Ухвала

від 22.05.2024 по справі 372/845/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/845/20 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/244/2024 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

за участю прокурора - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

захисника - ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 1208110230001139 від 06.12.2018 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_11 та прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області на вирок Обухівського районного суду Київської області від 13.09.2022,-

в с т а н о в и л а :

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 13.09.2022,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Уфа, Башкирської АРСР, російської федерації, росіянина, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює заступником керівника по зв`язкам із громадськістю ПАТ «Київспецтранс», депутата Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, раніше не судимого, засуджено,-

- за ч. 2 ст. 191 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік;

- за ч. 3 ст.191 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки;

- за ч. 4 ст.191 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст.366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 гривень;

на підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК України звільнено ОСОБА_12 від призначеного судом покарання за ч. 2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік та у виді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 гривень;

на підставі ст. ст. 70,72 КК України призначено ОСОБА_12 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки.

на підставі ст.75 КК України ОСОБА_12 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового терміну - трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки;

на підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_12 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.

Не погодившись з вироком, захисником обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокатом ОСОБА_11 подано апеляційну скаргу, в якій останній указав на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного вироку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначив про те, що як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду не було здобуто належних та допустимих доказів вини ОСОБА_12 у поставлених йому у вину кримінальних правопорушеннях, а також не розкрито мотиву та мети, що на переконання захисника, виключає наявність складу кримінальних правопорушень. За наведених обставин просив вирок скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ст. 284 КПК України за відсутності складу інкримінованих кримінальних правопорушень.

В апеляційній скарзі прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень указав на незаконність вироку, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. . Просив вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих функцій строком на 1 рік; за ч. 3 ст. 191 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки; за ч. 4 ст.191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 гривень. На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_12 від призначеного судом покарання за ч.2 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на один 1 та у виді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 гривень. На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. В решті вирок залишити без змін.

22 травня 2024 року в судовому засіданні захисником ОСОБА_11 подано заяву про закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із смертю обвинуваченого ОСОБА_12 .

До заяви додано завірену захисником копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.03.2024, згідно якого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також до клопотання долучено заяву дружини обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_13 , відповідно до якої вона відмовляється від продовження слухання справи для реабілітації чоловіка та просить закрити кримінальне провадження у зв`язку з його смертю.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, який підтримав подане клопотання, прокурора, який не заперечував щодо задоволення клопотання захисника та вважав за необхідне вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_12 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вирок необхідно скасувати, а кримінальне провадження закрити з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі смерті обвинуваченого, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і закрити кримінальне провадження.

Статтею 417 КПК України регламентовано порядок закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції. Так, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

В даному кримінальному провадженні ні родичі ОСОБА_12 , а ні його захисник не зверталися до апеляційного суду із заявами про продовження кримінального провадження з метою реабілітації обвинуваченого.

У свою чергу, у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_11 висловив думку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України та підтвердив, що продовжувати розгляд кримінального провадження для реабілітації померлого не потрібно.

Таким чином, підстави для продовження кримінального провадження відсутні.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що доводи захисника ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_12 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України у зв`язку з смертю останнього, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, та від сторін кримінального провадження клопотань про подальший розгляд провадження для реабілітації обвинуваченого не надійшло, тому вирок підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_12 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 407, 417 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Вирок Обухівського районного суду Київської області від 13.09.2022 щодо ОСОБА_12 скасувати.

Кримінальне провадження № 1208110230001139 від 06.12.2018 щодо ОСОБА_12 за ч.ч. 2, 3, 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4