Постанова

від 15.05.2024 по справі 340/4542/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4542/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника позивача Шаталова А.Ф. (в режимі відеоконференцзв`язку)

представника відповідача Андрющенка О.М. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (суддя Кравчук О.В., повне судове рішення складено 25 грудня 2023 року) в справі № 340/4542/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «СГ Надія Нова» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «СГ Надія Нова» (далі - ПрАТ «СГ Надія Нова») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 квітня 2021 року № 00014180702 про зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2020 року в розмірі 281 223 грн та №00014190702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 6 271 473 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 5 017 178 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 254 295 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 28 квітня 2021 року №00014180702 щодо зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2020 року в сумі 281 223 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 28 квітня 2021 року №00014190702 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 6 271 473 грн, з яких 5 017 178 грн - основного платежу та 1 254 295 грн - штрафних санкцій.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вказує про не підтвердження належним чином оформленими первинними документами придбання позивачем у ФГ «Зерносвіт+» за договором від 20 листопада 2020 року № 20/11-20, оскільки у наданих документах (видаткових накладних, специфікаціях та товарно-транспортних накладних) найменування товару та вага товару є різними, що свідчить про нереальність господарських операцій.

Реєстрація в ЄРПН великої кількості податкових накладних за період з 01 грудня по 31 грудня 2020 року на реалізацію сільськогосподарської продукції на адресу 28 покупців свідчить про неможливість виконання великого обсягу робіт особами, які працюють повний робочий день на 203 підприємствах одночасно.

У контрагента позивача відсутнє майно, земельні ділянки, що свідчить про неможливість вирощування власного насіння соняшника, а також придбання за ланцюгом постачання.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «СГ Надія Нова», за результатами якої складено акт від 26 березня 2021 року № 866/11-28-07-02/03756690 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «СГ Надія Нова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Відповідно до висновків акту перевіркою ПрАТ «СГ Надія Нова» встановлено порушення:

- п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), за грудень 2020 року на суму 281 223 грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 Декларації) за грудень 2020 року, на суму 5 017 178 грн.

28 квітня 2021 року ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення №00014180702 щодо зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2020 року в сумі 281 223 грн. та №00014190702 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 6 271 473 грн., з них 5 017 178 грн. основного платежу та 1 254 295 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду скарги позивача ДПС України винесено рішення про результати розгляду скарги №15993/6/99-00-06-01-03-06 від 13 липня 2021 року, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Судом першої інстанції вказано, що висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, що призвело до завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість та заниження податку на додану вартість, ґрунтується на встановленні в ході перевірки не підтвердження здійснення господарських операцій між ПрАТ «СГ Надія Нова» та ФГ «Зерносвіт+».

Суд першої інстанції проаналізував господарські операції та вказав, що ці операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами, тому дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

ПрАТ «СГ Надія Нова» є платником податку на додана вартість, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом діяльності ПрАТ «СГ Надія Нова» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 28-29 т.1).

Судом встановлено, що ГУ ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «СГ Надія Нова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 26 березня 2021 року № 866/11-28-07-02/03756690, у висновках якого вказано про встановлення порушень ПрАТ «СГ Надія Нова» пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), за грудень 2020 року на суму 281 223 грн та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 Декларації) за грудень 2020 року, на суму 5 017 178 грн (а.с. 33-56 т.1).

ГУ ДПС 28 квітня 2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с. 66-69 т.1):

№00014180702 про зменшення ПрАТ «СГ Надія Нова» суми від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2020 року в сумі 281 223 грн,

№00014190702 про збільшення ПрАТ «СГ Надія Нова» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 6 271 473 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 5 017 178 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 254 295 грн.

Рішенням ДПС України №15993/6/99-00-06-01-03-06 від 13 липня 2021 року скаргу платника податків залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 81-85 т.1).

Підставою зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями є висновок контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення позивачем господарських операцій з ФГ «Зерносвіт+».

Судом встановлено, що між ПрАТ «СГ Надія Нова» як покупцем та ФГ «Зерносвіт+» як постачальником укладено договір поставки від 20 листопада 2020 року №20/11-20, за умовами якого позивачем придбавалась сільськогосподарська продукція: насіння соняшника врожаю 2020 року (а.с. 160-163 т.1).

Сторонами договору складені наступні специфікації (а.с. 164-166 т.1):

- №1 від 20 листопада 2020 року на поставку 1 500 т насіння соняшника врожаю 2020 року ± 10% на загальну суму (з податком на додану вартість) 28 507 194 грн, умови поставки - БАР ваги ТОВ «Оілпродакшен», місце передачі товару: м. Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 38;

- №2 від 10 грудня 2020 року про поставку 100 тонн насіння соняшника врожаю 2020 року ± 10% на загальну суму (з податком на додану вартість) 1 816 830 грн, умови поставки - БАР ваги ТОВ «Оілпродакшен», місце передачі товару: м. Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 38;

- №3 від 22 грудня 2020 року про поставку 140 тонн насіння соняшника врожаю 2020 року ± 10% на загальну суму (з податком на додану вартість) 2 838 020,64 грн, умови поставки - БАР ваги ТОВ «Оілпродакшен», місце передачі товару: м. Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 38.

На виконання умов цього договору та специфікацій до нього у грудні 2020 року ФГ «Зерносвіт+» поставлено на адресу ПрАТ «СГ Надія Нова» насіння соняшника в кількості 1 013,793 тон на загальну суму (з податком на додану вартість) 19 364 876,56 грн.

Поставка товару здійснювалась за видатковими накладними від 02 грудня 2020 року №1550, від 03 грудня 2020 року №1581, від 04 грудня 2020 року №1626, від 05 грудня 2020 року №1679, від 06 грудня 2020 року №1721, від 11 грудня 2020 року №2001, від 12 грудня 2020 року №2002, від 14 грудня 2020 року №2003, від 15 грудня 2020 року №2004, від 16 грудня 2020 року №2005, від 19 грудня 2020 року №2006, від 23 грудня 2020 року №1890, від 24 грудня 2020 року №1905, від 25 грудня 2020 року №1940, від 26 грудня 2020 року №1952, від 27 грудня 2020 року №1967, від 29 грудня 2020 року №1978 (а.с. 214-230 т.1).

Поставка насіння соняшника здійснена відповідно до товаро-транспортних накладних від 02 грудня 2020 року №132, №0460, №035, № 1, №25, № 111222, №3, №29, №38, від 03 грудня 2020 року №24, №46, №4, №10, №1, №27, №59, №107, №360, № 485, №1976, №6737, №8849, №145236, №682216, №1, №1720, №125230, від 04 грудня 2020 року №16, №0312, №777, №1, від 05 грудня 2020 року №109, від 10 грудня 2020 року №112, від 11 грудня 2020 року №18, від 12 грудня 2020 року №113, від 14 грудня 2020 року №55, від 16 грудня 2020 року №3, від 19 грудня 2020 року №б/н, від 23 грудня 2020 року №15, №4514, №2974, від 26 грудня 2020 року №238, від 27 грудня 2020 року №22, від 24 грудня 2020 року №120 (а.с. ).

Отримання ПрАТ «СГ Надія Нова» вказаних обсягів насіння соняшника від ФГ «Зерносвіт+» підтверджується сформованим зерноприймальним підприємством ТОВ «Оілпродакшен» реєстром прийнятого насіння соняшника для переробки ПрАТ «СГ Надія Нова» від 31 грудня 2020 року за заліковою вагою (а.с. 167-210 т.1).

ПрАТ «СГ Надія Нова» перераховано ФГ «Зерносвіт+» за поставлений товар суму в розмірі 29 070 540,28 грн платіжними дорученнями №588 від 18 грудня 2020 року та №614 від 22 грудня 2020 року (а.с. 16 т.2).

ФГ «Зерносвіт+» складено та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від 02 грудня 2020 року №8, від 03 грудня 2020 року №20, від 04 грудня 2020 року №31, від 05 грудня 2020 року №45, від 06 грудня 2020 року №50, від 11 грудня 2020 року №84, від 12 грудня 2020 року №85, від 14 грудня 2020 року №89, від 15 грудня 2020 року №109, від 16 грудня 2020 року №117, від 19 грудня 2020 року №138, від 23 грудня 2020 року №156, від 24 грудня 2020 року №166, від 25 грудня 2020 року №183, від 26 грудня 2020 року №184, від 27 грудня 2020 року №186, від 29 грудня 2020 року №190 на загальну суму податку на додану вартість 2 747 384,22 грн. (а.с. 231-250 т.1 1-15 т.2).

ПрАТ «СГ Надія Нова» у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року віднесено до складу податкового кредиту по зареєстрованим податковим накладним ФГ «Зерносвіт+» суму податку на додану вартість в розмірі 2 747 384,22 грн.

Поставка насіння відбулась на потужності заводу-переробника ТОВ «Оілпродакшен», із яким ПрАТ «СГ Надія Нова» укладено договір на переробку давальницької сировини насіння соняшника №002/20 від 02 січня 2020 року (а.с. 31-39 т.2, 211-213 т.1).

За наслідками надходження/відпуску сировини, виробництва та відвантаження продукції між ТОВ «Оілпродакшен» та ПрАТ «СГ Надія Нова» складались та підписувались зведені акти з переробки сировини і виробництва готової продукції.

Позивачем використано придбаний товар у господарській діяльності шляхом переробки насіння соняшника у олію та шрот, які в подальшому експортовані.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентом не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару (насіння соняшника), оприбуткування товару в бухгалтерському обліку, поміщення на склад та використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Доводи апелянта про нереальність господарських операцій та неможливість постачання товару по ланцюгу постачання ґрунтуються, зокрема, на податковій інформації, отриманій за результатами аналізу баз даних контролюючого органу, проте така інформація не є належним доказом податкового правопорушення добросовісного платника податків.

Так, статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Судом встановлено, що у ході перевірки позивача контролюючим органом зустрічні звірки з ФГ «Зерносвіт+» з питань підтвердження отриманих від ПрАТ «СГ Надія Нова» відомостей щодо господарських відносин між ними не проводилися, а відповідачем використана податкова інформація щодо контрагента постачальника та його контрагентів по ланцюгу постачання, наявна в базах даних інформаційних систем ДФС (ДПС), на підставі якої зроблено висновки про відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Оскільки зустрічні звірки з безпосередніми постачальником позивача не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновку щодо відсутності факту здійснення поставки товару. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, відносно контрагента позивача по ланцюгу постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків, застосувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, від 15 травня 2018 року у справі №810/4391/16.

Доводи апелянта стосовно дефектності товаротранспортних накладних, наданих до перевірки, суд відхиляє та зазначає наступне.

Товаротранспортні накладні не є первинними документами у розумінні статті 1 Закону № 996-XIV для цілей підтвердження постачання товару, адже призначена виключно для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом; транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Доводи апелянта про не підтвердження належним чином оформленими первинними документами придбання позивачем у ФГ «Зерносвіт+» за договором від 20 листопада 2020 року № 20/11-20, оскільки у наданих документах (видаткових накладних, специфікаціях та товарно-транспортних накладних) найменування товару та вага товару є різними, що свідчить про нереальність господарських операцій, суд відхиляє та зазначає, що за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певна дефектність таких документів, як-то найменування товару (насіння соняшника врожаю 2020 року - в специфікаціях та видаткових накладних та насіння соняшника врожаю 2019 року - в деяких товаротранспортних накладних) та незначна різниця у вазі, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд зауважує, що аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, в постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 11 серпня 2021 року у справі № 420/5652/19.

Суд звертає увагу, що будь-яких належних доказів на підтвердження нереальності господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами контролюючим органом в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України суду не надано, тобто фактично не підтверджено висновки акту податкової перевірки, що стали підставою для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість.

Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних документах, якими позивач підтверджує фактичне отримання послуг оренди будівельної техніки, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено об`єктивних обґрунтувань про здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд зауважує, що ймовірні порушення з боку контрагента позивача не можуть впливати на права та обов`язки добросовісного платника податків, такий платник податків не може нести відповідальність за невиконання контрагентами податкових зобов`язань.

Аналогічний за змістом висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №640/25325/19, від 19 березня 2019 року у справі №826/9534/17 та від 26 лютого 2019 року у справі №826/1536/1, від 13 січня 2021 року у справі №826/16023/16.

Тобто за порушення правил оподаткування має відповідати особа, яка допустила порушення, а добросовісний платник податків не може відповідати за порушення, допущені іншим платником.

Відповідно, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в справі № 340/4542/21 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в справі № 340/4542/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «СГ Надія Нова» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 15 травня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 травня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяД.В. Чепурнов