Рішення

від 24.05.2024 по справі 580/2722/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року справа № 580/2722/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Золотоніської районної ради Черкаської області про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

18.03.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Керівника Золотоніської окружної прокуратури (19700, Черкаська обл., м.Золотоноша, вулиця Шевченка, будинок 153; код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, бульв.Шевченка, буд.185; код ЄДРПОУ 40270297) (далі позивач) до Золотоніської районної ради Черкаської області (19702, Черкаська обл., м.Золотоноша, вул.Садовий проїзд, буд.5; код ЄДРПОУ 25212982) (далі відповідач) про зобов`язання укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Земська управа 1902 року» (вул.Садовий проїзд, 5 м.Золотоноша Черкаської області), який відповідно до рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 19.04.1990 №76 «Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави» віднесено до об`єктів культурної спадщини місцевого значення та надано статус пам`яток архітектури.

Обґрунтовуючи зазначив, що всупереч вимог закону відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини.

Ухвалою від 25 березня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження.

08.04.2024 та 09.04.2024 на адресу суду від відповідача надійшли ідентичні відзиви на позовну заяву, в яких просив закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи зазначає, що 29.03.2024 попередньо звернувся листом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з проханням розпочати роботи щодо укладення охоронного договору на вказану вище пам`ятку культурної спадщини. Листом від 04.04.2024 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надіслало попередній договір про укладення у майбутньому вказаного вище охоронного договору. Зазначений попередній договір підписаний сторонами 05.04.2024. Вказав, що взяв на себе зобов`язання забезпечити виготовлення додатків до охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини та впродовж двох місяців з дати підписання попереднього договору укласти охоронний договір на вказану вище пам`ятку архітектури.

17.04.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовну заяву. Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач, як власник пам`ятки архітектури протягом 1 місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку культурної спадщини місцевого значення зобов`язаний укласти з позивачем охоронний договір. Обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору. Такий висновок підтверджується судовою практикою (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16, ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 у справі № 826/10265/14). Саме такий договір, а не попередній договір, є першочерговим документом, що встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам`ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.

Ухвалами від 24.05.2024 суд відмовив повністю у задоволенні клопотань вх. від 08.04.2024, від 09.04.2024 відповідача про закриття провадження у справі та у задоволенні клопотання позивача про розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Всі подані сторонами документи долучені до матеріалів адміністративної справи.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Під час виконання повноважень, визначених ст.131-1 Конституції України та ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» Золотоніська окружна прокуратура встановила, що в центрі міста Золотоноша за адресою Садовий проїзд, 5 знаходиться будівля Золотоніської районної ради та районної державної адміністрації, відома як «будинок земства» і вона є своєрідною архітектурною візитівкою Золотоноші.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 19.04.1990 №76 «Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави» пам`ятку архітектури місцевого значення «Земська управа 1902 року», що розташована в м. Золотоноша Черкаської області віднесено до об`єктів культурної спадщини місцевого значення та надано статус пам`яток архітектури.

Моніторингом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що приміщення вищезазначеної пам`ятки перебуває у власності відповідача відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.09.2004 № САА 659912, виданого виконавчим комітетом Золотоніської міської ради. За результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що вказаний комплекс перебуває у комунальній власності на підставі рішення Виконавчого комітету Золотоніської міської ради №518 від 12.08.2004, власник - відповідач (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7304792).

Згідно з інформацією Золотоніської районної ради №38/01-13 від 31.01.2024 власником та балансоутримувачем комплексу приміщень по вул. Садовий проїзд, 5 в м.Золотоноша (приміщення пам`ятки архітектури «Земська управа 1902») є районна рада.

Вказана інформація підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи №9339, наявними у Золотоніському виробничому відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, згідно з якими комплекс приміщень за вказаною вище адресою (приміщення пам`ятки архітектури «Земська управа 1902») належить на праві власності відповідачу.

Згідно з інформацією Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 21.02.2024 охоронний договір на вказану пам`ятку архітектури не укладений, звернення щодо їх укладення до Управління не надходили, паспорт на вказаний об`єкт не розроблявся.

Державний архів Черкаської області листом №64-р/05-08 від 26.02.2024 повідомив, що відомості про пам`ятку архітектури - «Земська управа» 1902» (вул. Садовий проїзд, 5, м.Золотоноша Черкаської області) відсутні.

З метою вирішення питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Золотоніською окружною прокуратурою на адресу Управління скеровано запити від 06.02.2024 № 51-369 вих-24, від 29.02.2024 № 51-648 вих-24 про надання інформації про вжиті до відповідача заходи щодо збереження вказаної вище пам`ятки архітектури.

З інформацій Управління від 21.02.2024 № 02/01-05.01-09/169/02/01-05.01-09/4942, №02/01-05.01-09/269/02/01-05.01-09/6904 від 12.03.2024 установив, що відповідач з Управлінням охоронний договір на вказаний об`єкт культурної спадщини не укладав.

Тому звернулася в суд з вищевказаним позовом.

Після відкриття провадження у справі відповідач 29.03.2024 звернувся листом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з проханням розпочати роботи щодо укладення охоронного договору на вказану вище пам`ятку культурної спадщини.

Листом від 04.04.2024 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надіслало попередній договір про укладення у майбутньому вказаного вище охоронного договору. Зазначений попередній договір підписаний сторонами 05.04.2024.

Для правової оцінки встановлених обставин спору суд врахував вимоги абзацу першого ст.19 Конституції України щодо обов`язку всіх органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, що визначені законом.

Відповідно окремих положень до ст.1371 Основного закону в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді, 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі ЗУ №1697-VII) на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Керівник окружної прокуратури відповідно до п.1 ч.1 ст.13 ЗУ №1697-VII представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави врегульоване ст.13 зазначеного Закону.

Зокрема, воно полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.24 ЗУ №1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Оскільки питання належного функціонування об`єктів культурної спадщини відповідає інтересам держави, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, наявність підстав для його звернення в суд обґрунтована та підтверджена.

Право суспільства на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване ст. 54 Конституції України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України від 8 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі ЗУ № 1805-III). Охорона об`єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, держава в особі її органів зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.

Відповідно до абз. 22 ч.1 ст.1 ЗУ № 1805-III щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно з абз.5, 6 ч.2 ст.2 ЗУ № 1805-III за видами об`єкти культурної спадщини поділяються на:

об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;

об`єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 ЗУ № 1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 ЗУ № 1805-III передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Отже, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 ЗУ № 1805-III.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності. Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст.23 ЗУ №1805-III є адміністративним договором. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.

Згідно з ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст.23 ЗУ № 1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768) власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 передбачено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Отже, обов`язок щодо укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Вказаний висновок підтверджується й судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №826/4605/16. Так, Верховний Суд у вказані постанові вказав, що пунктом 5 Порядку зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до п.6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються:

1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);

4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);

5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);

6) паспорт пам`ятки.

Отже, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.

Тому враховуючи вказані вище обставини спору та норми законодавства, суд дійшов висновку, що укладення відповідачем попереднього договору від 05.04.2024 про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення «Земська у права» в м.Золотоноша не підтверджує дотримання ним вказаних вище вимог.

Згідно з п.17 ч.1 ст.6 ЗУ № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 28.03.2017 № 136 (у редакції розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації 28.12.2020 № 808) (далі - Положення) позивач є структурним підрозділом Черкаської обласної державної адміністрації, що утворюється головою облдержадміністрації і в межах області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Згідно з підп.6 п.5 Положення позивач відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує в межах своїх повноважень захист об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини.

Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що приміщення вищезазначеної пам`ятки перебуває у власності відповідача відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.09.2004 № САА 659912, виданого виконавчим комітетом Золотоніської міської ради.

Отже, оскільки відповідач є власником зазначеного вище об`єкта він зобов`язаний укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким є позивач.

Всупереч вищевказаним нормам законодавства відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини.

Відповідач 02.09.2004 звернувся до ЧООБТІ із заявою про реєстрацію прав власності на вищевказане нерухоме майно. Отже, з моменту набуття права власності на об`єкт культурної спадщини місцевого значення зобов`язаний був відповідно до статті 23 Закону №1805-ІІІ укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Однак протягом тривалого часу, а саме 20 років пам`ятка архітектури залишалася без захисту, в порушення вищезазначених вимог, наразі відповідний охоронний договір не укладено. Зазначена пам`ятка культури залишається без захисту внаслідок відсутності укладеного охоронного договору, а докази поважності тому причин не встановлено. Докази вжиття дієвих і необхідних заходів щодо утримання та приведення її до належного стану відповідачем відсутні, що свідчить про обґрунтованість доводів позивача про ризик знищення її індивідуальності та автентичності, як основних елементів (ознак) об`єкта культурної спадщини.

Оскільки станом на час розгляду цієї адміністративної справи охоронний договір на вищезазначену пам`ятку архітектури не укладено, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав зобов`язати відповідача укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Земська управа 1902 року» (вул.Садовий проїзд, 5 м.Золотоноша Черкаської області), який відповідно до рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 19.04.1990 №76 «Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави» віднесено до об`єктів культурної спадщини місцевого значення та надано статус пам`яток архітектури.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки такого виду витрат не підтверджено і сплата судового збору за звернення до суду до них не віднесена, відсутні підстави для розподілу судових витрат і присудження на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити повністю адміністративний позов Керівника Золотоніської окружної прокуратури (19700, Черкаська обл., м.Золотоноша, вулиця Шевченка, будинок 153; код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, бульв.Шевченка, буд.185; код ЄДРПОУ 40270297).

Зобов`язати Золотоніську районну раду Черкаської області (19702, Черкаська обл., м.Золотоноша, вул.Садовий проїзд, буд.5; код ЄДРПОУ 25212982) укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, бульв.Шевченка, буд.185; код ЄДРПОУ 40270297) на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини», охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Земська управа 1902 року» (вул.Садовий проїзд, 5 м.Золотоноша Черкаської області), який відповідно до рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 19.04.1990 №76 «Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави» віднесено до об`єктів культурної спадщини місцевого значення та надано статус пам`яток архітектури.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 24.05.2024.