Ухвала

від 24.05.2024 по справі 520/31879/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 травня 2024 р. Справа № 520/31879/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/31879/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року по справі № 520/31879/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі №520/31879/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення було повернуто скаржнику.

25.04.2024 до суду повторно надійшла апеляційна скарга від Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року по справі № 520/31879/23 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 у задоволенні зазначеного вище клопотання було відмовлено. Разом з тим, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення апелянтом на адресу Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку із наданням доказів цього, а також наданням платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.

17.05.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та клопотання про продовження строку для виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 в частині сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про продовження строку для виконання ухвали суду від 07.05.2024 в частині сплати судового збору апелянт зазначає, у зв`язку з тимчасовою відсутністю коштів, що підтверджується довідкою від 07.05.2024 просить продовжити процесуальний строк в частині сплати судового збору.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк.

Разом з тим, слід зазначити, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Враховуючи положення КАС України та те, що з моменту подачі вперше апеляційної скарги і до моменту закінчення строку виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду про залишення без руху вдруге поданої апеляційної скарги від 07.05.2024 пройшло більше одного місяця, а у апелянта все ще відсутні кошти для сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги посилається на те, що вперше ним оскаржено в апеляційному порядку рішення першої інстанції у межах строку, визначеного процесуальним законом, проте у зв`язку з несплатою судового збору апеляційна скарга була повернута. Зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторно звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Вказує, що КАС України не визначає додаткового строку, протягом якого особа може реалізувати право на повторну подачу апеляційної скарги у разу пропуску первинного.

Із матеріалів справи встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 29.01.2024. Апеляційна скарга на оскаржуване рішення вдруге подана скаржником через підсистему "Електронний суд" 25.04.2024, тобто з пропущенням процесуального строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Суд враховує, що загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення суду першої інстанції (29.01.2024) і до подачі вдруге апеляційної скарги (25.04.2024) становить близько трьох місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Заявником апеляційної скарги у поданому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення не надано належних обґрунтувань та доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки відповідачем вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 не виконано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст. 121, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управлінням ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/31879/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк