КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2024 року м. Київ№ 320/29172/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідмолення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЕМЕЛЬ ВАЙ ЕНД АР" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ВІЕМЕЛЬ ВАЙ ЕНД АР" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві:
податкове повідомлення-рішення від 23.03.2023 № 22226/26-15-07-03-02-25 у частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 603266,00 грн;
податкове повідомлення-рішення від 23.03.2023 № 22229/26-15-07-03-02-25 у частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 11700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в частині, оскільки висновки перевірки не відповідають дійсним обставинам в частині заниження фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств через нереальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 стосовно надання останнім кейтерінгових послуг; та заниження позивачем ПДВ за лютий 2018 року на суму 482613,00 грн внаслідок безпідставного складення позивачем розрахунків коригувань до податкових накладних за листопад-грудень 2017 року, виписаних та зареєстрованих на користь ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (ЄДРПОУ 243645280). Інші висновки акта перевірки позивач не оскаржував. Висновки податкового органу не узгоджуються з приписами п. 44.1, п. 44.2, п. 134.1.1, п. 135.1, п. 188.1, п. п. 189.1-189.3, п. п. 192.1-192.3, п. п. 198.5 -198.7 Податкового кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідмолення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 20.01.2023 по 09.02.2023, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача у зв`язку з процедурою припинення позивача, шляхом ліквідації, з питань дотримання податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 09.02.2023 та з питань ЄСВ за період з 01.01.2011 по 09.02.2023. Перевірка проводилась на підставі наказу відповідача № 260-п від 19.01.2023.
За результатами перевірки, 16.02.2023 було складено акт № 12468/Ж5/26-15-07-08-02-21 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЕМЕЛЬ ВАЙ ЕНД АР» (код ЄДРПОУ 35372184)». Акт перевірки було вручено посадовим особам позивача 16.02.2023.
Ознайомившись із актом перевірки, позивач подав до відповідача заперечення від 02.03.2023 б/н на акт перевірки. Відповідно до заперечень, позивач оскаржував частину висновків акта перевірки, а саме щодо: заниження фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств через нереальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 стосовно надання останнім кейтерінгових послуг; та заниження позивачем ПДВ за лютий 2018 року на суму 482613 гривень внаслідок безпідставного складення позивачем розрахунків коригувань до податкових накладних за листопад-грудень 2017 року, виписаних та зареєстрованих на користь ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (ЄДРПОУ 243645280). Інші висновки акта перевірки позивач не оскаржував.
16.03.2023 відповідачем прийнято рішення № 10234/1/26-15-07-03-02, відповідно до якого, заперечення позивача були залишені без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.
Надалі, 03.04.2023 позивач отримав повідомлення-рішення, винесені відповідачем на підставі акта перевірки, які були частково оскаржені позивачем до ДПС України. За результатами розгляду скарги позивача на вищезазначені повідомлення-рішення, ДПС України відмовила у задоволенні скарги та залишила в силі повідомлення-рішення в частині, що оскаржувалась, що й стало підставою для звернення позивача із даним адміністративним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно норм п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
За змістом п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно приписів п. 189.1, 189.2, 189.3 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.
У разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.
Датою збільшення податкових зобов`язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 цього Кодексу.
Згідно норм п. 192.1 - п. 192.3 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01.02.2015, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 01.07.2015 на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов`язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов`язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Зменшення суми податкових зобов`язань платника податку - постачальника - оператора телекомунікацій у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг дозволяється при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента.
Результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. п. 198.5 - 198.7 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.
Сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом: приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства; поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
У частині податкового повідомлення-рішення від 23.03.2023 № 22226/26-15-07-03-02-25 щодо збільшення позивачу грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 603266 грн, слід звернути увагу на тому, що згідно змісту висновків акта перевірки, встановлено порушення позивачем вимог п. 188.1, 189.1 - 189.3, 192.1 - 192.3, 198.5 ПК України, в результаті чого, встановлено заниження ПДВ на загальну суму 485413 грн, у тому числі: за лютий 2018 року у сумі 482613,00 грн, за грудень 2022 року - у сумі 2800 грн, через те, що у позивача не було підстав здійснювати коригування у бік зменшення податкових зобов`язань з ПДВ за лютий 2018 року на суму ПДВ 482613 грн по взаємовідносинам з ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (замовник).
Відповідач вважає, що безпідставність зменшення позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за лютий 2018 року на суму ПДВ 482613,24 грн, пов`язане з тим, що позивачем було виписано 2 податкові накладні: від 10.11.2017 № 1 на загальну суму 2185771,03 грн, у тому числі ПДВ 364295,17 за надання «Роботи з виробництва 1 (одного) рекламного відеоролика з умовною назвою «Моршинська_спорт_відео_2017» з рекламою продукції Замовника». Підстава складення податкової накладної - часткова оплата роботи 10.11.2017, що підтверджується банківською випискоюпро надходження коштів на рахунок позивача 10.11.2017; від 05.12.2017 № 7 на загальну суму 709908,41 грн, у тому числі ПДВ - 118318,07 грн за надання «Роботи з виробництва 1 (одного) рекламного відеоролика з умовною назвою «Моршинська_спорт_відео_2017» з рекламою продукції Замовника». Підстава складення податкової накладної - часткова оплата роботи 05.12.2017, що підтверджується банківською випискою про надходження коштів на рахунок позивача 05.12.2017.
Водночас, у лютому 2018 році позивачем було складено розрахунки-коригування до вищезазначених податкових накладних, а саме: розрахунок-коригування від 23.02.2018 № 15 до податкової накладної від 10.11.2017 № 1, яким показники вказаної податкової накладної були скориговані. Причина коригування вказана в розрахунку-коригуванні - зміна номенклатури; розрахунок-коригування від 23.02.2018 № 16 до податкової накладної від 05.12.2017 № 7, яким показники вказаноїподаткової накладної булискориговані, а саме, причина коригування вказана в розрахунку-коригуванні - зміна номенклатури.
При цьому, відповідач вважає, що під час перевірки позивачем не було надано доказів існування причин коригування у бік зменшення податкових зобов`язань позивачем з ПДВ на суму 482613,24 грн, зокрема повернення попередньої оплати чи зміни номенклатури робіт позивача, а відповідно, позивач занизив ПДВ зобов`язання на вказану вище суму у лютому 2018 року, що і стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.03.2023 № 22226/26-15-07-03-02-25.
У свою чергу, позивач наголошує на тому, що причиною коригування позивачем податкових накладних було зменшення обсягу роботи та, відповідно, ціни роботи, що виконувалася для ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (замовник) за договором № 08 від 05.11.2010 (далі - договір).
Так, відповідно до п. 1.2 Договору, виконання конкретних послуг/робіт за цим договором здійснюється на підставі додатків до договору, в яких сторони письмово погоджують найменування, обсяг (кількість) послуг/робіт, умови надання/виконання послуг/ робіт, строки надання/виконання послуг/робіт, розмір оплати послуг/робіт, інші умови, що обумовлені характером (специфікою) виконуваних послуг/робіт за цим договором.
Згідно з п. п. а) п. 1.1.1 Додатку № 227 від 07.11.2017 до договору, позивач та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (замовник) узгодили умови виконання Позивачем комплексу робіт, який включає в себе роботи з виробництва 1 (одного) рекламного відеоролика з умовною назвою «Моршинська_Спорт_Відео_2017» з рекламою продукції замовника (комплекс робіт).
Відповідно до п. 3.1.1 Додатку № 227 вартість всього комплексу робіт, визначеного п. п. а) п. 1.1.1 Додатку № 227, склала 3505951,72 грн, а також ПДВ (20 %) - 701190,34 грн, разом з ПДВ - 4207142,06 грн. Така первинна вартість комплексу робіт підтверджується також графою 7 податкових накладних 1 та 2 (3505951,72 грн).
Згідно з п. 4.1.2 Додатку № 227 оплата загальної вартості комплексу робіт здійснюється поетапно, а саме: перша частина в сумі 1821475,86 грн, окрім цього ПДВ в сумі 364295,17 грн, у строк до 13.11.2017; друга частина в сумі 591590,34 грн, крім того ПДВ у сумі 118318,07 грн, у строк до 05.12.2017; остаточний розрахунок у сумі 1092885,52 грн, крім того ПДВ у сумі 218 577,10 грн, протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
Вищезазначені податкові накладні були складені в результаті оплати першої та другої частини вартості комплексу робіт.
У свою чергу, доповненням № 2 від 10.11.2017 до додатку № 227, вартість комплексу робіт була зменшена і склала 2855 951,72 грн, крім того ПДВ - 571190,34 грн. Таке зменшення було обумовлено п. 3.5 Додатку № 227, а саме, неспроможність однієї із чотирьох осіб («селебретіз») - героїв відеоролику прийняти участь у фото-відеозйомці.
Однак, додатковою угодою № 2 від 15.02.2018 до додатку № 227, сторони скасували доповнення № 2 та узгодили остаточний обсяг робіт та їх вартість з урахуванням того, що одна із чотирьох осіб героїв відеоролику («селебретіз») таки не прийняла участь у фото-відеозйомці.
Так, з 15.02.2018 остаточна вартість комплексу робіт склала 3338941,46 грн, крім того ПДВ 667788,29 грн. Тобто, така вартість була зменшена у порівнянні з первісною вартістю комплексу робіт 3505951,72 грн, а також ПДВ - 701190,34 грн.
Окрім цього, в порівнянні з первісним обсягом комплексу робіт, оновлений комплекс робіт передбачає складення іншої кількість монтажних версій рекламного ролику та фінального мастерингу, що фактично не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до норм п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних».
З огляду на вищезазначене, складенням додаткової угоди № 2 від 15.02.2018 до додатку № 227, сторони зафіксували остаточну ціну комплексу робіт та відобразили таку ціну в акті приймання-передачі робіт (надання послуг) № УР-00000016 від 23.02.2018.
Отже, у позивача виникли підстави для коригування ПДВ зобов`язань, які виникли у листопаді та грудні 2017 року, оскільки зменшена у лютому 2018 року вартість комплексу робіт фактично зменшувала суму ПДВ зобов`язань, нарахованих позивачу.
Позивач зазначає, що під час складення розрахунків-коригування № 15 та № 16 від 23.02.2018 до податкових накладних, позивач помилково зазначив причину коригування - зміна номенклатури замість коригування ціни (вартості) комплексу робіт.
Така помилка виникла з огляду на те, що 15.02.2018 фактично змінився обсяг складових комплексу робіт, хоча формально назва комплексу робіт залишилася без змін.
Окрім цього, товариство підтверджує, що ним було використано помилковий підхід в оформленні розрахунків-коригування № 15 та № 16 від 23.02.2018 до податкових накладних, а саме, фактично здійснено повне сторнування кількості, обсягу постачання та ПДВ зобов`язань, а не відображення зменшеної кількості, обсягу постачання та суми ПДВ зобов`язань.
Однак, слід зауважити, що вказане не вплинуло на суму ПДВ зобов`язань позивача за лютий 2018 року, оскільки 23.02.2018 було складено податкову накладну № 6, відповідно до якої, позивач нарахував на весь обсяг комплексу робіт, зазначених в акті приймання-передачі, ПДВ зобов`язання на повну суму 667788,29 грн. Так, податкова накладна № 6 від
23.02.2018 була зареєстрована в ЄРПН, що не спростовується відповідачем.
Тож, фактично, у лютому 2018 року, позивач зменшив свої ПДВ зобов`язання на загальну суму 482613,24 грн (за листопад 2017 року на суму - 364295,17 грн та грудень 2017 року на суму - 118318,07 грн) та збільшив свої ПДВ зобов`язання за лютий 2018 року на суму 667788,29 грн. Збільшена сума ПДВ зобов`язань фактично покриває ті ПДВ зобов`язання, які були повністю сторновані, а також ті ПДВ зобов`язані, які виникли у позивача у зв`язку зі складенням акта приймання-передачі.
Однак, факт складення та реєстрації податкової накладної № 6 від 23.02.2018 було не враховано відповідачем, що і призвело до необґрунтованого висновку про безпідставне заниження позивачем своїх ПДВ зобов`язань на суму 482613,24 грн, та відповідно, нарахування грошового зобов`язання за податковим повідмоленням-рішенням № 22226/26-15-07-03-02-25 від 23.03.2023. Крім того, відповідач під час розгляду даного спору, не спростував доводів позивача про те, що фактичні втрати Державного бюджету від допущеної позивачем помилки в оформлені показників розрахунків-коригування № 15 та № 16 від 23.02.2018 відсутні.
Також, підлягає врахуванню й те, що донарахування позивачу ПДВ зобов`язань за лютий 2018 року на суму 482613,24 грн за наявності нарахованих позивачем у лютому ПДВ зобов`язань на суму 667788,29 грн, фактично призводить до подвійного оподаткування однієї й тієї ж операції - надання позивачем комплексу робіт на користь замовника, про які зазначалось вище, водночас, в акті перевірки про це не було зазначено, всупереч приписам п. 86.10 ПК України, згідно з якими, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.
Суд, у контексті наведеного, вважає, що податкове повідомлення-рішення № 22226/26-15-07-03-02-25 від 23.03.2023 є необґрунтованим в частині, що оскаржується позивачем, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню в цій частині.
У частині податкового повідомлення-рішення від 23.03.2023 № 22229/26-15-07-03-02-25 щодо збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 11700,00 грн, слід звернути увагу на тому, що відповідачем в акті перевірки було встановлено порушення позивачем норм п. 44.1, 44.2, 134.1.1, 135.1, 140.5.4 ПК України, в результаті чого, було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 11465,00 грн. Одним із епізодів, з яким пов`язані вказані вище порушення, є завищення позивачем інших операційних витрат на суму 51998 грн за 2018 рік з огляду на нереальність/безтоварність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 через відсутність достатньої деталізації наданих послуг в акті приймання послуг, що і призвело до нарахування грошовоого зобов`язання позивача за податковим повідмоленням-рішенням.
Так, судом перевірено, що основним видом діяльності позивача, за КВЕД є 73.11 Рекламні агентства.
Судом досліджено, що згідно з п. 1.1 договору про надання послуг від 07.12.2018 № 2018/12-07 (договір кейтерінгу), укладеним між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець), останній зобов`язався надати позивачу послуги по організації виїзного ресторанного обслуговування (кейтерінгу) та/або інші послуги щодо забезпечення харчуванням, обслуговування заходу позивача.
Сторонами було визначено в п. 3.1 договору кейтерінгу, що вартість послуг узгоджується в додатку до цього договору.
Так, додатком № 1 від 07.12.2018 до договору кейтерінгу сторони визначили конкретний перелік та вартість кожної складової послуг. Вказаний додаток є невід`ємною частиною договору.
У свою чергу, вказаний перелік дозволяє в повній мірі встановити зміст та вартість послуги кейтерінгу, яка була надана ФОП ОСОБА_1 на користь позивача. З огляду на це, скорочений опис послуги - «Обслуговування заходу: Підсумки роботи у 2018 році та на плани на 2019 рік», який містить акт надання послуг № 39 від 20.12.2018, фактично було розкрито в додатку № 1 від 07.12.2018 до договору кейтерінгу.
Також, суд враховує й те, що акт надання послуг № 39 від 20.12.2018 містить всі обов`язкові реквізити, передбачені ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а надання позивачу послуг кейтерінгу ФОП ОСОБА_1 підтверджується також й іншими документами.
Так, товариством видано наказ № 33-з від 07.12.2018 «Про проведення зустрічі з рекламною метою», за яким, керівник позивача доручив начальнику виробничого відділу ОСОБА_2 виконати безпосередні дії щодо організації проведення заходу, направленого на встановлення партнерських відносин з ПАТ «Бель Шостка Україна», ТОВ «Данон Дніпро», ТОВ «Фуд Девелопмент», TOB «Санофі-Авентіс Україна», ТОВ «Лайм Лайт Студія», ТОВ «Фемілі Сінема». Даний захід повинен був проведений 20.12.2018.
Так, зокрема начальник виробничого відділу Олефір О.О. повинен був замовити послуги кейтерінгу, орендувати приміщення для проведення заходу 20.12.2018 та запросити представників ПАТ «Бель Шостка Україна», ТОВ «Данон Дніпро», ТОВ «Фуд Девелопмент», ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», ТОВ «Лайм Лайт Студія», ТОВ «Фемілі Сінема» для участі у заході.
На виконання даного наказу, 05.12.2018 товариство уклало з ТОВ «Перший універмаг» договір оренди № 2018/12-05, відповідно до якого позивач отримав в користування в проміжок часу з 19:00 до 24:00 20.12.2018 частину приміщення загальною площею 165,22 кв.м., що знаходиться на 7-му поверсі будівлі ЦУМ за адресою: АДРЕСА_1 для проведення вказаного вище заходу.
Детальний план приміщення, перелік меблів та обладнання, переданого позивачу в користування разом з приміщенням, а також сума орендної плати, строк оренди та назва заходу позивача («Підсумки роботи у 2018 році та плани на 2019 рік») зазначені у п. 4 додатку 1 до договору оренди, що надані до матеріалів даної справи.
Окрім цього, передача в оренду та повернення з оренди приміщення підтверджується відповідними актом приймання-передачі приміщення та актом повернення приміщення, які були складені 20.12.2018.
Також, слід звернути увагу й на лист ФОП ОСОБА_1 від 27.04.2023, відповідно до змісту якого, ФОП ОСОБА_1 підтвердив факт надання кейтерінгових послуг на користь позивача 20.12.2018.
У сукупності, надані до перевірки та до суду разом з позовною заяваою документи, підтверджують фактичні обставини надання ФОП ОСОБА_1 послуг кейтерінгу, та підтверджують зв`язок вказаних послуг з господарською діяльністю позивача. До того ж, у акті перевірки не шла мова про нераальність даної господарської операції у контексті дефектності складених документів, відсутності реальної можливості здійснити таку операцію тощо, а з урахуванням відсутності достатньої деталізації наданих послуг в акті приймання послуг. Відповідачем під час розгляду даного спору так і не було спростовано доводів сторони позивача та не доведено обґрунтованості висновків акта перевірки в цій частині.
Таким чином, суд вважає, що наявність в акті надання послуг № 39 від 20.12.2018 скороченого опису послуги кейтерінгу та наявність детального опису складових такої послуги в Додатку № 1 від 07.12.2018 до Договору кейтерінгу, доповнює інформацію про господарську операцію та дозволяє в повній мірі встановити зміст такої операції.
Крім того, відповідач у акті перевірки також посилався на порушення позивачем п. 6 ПСБО 16 через неможливість достовірно оцінити витрати позивача, понесені на оплату послуг ФОП ОСОБА_1 , через відсутність в акті надання послуг № 39 від 20.12.2018 достатньої інформації для встановлення змісту операції, однак, суд наголошує на тому, що відповідно до п. 6 ПСБО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
У листі від 22.04.2016 № 31-11410-06-5/11705 Міністерство фінансів України зазначило, що під достовірною оцінкою суми витрат слід розуміти максимально точну, неупереджену розрахункову суму витрат. Розрахункова сума витрат має ґрунтуватися на актуальній, доступній та надійній інформації. До джерел такої інформації можуть відноситись умови договорів; статистична інформація по витратах підприємства за попередні періоди; інформація про зміни тарифних ставок; інші джерела, визначені підприємством.
Отже, в розумінні п. 6 ПСБО 16, достовірність витрат визначається не лише на підставі первинних документів, а на й підставі договору та інших документів.
Як вже зазначалося вище, додаток № 1 від 07.12.2018 до договору кейтерінгу містить детальну інформацію про складові елементи послуги кейтерингу, так і їх вартість, що в сукупності з іншими документами, підтверджує в повній мірі достовірність понесених позивачем витрат на оплату послуг ФОП ОСОБА_1 . До того ж, відповідач під час розгляду даного спору так і не зміг надати обґрунтування наявності вимог до деталізації опису здійснених господарських операцій у частині, до якої виникли питання під час перевірки позивача.
За висновками суду, посилання сторони відповідача на недостатню деталізацію опису послуг в акті приймання-передачі послуг з ФОП ОСОБА_1 , як на підставу для визнання послуг, наданих ФОП ОСОБА_1 , нереальними/безтоварними, є безпідставними та недоведеними з посиланням на вимоги законодавства, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення від 23.03.2023 № 22229/26-15-07-03-02-25 у частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 11700,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.
Положеннями ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем не було доведено обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваних в частині рішень на підставі належних та допустимих доказів, що підтверджують їх обґрунтованість та законність, водночас, лише відтворення змісту та висновків акта перевірки недостатньо для спростування покладених в основу позовної заяви доводів та доказів.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЕМЕЛЬ ВАЙ ЕНД АР" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 23.03.2023 № 22226/26-15-07-03-02-25 у частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 603 266,00 грн.
Визнати протиправним і скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 23.03.2023 № 22229/26-15-07-03-02-25 у частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 11700,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЕМЕЛЬ ВАЙ ЕНД АР" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 9224,49 грн (дев`ять тисяч двісті двадцять чотири гривні 49 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119268952 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Головенко О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні