Рішення

від 23.05.2024 по справі 120/14719/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 травня 2024 р. Справа № 120/14719/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Приватного підприємства "Трейд - СВ" до: Головного управління ДПС у Вінницькій області про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство "Трейд - СВ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2023 за №0099920705, яким застосовано фінансову санкцію у розмірі 46066,50грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області проведена фактична перевірка відділу магазину "Продмаг" ПП "Трейд - СВ".

Відповідно до Акту фактичної перевірки від 12.06.2023 встановлено, що позивачем допущені порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995. В Акті зазначено, що позивачем здійснювались розрахункові операції через РРО при продажу міцних алкогольних напоїв з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів, а саме у фіскальних чеках відсутні обов`язкові реквізити - серія та номер марки акцизного податку (перелік фіскальних чеків додається). Перша розрахункова операція 04.01.2022, фіскальний чек на суму 186,00 грн., наступні розрахункові операції - на суму 30 587,00 грн.

На підставі Акту прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, з яким позивач не погоджується та вважає його протиправним.

За доводами позивача, працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області під час проведеної фактичної перевірки контрольної закупки вказаних підакцизних товарів не проводилось, відповідні відомості відсутні у акті перевірки.

Зміст Акту дає позивачу об`єктивні підстави стверджувати, що як такої перевірки працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведено не було, уся інформація взята з таблиць, які у перевіряючих були заздалегідь роздруковані та при складені акту фактичної перевірки.

Уповноваженим органом не здійснювалася перевірка системи РРО на предмет наявності закодованого товару та відповідності кодів підакцизного товару УКТ ЗЕД. Вказана інформація була взята з бази даних ІС «Податковий блок» підсистема «Аналітична система».

Однак, на думку позивача, витяг з аналітичної системи АІС «Податковий блок» не може бути підставою для підтвердження порушень суб`єктом господарювання порядку продажу підакцизного товару та не є відображенням господарської операції, адже таким підтвердженням може бути лише розрахунковий документ.

Позивач вважає, що висновки Акту перевірки повинні ґрунтуватись на основі інформації, отриманої під час проведення перевірки, яка підтверджена відповідними доказами, а не на підставі роздруківок у вигляді таблиць.

Також, положення п. 1 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР передбачають відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування документа невстановленої форми.

Зазначене порушення є самостійним і не пов`язане з відсутністю у фіскальних чеках обов`язкових реквізитів, визначених Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 21 січня 2016 року №13. Відповідна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року по справі № 500/6845/21.

Ухвалою від 27.09.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Відповідач у встановлений строк подав відзив на позов, у якому заперечує заявлені вимоги. По суті спору відповідач вказав, що згідно із ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 01.06.2023 №1602К, проведена фактична перевірка магазину "Продмаг", що розташований за адресою: Вінницька область, Чернівецький район, с. Саїнка, вул. Комарова, 1, який належить ПП "Трейд-СВ".

Відповідач вказує, що підставою для проведення перевірки відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України стала отримана інформація від ДПС України, яка зафіксована в листі №11740/7/99-00-07-04-01-07 від 24.05.2023 щодо здійснення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, в яких вбачаються ознаки порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, серед яких і ПП "Трейд-СВ".

Перевіркою встановлено, що ПП "Трейд-СВ" за період з 01.01.2022 року по 12.06.2023 року при продажу міцних алкогольних напоїв розрахункові операції проводило через РРО без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів, а саме в фіскальних звітних чеках РРО відсутні обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Порушення вчинене вперше (чек РРО від 04.01.2022 №862) в сумі 186,00 грн, наступні вчинені порушення (чеки РРО з №864 по №2306 з 04.01.2022 по 13.05.2023) в сумі 30 587,00 грн. Почекову інформацію РРО передано до бази СОД РРО ДПС України, як це передбачено пунктом 7 статті 3 Закону № 265/95ВР.

Спростовуючи доводи позивача відповідач зазначив, що зазначена сума була сформована на підставі електронних копій розрахункових документів, переданих до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв`язку, (відповідно до ст. 2 Закону 265/95ВР електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків).

З приводу невідповідності фіскального чеку, то відповідач зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016 №13, одним з обов`язкових реквізитів фіскального чека є цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий, що встановлено абз. 2 п. 3 розділу І Положення №13.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 "Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", який набрав чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом - "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої", який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Враховуючи викладене та з урахуванням вимог чинного законодавства, вказує відповідач, з дати виникнення законодавчо встановленого обов`язку для суб`єкта господарювання (тобто з 01 січня 2022 року), відображення у фіскальному чеку такого обов`язкового реквізиту як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер), слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі.

Таким чином, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання, а відповідно, з 01.01.2022 суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечити сканування (введення) даних (серію та номер марки) марок акцизного податку на всіх алкогольних напоях, маркованих марками акцизного податку (у т. ч. марками акцизного податку попереднього зразка, на яких відсутній такий реквізит як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку) для подальшого відображення її реквізитів у розрахунковому документі.

Відтак, позиція контролюючого органу полягає в тому, що відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку згідно з Положенням № 13 тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.

В своїх доводах відповідач покликається на висновки Верховного Суду у постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21.

Таким чином, ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.06.2023 № 0099920705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46 066, 50 грн, а саме:

1) 186,00 грн за порушення вчинене вперше - чек РРО від 04.01.2022 №862 (186, 00 грн х 100% = 186, 00 грн);

2) 45 880, 50 грн за наступні вчинені порушення чеки - РРО з №864 по №2306 з 04.01.2022 по 13.05.2023 (30 587, 00 грн х 150% = 45 880, 50 грн).

На думку відповідача, рішення є правомірним, прийнятим в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягає скасуванню.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій спростовує доводи позивача та наводить мотиви їх відхилення. Зокрема, вважає, що дані взяті з баз даних СОД РРО ДПС перед початком фактичної перевірки не є належним доказом, а із долученої роздруківки невідомого походження таблиць неможливо встановити продаж якого товару була здійснена по вартості. Сам акт перевірки не містить посилання на номер фіскального чека.

До того ж позивач вважає, що відзив відповідача підтверджує твердження першого, наведені в позовній заяві щодо того, що як такої перевірки працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведено не було, а уся інформація була взята з таблиць, які були у перевіряючих заздалегідь роздруковані. В акті міститься інформація вибірково взята із таблиці, після чого зазначено узагальнену суму.

Позивач наголошує, що суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу фактів порушень.

На підтвердження вчиненого позивачем порушення відповідач вказує на один фіскальний чек, датований 04 січня 2022 року, після чого вказує загальну суму, на яку було здійснено продаж товарів з ніби-то порушеннями, без жодного посилання на номера чеків, дати продажу та ідентифікуючі ознаки відповідного підакцизного товару. При цьому, згідно з актом (довідки) фактичної перевірки, остання була проведена контролюючим органом 12 червня 2023 року, що свідчить про те, що зазначені в акті чеки не можуть бути доказом порушень виявлених відповідачем під час зазначеної фактичної перевірки позивача.

Отже, уповноваженим органом не здійснювалася перевірка системи РРО на предмет наявності закодованого товару та відповідності кодів підакцизного товару УКТ ЗЕД. Вказана інформація, була взята з баз даних ITC «Єдине вікно подання електронної звітності (Ліцензування)» та ІС «Податковий блок» підсистема «Аналітична система».

Втім, позивач вважає, що витяг з аналітичної системи АІС «Податковий блок» не може бути підставою для підтвердження порушень суб`єктом господарювання порядку продажу підакцизного товару та не є відображенням господарської операції, адже таким підтвердженням може слугувати лише розрахунковий документ. Саме він є доказом, що підтверджує факт продажу товару, та саме такий документ має контролюючим органом братися до уваги як доказ відображення господарської операції.

За таких обставин, позивач стверджує, що до акту перевірки не долучено жодного з розрахункових документів, які б підтверджували твердження контролюючого органу про порушення позивачем п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР.

Заперечень до суду відповідач не подавав, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив наступне.

Приватне підприємство "Трейд - СВ" є юридичною особою, взяте на облік в податковому органі, здійснює свою економічну діяльність за КВЕД 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно із ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 01.06.2023 №1602К проведена фактична перевірка магазину "Продмаг", що належить ПП "Трейд - СВ".

Підставою для проведення перевірки відповідно до п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України став лист ДПС України №11740/7/99-00-07-04-01-07 від 24.05.2023 щодо здійснення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, в яких вбачаються ознаки порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Відповідно до листа, в ході аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ПП "Трейд - СВ" здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за допомогою 5 торговельних об`єктів, має 5 зареєстрованих РРО та 10 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, не є платником ПДВ. За результатами аналізу фіскальних чеків, наявних в СОД РРО, встановлено, що зазначений платник податків при реалізації алкогольних напоїв створював/друкував невідповідні розрахункові документи, а саме: фіскальні чеки не містять цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Також, зазначеним суб`єктом господарювання при продажу підакцизних товарів створювались та видавались фіскальні чеки, які містять невідповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Відтак, ДПС України, з метою виконання функцій, визначених законом та протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажу товарів, в листі вказує на необхідність ГУ ДПС у Вінницькій області детально проаналізувати зазначену інформацію та самостійно додатково провести аналіз діяльності ПП «Трейд-СВ» за період 2020 - 2022 року, після чого організувати та провести фактичні перевірки господарських об`єктів платника податків.

Управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області було складено доповідну записку №2396/02-32-07-05 від 01.06.2023 про необхідність проведення фактичної перевірки ПП "Трейд - СВ".

За результатами проведеної перевірки складений Акт (довідка) фактичної перевірки (далі - Акт), в якому зафіксовані порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995. Додатками до Акту є Х-звіт РРО; перелік невідповідних фіскальних чеків на 6 арк.

На підставі Акту прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, з яким позивач не погоджується та вважає його протиправним, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Відповідно до п.п. 80.2.2 фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (далі - Закон № 265/95-ВР).

Положеннями п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За визначенням статті 2 Закону № 265/95 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірах, що встановлені ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

За обставин справи, посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області проведена фактична перевірка торгового об`єкту, а саме магазину "Продмаг", що належить ПП "Трейд - СВ".

Дана перевірка проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 01.06.2023 №1602К, яким встановлено провести фактичну перевірку магазину за період з 01.06.2020.

За результатами перевірки складений Акт в якому зазначено, що позивачем здійснювались розрахункові операції через РРО при продажу міцних алкогольних напоїв з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів, а саме у фіскальних чеках відсутні обов`язкові реквізити - серія та номер марки акцизного податку (перелік фіскальних чеків додається). Перша розрахункова операція 04.01.2022, фіскальний чек на суму 186,00 грн., наступні розрахункові операції - на суму 30 587,00 грн.

Отже, відповідач вважає, що перевіркою встановлено, що ПП "Трейд-СВ" за період з 01.01.2022 року по 12.06.2023 року при продажу міцних алкогольних напоїв розрахункові операції проводило через РРО без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів. Почекову інформацію РРО передано до бази СОД РРО ДПС України, як це передбачено пунктом 7 статті 3 Закону № 265/95ВР.

На противагу цим висновкам позивач вказує, що працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області під час проведеної фактичної перевірки контрольної закупки вказаних підакцизних товарів не проводилось, відповідні відомості відсутні у акті перевірки. Уся інформація взята з таблиць, які у перевіряючих були заздалегідь роздруковані та при складені акту фактичної перевірки. Уповноваженим органом не здійснювалася перевірка системи РРО на предмет наявності закодованого товару та відповідності кодів підакцизного товару УКТ ЗЕД. Вказана інформація була взята з бази даних ІС «Податковий блок» підсистема «Аналітична система».

Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає таке.

КАС ВС у постанові від 11 січня 2024 року у справі № 420/12275/22 при вирішенні питання, які саме порушення Закону №265/95-ВР стосуються вжитого законодавцем словосполучення «порядку здійснення розрахункових операцій», суд касаційної інстанції врахував, що за визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Виходячи з наведеного вище визначення слідує, що розрахункова операція пов`язана саме із безпосереднім прийманням від покупця коштів у відповідній формі за товар, оформленням документа, що підтверджує факт здійснення такої операції, у порядку та спосіб, визначений Законом №265/95-ВР.

Отже, з урахуванням наведених позицій Верховного Суду, суд вважає, що висновок відповідача в Акті перевірки, що позивачем здійснювалися розрахункові операції через РРО при продажу міцних алкогольних напоїв з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів помилковими, оскільки в ході перевірки факту здійснення такої операції не відбулось, контрольної закупки цього товару представники контролюючого органу не проводили, жодного з розрахункових документів, які б підтверджували твердження контролюючого органу про відсутність на таких одного з обов`язкових реквізитів не надано.

Натомість в Акті відповідачем порушення встановлені за розрахунковою операцією, що відбулась 04.01.2022, фіскальний чек на суму 186,00 грн., наступні розрахункові операції - на суму 30 587,00 грн. В підтвердження цього, в додатках до Акту вказано перелік невідповідних фіскальних чеків на 6 арк, які долучені у формі таблиць за період з 04.01.2022 по 13.05.2023.

Дослідивши подані відповідачем докази, а саме - таблиці суд зазначає, що дана таблиця не містить інформації, яка дає змогу встановити наявність порушення позивачем положень п.п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які відображені в акті перевірки. Крім того, з інформації, яка міститься в таблиці не можливо встановити, з якого джерела інформації, ким та коли вона сформована, в якому саме рядку/колонці має бути зазначено інформацію про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами позивача, що дана таблиця не є доказом вчинення позивачем податкового правопорушення в розумінні ст. 73-76 КАС України.

Інших доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки в частині порушення позивачем вимог п.п.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем не надано.

До того ж, як правильно зазначив позивач, у Акті вказано лише про розрахункову операцію за 04.01.2022, решта операцій не відображені, а порушення зазначені лише однією сумою.

Відповідно до відзиву відповідач вказує, що за порушення вчинене вперше - чек РРО від 04.01.2022 №862, за наступні вчинені порушення чеки - РРО з №864 по №2306 з 04.01.2022 по 13.05.2023.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 11 січня 2024 року у справі №420/12275/22 дійшов висновку, що в період дії на території України воєнного стану податковий орган до 17 березня 2022 року взагалі не міг застосовувати до суб`єктів господарювання санкції, передбачені Законом №265/95-ВР, а з 17 березня 2022 року набув повноважень на застосування таких санкцій лише у випадку порушення порядку здійснення розрахункових операцій, предметом яких була реалізація підакцизних товарів.

Такі висновки Верховний Суд зробив з аналізу нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, та внесених до них змін в період дії воєнного стану.

Так, під дію мораторію, впровадженого Законом №2120-IX, не підпадали порушення, які стосуються безпосередньо правил здійснення розрахункових операцій, які були пов`язані із реалізацією підакцизних товарів, проте у період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року.

З приводу доводів відповідача, що почекова інформація РРО, яка передана до бази СОД РРО ДПС України, є електронною копією розрахункового документу як ідентична копія, що може використовуватися контролюючим органом як податкова інформація та під час проведення перевірок, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (п. 74.1 ст. 74).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п. 74.3 ст. 74).

Наказом Міністерства фінансів України 05.08.2020 №477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2020 за № 1096/35379, затверджений Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яким встановлений механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.

Розділом II «Функціонування СОД РРО» визначено, що СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, яким встановлено механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.

Згідно з п. 1.2 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Пунктом 2.2 розд. І Порядку № 1057 передбачено, що СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.

Суд вважає, що ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, яка не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 (далі - Порядок № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації № 396).

Згідно з Порядком № 727 та Методичними рекомендаціями № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 15 червня 2022 року у справі №260/3859/20 зазначено, що за результатом проведення фактичної перевірки складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, на порушенні яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок. Недотримання податковим органом вимог до форми і змісту, як акта перевірки, так і податкового повідомлення-рішення є підставою для скасування останнього.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Втім, як убачається із змісту Акту перевірки відповідачем, зокрема, в описовій частині виявлених під час проведення перевірки порушень, не зазначено жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі підприємством розрахункових документів за продані алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, які не містить обов`язкових реквізитів, а саме, - цифрового значення штрих кодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформацію про серію та номер МАП).

Отже, саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару, а не роздруківка, яка не є доказом відображення господарської операції.

Таким чином, за встановлених у справі обставин, суд доходить висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення від 30.06.2023 №0099920705, яким до Приватного підприємства "Трейд - СВ" застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 46066,50грн. є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства "Трейд - СВ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 30.06.2023 №0099920705, яким до Приватного підприємства "Трейд - СВ" застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 46066,50грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Трейд - СВ" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2684,0 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство "Трейд- СВ" (код ЄДРПОУ - 42013153, вул. Святомиколаївська, 97, смт. Чернівці, Могилів - Подільський район, Вінницька область, 24100)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна