Ухвала

від 23.05.2024 по справі 761/24505/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/24505/23 Головуючий в суді І інстанції - Бугіль В.В.

Провадження № 3-зв/824/19/2024 Головуючий - Олійник В.І.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши заяву про самовідвід судді Київського апеляційного суду Паленика Ігоря Григоровича у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату заявлення до переміщення товарів через митний кордон 05.04.2023 - директора ТОВ «УТК21» (ЄДРПОУ 44508542, пр. Олександра Поля, буд. 97, офіс 5, місто Дніпро, Дніпропетровська обл., Україна, 49054), зареєстрованого/проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Україна до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито на підставі ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Не погодившись з вказаною постановою, 26 березня 2024 представник Координаційно-моніторингової митниці звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2024 року для розгляду апеляційної скарги визначено головуючого суддю Паленика І.Г.

Під час апеляційного розгляду суддя-доповідач Паленик І.Г. заявив самовідвід, який мотивував тим, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості щодо розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, оскільки загальновідомо, що відносно нього (судді Паленика І.Г.) Національним антикорупційним бюро України здійснюється кримінальне провадження, відтак хоча наявність кримінального провадження відносно судді - доповідача Паленика І.Г. , само собою, не викликає в останнього суб`єктивного ставлення до розгляду вказаного судового провадження, однак, об`єктивно свідчить про наявність обставин, які вважає, що у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості згаданого судді у даному провадженні.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2024 року вирішення заяви про самовідвід судді Паленика І.Г. передано судді-доповідачу Олійнику В.І .

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про самовідвід, суд дійшов висновку про задоволення заявленого суддею самовідводу з наступних підстав.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п.53 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява №17283/02); п.19 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява №48068/06), а Конституційний суд України у п.3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), та аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним».

Крім того, Європейський суд з прав людини зауважував, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).

Рада суддів України у пункті 4 рішення від 08 червня 2017 року № 34 роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства можливе застосування чинних процесуальних норм за аналогією.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.98 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Нормами КПК визначено, що суддя не може брати участі у розгляді справи за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Заявлений суддею-доповідачем Палеником І.Г. самовідвід, мотивований тим, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості щодо розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, оскільки загальновідомо, що відносно судді Паленика І.Г . Національним антикорупційним бюро України здійснюється кримінальне провадження, відтак хоча наявність кримінального провадження відносно судді - доповідача Паленика І.Г., само собою, не викликає в останнього суб`єктивного ставлення до розгляду вказаного судового провадження, однак, об`єктивно свідчить про наявність обставин, які вважає, що у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості згаданого судді у даному провадженні.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що суддею Палеником І.Г. заявлено самовідвід, а також для виключення навіть найменших сумнівів у тому, що справа була розглянута суддею, який міг бути необ`єктивним (упередженим), вважаю, що заява про самовідвід судді Паленика І.Г. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву про самовідвід судді Паленика Ігоря Григоровича - задовольнити.

Матеріали справи (№ 761/24505/23) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду В.І. Олійник