Ухвала

від 15.05.2024 по справі 757/55920/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1326/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/55920/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора ТОВ «Атлант Тріумф» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

представників - ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023000000001489 від 16.08.2023 року та накладено арешт на майно, а саме закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень № 1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 429,8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753429480000, що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326; закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень № 2 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 406,70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000, що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326; закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень №3 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 320,10 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753471280000, що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, що належить на праві власності ТОВ «Атлант Тріумф» (код ЄДРПОУ 41723451).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Атлант Тріумф» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2023 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу було постановлено при невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції згідно статей 409, 411 КПК України, оскільки висновок суду першої інстанції про злочинне заволодіння нерухомим майном, яке ніби-то належало ПАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1», - фактично не відповідає дійсності. Вказане нерухоме майно ніколи не належало ПАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1» і було набуте чинним власником абсолютно на законних підставах.

Вказує, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки не взяв до уваги, що дане кримінальне провадження, не розслідується відносно ТОВ «Атлант Тріумф», або будь-якої фізичної чи юридичної особи, пов`язаної з ним. Жодна особа, яка має відношення до ТОВ «Атлант Тріумф», не являється ні підозрюваним, ні обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, відсутні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження до таких осіб, в тому числі арешту майна, оскільки це суперечить самій меті таких заходів, передбаченій ст.131 КПК України, а саме досягнення дієвості кримінального провадження.

Крім того, виходячи зі змісту клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів, у кримінальному провадженні №12023000000001489 від 16.08.2023 року немає жодних відомостей про ТОВ «Атлант Тріумф» або фізичних осіб, пов`язаних з ним, в діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Автор апеляції зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, суд першої інстанції допустив грубе порушення права власності ТОВ «Атлант Тріумф», що позбавляє його можливості розпоряджатись власним майном.

Щодо строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2023 року апелянт вказує, що ухвалу було постановлено без виклику представника ТОВ «Атланта Тріумф», копія ухвала представнику не направлялася. Про прийняття вказаної ухвали ТОВ «Атланта Тріумф» дізналось тільки 02.01.2024 року під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги представника та просила залишити ухвалу без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що директором ТОВ «Атлант Тріумф» ОСОБА_7 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2023 року, виходячи з положень абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001489 від 16.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території України, умисно, шляхом обману, який виразився у виготовленні та використанні співучасниками заздалегідь підроблених документів, заволоділи нерухомим майном ПАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1», а саме громадським будинком, що складається з нежитлових приміщень: № 1 (прим. з №1 по №77); № 2 (прим. з №1 по №53); №3 (прим. з №1 по №61); № 4 (прим. з №1 по 80 ) з функціональним призначенням «Центр дозвілля з боулінг-клубом», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5 156,50 кв. м., спричинивши останнім збиток в особливо великих розмірах.

Допитаний як свідок голова правління ПАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1» ОСОБА_10 показав, що 06.09.2022 року ПАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1» стало відомо, що об`єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 13, який належав товариству на підставі договору про інвестування об`єктів житла та культурно - соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003; листа Оболонської РДА від 02.11.2007 № 04-2984 про присвоєння поштових адрес; дозволу на виконання будівельних робіт від 10.11.2008; позитивного висновку комплексної державної експертизи проектної документації забудови 3-А мікрорайону житлового масиву «Оболонь» Мінського району м. Києва, всупереч волі вибув з власності на підставі незаконного рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 по справі №2-93/11 за позовом ПП «Творча майстерня «Престиж» до ОСОБА_11 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення.

Надалі, ПП «Творча майстерня «Престиж» 02.02.2018 шляхом укладання договору купівлі-продажу з ТОВ «Атлант Тріумф» (код ЄДРПОУ 41723451, місцезнаходження: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 1) здійснило реалізацію вказаного об`єкта нерухомості.

У свою чергу, ТОВ «Атлант Тріумф» розподілило об`єкт нерухомості на три новоутворених об`єкти нерухомого майна, а саме:

- закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 429,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753429480000, що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326;

- закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №2 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 406,70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000, що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326;

- закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень №3 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 320,10 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753471280000, що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312

Зазначені вище об`єкти нерухомого майна ТОВ «Атлант Тріумф» передало під заставу за іпотечним договором до ПАТ «Універсал Банк».

Поряд з цим, під час розгляду справи №2-93/11 у Дніпровському апеляційному суді, ПАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1» стало відомо про наявність інших документів, за допомогою яких ПП «Творча майстерня «Престиж» намагалась незаконно створити штучні умови, за яких саме це підприємство вважалось би власником об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- договору №81-ВПП інвестування в будівництво нежитлового приміщення від 20.06.2006, який нібито укладений між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ПП «Творча майстерня «Престиж» з Додатковими угодами до цього договору;

- рішення постійно діючого третейського суду при Корпорації «Сила Закону» від 17.03.2009 по справі №38-17ц/2009 за позовом ПП «Творча майстерня «Престиж» до ОСОБА_12 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» про визнання права власності;

- ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2009 року по справі № 6-277/09 за заявою ПП «Творча майстерня «Престиж» про видачу виконавчого документа.

Допитаний як свідок колишній керівник ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» ОСОБА_13 показав, що підпис в договорі №81-ВПП не схожий на його і він не пригадує чи підписував його.

Допитаний як свідок колишній голова правління ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» ОСОБА_14 показав, що в акті приймання-передачі вбудованого нежитлового приміщення стоїть не його підпис, а схожий на нього.

Об`єкт нерухомості, а саме: закінчений будівництвом об`єкт - групи нежитлових приміщень №1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 429,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753429480000, що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326; закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень №2 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 406,70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000, що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326; закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень №3 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 320,10 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753471280000, що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, є об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки саме на його заволодіння спрямовані злочинні дії осіб, а тому є речовим доказом у кримінальному провадженні.

27.11.2023 року вказаний об`єкт нерухомості, який відповідно до Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиною реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві власності належить ТОВ «Атлант Тріумф», постановою слідчого визнано речовим доказом.

06.12.2023 року (клопотання датоване 05.12.2023 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023000000001489 від 16.08.2023 року, а саме на закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень № 1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 429,8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753429480000, що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326; закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень № 2 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 406,70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000, що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326; закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень №3 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 320,10 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753471280000, що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, що належить на праві власності ТОВ «Атлант Тріумф» (код ЄДРПОУ 41723451).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2023 року зазначене клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказані об`єкти нерухомості, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вказані об`єкти нерухомості, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що зазначені об`єкти нерухомості, є речовими доказами та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Процесуальний керівник зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

За таких обставин зазначені у клопотанні об`єкти нерухомості розглядаються як предмет вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання апелянтів на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтами не надано та колегією суддів не встановлено.

Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представників, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023000000001489 від 16.08.2023 року та накладено арешт на майно, а саме закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень № 1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 429,8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753429480000, що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326; закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень № 2 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 406,70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753450280000, що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326; закінчений будівництвом об`єкт - група нежитлових приміщень №3 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 320,10 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2753471280000, що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, що належить на праві власності ТОВ «Атлант Тріумф» (код ЄДРПОУ 41723451), - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Атлант Тріумф» ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4