Ухвала

від 24.05.2024 по справі 910/6087/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

24.05.2024Справа № 910/6087/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" вул. Бойчука Михайла, 18а, м. Київ, 01030

до 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА-Н" 02222, місто Київ, вул.Закревського Миколи, будинок 20 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОМ-Н" 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ(з), вул.Комарова В., будинок 172, квартира 1 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астекс»07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, б.Незалежності, будинок 2

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Н", Товариства з обмеженою відповідальністю "Глінком-Н" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астекс" про визнання недійсними: Договору відступлення права вимоги № 0102/01 від 01.02.2022 року, укладеного між ТОВ "Ювента-М", ТОВ "Глінком - Н" та Державним підприємством "Юрковецький спиртовий завод", та Договору відступлення права вимоги № 06/12/22 від 06.12.2022 року, укладеного ТОВ "Глінком -Н", ТОВ "Компанія "Астекс" та Державним підприємством "Юрковецький спиртовий завод".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказаний договір відступлення права вимоги № 0102/01 від 01.02.2022 року укладений від імені відповідача 1 неуповноваженою особою, що є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України. В свою чергу, зважаючи на недійсність Договору відступлення права вимоги № 0102/01 від 01.02.2022 року, згідно якого до відповідача 2 мали перейти права вимоги за договором купівлі - продажу від 04.01.2021 року № 20, договір відступлення права вимоги № 06/12/22 від 06.12.2022 року також є недійсним відповідно до ст. 203 ЦК України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Згідно статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 4 вказаного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).

Суд зазначає, що до позовних вимог немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Таким чином, звернувшись до суду жовтні 2023 року з двома немайновими вимогами про визнання недійсними договорів позивач мав сплатити судовий збір в сумі 4844,80 грн. (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Натомість, як встановлено судом за матеріалами позовної заяви, жодних доказів сплати судового збору позивачем суду не надано.

Окрім цього суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 2 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відповідно до п. 8 ч. 3 - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом також встановлено, що позивачем зазначено в якості місцезнаходження відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астекс": 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Онікієнка Олега, 125, офіс 15, в той час як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача 3 є: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, б.Незалежності, будинок 2.

Отже, позивачем в позовній заяві невірно зазначено місцезнаходження відповідача 3.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому, як встановлено судом за змістом позовної заяви, у відповідача 1 та відповідача 2 відсутні зареєстровані електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема Електронний суд), а також позовна заява не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача або іншої особи оригіналів поданих доказів.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

При цьому, вказані правові норми не ставлять обов`язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов`язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.2009 року № 270 (далі Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві засобами поштового зв`язку, зокрема, відповідачам 1 та 2, які не мають зареєстрованого в ЕС електронного кабінету, позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Як встановлено судом, позивачем на підтвердження факту надсилання позовної заяви б/н від 17.05.2024 року та доданих до неї документів на адреси відповідачів 1 та 2 надано суду копії описів вкладення в цінний лист від 12.02.2024 року та фіскальних чеків від 12.02.2024 року, за змістом яких вбачається надсилання позовної заяви ТОВ "Таймкол" від 12.02.2024 року про визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів, що не відповідає даті складення та змісту поданої до суду позовної заяви б/н від 17.05.2024 року.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, виходячи зі змісту наявних у матеріалах позовної заяви описів вкладення від 12.02.2024 року та фіскальних чеків від 12.02.2024 року суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про надсилання на адресу відповідачів 1, 2, копій даної позовної заяви б/н від 17.05.2024 року та всіх доданих до неї документів, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідачів можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Додатково суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не виконано зобов`язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме позивачем не надано належним чином засвідченої копії договору № 1 від 15.01.2020 року. Окрім цього надана суду копія договору відступлення права вимоги № 06/12/22 від 06.12.2022 року не придатна для огляду та оцінки судом внаслідок низької якості копії.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймкол" без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Таймкол" строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Таймкол" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідачів 1, 2;

- подання до суду належним чином засвідченої копії договору відступлення права вимоги № 06/12/22 від 06.12.2022 року, яка придатна для огляду судом.

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачам.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон