Постанова

від 21.05.2024 по справі 917/1167/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/1167/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Комунального підприємства "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради (вх. № 651П)

на рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 13.02.2024, суддя Погрібна С.В.)

у справі № 917/1167/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть", м. Обухів, Київська область,

до Комунального підприємства "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область,

про стягнення 3 514 946,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть", позивач, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" про стягнення заборгованості в сумі 3 514 946,43 грн за Договором № 1111 від 11.11.2021, з яких: 2 349 000,00 грн основний борг, 373 909,32 грн пеня, 696 854,34 грн інфляційні втрати, 95 182,77 грн 3 % річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 у справі №917/1167/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть" 2 349 000,00 грн основного боргу, 373 909,32 грн пені, 696 854,34 грн інфляційних втрат, 95 182,77 грн 3 % річних та 52 724,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару за договором від 11.11.2021 №1111, що, з огляду на відсутність доказів сплати виниклої заборгованості, обґрунтованість та арифметичну правильність розрахунків позивача, свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Комунальне підприємство "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради, відповідач, з рішенням місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 у справі №917/1167/23 в частині стягнення з Комунального підприємства "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради 3 % річних у розмірі 95 182,77 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилався на неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 625 ГПК України у розумінні умов п. 7.3 договору, укладеного між сторонами спору, оскільки в даному випадку 3% річних фактично є пенею, що свідчить про неможливість та протиправність одночасного стягнення неустойки та відсотків річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13.03.2024 для розгляду справи №917/1167/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі №917/1167/23 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи 917/1167/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Комунального підприємства "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради, (вх. №651П) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.24 у справі №917/1167/23, до надходження матеріалів справи.

01.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1167/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі №917/1167/23 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради (вх. № 651П) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 у справі № 917/1167/23 - залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду належні докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (4 026,00грн); роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

11.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №917/1167/23 1. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради (вх. № 651П) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 у справі № 917/1167/23; призначено справу до розгляду на "21" травня 2024 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні; доведено до відома учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції; встановлено сторонам у справі строк до 07.05.2024 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів апелянту в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено сторонам у справі строк до 07.05.2024 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

26.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, посилаючись на законність та правильність висновків місцевого господарського суду, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

20.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю його представника.

21.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату. Причин неможливості участі в судовому засіданні, доказів на їх обґрунтування апелянтом не зазначено.

Беручи до уваги положення ч. 11 ст. 270 ГПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними, у даному випадку у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення заяви апелянта про відкладення розгляду справи.

Оскільки явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість закінчення розгляду справи за відсутністю представників сторін та ухвалення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 11.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (TOB «ТК «Спецзапчасть», Постачальник, Позивач) та Кобеляцьким комунальним підприємством «Водоканал Плюс» (ККП «Водоканал Плюс», Покупець, Відповідач) був укладений Договір про закупівлю товару № 1111 (Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язується у 2021 році поставляти Покупцю товар, зазначений у ціновій пропозиції, а Покупець - приймати та оплачувати даний товар згідно умов Договору (п. 1.1 Договору);

- загальна сума цього Договору становить 2 349 000,00 грн з ПДВ (два мільйона триста сорок дев`ять тисяч гривень нуль копійок з ПДВ) (п. 3.1. Договору);

- розрахунки між Сторонами здійснюються в українській валюті - гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 4.1. Договору);

- оплату вартості Товару Покупець проводить на протязі 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту отримання накладної із зазначенням марки товару, ціни, кількості та вартості (п. 4.2 Договору);

- підставою для перерахування коштів за Товар Покупцем є видаткова накладна та даний Договір (п.4.4. Договору);

- у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у порядку передбаченому чинним законодавством України та цим Договором (п. 7.1. Договору);

- Покупець у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язання по сплаті коштів за поставку Товарів сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми несплаченого Товару за кожен день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання зобов`язання (п 7.3. Договору).

На виконання умов Договору сторонами було складено та підписано на загальну суму Специфікацію (Додаток № 1) на загальну суму 2 349 000,00 грн.

TOB «ТК «Спецзапчасть» виписало рахунок-фактуру № СФ-0003341 від 16.11.2021 на суму 2 349 000,00 грн (а.с. 39).

Приймання-передача продукції за вищезазначеним рахунком-фактурою до Договору відбулася, що підтверджується видатковою накладною № РН-16111 від 16.11.2021 на суму 2 349 000,00 грн та ТНТ № 1611-1 від 16.11.2021.

Отримана продукція пройшла вхідний контроль, на підтвердження чого 17.11.2021 сторонами складено Акт № 1611/1А приймання-передачі Товару.

TOB «ТК «Спецзапчасть» 10.01.2022 складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №117 від 16.11.2021 на загальну суму 2 349 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 391 500,00 грн.

Враховуючи строк відстрочки платежу, зазначений у п. 4.2. Договору, кінцевим строком оплати поставленого Товару за рахунком-фактурою № СФ-0003341 від 16.11.2021 є 14.02.2022 включно.

10.05.2023 ТОВ «ТК «Спецзапчасть» з метою досудового врегулювання спору було направлено на адресу ККП «Водоканал Плюс» претензію № 0905/1-В від 09.05.2023 про стягнення заборгованості за Договором № 1111 від 11.11.2021.

Для повного розрахунку за Договором № 1111 від 11.11.2021 ТОВ «ТК «Спецзапчасть» надало ККП «Водоканал Плюс» строк у 30 календарних днів з моменту отримання претензії для перерахування суми заборгованості на розрахунковий рахунок ТОВ «ТК «Спецзапчасть».

Зазначена претензія була вручена представнику відповідача 17.05.2023, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення,.

Жодної відповіді на направлену претензію позивачем не отримало.

Зобов`язання щодо оплати отриманого товару відповідач не здійснив, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 2 349 000,00 грн.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся з позовом про стягнення 2 349 000,00 грн основного боргу, 373 909,32 грн пені (за період з 15.02.2022 по 03.06.2022), 696 854,34 грн інфляційних втрат (за період з лютого 2022 по травень 2023), 95 182,77 грн 3 % річних (за період з 15.02.2022 по 22.06.2023).

Місцевий господарський суд з доводами позивача погодився та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 ст.712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, ст.655, ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу.

Названий обов`язок безпосередньо закріплений в ч.1 ст.712 ЦК України і для договору поставки.

У контексті приписів ч.ч.1-2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обставинами справи встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідно до пункту 4.2 Договору оплату вартості Товару Покупець проводить на протязі 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту отримання накладної із зазначенням марки товару, ціни, кількості та вартості.

Позивачем взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару виконані належним чином, що підтверджується матеріалами справи, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати товару не виконав, що не заперечується апелянтом.

Враховуючи наведене, а також перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення основного боргу в розмірі 2 349 000,00 грн, а також 373 909,32 грн пені (за період з 15.02.2022 по 03.06.2022), 696 854,34 грн інфляційних втрат (за період з лютого 2022 по травень 2023).

Апелянтом рішення в наведеній частині не оскаржується, натомість останній вважає таким, що не відповідає положенням п.7.3 укладеного між сторонами спору договору та статті 625 Цивільного Кодексу України висновок місцевого господарського суду щодо правомірності стягнення з відповідача на користь позивача 95 182,77 грн 3 % річних (за період з 15.02.2022 по 22.06.2023).

За частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 ГК України).

Згідно з нормами статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань.

Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну.

Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Як зазначалося вище, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

У постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.

Попри подібність правової природи ч. 3 ст. 549 ЦК (щодо сплати пені) та ст. 625 цього Кодексу (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою, що свідчить про можливість їх одночасного стягнення.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, перевіривши розрахунок відсотків річних та беручи до уваги правову природу пені, яка є способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, а також 3% річних, що являють собою спосіб компенсації майнових втрат кредитора, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 95 182,77 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, повно досліджено обставини справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 у справі №917/1167/23 слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за. подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради (вх. № 651П) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 у справі №917/1167/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 у справі №917/1167/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.05.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко