Постанова

від 23.05.2024 по справі 400/12902/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/12902/23

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.,

повний текст судового рішення

складено 23.01.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Н" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 01.05.2023 № 8723409/05433985; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 17.03.2023 № 2,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс-Н» (позивач, ТОВ «Ремсервіс-Н») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8723409/05433985 від 01.05.2023;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 17.03.2023, складену "Ремсервіс-Н", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що основним видом діяльності Товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель. На виконання Договору підряду між позивачем та ДП "Миколаївський бронетанковий завод" позивач виконав ремонт будівлі. За результатом проведеної господарської операції на реєстрацію подав податкову накладну №2 від 17.03.2023. Однак реєстрацію податкової накладної було зупинено з підстав того, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем подано повідомлення з поясненнями щодо підстав складання податкової накладної та підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Проте, за результатами письмових пояснень та копій документів відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН.

Відповідач - ГУ ДПС у Миколаївській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні мотивуючи тим, що позивач не надав усіх документів на підтвердження здійснення господарської операції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Н" задоволено повністю та стягнуто на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання позову до суду.

На вказане рішення суду ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, встановлений п.5 Порядку №520, та вказаною нормою не передбачено обов`язку податкового органу зазначити в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п. 14 порядку №1165. Крім того, як зауважує скаржник, контролюючий орган не може знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватись залежно від її особливостей. Тобто, платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та документів. Отже, законодавством, на думку скаржника, не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Скаржник зауважує, що оскаржуване рішення Комісії ґрунтується не на факті зупинення реєстрації податкової накладної, а на тому, що Товариством не було надано податковому органу на його пропозицію доказів реального здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній. Відтак, ГУ ДПС у Миколаївській області вважає правомірним та обґрунтованим прийняття спірного рішення №8723409/05433985 від 01.05.2023р. На думку апелянта, доводи позивача з приводу недостатньої деталізації переліку первинних документів, що підлягають поданню до контролюючого органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної є безпідставними, з огляду на приписи п.14 Порядку №1165.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Н" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством порядку.

Основним видом діяльності позивача (за КВЕД 41.20) є будівництво житлових і нежитлових будівель.

23.02.2023 між ТОВ "Ремсервіс-Н" та ДП "Миколаївський бронетанковий завод" укладено договір підряду № 63, відповідно до умов якого позивач зобов`язується виконати ремонт будівлі, а ДП "Миколаївський бронетанковий завод" прийняти та оплатити роботи, визначені у Договірних цінах, які є невід`ємною частиною Договору.

На виконання договірних зобов`язань за Договором підряду від 23.02.2023 ДП "Миколаївський бронетанковий завод" було перераховано кошти позивачу за ремонт будівлі у розмірі 251 567,52 грн.

За результатом здійсненої господарської операції складено податкову накладну №2 від 17.03.2023.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена реєстрація податкової накладної №2 від 17.03.2023 на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу Україна (далі - ПК України), у зв`язку із тим, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "Ремсервіс-Н" надані до ГУДПС у Миколаївській області письмові пояснення, а також надані документи, що підтверджують реальність господарської операції.

Комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду поданих документів прийнято оскаржуване рішення № 8723409/05433985 від 01.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 17.03.2023 з підстав ненадання/часткового ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції проаналізувавши приписи Порядку №1165 та Порядку №520, а також дослідивши наявні у справі письмові докази, зокрема документи, які були надані платником до контролюючого органу на його пропозицію, виходив з того, що всупереч приписам ч.2 ст.77 КАС України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірність спірного рішення у справі, у зв`язку із чим вбачав наявними підстави для задоволення позовних вимог товариства.

Колегія суддів вважає вірними та обґрунтованим висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Ремсервіс-Н» виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно приписів п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

За обставинами даної справи, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної №2 від 17.03.2023 була зупинена на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також, платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Між тим, без будь-якої конкретизації які саме документи мав надати платник, по взаємовідносинам з якими контрагентами, а який період, тощо.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Згідно з п.1 Додатку 3 до Порядку №1165 до ознак ризиковості здійснення операцій відносить: «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.».

З огляду на приписи указаної норми, враховуючи правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 06.03.2024р. у справі №440/3706/23, апеляційний суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання таких умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях та підтвердити їх конкретними доказами.

Між тим, як свідчать матеріали справи, у спірному випадку, у надісланій позивачу квитанції про зупинення відсутнє зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, податковим органом не було визначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної, у надісланій квитанції.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Вжите у наведеній нормі словосполучення "може включати" свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Пунктами 9, 10 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

-або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

-або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

-або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, згідно додатку 5 до Порядку № 520 в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов`язково зазначаються конкретні документи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Отже, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган повинен не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку №520 наведений приблизний, але не вичерпний перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрація яких зупинена.

Однак, як зазначалось вище, зупиняючи реєстрацію податкової накладної №2 від 17.03.2023 ТОВ «Ремсервіс-Н», контролюючий орган не вказав конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення; жодних відомостей стосовно господарської операції з контрагентом відповідач у квитанції не зазначає, але витребує документи та пояснення, які спростовують цю податкову інформацію, не зазначаючи при цьому їх перелік.

Колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Зі змісту спірного рішення відповідача-1 встановлено, що підставами для його стало: ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку. (Додаткова інформація не зазначена).

Аналогічним чином в апеляційній скарзі апелянтом також зазначається про ненадання платником на пропозицію до податкового органу доказів реального здійснення господарської операції за поданою на реєстрацію податковою накладною.

Однак такі обґрунтування на думку апеляційного суду є неґрунтовними, адже такі спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

Так, зібраними у справі доказами підтверджується, що не зважаючи на відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 17.03.2023р., з метою усунення у контролюючого органу сумніві у наявності у позивача підстав для її складання та реєстрації, Позивач до ГУ ДПС у Миколаївській області надавав пояснення та копії первинних документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, чинне законодавство не висуває вимоги до платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної сканувати та надавати на адресу контролюючого органу всю власну бухгалтерію.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

В контексті надання оцінки доводам апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що сама форма рішення про відмову у реєстрації ПН/РК передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання/часткове надання платником податку копій документів, контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, яких не вистачило для прийняття позитивного рішення для платника.

Також, на переконання апеляційного суду відповідачем мало би бути зазначено мотиви врахування та/або неврахування вже надісланих позивачем пояснень та доданих до первинних документів.

Однак, таких відомостей контролюючим органом не вказано ані у спірному рішенні, ані у апеляційній скарзі.

До того ж, після отримання від платника повідомлення про подання пояснень з копіями первинних документів, Комісія не вказувала про їх недостатність, чи необхідність надання додаткових пояснень та копій документів.

З наведеного вбачається недоведеність мотивів прийняття оскаржуваного рішення, що в свою чергу не дає змоги встановити дійсні підстави та причини, за яких податковий орган дійшов саме таких висновків.

Разом з цим, дослідивши надані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних, судова колегія вважає, що вони підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем на реєстрацію податкової накладної №2 від 17.03.2023р.

За наявними документами була можливість здійснити реєстрацію в ЄРПН податкової накладної, адже такі документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують її здійснення та виникнення у позивача підстав для складання й направлення на реєстрацію податкової накладної, у якій така господарська операція зафіксована.

Однак, як встановлено судом, таким документам та наданим позивачем поясненням не було надано податковим органом належної оцінки.

Відповідачем не було зазначено жодного спростування можливості встановити з наданих платником податку пояснень та документів змісту та обсягу господарських операцій, відображених у податковій накладній №2 від 17.03.2023р.

Вказане у сукупності свідчить про необґрунтованість підстав, за яких було прийнято відповідачем рішення, та свідчить про невмотивованість й помилковість як доводів апелянта так і безпосередньо самого спірного рішення відповідача.

Окрім того, слід також зауважити, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Втім, в даному випадку, відповідачем не доведено, що ним було здійснено аналіз сутності відображених у податкових накладних господарських операцій, встановлювалась можливість підтвердити її саме тими документами, які надавались до контролюючого органу.

Відтак, стверджуючи про ненадання первинних документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку №520, відповідач фактично не здійснив аналіз господарської операції, не встановив та не визначив платнику орієнтовного (конкретного) переліку первинних документів, які необхідні були контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації указаної вище податкової накладної.

Судова колегія при цьому також звертає увагу на відсутність у доводах відповідача у справі (апелянта) стосовно наявності будь-яких розбіжностей чи невідповідностей поданих платником документів, та таких розбіжностей не встановлено під час апеляційного перегляду справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що спірне рішення ґрунтується виключно на загальних твердженнях без зазначення, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних позивача. Посилання на такі підстави, які були вказані відповідачем у даному випадку, за умови ненадання комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних.

Саме лише зазначення про відсутність (ненадання/часткове надання) певних документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, водночас з наданням оцінки тим документам (підстав їх неврахування), що фактично подано платником податку, у контексті з`ясування виникнення у платника підстав для складення та подання на реєстрацію відповідної податкової накладної, чого в спірному випадку відповідачем зроблено не було.

При цьому, судова колегія вважає за доцільне також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної зокрема у постанові від 07.12.2022р. по справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Платник має подати задля забезпечення реєстрації податкової накладної документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту цих документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене у сукупності, за наслідками апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності свого рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 17.03.2023р., у зв`язку із чим у суду першої інстанції були наявні підстави для задоволення позовних вимог Товариства, визнання протиправним та скасування спірного рішення №8723409/05433985.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували такий висновок суду першої інстанції та доводили б правомірність прийняття відповідачем спірного рішення.

За вказаного, враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 17.03.2023р., шляхом прийняття відповідних рішень, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №400/12902/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді Ю.В. Осіпов О.О. Димерлій