 125, частини першої статті 126 ЗК України у діючій редакції, право власності та право користування на земельну ділянку виникало після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Документами, що посвідчують право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою є державні акти, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що на підставі рішення восьмої сесії сільської ради V демократичного скликання від 26 лютого 2007 року у ОСОБА_6 вилучено земельну ділянку на участку Горішків у АДРЕСА_1 , площею 1, 00 га, та надано у користування його дочці ОСОБА_3 (т.1, а. с. 9).

Рішенням Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області восьмої сесії V демократичного скликання від 26.02.2007 року № 49-8/2007 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 1, 00 га для ведення особистого селянського господарства з земель ОСОБА_6 відповідно до пунктуа статті140ЗК України (т.1, а. с. 8).

Жодних документів відносно подальшого руху оформлення прав на вказану земельну ділянку Позивачкою не надано. Проект відведення земельної ділянки, рішення Яблуницької сільської ради про передачу земельної ділянки у власність та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні.

А тому суд приходить до висновку, з урахуванням зазначених вище положень ЗК України, що процес оформлення Позивачкою права власності на вказану земельну ділянку не був завершений, а пройшов стадію надання згоди сільською радою на передачу земельної ділянки у власність та надання дозволу на розробку проекту її відведення, який остання не розробляла.

Причини не завершення Позивачкою приватизації цієї земельної ділянки та оформлення права власності на неї Суду невідомі, оскільки ні Позивачкою ні її представником не повідомлялися, у позовній заяві не зазначалися.

Суд також був позбавлений самостійно з`ясувати це питання під час судового розгляду справи, оскільки Сторона позивача у судові засідання не з`являлася.

У той же час, у позовній заяві Позивачка зазначає, що Яблуницька сільська рада незаконного вилучила цю земельну ділянку з її користування, передавши безоплатно у приватну власність відповідачці ОСОБА_4 , яка, продала ділянку ОСОБА_2 , а потім, перебуваючи у злочинній змові із відповідачем ОСОБА_5 , вчинила з нею шахрайські дії.

В ході судового розгляду справи з`ясовано, що рішенням шістнадцятої сесії сільської ради V демократичного скликання Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.03.2008 року № 2-16/2008 (далі - Рішення) ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0, 8081 га для ведення особистого селянського господарства на участку Горішків з земель ОСОБА_3 відповідно до пункту а) статті 141 ЗК України, а також0,12га ізземель ОСОБА_13 та 0,13га ізземель ОСОБА_14 (т.1, а. с. 11-12).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_4 , на підставі вказаного Рішення замовила у ПП «Карпатигеодезпроект» розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянці ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства розроблявся відносно двох земельних ділянок, розташованих в

АДРЕСА_2 ) земельної ділянки площею 0, 8081 га, яка надана останній із земель позивачки ОСОБА_3 та 2) земельної ділянки площею, 0, 2500 га, яка складається із земельних ділянок 0, 12 га та 0, 13 га, наданих останній із земель ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (т.2, а. с. 148-168).

Рішенням сімнадцятої сесії Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 23.05.2008 року № 85-17/2008 затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_4 площею 1, 0581 га для ведення особистого селянського господарства на участку Горішків та передано їй безоплатно у власність (т.1, а. с. 10).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 видано Державні акти на право власності на дві земельні ділянки.

Так, право власності на земельну ділянку, площею 0, 8081 га, яка передана Відповідачці із земель позивачки ОСОБА_3 , посвідчував Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 141963 від 16.07.2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0108299800267 (т.2, а. с. 178).

Цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2611093001:16:003:0016.

17.07.2018 року ОСОБА_4 продала вказану земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, нотаріально посвідченого нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., зареєстрованого в реєстрі за №1381(т.2,а.с.177).

Надаючи правову оцінку діям Яблуницької сільської ради відносно вилучення у ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0, 8081 га, та надання її ОСОБА_4 , Суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пункту 1 рішення шістнадцятої сесії сільської ради п`ятого скликання Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.03.2008 року № 82-16/2008 (далі Рішення №82-16/2008) у ОСОБА_3 вилучено земельну ділянку площею 0, 8081 га, розташовану на участку Горішків, та надано ОСОБА_4 (т.2, а. с. 161-165).

Згідно з пунктом 6 Додатку до вказаного Рішення №82-16/2008, вилучення у ОСОБА_3 земельної ділянки відбулося відповідно до пункту а) статті 141 ЗК України.

Пункт а) статті 141 ЗК України в діючій на той час редакції передбачав припинення права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови від права користування нею.

З матеріалів справи вбачається, що передумовами прийняття Яблуницькою сільською радою Рішення №82-16/2008 була заява самої ОСОБА_3 до сільського голови Яблуницької сільської ради з проханням відписати з її господарства земельну ділянку площею 0, 8081 га на користь ОСОБА_4 (т.1, а. с. 14) та заява ОСОБА_4 з проханням надати їй дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Яблуниця на участку Горішків, площею 0, 8081 га з земель ОСОБА_3 її вуйни (т.1, а. с. 13).

У матеріалах справи відсутні докази того, що вказану заяву Позивачка не подавала. Відсутні також висновки експертів, що вказана заява написана і підписана не Позивачкою, а іншою особою.

Не має також інформації про наявність порушеного/порушених кримінальних проваджень по факту неправомірного вилучення з користування саме позивачки ОСОБА_3 зазначеної вище земельної ділянки.

З огляду на це, відсутні підстави вважати, що вилучення частини земельної ділянки, площею 0, 8081, з користування Позивачки на користь відповідачки ОСОБА_4 відбулося без її відома та без її добровільної згоди.

Щодо твердження Позивачки, що таке вилучення відбулося без її нотаріально посвідченої згоди, то аналіз положень Земельного кодексу України у діючій на той час редакції свідчить, що вимог до форми та посвідчення заяв про відмову від земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні особи законодавство не передбачало.

Положення статті 132 ЗК України у діючій на той час редакції, на які посилається Позивачка, як на норми, що передбачають обов`язковість нотаріального посвідчення угод (заяв) про перехід права власності на земельні ділянки, визначають вимоги до цивільно-правових угод (міни, ренти, дарування, успадкування, тощо) на підставі яких особа набуває право власності на земельну ділянку.

У цій ситуації положення статті 132 ЗК України не підлягають застосуванню. Оскільки заява ОСОБА_3 відписати з її господарства земельну ділянку на користь ОСОБА_4 не є підставою набуття права власності на спірну земельну ділянку останньою. Вказана заява лише засвідчила волевиявлення Позивачки щодо частини земельної ділянки, яка їй була надана для реалізації права на приватизацію.

А підставою набуття права власності на спірну земельну ділянку відповідачкою є рішення сімнадцятої сесії Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 23.05.2008 року № 85-17/2008, відповідно до якого ОСОБА_4 земельна ділянка надана безоплатно у власність.

Не підлягають застосуванню до правовідносин у цій справі і положення частини другої статті 149 ЗК України, на недотримання Яблуницькою сільською радою яких вказує Позивачка, оскільки ОСОБА_3 не відносилася до суб`єктів, яким надавалися земельні ділянки на праві постійного користування і відповідно спірна земельна ділянка не перебувала у володінні останньої на праві постійного користування.

Так, стаття 149 ЗК України у чинній на той час редакції регламентувала порядок вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності. Право постійного користування земельною ділянкою державної та комунальної власності могли набували лише підприємства, установи та організації, що належали до державної та комунальної власності і громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установ та організації (стаття 92 ЗК України).

Суд звертає увагу, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, другою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись зазначеними вище положеннями законодавства, проаналізувавши письмові пояснення сторін, долучені до справи докази, у їх сукупності, логічному взаємозв`язку та в контексті принципу «достатності доказів», Суд приходить до висновку, що Стороною Позивача не доведено порушень вимог законодавства у діях Яблуницької сільської ради при вилученні з земель ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0, 8081 га, окільне таке вилучення відбулося на підставі Закону, за заявою самої Позивачки, що встановлено судовим розглядом справи на основі доказів, наявних у матеріалах справи, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання дій Яблуницької сільської ради незаконними слід відмовити.

Відповідно з цих підстав похідні позовні вимоги про скасування рішення Яблуницької сільської ради V демократичного скликання № 85-17/2008 від 23.05.2008, яким затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передано їй безоплатно у власність цю земельну ділянку; про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЖ № 141963 від 16.07.2008 року, виданого на підставі цього рішення на ім`я ОСОБА_4 ; про визнання за Позивачкою права користування спірною земельною ділянкою; про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2008 № 1381, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; про витребування з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 спірну земельну ділянку - не підлягають задоволенню.

Щодо твердження позивачки, що спірна земельна ділянка була предметом шахрайських дій відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з приводу незаконного заволодіння останніми цією земельною ділянкою, що встановлено вироком суду, то вказаний факт, як вбачається з вироку Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 року мав місце вже після набуття відповідачкою ОСОБА_4 права власності на цю земельну ділянку, і такі дії мали місце по відношенню до інших осіб, зокрема до відповідача у цій справі ОСОБА_2 .

Так, вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 року за результатами розгляду кримінальної справи № 0917/1-74/2011 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_15 за ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України встановлено, що 17 липня 2008 року ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу відчужила ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0, 2500 га та 0, 8081 га, які розташовані в селі Яблуниці, на участку Горішків, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

В подальшому, ОСОБА_4 , вступивши у змову із ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , достовірно знаючи, що земельні ділянки вже їй не належать, оскільки відчужені у встановленому порядку, 18.07.2008року та03.11.2008року звернулась в Яблуницьку сільську раду із заявами про надання дозволу на зміну цільового призначення земельних ділянок площею 0, 8081 га та площею 0, 2500 га.

На підставі вказаних заяв ОСОБА_4 рішенням сесії Яблуницької сільської ради №99-20/2008 року було затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення зазначених земельних ділянок. Після цього на ім`я ОСОБА_4 було видано 07.04.2009 року нові акти на право власності на земельні ділянки площею 0, 2500 га та 0, 8081 га, з кадастровими номерами 2611093001:16:003:0015 серії ЯЖ 629875 та 2611093001:16:003:0016 серії ЯЖ 629881.

В подальшому ОСОБА_4 за домовленістю із ОСОБА_5 , достовірно знаючи що земельні ділянки площами 0, 8081 га та о, 2500 га відчужені ОСОБА_2 , виступила майновим поручителем за договором позики від 09.04.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_5 позичив у ОСОБА_9 кошти в сумі 400000 грн. А саме ОСОБА_4 надала в іпотеку ОСОБА_9 земельні ділянки площею 0, 2500 га та о, 8081 га.

Вироком суду встановлено, що своїми діями підсудні ввели ОСОБА_9 в оману. Тобто умисне скрили від потерпілого ОСОБА_9 про факт продажу даних земельних ділянок ОСОБА_2 . Відповідно договір позики був забезпечений майном, щодо якого ОСОБА_4 та ОСОБА_15 не мав жодних повноважень.

Далі у вироці суду йдеться, що здійснюючи умисел на заволодіння чужим майном за домовленістю з підсудним ОСОБА_5 , який не мав повертати позику, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_15 уклали договір доручення із ОСОБА_11 , у якому надали останньому право у разі невиконання ОСОБА_5 умов договору позики від 09.04.2009 року, від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_15 укласти договір про задоволення позовних вимог іпотекодержателя щодо предмету іпотеки земельної ділянки площею 0, 2500 га, 0, 8081 га та 0, 6767 га. Внаслідок невиконання ОСОБА_5 своїх вимог перед ОСОБА_9 , 23.12.2009 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 було укладено договір про задоволення вимог іптекодержателя, згідно з умовами якого зазначені земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_9 , і в результаті таких дій із власності ОСОБА_16 та ОСОБА_2 було злочинним шляхом вилучено належні їм земельні ділянки площею 0, 2500 га, 0, 8081 га та 0, 6767 га.

Вироком суду обвинувачених визнано винними у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень (т.1, а. с. 67-72).

Таким чином, Вироком суду встановлено, шахрайські дії щодо операцій по розпорядженню спірною земельною ділянкою з боку відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мали місце по відношенню до відповідача ОСОБА_2 , після того, як останній набув право власності на неї, купивши у ОСОБА_4 .

Вказаним вироком суду не встановлено факту вчинення кримінально-протиправних дій по вилученні земельної ділянки площею 0, 8081 га від позивачки ОСОБА_3 і наданні відповідачці ОСОБА_4 , або незаконності набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, вилучену у ОСОБА_3 .

А тому обставини встановлені у вироці суду не підтверджують доводи Позивачки про незаконність вилучення з її користування земельної ділянки площею 0, 8081 га, розташованої на участку Горішків в селі Яблуниці.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.04.2009 року серії ЯЖ 629881, площею 0, 8081 га з кадастровим номером 2611093001:16:003:0016, то суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається та вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 року за результатами розгляду кримінальної справи № 0917/1-74/2011 встановлено, що ОСОБА_4 , після продажу земельної ділянки площею 0, 8081 га ОСОБА_2 , 18.07.2008 року звернулась до Яблуницької сільської ради із заявою про надання дозволу на зміну цільового призначення цієї земельної ділянки.

Рішенням сесії Яблуницької сільської ради від 10.11.2008 року №99-20/2008 р. було затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки.

А 07.04.2009 року на підставі вказаного рішення ОСОБА_4 отримала оспорюваний Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 629881 (далі Державний акт серії ЯЖ 629881).

Таким чином вказаний Державний акт серії ЯЖ 629881 відповідачка отримала у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, площею 0, 8081, після того, як вже набула право власності на цю земельну ділянку на підставі рішення Яблуницької сільської ради № 85-17/2008 від 23.05.2008, право власності на яку посвідчувалося Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 141963 від 16.07.2008 року.

З огляду на те, що Суд не знайшов порушень вимог законодавства у діях Яблуницької сільської ради під час вилучення у ОСОБА_3 спірної земельної ділянки та надання її у власність відповідачці ОСОБА_4 , то вказана вимога, як похідна вимога, задоволенню з цих підстав не підлягає.

У той же час, Суд звертає увагу, що вказаний Державний акт серії ЯЖ 629881 був предметом судового розгляду у цивільній справі №2-295/2011 за позовом ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача відділ Держземагентства у м. Яремче до ОСОБА_9 , третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 і Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», про витребування земельних ділянок, визнання недійсними державних актів на право власності на ці земельні ділянки, скасування їх реєстрації та скасування записів в Поземельній книзі.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2011 року встановлено, що вказаний Державний акт порушує права ОСОБА_2 , а тому визнаний недійсним з тих підстав, що виданий ОСОБА_4 після того, як вона продала спірну земельну ділянку ОСОБА_2 та оформлення ним права власності на неї (т.1, а. с. 93-95).

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.04.2009 року серії ЯЖ 629875, площею 0, 2500 га з кадастровим номером 2611093001:16:003:0015, то суд зазначає таке.

Зазначений Державний акт на право власності на земельну ділянку від 07.04.2009 року серії ЯЖ 629875 посвідчував право власності відповідачки ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0, 2500 га з кадастровим номером 2611093001:16:003:0015.

Як було встановлено в ході судового розгляду за матеріалами справи, земельна ділянка площею 0, 2500 га сформувалася із земельних ділянок площами 0, 12 га та 0, 13 га, вилучених у ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_4 (рішення Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.03.2008 року № 82-16/2008 (т.2, а. с. 161-165), Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_4 , т.2, а. с. 148-168).

Таким чином, вказана земельна ділянка не сформована із земель позивачки ОСОБА_3 .

Позивачкою не доведено, яким чином оспорюваний Державний акт порушує її права, а відтак вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Разом з тим, Суд звертає увагу, що вказаний Державний акт теж був предметом судового розгляду у згаданій вище цивільній справі №2-295/2011.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2011 року Державний акт також визнаний недійсним, як такий що порушує права ОСОБА_2 з тих же підстав, що й Державний акт серії ЯЖ 629881 (т.1, а. с. 93-95).

Відтак, на основі повно і всебічно досліджених матеріалів справи, оцінки належності, допустимості, достовірності, а також достатності долучених до неї доказів і їх взаємного зв`язку між собою, Суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14.04.2016 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 8081 га, розташовану в селі Яблуниця на участку Горішків.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись статтями4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 провизнання дій Яблуницької сільської ради незаконними, скасування рішенняЯблуницької сільської ради, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку, - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у виді арешту на земельну ділянку площею 0,8081 га, з кадастровим номером 2611093001:16:003:0016, розташовану в с. Яблуниця на участку Горішків, накладені ухвалою суду від 14.04.2016 року.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач 3: Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, місцезнаходження юридичної особи: 78593, с. Поляниця, вул. Карпатська, 1, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 25596005.

Відповідач 4: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 24.05.2024.

Суддя: М. В. Остап`юк