печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16859/24-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна,-
В С Т А Н О В И В :
15.04.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки «Самсунг» модель «S 24 ультра» з сім-картою з номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон марки «Айфон 12 Про Макс», з сім-картою з номером телефону НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_4 ;
- банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_4 .
23 травня 2024 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором на електронну адресу судду було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що у провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42023102060000060 від 14.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Вказане кримінальне провадження відкрито за фактом протиправної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , державного реєстратора Бучанської міської ради Київської області ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , які маючи право доступу до державних реєстрів, здійснюють несанкціоновані дії з інформацією, на користь третіх осіб.
В ході досудового розслідування встановлено факт вчинення протиправних дій державним реєстратором Бучанської міської ради Київської області ОСОБА_6 .
Так, отримано інформацію про факт вчинення протиправних дій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , який здійснив реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та ГО від 19.05.2023 № 1000731070011036626 та № 1000731070012036626 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИНЕКС» (код ЄДРПОУ - 42007039).
Було встановлено, що реєстраційні дії здійснені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , були проведені на підставі підроблених документів, оскільки особа що зазначена на документах їх не складала та не підписувала.
За результатами перевірки відомостей в ЄДР, підставою для проведення реєстраційної дії ОСОБА_4 слугували акт приймання - передачі частки у статутному капіталі, щодо зміни складу учасників та кінцевих бенефіціарних власників, які провів однією реєстраційною дією на підставі документів, що згідно із законодавством повинні подаватись різними заявниками в межах різних реєстраційних дій. Разом з тим, колегією Міністерства Юстиції встановлено, що ОСОБА_4 не внесено в повній мірі обов`язкові поля (відомості) під час проведення реєстраційної дії.
Згідно висновків колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції, у діях вище вказаного державного реєстратора, встановлено ознаки порушення Законодавства у сфері державної реєстрації.
Так, 03.04.2024 на підставі Ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 старшим слідчим СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 в період часу з 07 години 40 хвилин по 10 годину 20 хвилин було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: за адресою АДРЕСА_1 , де було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг» модель «S 24 ультра» з сім-картою з номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Айфон 12 Про Макс», з сім-картою з номером телефону НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ; банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 .
Відповідно до постанови від 03.04.2024 зазначені речі визнані речовим доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що з наведених підстав арешт майна у вигляді вилучення вказаних речових доказів є необхідним заходом, що забезпечить дієвість розслідування у кримінальному провадженні та збереження речових доказів.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що відповідно до постанови від 03.04.2024 зазначені речі визнані речовим доказами у кримінальному провадженні.
Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки «Самсунг» модель «S 24 ультра» з сім-картою з номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон марки «Айфон 12 Про Макс», з сім-картою з номером телефону НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_4 ;
- банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_4 .
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 28.05.2024 |
Номер документу | 119273409 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Бусик О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні