ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23 квітня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/21/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
при секретарі судового засідання Василишин О.С.
розглянув матеріали справи
за позовом: Національного заповідника "Замки Тернопілля", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Збараж, Тернопільського р-н, Тернопільської обл., 47302
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство культури та інформаційної політики України, вул. І.Франка, 19, м.Київ, 01601
до відповідача: Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея", вул. Вишнівецького, 3, смт. Вишнівець, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 47313
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Фонд державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, Київ, 01133;
2. Державний реєстратор Вишнівецької селищної ради Тернопільської області Найко Віталія Олеговича, вул. Грушевського, 6, смт. Вишнівець, Кременецького р-н, Тернопільської обл., 473139 (ухвалою суду переведений із статусу відповідача-2, в статус третьої особи)
про: 1/ скасування державної реєстрації права власності Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" на будівлі шкіргалантерейної фабрики за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2400543631000, номер запису про право власності 42821703;
2/ припинення права власності Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея" на будівлі шкіргалантерейної фабрики за адресою Тернопільська обл., Збаразький р-н, смт. Вишнівець, вул. Вишнівецького Д., 3, а саме: основна будівля А загальна площа 258,9 кв. м; склад Б загальна площа 333,2 кв. м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв. м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв. м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ;
3/ витребування на користь Національного заповідника "Замки Тернопілля" з незаконного володіння Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" (вул. Вишнівецького Д., 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область, 47313, код ЄДРПОУ 00308488) нерухоме майно: основна будівля А загальна площа 258,9 кв. м; склад Б загальна площа 333,2 кв. м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв. м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв. м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ, що знаходяться за адресою: вул. Вишнівецького Д., 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область.
За участі представників:
позивача адвоката Шмигельської Олени Василівни (довіреність №б/н від б/д, посв. №000356 від 14.03.2019);
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Тимкович Ірини Олександрівни ( Витяг з ЄДР (в режимі відеоконференції);
відповідача: Жураковської Людмили Валеріївни, наказ Державного агенства України з управління державними корпоративними правами та майном №380 від 28.11.2012;
третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( Витяг з ЄДР (в режимі відеоконференції);
третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (державний реєстратор, розпорядження №46 від 01.03.2022).
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Ухвалою суду від 20.01.2022 позовну заяву №б/н без дати (вх.№22 від 17.01.2022) залишено без руху, а ухвалою суду 14.02.2022 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.03.2022, сторони про дату і час судового засідання повідомленні.
Ухвалами суду від 15.03.2022, 29.04.2022, враховуючи Указ Президента України № 64 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, клопотання сторін, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи відповідно на 29.04.2022 та 31.05.2022, сторони повідомлені про дату і час судового засідання, крім відповідача (згідно з відстеженням на офіційному сайті Укрпошта станом на дату засідання ухвали суду не вручені під час доставки).
У судовому засіданні 31.05.2022, враховуючи клопотання №б/н від 30.05.2022р. (вх.№3385 від 31.05.2022) представника в.о. генерального директора Маціпури А. про витребування у Державного реєстратора Найко Віталія Олеговича належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких 05.07.2021 здійснено державну реєстрацію за відповідачем-1 права власності на будівлі шкіргалантерейної фабрики за адресою АДРЕСА_1 , клопотання представника відповідача - 1 голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В. про відкладення судового засідання на період воєнного стану, так як у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, не має доступу до офісного приміщення у місті Києві, де знаходяться матеріали, необхідні для підготовки відзиву та не має змоги взяти участь у судовому засіданні, постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 21.06.2022, яку занесено у протокол судового засідання, позивач та відповідач - 2 повідомлені про дату та час судового засідання, а ухвала суду направлена відповідачу - 1, відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта, не отримана та повернулася по причині за закінченням терміну зберігання.
Ухвалою суду від 21.06.2022, враховуючи клопотання державного реєстратора, відкладено судове засідання на 09.08.2022, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 09.08.2022, приймаючи до уваги, що представник відповідача-1 (Жураковська Л.В.) не змогла взяти участь у судовому засіданні через технічні неможливості встановити зв`язок з представником у відеоконференції поза межами приміщення суду (ухвалою суду від 08.08.2022 задоволено клопотання №97/865/29/07/29-5/3 від 29.07.2022 (вх.№5008 від 08.08.2022)), враховуючи подані: - позивачем заяву про зміну предмета позову №01-02/01-344/2 від 04.08.2022 (вх.№5093 від 09.08.2022), відповідачем-1: відзив на позовну заяву №97/865/29/07/29-5-2 від 29.07.2022 (вх. №4891 від 01.08.2022), заяву про залучення третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Фонд державного майна України №97/865/01/08/30-4 від 01.08.2022 (вх.№4906 від 01.08.2022), заяву про долучення до справи документів, що підтверджують повноваження представника голови ліквідаційної комісії відповідача-1 Жураковської Л.В. №97/865/08/08/22-9 від 08.08.2022 (вх.№5046 від 08.08.2022), заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді №97/865/07/08/22-8 від 07.08.2022 (вх.№5038 від 08.08.2022) та клопотання голови ліквідаційної комісії підприємства Шкіргалантерея (Жураковська Л.В.) про відкладення розгляду справи №97/865/09/08/22-10 від 09.08.2022, директором департаменту відновлення платоспроможності та припинення діяльності підприємств Фонду державного майна (Жаріков В., повноваження якого підтверджені Витягом з ЄДР від 17.12.2021) клопотання про залучення Фонду державного майна України до участі у справі у якості третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 №10-52-10237 від 04.08.2022 (вх.№3008 від 05.08.2022),постановлено ухвалу про оголошення перерви до 23.08.2022, яку занесено у протокол судового засідання, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 23.08.2022, приймаючи до уваги, що представник відповідача -1 (Жураковська Л.В.) не змогла взяти участь у судовому засіданні через технічні неможливості встановити зв`язок з представником у відеоконференції поза межами приміщення суду (ухвалою суду від 22.08.2022 задоволено клопотання №97/865/18/08/22-12 від 18.08.2022 (вх.№5375 від 19.08.2022), враховуючи подані: відповідачем-1 відзив на заяву про зміну предмета позову №97/865/23/08/22-13 від 23.08.2022 (вх.№5451 від 23.08.2022) та клопотання №97/865/23/08/22-15 від 23.08.2022 (вх.№5459 від 23.08.2022) про відкладення розгляду справи, у зв`язку із необхідністю розглянути клопотання про залучення третьої особи за участі представників, що їх надали, та клопотання про відкладення розгляду справи №982/1-1-12 від 23.08.2022 (вх.№5470 від 23.08.2022), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 16.09.2022, яку занесено у протокол судового засідання, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 16.09.2022, приймаючи до уваги, що представник Фонду державного майна України - Марченко В.М. не змогла взяти участь у судовому засіданні через технічні неможливості встановити зв`язок з представником у відеоконференції поза межами приміщення суду (ухвалою суду від 15.09.2022 задоволено заяву №б/н від б/д (вх.№6027 від 15.09.2022), враховуючи клопотання Фонду розглядати заяву за участі його представника та подані: позивачем заперечення на заяви про залучення третьої особи №б/н від б/д (вх.№5995 від 14.09.2022), клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи №97/865/16/09/22-17 від 16.09.2022 (вх.№6060 від 16.09.2022), для надання можливості подати відповідь на заперечення; подані відповідачем-2 супровідним листом №б/н від 16.09.2022 (вх.№6079 від16.09.2022) матеріали реєстраційної справи №24006436610 щодо нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , постановлено ухвалу про оголошення перерви до 04.10.2022, яку занесено у протокол судового засідання, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 04.10.2022, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Фонд державного майна України, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову №01-02/01-344/2 від 04.08.2022 (вх.№5093 від 09.08.2022), відхилено клопотання №97/865/04/10/22-19 від 04.10.2022 (вх.№6455 від 04.10.2022) відповідача-1 про витребування у Господарського суду міста Києва матеріали справи №4/83/5023-1091/2012, та враховуючи подані позивачем відповідь на відзив поданий відповідача-1 №б/н від б/д (вх.№6124 від 20.09.2022), відповідачем-2 матеріали реєстраційної справи №24006436610 з доказами направлення іншим учасникам справи (вх.№6488 від 04.10.2022) та клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи №97/865/04/10/22-21 від 04.10.2022 (вх.№6452 від 04.10.2022), у зв`язку із неможливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через захворювання, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 15.11.2022, яку занесено в протокол судового засідання, учасники повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 15.11.2022, враховуючи клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи №97/865/15/11/22-24 від 15.11.2022 (вх.№7609 від 15.11.2022), враховуючи неможливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, у зв`язку із проведенням ремонтних робіт пошкодженої енергетичної системи, нестабільний Інтернет зв`язок і електроживлення та неможливість забезпечити безперебійний доступ до Інтернет зв`язку у місті Києві та області за місцем знаходження представника, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 16.12.2022, яку занесено в протокол судового засідання, учасники повідомлені про дату та час судового засідання.
Ухвалою суду від 16.12.2022, враховуючи клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи №97/865/15/11/22-24 від 15.11.2022 (вх.№8589 від 16.12.2022), у зв`язку із неможливістю забезпечити участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів через неможливість забезпечити безперебійний до ступ до Інтернет зв`язку у місті Києві та області, оголошення повітряною тривоги, відкладено розгляд справи на 24.01.2023, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 24.01.2023, враховуючи подані представником третьої особи пояснення №б/н та без дати (вх.№574 від 23.01.2023) без доказів надіслання учасникам справи, неможливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника відповідача-1 (ухвалою суду від 23.12.2022 задоволено клопотання №97/865/15/11/22-24 від 15.12.2022 (вх.№8589 від 16.12.2022),неможливість забезпечення Шевченківським районним судом міста Києва відеозв`язку, через використання судом системи TrueConf, відмінної від системи забезпечення, яка використовується Господарським судом Тернопільської області. Представник відповідача-1 у телефонному режимі заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи, що засвідчено телефонограмою, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 10.02.2023, яку занесено в протокол судового засідання, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
Ухвалою суду від 02.05.2023 зупинено провадження у справі №921/21/22 до проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових стрільців, 4, м. Тернопіль).
Ухвалою суду від 12.06.2023 для розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи та про погодження строків проведення експертизи поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.06.2023, а ухвалою суду від 23.06.2023 відкладено судове засідання на 04.07.2023, у якому оголошено перерву до 01.08.2023 для надання можливості учасникам подати витребувані документи.
Ухвалою суду від 01.08.2023 зупинено провадження у справі №921/21/22 до перегляду в порядку апеляційного провадження Західним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2022 про зупинення провадження у справі №921/21/22 до проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою суду від 21.08.2022 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду клопотання Національного заповідника "Замки Тернопілля" №б/н від та без дати (вх.№6656 від 15.08.2023) про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Міністерство культури та інформаційної політики України до повернення матеріалів справи №921/21/22 на адресу Господарського суду Тернопільської області.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023, за результатами розгляду апеляційної скарги Фонду державного майна України, ухвалу суду від 02.05.2023 скасовано, а матеріали справи направлено до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 29.09.2023 призначено підготовче засідання на 20.10.2023 та залучено до участі у справі №921/21/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство культури та інформаційної політики України , учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 20.10.2023 протокольною ухвалою оголошено перерву до 14.11.2023, представники учасників справи повідомлені про дату і час судового розгляду під розписку та звукозапис.
Ухвалою суду від 14.11.2023, враховуючи подані представником позивача клопотання №б/н від 14.11.2023 (вх.№9175 від 14.11.2023), про зміну процесуального статусу державного реєстратора Вишнівецької селищної ради Тернопільської області Найко Віталія Олеговича з відповідача та третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача, державним секретарем Міністерства культури та інформаційної політики України (Лещук Ю.В., Витяг з ЄДР) пояснення на позов №06/209682-23 від 06.11.2023 (вх.№9115 від 13.11.2023) з долученням доказів, відповідачем-1 ( ОСОБА_3 ) клопотання про відкладення судового засідання №97/865/921/21/22 від 14.11.2023 (вх.№9182 від 14.11.2023), замінено відповідача-2: Державного реєстратора Вишнівецької селищної ради Тернопільської області Найко Віталія Олеговича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 28.11.2023, а ухвалою суду від 28.11.2023, подане представником відповідача (Жураковська Л.В.) клопотання про відкладення судового засідання №97/865/921/21/22 від 27.11.2023 (вх.№9645 від 28.11.2023) та оголошенням на території Тернопільської області 28.11.2023 повітряної тривоги, відкладено підготовче засідання до 15.12.2023, учасники справи повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою, надісланою до їх Електронних кабінетів (01.12.2023; 05.12.2023).
Ухвалою суду від 15.12.2023, суд залишив без розгляду, у відповідності до ч.4 ст. 170 ГПК України, подані головою ліквідаційної комісії Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" (Жураковська Л.В.) через електронну пошту суду письмові пояснення №97/865/921/21/42 від 12.12.2023 (вх.№10108 від 15.12.2023), у судовому засіданні оголошено перерву до 19.12.2023 для надання можливості сторонам подати заяви по суті, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 19.12.2023, враховуючи подані відповідачем ( ОСОБА_3 ) письмові пояснення №97/865/921/21/42 від 12.12.2023 (вх.№10123 від 15.12.2023, вх.№10122 від 15.12.2023), для надання можливості учасникам справи ознайомитися з такими, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 26.12.2023, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
Ухвалою суду від 26.12.2023, враховуючи подані представником позивача (Маціпура А.В.) заперечення на письмові пояснення відповідача №б/н від 21.12.2023 (вх.№10301 від 21.12.2023) та представником відповідача (Жураковська Л.В.) клопотання №97/865/921/21/44 від 26.12.2023 (вх.№10419 від 26.12.2023) клопотання про відкладення судового засідання №97/865/921/21/43 від 26.12.2023 (вх.№10410 від 26.12.2023), у зв`язку із перебуванням у відрядженні, приймаючи до уваги оголошення на території Тернопільської області повітряної тривоги, відкладено підготовче засідання на 12.01.2024, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 12.01.2024, враховуючи подані представником позивача (Маціпура А.В.) заяву про зміну предмета позову №б/н від 09.01.2024 (вх.№241 від 09.01.2024), представником Міністерства культури та інформаційної політики України (Тимкович І.О.) заперечення №б/н від 08.01.2024 (вх.№166 від 08.01.2024) щодо відповіді Фонду державного майна України на пояснення Міністерства щодо позову та представником відповідача ( ОСОБА_3 ) клопотання про відкладення судового засідання №97/865/921/21/45 від 10.01.2024 (вх.№323 від 12.01.2024), прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову №б/н від 09.01.2024 та оголошено перерву до 19.01.2024, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
Ухвалою суду від 19.01.2024, враховуючи подані представником позивача (Маціпура А.В.) клопотання про витребування у Збаразького районного бюро технічної інвентаризації оригінали інвентарних справ по об`єктах нерухомого майна розміщених за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 від 18.01.2024 (вх.№542 від 19.01.2024), представником Міністерства культури та інформаційної політики України (Тимкович І.О.) пояснення №б/н від 17.01.2024 (вх.№3507 від 18.01.2024) щодо заяви про зміну позовних вимог та клопотання про витребування у Збаразького районного бюро технічної інвентаризації інвентарну справу на об`єкт нерухомого майна №б/н від 18.01.2024 (вх.№535 від 19.01.2024), представником відповідача (Жураковська Л.В.) додаткові письмові пояснення-заперечення №97/865/921/21/46 від 18.01.2024 (вх.№539 від 19.01.2024), додаткові письмові пояснення-заперечення №97/865/921/21/22/47 від 19.01.2024 (вх.№560 від 19.01.2024), додаткові пояснення №97/865/921/21/22/47 від 19.01.2024 (вх.№561 від 19.01.2024), письмові пояснення-заперечення №97/865/921/21/46 від 18.01.2024 (вх.№548 від 19.01.2024), додаткові письмові пояснення-заперечення №97/865/921/21/22/47 від 19.01.2024 (вх.№558 від 19.01.2024), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2024 та витребувано у Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації належні копії інвентарних справ по об`єктах нерухомого майна розміщених за адресами: АДРЕСА_3 (матеріали первинної та об`єднаної інвентарної справи) та смт. Вишнівець, вул. Замкова №8 (вул. Вишнівецького,3), учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 20.02.2024, враховуючи подані начальником Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації (Телев`як А.Г.) із супровідним листом №56 від 14.02.2024 (вх.№1315 від 15.02.2024) оригіналів інвентарної справи по об`єкту за адресою АДРЕСА_3 та засвідчених копій первинних документів, клопотання третьої особи-1 на стороні відповідача про відкладення судового засідання, для надання можливості учасникам отримати та ознайомитись з матеріалами інвентарної справи, заслухавши думку присутніх представників учасників справи, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 08.03.2024, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 08.03.2024, для надання можливості представнику відповідача та Фонду державного майна України ознайомитись із матеріалами інвентарної справи, враховуючи необхідність виклику у судове засідання представника Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації як спеціаліста, для надання пояснень по матеріалах інвентарної справи, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 15.03.2024, яку занесено у протокол судового засідання, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 15.03.2024, приймаючи до уваги інформацію начальника Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації (Телев`як А.Г.) №б/н від 15.03.2024 (вх.№2181 від 15.03.2024) про неможливість направити спеціаліста в судове засідання через відсутність таких, заслухавши вступне слово учасників справи, враховуючи повідомлення представників відповідача та Фонду державного майна України про неможливість ознайомитися з матеріалами інвентарної справи у Електронному суді через неякісні копії документів, здійснено виклик у судове засідання таких представників для ознайомлення з оригіналом інвентарної справи та оголошено перерву до 12.04.2024, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 12.04.2024, задоволено клопотання представника позивача (Маціпура А.В.) №б/н від 26.03.2024 (вх.№2459 від 26.03.2024) про поновлення строку для подання доказів та долучення таких до матеріалів справи, а саме: копії супровідного листа Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам`яток культурної спадщини Тернопільської обласної ради №0809/01-5 від 13.03.2024; охоронно-арендного договору від 20.12.1989; листа Вишнівецької шкіргалантерейної фабрики №914 від 09.04.1990, відмовлено у клопотанні представника відповідача (Жураковська Л.В.) №б/н від 12.04.2024 (вх.№2938 від 12.04.2024) про відкладення судового засідання, у зв`язку із її хворобою та перебуванням на лікарняному, оскільки таке подано без доказів на підтвердження даного факту, повернуто без розгляду заперечення представника Фонду державного майна України (Марченко В.М.) №10-79-9719 від 09.04.2024 (вх.№2834 від 08.04.2024) проти клопотання позивача про долучення доказів, оскільки такі подано через електронну пошту суду без дотримання норм ГПК України, заслухавши присутніх представників учасників справи, на стадії дослідження доказів оголошено перерву до 23.04.2024, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
Позивач, його представник, підтримав позовні вимоги, в обґрунтування таких посилається на наступне:
-постановою Ради Міністрів УСРС від 23.03.1956 №320 комплекс палацу 1720 року та парк у смт. Вишнівець Збаразького району (охоронний номер 663) включений до списку пам`яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною;
-у відповідності до Свідоцтва про право власності САВ №295947 від 16.11.2007 Вишнівецький палоцово-парковий комплекс,як цілісний майновий комплекс, перебуває у власності Національного заповідника "Замки Тернопілля", форма власності державнаю та віднесений до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України;
-Національним Заповідником "Замки Тернопілля" за адресою, смт. Вишнівець, вул.Замкова 5, зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме; - палац, А Загальна площа 3022,4 кв.м; - господарська будівля Б, загальна площа 333,2 кв.м; - господарська будівля В, загальна площа 227,3 кв.м; - господарська будівля Г, загальна площа 682,1 кв.м; - господарська будівля Ж, загальна площа 853,6 кв.м; - господарська будівля З, загальна площа 313,5 кв.м; - господарська будівля Л, загальна площа 258,9 кв.м; - господарська будівля П; споруди, замощення, парк, 1, 2, 3, 4, 5, 1;
-за Національним заповідником "Замки Тернопілля" зареєстровано на праві користування земельну ділянку держаної власності, площею 2,9022га, кадастровий номер 6122455300:02:001:0198, яка розміщена за адресою, вул. Замкова,5, смт. Вишнівець, Збаразький р-н Тернопільська обл., для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини;
-відповідно до Закону України "Про Перелік культурної спадщини, що не підлягають приватизації" Вишнівецький палоцово-парковий комплекс включений до переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;
-позивачем отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення реєстраційних дій Державним реєстратором Вишнівецької селищної ради Тернопільської області Найко В.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59099226 від 05.07.2021, внаслідок яких всупереч чинному законодавству України та наявним правом позивача, внесено до Державного реєстру інформацію про об`єкти нерухомого майна, які фактично належать Заповіднику, є державною власністю та включені до переліку таких, що не підлягають приватизації, як майно Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея", за адресою вул. Вишнівецького Д, 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область, 47313, а саме основна будівля А загальна площа 258,9 кв. м; склад Б загальна площа 333,2 кв. м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв. м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв. м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ;
-підставою для державної реєстрації спірного майна за відповідачем є: зокрема, свідоцтво на право власності №б/н від 15.04.1999 видане Вишнівецькому державному виробничо-торговельному підприємству "Шкіргалантерея" Вишнівецькою селищною радою на підставі рішенням виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 23.03.1999 №143 та технічна документація №б/н від 26.05.1995 видана Збаразьким районним бюро технічної інвентаризації, тоді як рішенням виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 11.05.1999 скасовано рішення від 23.03.1999 №143;
-держаним реєстратором не враховано, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на майно (свідоцтво на право власності від 15.04.1999 немає юридичної сили) та, що згідно інвентаризаційної справи на нерухоме майно спірні будівлі шкіргалантерейної фабрики за адресою смт. Вишнівець, вул. Вишнівецького, 3 (колишня Замкова, 8) за результатами оформлення права власності Заповідника на цілісний майновий комплекс, об`єднана на користь Заповідника з інвентаризаційною справою на нерухоме майно цілісного майнового комплексу за адресою: смт. Вишнівець, вул.Замкова, 5 (на яке Заповіднику видано свідоцтво на право власності на цілісний майновий комплекс). Просить позов задовольнити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, при цьому посилається на наступне:
-палац та парк в м. Вишнівець Тернопільської області є пам`яткою архітектури та містобудування національного значення відповідно до постанови Ради Міністрів УСРС від 23.03.1056 №320 комплекс палацу 1720 року та парк у смт. Вишнівець Збаразького району (охоронний номер 663);
-відповідно до відомостей облікової документації на частку "Господарські будівлі" (флігелі, палацові служби) є складовою частиною Вишнівецького замку, резеденські служби складалися з 3-х частин, симетрично осі палацу на північ від головного фасаду розміщувалися кухні та каретні, перпендикулярно до приміщень кухні знаходилися конюшні. Кухні та каретні це одноповерхові будівлі, головним був південний фасад. В роки війни палацові служби були дуже пошкоджені, від кухонь залишився лиш центральний фасад. В 60-ті роки приміщення пристосували під розміщення цехів галантерейної фабрики, для потреб якої біля північної брами були влаштовані прохідні приміщення, що не відповідали історично-складеному архітектурному стилю будівлі:
- приміщення фабрики знаходяться в межах земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Національного заповідника "Замки Тернопілля";
- державним реєстратором під час реєстрації права на частину будівель, які належать до комплексу пам`ятки архітектури, за ДВТП "Шкіргалантерея" порушено вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, та не враховано наявність свідоцтва на право власності Заповідника на цілісний майновий комплекс пам`ятки архітектури державного значення Вишнівецький палацово-парковий комплекс;
-просить врахувати під час розгляду справи, що належність спірних будівель до пам`ятки архітектури підтверджується паспортом пам`ятки, обліковими картками щодо кожного об`єкта, історичною довідкою, укладеним між Міністерством культури України та Національним заповідником "Замки Тернопілля" 22.08.2018 Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини - Палацу та парку 1720 та господарських будівель, охоронний номер 663.
Відповідач, його представник, проти позову заперечує, при цьому посилаються на наступне:
-будівлі Вишнівецької шкіргалантерейної фабрики, які розташовані у смт. Вишнівець по вул. Замкова, 8 (теперішня Вишнівецького, 3) відповідно до Свідоцтва про право власності в цілому складаються з шкіргалантерейної фабрики з надвірними будівлями, реєстраційний напис на правовстановлюючому документі внесений в реєстрову книгу №1 за реєстровим №22 та ніколи не входили до Вишнівецького палоцо-паркового коплексу "Замки Тернопілля", а також під охоронними номерами національного чи місцевого значення не перебували і не перебувають;
- відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 Міністерством промислової політики України виробничі приміщення на баланс управління містобудування та архітектури Тернопільської області не передавалися;
-власником державного майна цілісного майнового комплексу Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" є Фонд державного майна України, що підтверджується Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 №1101-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна України" відповідно до якого Актом приймання-передачі від 20.12.2019 передано цілісний майновий комплекс Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна України, згідно з додатком до Розпорядження КМУ від 20.11.2019,а тому Фонд є належним відповідачем;
-позивач заявив позов про визнання за ним нерухомого майна яке знаходиться за адресою: смт. Вишнівець, вул. Замкова, 8 (теперішня Дмитра Вишневецького, 3) та зареєстрованого у 1999 за Вишнівецьким ДВТП "Шкіргалантерея", тоді як Національному заповіднику "Замки Тернопілля" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою смт. Вишнівець, вул. Замкова,5;
-рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2013, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №4/83/5022-1091/2012 відмовлено у позові Національного заповідника "Замки Тернопілля" про визнання свідоцтва Вишівецького ДВТП "Шкіргалантерея" про право власності на будівлі від 15.04.1999 недійсним;
-позивачем у Свідоцтві про право власності від 16.11.2007 не вказано того, що будівлі шкіргалантерейної фабрики включені до Вишнівецького палацо-паркового комплексу, як цілісного майнового комплексу, а також позивач не надав суду жодного переконливого доказу, що у відповідності до норм чинного законодавства, як станом на 1999 рік так і на час розгляду спору, йому на баланс передавалися нерухомі об`єкти шкіргалантерейної фабрики Вишівецького ДВТП "Шкіргалантерея";
-рішення виконкому Вишнівецької селищної ради від 25.03.1999 №143 "Про оформлення права власності на будинковолодіння №8 Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, тому він не може бути скасованим чи зміненим органом місцевого самоврядування після його виконання, при цьому посилається на Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення деяких статтей Закону України "Про місцеве самоврядування";
- чинним законодавством не надано органам прокуратури та місцевого самоврядування повноважень самостійно вирішувати будь-які питання щодо припинення права власності та скасування його оформлення;
-спірне майно належить державному підприємству, оскільки у 1944 році на базі одноповерхової господарської будівлі, яка знаходиться напроти Вишнівецького палацу утворено артіль інвалідів ім. Дзержинського, яка в 1960 році реорганізована в промкомбінат, а 1966 році в шкіргалантерейну фабрику, а у 1994 році у Держане виробничо-торгівельне підприємство "Шкіргалантерея". За кошти Вишнівецької ДВТП "Шкіргалантерея" будувались виробничі приміщення та створений майновий комплекс - ціла шкіргалантерейна фабрика. Джерелом формування нерухомого майна Відповідача є грошові, матеріальні внески та капітальні вкладення засновника (Міністерства легкої промисловості УРСР), та капітальні вкладення і доходи від реалізації продукції ДВТП "Шкіргалантерея";
-на території фабрики не розташовано будь - яких об`єктів культурної спадщини, оскільки Вишнівецьке ДВТП "Шкіргалантерея" є промисловим державним підприємством, яке створено та відбудовано коштами фабрики, що є визначальним критерієм щодо визначення власника;
-наказом Мінпромполітики від 23.11.2006 №439 "Щодо мало чисельних підприємств» було передбачено передання до місцевих органів влади або до комунальної власності на баланс Національного заповідника "Замки Тернопілля" за умови погашення останнім заборгованості по обов`язкових платежах та заробітної плати Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея". Тернопільска ОДА листом від 19.06.2007 №11847/17-5 запропонувала Мінпромполітики України самостійно ліквідувати підприємство, а у липні-вересні 2007 вирішувалося питання щодо передачі підприємства до сфери управління Національного заповідника "Замки Тернопілля" Міністерства регіонального розвитку та будівництва, проте останнє листом №12/4-645 від 25.10.2007 відмовилося від прийняття підприємства на баланс Заповідника та сплатити кредиторську заборгованість у зв`язку із недоцільністю та не вбачало можливості щодо передачі фабрики на баланс заповідника, оскільки це суперечить установчим завданням заповідника. Просить в позові відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд державного майна України, його представник, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, при цьому посилається на наступне:
- відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 №1101-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна України" передано Актом приймання-передачі від 20.12.019 із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна України, згідно з додатком до Розпорядження КМУ від 20.11.2019 цілісний майновий комплекс Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея";
- Фонд як орган управління майном Вишівецького ДВТП "Шкіргалантерея" не приймав жодного рішення щодо передачі майна підприємства на баланс Національного заповідника "Замки Тернопілля";
- майнові об`єкти позивача та відповідача не є одним і тим же спірним майном, оскільки майно позивача знаходиться за адресою смт. Вишнівець, вул. Замкова,5, а відповідач та його майно смт. Вишнівець, Дмитра Вишневецького, 3 (колишня вул. Замкова, 8);
- будівлі позивача та відповідача знаходяться на протилежних сторонах вулиці і на частину вулиці, на якій знаходиться відповідач, згідно рішення виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 27.12.2001 №196 змінено назву з вул. Замкова, 8 на вул. Дмитра Вишнівецького,3;
- постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 №970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР" затверджено список пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. Серед пам`ятників Збаразького району, смт. Вишнівець значиться лише Палац та парк 1720 року під охоронним номером 663, тобто значиться об`єкт, який зберігся і станом на 1963 рік був вцілілим та визнаний культурною спадщиною на місцевому рівні;
- ДВТП "Шкіргалантерея" відсутнє у Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Тернопільської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також Переліку об`єктів культурної спадщини національного значення, які відносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.1.2022 №1267;
- жодних доказів які б свідчили, що будівлі Вишівецького ДВТП "Шкіргалантерея" є пам`яткою архітектури чи об`єктами культурної спадщини позивачем не надано.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державний реєстратор Вишнівецької селищної ради Тернопільської області Найко Віталій Олегович, щодо предмету спору пояснив наступне: оспорюване рішення про державну реєстрацію прийнято на підставі поданих Вишівецьким ДВТП "Шкіргалантерея" документів, а саме: свідоцтво на право власності №б/н від 15.04.1999 видане Вишнівецькою селищною радою на підставі рішенням Виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 23.03.1999 № 143, технічна документація №б/н від 26.05.1995 видана Збаразьким районним бюро технічної інвентаризації, довідка Збаразького бюро технічної інвентаризації №631 від 12.07.2012, рішення Вишнівецької селищної ради №196 від 27.12.2001, витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна №10-15-13223 від 11.06.2021 виданого Фондом державного майна України, довідка Вишнівецької селищної ради №574 від 12.04.2013 та довідка Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації №365 від 05.07.2021. Вважає, що надані документи були достатніми для проведення державної реєстрації.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №10211/2023 від 06.11.2023 та №49/2024 від 05.02.2024), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви, клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками учасників справи доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного.
Згідно з ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону .
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом. Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (висновок Верховного суду викладений у п.4.5 постанови від 19.05.2020р. у справі № 910/9167/19).
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, а судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (висновки сформульовані в п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16,п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18). Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у спосіб встановлений ст. 16 ЦК України: - визнання права; - визнання правочину недійсним; - припинення дії, яка порушує право; - відновлення становища, яке існувало до порушення; - примусове виконання обов`язку в натурі; - зміна правовідношення; - припинення правовідношення; - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; - відшкодування моральної (немайнової) шкоди; -) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов`язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).
Спірні правовідносини у даній справі виникли щодо скасування державної реєстрації права власності Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея на будівлі фабрики за адресою вул. Вишнівецького Д.,3; припинення права власності підприємства "Шкіргалантерея" на будівлі та витребування на користь Національного заповідника "Замки Тернопілля" з незаконного володіння Вишнівецького ДВТП "Шкіргалантерея нерухомого майна державної форми власності.
До спірних правовідносин застосовуються спеціальні норми встановлені ст.22 Господарського кодексу України, якою встановлено особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки, а саме:
- суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів (ч.2 ст.22 ГК України);
- повноваження суб`єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб`єктів господарювання визначаються законом; зазначені суб`єкти управління у державному секторі економіки можуть приймати рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення державно-приватного партнерства (концесії), які є обов`язковими до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління (ч.3 ст.22 ГК України) .
- законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям (ч.4 ст.22 ГК України) ;
- держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч.5 ст.22 ГК України);
- правовий статус окремого суб`єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління з названими суб`єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах (ч.6 ст.22 ГК України);
- держава застосовує до суб`єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені цим Кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб`єктів (ч.7 ст.22 ГК України);
- процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних підприємств з урахуванням вимог, зазначених у главі 23 цього Кодексу (ч.10 ст.22 ГК України);
- органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб`єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб`єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб`єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч.11 ст.22 ГК України).
Отже, відповідно до ч.5 ст.22 ГК України усі суб`єкти державного сектора економіки мають здійснювати свою діяльність на основі права господарського відання чи оперативного управління.
Відповідно до Положення Державного історико-архітектурного заповідника в м.Збараж Тернопільської області (ДІАЗ), створений постановою КМ України від 08.02.1994 №78, засноване на загально-державній та комунальній власності і знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, майно ДІАЗ є загальнодержавною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання (п.4.2 ст.4 Положення); - відповідно до статуту Національного заповідника "Замки Тернопілля" затвердженого 08.05.2012, Заповідник віднесено до сфери управління Міністерства культури України, майно є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління (п.6.2 ст.6 Статуту), земля, основні фонди, інше майно, закріплене за Заповідником, не підлягають роздержавленню та приватизації (п.6.7 ст.6 Статуту); відчуження майна, закріпленого за Заповідником, здійснюється за погодженням з органом управління майном відповідно до законодавства (п.6.8 ст.6 Статуту); - відповідно до Положення про Національний заповідник "Замки Тернопілля", затверджений наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 26.05.2020 №1831, Заповідник є об`єктом державної власності, який передано до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України (орган управління майном) на підставі розпорядження КМУ від 27.12.2019 № 1419-р (із змінами ) (п.1.4 ст.1); майно є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління (п.6.2 ст.6 Статуту), майно, закріплене за Заповідником, не підлягає роздержавленню та приватизації (п.6.7 ст.6 Статуту); відчуження майна,закріпленого за Заповідником, здійснюється за погодженням з органом управління майном відповідно до законодавства (п.6.8 ст.6 Статуту).
Відповідно до Статуту Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея, дата реєстрації 20.07.1994, підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету України з легкої і текстильної промисловості (орган управління майном), майно є державною власністю і закріплене за підприємством на праві повного господарського відання (п.4.2 ст.4 Статуту); відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за Підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном відповідно до законодавства (п.4.4 ст.4 Статуту).
Згідно ст.145, 146 ГК України правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінено тільки шляхом приватизації майна державного підприємства: купівлі продажу майна державного підприємства на аукціоні або викупу об`єктів приватизації. Зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.
Аналогічна норма закріплена у ст. 345 ЦК України, відповідно до якої фізична або юридична особа може набути право власності на державне майно у разі його приватизації.
Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону).
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89).
Тому, за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16).
Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.1), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13).
За змістом статті 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК) і цей спосіб захисту може бути реалізовано шляхом подання віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові є власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави та за якою зареєстровано право власності на це майно.
Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.
З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-2цс21,пункти 63,64).
Для застосування вимог ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.
Позов про витребування майна на підставі ст. 387 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно.
До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.
Віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.
Отже, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування (стягнення з) від цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений у такий спосіб. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, запису про державну реєстрацію права власності за належним власником та припинення права власності за неналежним (близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74).
Матеріалами справи підтверджено, що спір виник щодо права власності та належності спірних приміщень до об`єкта культурної спадщини, перебування такого в оперативному управлінні та правомірності державної реєстрації права державної власності за останнім.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони об`єктів культурної спадщини, які знаходяться на території України та охороняються державою, з метою їх збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 (далі Закон про охорону культурної спадщини), а до прийняття даного закону Законом України "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" від 13.07.1978 (далі Закон України, втратив чинність 12.07.2000).
Згідно зазначених законів, в період їх дії, державне управління в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури покладено на Кабінет Міністрів України, виконавчі комітети відповідних рад, державні адміністрації (згідно Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999) та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
Відповідно до ст.13, 14 Закону про охорону культурної спадщини, об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини.
Ансамблі і комплекси пам`яток історії та культури, які становлять особливу історичну цінність, відповідно до ст. 4, 33 Закону про охорону спадщини, можуть бути оголошені рішенням Кабінету Міністрів України історико-культурним заповідником державного значення, охорона яких здійснюється на підставі положення про нього, який затверджується в порядку визначеному КМ України, а рішення про оголошення комплексу (ансамблю) пам`яток історико-культурним заповідником місцевого значення приймає відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна, Київська і Севастопольська міські ради.
З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць в яких знаходяться окремі пам`ятки, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, вони заносяться до Списку історичних населених місць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 32 Закону про охорону культурної спадщини).
Відповідно до ч.3 розділу X "Перехідні положення" Закону про охорону культурної спадщини об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.1,2,3,5 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 (далі Порядок, постанова втратила чинність на підставі постанови КМ України № 452 від 22.05.2019) об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об`єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об`єктів місцевого значення) (п.1 Порядку). На кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається п.2 Порядку). Облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону культурної спадщини" визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану (п.3 Порядку). Якщо об`єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем) або визначним місцем, облікова документація на такий об`єкт включає паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне місце в цілому, облікову картку на кожний окремий об`єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або визначного місця, генеральний план з позначенням меж території комплексу (ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об`єкта культурної спадщини, матеріали фотофіксації як окремих об`єктів культурної спадщини, так і загального вигляду всього комплексу (ансамблю) або визначного місця (п.5 Порядку ).
В процесі розгляду справи встановлено, що Палац, парк, спірні господарські об`єкти смт. Вишнівець є пам`яткою архітектури державного значення, яка передана із сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до сфери управління Міністерства культури України, яке в свою чергу закріпило його на правах оперативного управління за Національним заповідником "Замки Тернопілля".
Дані факти підтверджують наступні докази:
- постановою Ради Міністрів УРСР від 28.03.1956 №320 "Про затвердження списку пам`ятників архітектури по Українській РСР" затверджено списки пам`ятників архітектури Української РСР (республіканського значення), до яких ввійшов Палац та парк смт. Вишнівець охоронний № 663;
- постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР", з урахуванням результатів проведеного обстеження пам`ятників архітектури УРСР, затверджено новий список об`єктів культурної спадщини республіканського значення, серед яких значиться Палац та парк смт. Вишнівець, охоронний № 663"в";
- постановою КМ України від 26.07.2001 №878 "Про затвердження Списку історичних населених місць України", на виконання ст.32 Закону про охорону культурної спадщини, затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу) до якого занесено смт. Вишнівець XV століття (дата заснування або першої писемної згадки );
- Постановою Кабінету Міністрів України № 78 від 08.02.1994 "Про державний історико-архітектурний заповідник у м. Збаражі Тернопільської області", прийнято пропозицію Тернопільської обласної Ради, Міністерства у справах будівництва і архітектури, підтриману Міністерством культури (спеціально уповноважені державні органи охорони пам`яток історії та культури визначені ст.7 Закону України "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", втратив чинність на підставі Закону N 1805-III (1805-14) від 08.06.2000), про оголошення пам`яток містобудування та архітектури м. Збаража замкового ансамблю в межах фортифікаційних споруд державним історико-архітектурним заповідником та передачу його до загальнодержавної власності з віднесенням до сфери управління Міністерства у справах будівництва і архітектури;
- наказом Міністерства України у справах будівництва та архітектури від 14.03.1994 №49 затверджено Положення про Державний історико-архітектурний заповідник у м. Збараж (далі Заповідник);
- наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.01.1999 №16, відповідно до постанови КМ України від 28.06.1997 №702 "Про Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року" (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ №583 від 29.04.2002) та клопотання Тернопільської обласної державної адміністрації "Про передачу пам`яток архітектури державного значення палацового комплексу 1720 року та парку кінця ХVIIIст. у смт. Вишнівець Збаразького району " передано на баланс Заповідника пам`ятку архітектури державного значення з балансу Управління містобудування архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації;
- на виконання наказу від 27.01.1999 №16: - згідно акту приймання-передачі від 01.02.1999 року, Управління містобудування та архітектури Тернопільської ОДА передало, а Заповідник прийняв на баланс пам`ятку архітектури державного значення палацовий комплекс 1720 року та парк кінця ХVIIIст., господарські будівлі у смт. Вишнивець Збаразького району, який згідно акту знаходився у незадовільному стані та використовується різними установами, організаціями та підприємствами; - згідно накладної передачі комплексу (додаток до акту) передано комплекс споруд: Палац, Господарські будівлі, огорожа, парк; відповідно до матеріалів Управління містобудування та архітектури Тернопільської облдержадміністрації затверджено охоронну зону в 1998 року "Охоронна зона пам`ятки архітектури Палацу 1720 року та парку ХVIІIст. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області охоронний №663" згідно експлікації якої значиться: Палац 1720 охор.№663/1;Господарські будівлі охор.№663/3; Парк ХVIІIст. охор.№663/2;
- до переліку об`єктів палацового комплексу, відповідно до проекту комплексних науково-пошукових робіт з відтворення об`ємно просторової композиції ансамблю "Вишнівецький архітектурноландшафтний комплекс ХVIХХст. охор.№663 Тернопільська обл., Збаразький р-н., смт.Вишнівець" розроблений у 1995 році Українським спеціальним науково-реставраційним проектним інститутом "Укрпроектреставрація" входять, зокрема: Парк, ХVIIIст. №663/1 (р.з.); Палац 1720 №663/2(р.з.); Господарські приміщення №663/3; згідно даних експлікації (розділ I) під номером 2/ - північно- західний флігель курдонеру, II пол. XVIIIст., номер 3 / -північно-східний флігель курдонеру, II пол. XVIIIст. та номером 5/- північно-західний флігель авантуру, кін. XVIII поч. XIXст.,такі, станом на 1995 рік, зайняті швейною фабрикою, що відповідає даним паспорту пам`ятки архітектури охорон.№663, 2000 року;
- за поясненням учасників справи, пам`ятка культури, з врахуванням спірних об`єктів, знаходиться в фактичному користуванні Заповідника з 01.02.1999 року, з дня передачі на баланс, та з цього часу проводяться реставраційні роботи по відновленню пам`ятки, зокрема, постановою КМ України від 14.09.2005 № 914 затверджено Комплексну програму збереження та використання палацово-паркового комплексу в с-щі Вишнівець Збаразького району Тернопільської області на 2005-2010 роки;
- згідно з Указом Президента України від 15.01.2005 №35 "Про надання Державному істерико-архітектурному заповіднику у місті Збаражі статусу національного» Державному історико-архітектурному заповіднику у місті Збаражі надано статус національного з найменуванням його - Національний заповідник "Замки Тернопілля";
- рішенням Вишневецької селищної ради від 31.10.2007 №171 "Про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс в смт.Вишнівець, вул.Замкова,5 за Національним заповідником "Замки Тернопілля", на підставі наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.01.1999 №16, акту приймання передачі від 01.02.1999 року та накладної, оформлено право власності на цілісний майновий комплекс в смт. Вишнівець, вул.Замкова,5 за Національним заповідником "Замки Тернопілля", а саме: Літера А палац; літери Б,В,Г,Ж,З,Л,П господарські будівлі і споруди;1,2,3,4 та 5.1- замощення, парк;
- на підставі рішення Вишнівецької селищної ради від 31.10.2007 №171 проведено державну реєстрацію та видано Збаразьким районним бюро технічної інвентаризації
Свідоцтво на право власності серія САВ №295947 від 16.11.2007 Національному заповіднику "Замки Тернопілля" на цілісний майновий комплекс в смт. Вишнівець, вул.Замкова,5 (вул.Леніна), форма власності державна та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний номер: 21023323;
- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1032-р. "Про передачу цілісних майнових комплексів історико-культурних заповідників до сфери управління Міністерства культури", передано, зокрема, Національний заповідник "Замки Тернопілля" зі сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до сфери управління Міністерства культури та передані бюджетні призначення, передбачені Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за програмою 2751080 "Збереження архітектурної спадщини в заповідниках";
- наказом Міністерства культури України № 1241/0/16-11 від 26.12.2011 затверджено Акт приймання передачі цілісного майнового комплексу Національного заповідника "Замки Тернопілля" зі сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до сфери управління Міністерства культури України, та закріплено за Національним заповідником "Замки Тернопілля" на праві оперативного управління цілісний майновий комплекс Національного заповідника "Замки Тернопілля" у складі згідно Актом приймання-передачі; зобов`язано Заповідник забезпечити оформлення права постійного користування земельною ділянкою в межах території Заповідника; забезпечити виготовлення технічних паспортів на об`єкти нерухомого майна, закріплені за Заповідником; здійснити оформлення та державну реєстрацію речових прав щодо об`єктів передачі, права яких підлягають такій реєстрації;
- наказом Міністерства культури України № 454 від 07.05.2012 затверджено статут Національного заповідника "Замки Тернопілля", відповідно до п.1.1, 1.4 якого заповідник є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом, створеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України під 08.02.1994 №75, такий є об`єктом державної власності, перебуває у сфері управління Міністерства культури України;
- на виконання наказу Міністерства культури України № 1241/0/16-11 від 26.12.2011 Заповідником (балансоутримувач майна) здійснено:
1/ укладено з Департаментом культури, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини Палацово-паркового комплексу ХVII ХVIII ст. охорон.№663 від 03.01.2014, строк дії до 03.03.2019, додатками до Договору є Акти технічного стану від 28.02.2014, зокрема, і щодо господарських будівель; укладено з Міністерством культури України Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №1 Палацово-паркового комплексу ХVII ХVIII ст. охорон.№663 від 22.08.2018, строк дії - на період перебування пам`ятки на балансі, додатками до Договору є Акти технічного стану від 15.01.2018, зокрема, і щодо господарських будівель №10/1 з долученням фотознімків;
2/ щодо земельної ділянки: оформлено земельну ділянку історико-культурного призначення для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини, площею 2,9022га, кадастровий номер:6122455300:02:001:0198 за адресою Тернопільська обл., Збаразький р-н, смт.Вишнівець, вул.Замкова, 5, про що свідчать дані Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Кадастровий план земельної ділянки (дата реєстрації 01.07.2014 Відділом Держземагенства у Збаразькому районі) та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата реєстрації земельної ділянки 28.08.2014 державним реєстратором Найко В.О.); відповідно до Кадастрового плану земельної ділянки, спірні господарські приміщення знаходяться у межах земельної ділянки закріпленої на праві постійного користування за Заповідником;
3/ щодо облікової документації:- розроблено у травні 2018 Паспорт об`єкта культурної спадщини: Палацово-парковий комплекс (архітектурно-ландшафтний комплекс, Вишнівецький палац, Палац та парк) національного значення, місцезнаходження: селище Вишнівець, вул.Замкова,5 Кременецького району (Збаразький), Тернопільської області, охоронний номер № 663-Н/1-5, балансова вартість станом на 01.01.2018 складає - 9 901 014,39грн, в перелік складових якого входять: Палац, Брами, Парк, Флігелі (споруди) господарські, Комплекс монастиря босих кармелітів (розділ 12 Паспорта) та до якого додаються: історична довідка, генеральний план з позначеннями зон охорони, кадастровий план, фотофіксації, а також Облікові картки на кожен охоронний номер пам`ятки, зокрема, пам`ятки за №663-Н/4 Флігелі (споруди) господарські, Акт технічного стану об`єкта (пам`ятки ) культурної спадщини №10/4 від 15.01.2018 та історична довідка Господарські будівлі палацово-паркового комплексу. Відповідно до вищезазначених облікових документів, під час II Світової війни господарські будівлі зазнали значних руйнувань та в 60-х роках в приміщеннях розмістилася шкіргалантерейна фабрика, яка добудувала другий поверх та прохідні, що не відповідало історично складеному архітектурному стилю комплексу та внесло дисонанс в архітектурну цілісність пам`ятки;
4/ щодо права власності: - проведено 23.08.2017 (з відкриттям розділу) реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Джулою О.М. відомості про реєстрацію права власності до 01.01.2013 проведеною Збаразьким РБТІ 16.11.2007 на об`єкт за реєстраційним номером 21023323 на підставі свідоцтва про право власності серія САВ №295947 від 16.11.2007 виданого Вишнівецькою селищною радою: зареєстровано за Національним Заповідником "Замки Тернопілля" право власності, форма власності державна на об`єкти нерухомого майна та його складові частини за адресою Тернопільська обл., Збаразький р-н, смт. Вишнівець, вул. Замкова, буд. 5, а саме: палац, А загальна площа 3022,4 кв.м; - господарська будівля Б, загальна площа 333,2 кв.м; - господарська будівля В, загальна площа 227,3 кв.м; - господарська будівля Г, загальна площа 682,1 кв.м; - господарська будівля Ж, загальна площа 853,6 кв.м; - господарська будівля З, загальна площа 313,5 кв.м; - господарська будівля Л, загальна площа 258,9 кв.м; - господарська будівля П; споруди, замощення, парк, 1, 2, 3, 4, 5. 1 (дані Витягу);
Відповідно до оригіналів матеріалів інвентарної справи №1076 (Т.С.13) смт.Вишнівець, вул.Замкова, 5 власник Національний заповідник "Замки Тернопілля", в експлікації від 31.10.2006 в межах комплексу значаться: під літерами: А- палацовий комплекс (Замкова,5); З, Ж,Е,Д,Г,В,Б та Л - нежитлові будівлі (господарські будівлі); К-водокачка; М- убиральня, огорожа 1-5-8, замощення І, димова труба ІІ (Вишнівецького ,3).
Інвентарна справа об`єднує інформацію щодо даних станом на 1995 рік (замовник шкіргалантерейна фабрика), 2006 (замовник Заповідник) та внесення змін в 2008 (щодо площ господарських приміщень в результаті реконструкції приміщень, зміни літер та зміни адреси господарських будівель з Замкова,8 та Вишнівецького,3 на Замкова,5) та в 2012 році (щодо зміни площ реконструйованих приміщень) та містяться докази щодо належності приміщень власникам.
Так, за інформацією 1995 року (копії експлікацій внутрішніх площ до плану будівель, відповідає даним Дєло №22, виготовлена на замовлення шкіргалантерейної фабрики, з метою оформлення права власності (Т.С. 2)) будівлі під літерами А,Б,З,В,Г,Д,Ж,Е,К,М, замощення, димова труба, ворота, огорожа знаходяться за адресою вул. Замкова, 8 смт.Вишнівець .
Рішенням виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради №143 від 25.03.1999 "Про оформлення права власності на будинковолодіння №8 Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" в смт. Вишнівець, вул. Замкова» оформлено право власності на будинковолодіння № 8 в смт. Вишнівець, вул. Замкова за Вишнівецьким державним виробничо-торговельним підприємством "Шкіргалантерея", при цьому не зазначено підстав для оформлення такого права та не зазначено переліку будівель (якими літерами позначені).
Вишнівецькою селищною радою, на підставі рішення виконавчого комітету №143 від 25.03.1999, видано 15.04.1999 підприємству "Шкіргалантерея" свідоцтво на право державної власності на будівлі шкіргалантерейної фабрики по вул. Замкова, 8 у смт. Вишнівець, яке "в цілому складається з будівлі фабрики з надвірними будівлями".
Збаразьким районним бюро технічної інвентаризації вчинено реєстраційний напис 16.04.1999 на Свідоцтві на право власності на будівлі шкіргалантерейної фабрики за реєстровим №22.
Рішенням виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради №156 від 11.05.1999 "Про протест прокурора Збаразького району на рішення виконавчого комітету №143 від 25.03.1999" визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради №143 від 25.03.1999, а також свідоцтво на право власності від 16.04.1999 №22.
Виконавчим комітетом Вишнівецької селищної ради повторно прийнято аналогічного змісту рішення № 133 від 31.08.2001 "Про оформлення права власності на будинковолодіння №8 Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" в смт. Вишнівець, вул. Замкова» про оформлення права власності на будинковолодіння № 8 в смт. Вишнівець, вул. Замкова за Вишнівецьким державним виробничо-торговельним підприємством "Шкіргалантерея", без зазначення підстав для оформлення такого права та переліку будівель .
Рішенням виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради №255 від 12.12.2005 "Про протест прокурора Збаразького району на рішення виконавчого комітету селищної ради від 31.08.2001 №133" скасовано рішення виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради №133 від 2001 "Про оформлення права власності на будинковолодіння №8 Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" в смт. Вишнівець, вул. Замкова».
Рішення ради №156 від 11.05.1999 та №255 від 12.12.2005 є чинним.
Отже, станом на 12.12.2005 року у Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" відсутні правовстановлюючі документи на будинковолодіння №8 вул.Замкова, смт.Вишнівець, вищезазначені рішення наявні в матеріалах інвентарної справи.
За інформацією інвентарної справи 2006 року будівлі палацового комплексу під літерами А палац; літери Б,В,Г,Ж,З,Л,П господарські будівлі і споруди; 1,2,3,4 та 5.1- замощення, парк знаходяться за адресою вул. Замкова, 5 смт.Вишнівець, в матеріалах справи наявні свідоцтво про право власності, акт приймання - передачі комплексу та накладна на передачу палацового комплексу Заповіднику; а за адресою Замкова, 8 смт.Вишнівець будівлі А, Б , Г, Д , Е, Ж , З , Л, К, М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ.
У дані інвентарної справи внесені зміни 08.08.2008 щодо площі приміщень та адреси комплексу, визначено єдину адресу пам`ятки архітектури - вул.Замкова, 5 (адреси Замкова,8 та Вишневецького,3 закреслені).
В матеріалах інвентарної справи також знаходяться :
- наказ Міністерства промислової політики України від 14.02.2008 №97 "Про ліквідацію державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея", відповідно до якого вирішено: - припинити юридичну особу Вишнівецьке державне виробничо-торговельне підприємство "Шкіргалантерея" (код ЄДРПОУ 00308488) шляхом ліквідації, розташоване за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, смт. Вишнівець, вул.Замкова,8; - створено ліквідаційну комісію, яку зобов`язано звільнити працівників, провести інвентаризацію, оцінити майно, скласти ліквідаційний баланс, здійснити інші процедури пов`язані з ліквідацією підприємства в порядку передбаченому законодавством; - у разі якщо вартості майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів, звернутися з заявою до господарського суду про порушення справи про банкрутство підприємства; - повідомити реєстратора про прийняте рішення про ліквідацію; - відповідно до Витягу з ЄДР засновником підприємства є Міністерство промислової політики України, дані до реєстру про дату прийняття рішення про припинення підприємства внесено 07.05.2008;
- звернення голови ліквідаційної комісії підприємства Титаренко М.О. до БТІ (07.06.2012 №132/5) щодо повідомлення інформації про причини об`єднання інвентарної справи №1065 (доказів про існування такої суду не надано ні БТІ, ні відповідачем) із інвентарною справою Заповідника, та прохання роз`єднати таку з присвоєнням інвентарного номера нерухомому майну підприємства за адресою Вишнівецька, 3, на яке отримав відповідь (29.10.2012 №883) щодо неможливості вчинення таких дій, враховуючи відсутність інформації щодо переліку будівель, що залишилися за підприємством .
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 у справі №2-а/1970/3837/12 відмовлено в позові Вишнівецькому державному виробничо-торговельному підприємству "Шкіргалантерея" про зобов`язання Збаразьке районне БТІ вчинити дії, а саме видати Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно підприємства (рішення набрало законної сили).
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
- на заяву представника Жураковської Л.В. та голови ліквідаційної комісії Титаренко М.О. до БТІ (20.11.2012 вх.№612), поданої в порядку п.7.1.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно згідно виданого 25.05.1995 року Зведеного оціночного акту на будинковолодіння по вул. Вишнівецького,3 (колишня Замкова,8): А основна будівля; Б склад; В цех: Г, Д цех; Е, Ж цех; З їдальня; К склад, Л водонасосна; М вбиральня, 1-5 огорожа, І замощення, димова труба ІІ з надвірними будівлями, для відчуження, рішенням БТІ від 03.12.2012 зупинено розгляд заяви про надання витягу з Реєстру в порядку п.3.2 Тимчасового положення, у зв`язку з відсутністю інвентарної справи та заявлене право власності вже зареєстровано. Доказів поновлення провадження по даному питанню та результати його розгляду, матеріали справи РБТІ не містять.
Суд, звертає увагу, що право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, згідно п.п.1.3,1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (затверджене Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5 (Наказ втратив чинність 01.01.2013 на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1844/5 від 14.12.2012), підлягають обов`язковій державній реєстрації, яке здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі правовстановлювальних документів зазначених в Додатку №2 до Тимчасового положення, до яких згідно п.6,10,12 Додатку відносяться, зокрема: - свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування; - рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна; - рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.
Згідно ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 (в редакції станом на 01.01.2013), визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна, одними із таких документів є свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, а також інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (пп.2,5,6 ч.1 ст.19 Закону).
Згідно пп.7.1.1 п.7.1 Типового положення право на отримання витягу з Реєстру прав мають: власник (власники) об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або уповноважена ним (ними) особа.
Отже, станом на 03.12.2012 року у підприємства "Шкіргалантерея" були відсутні правовстановлювальні документи визначені вищезазначеними нормами Типового положення та Закону.
Слід зазначити, що відповідно до пп.7,10 п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженої постановою КМ України від 22.06.2011 (втратила чинність на підставі постанови КМ №868 від 17.10.2013), пп.7.10 п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджена постановою КМ України від 17.10.2013 № 868 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №1127 від 25.12.2015), п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127, п.6,7,9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: - свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката (п. 6 ч.1ст. 27 в редакції Закону від 06.10.2016); - рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном (п.7); - судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч.1ст.27 в редакції Закону від 05.12.2019).
Державним реєстратором Вишнівецької селищної ради Тернопільської області Найко В.О. прийнято 05.07.2021 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59099226 за Вишнівецьким державним виробничо-торговельним підприємством "Шкіргалантерея", права власності, форма власності державна на об`єкти нерухомого майна за адресою вул. Вишнівецького Д, 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область, 47313, а саме основна будівля А загальна площа 258,9 кв. м; склад Б загальна площа 333,2 кв. м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв. м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв. м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ, та внесено 30.06.2021 запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про проведення державної реєстрації, на підставі:
- технічної документації, видана 26.05.1995, видавник :Збаразьке районне бюро технічної інвентаризації;
- свідоцтва на право власності, видане 15.04.1999, видавник: Вишнівецька селищна рада;
- довідка №631 від 12.07.2012, видавник: Збаразьке районне бюро технічної інвентаризації;
- рішення органу місцевого самоврядування: №196 від 27.12.2001, видавник: Вишнівецька селищна рада;
- витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна № 10-15-13223, виданий 11.06.2021, видавник: Фонд державного майна України;
- довідка №574 від 12.04.2013, видавник: Вишнівецька селищна рада;
- довідка №365 від 05.07.2021, видавник: Збаразьке районне бюро технічної інвентаризації .
Щодо зазначених документів (копії надані державним реєстратором (т.с.3), які стали підставою для внесення запису про державну реєстрацію, суд зазначає наступне:
1/ Свідоцтво на право власності видане 15.04.1999, на підставі рішення виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 25.03.1999 №143, чинність якого підтвердив довідкою №365 від 05.07.2021 керівник Збаразької РБТІ адресована на запит державного реєстратора (від 02.07.2021 №706/1-1-12), та Довідкою №631 від 12.07.2012 РБТІ, адресована голові ліквідаційної комісії (така відсутня в матеріалах справи РБТІ), яке є єдиним право установлюваним документом серед поданих, та згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є підставою для внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Однак, як зазначав суд, свідоцтво на право власності від 15.04.1999 і рішення виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 25.03.1999 №143, на підставі якого його видали, втратило чинність на підставі рішення виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 11.05.1999 №156,яке є чинне.
Метою надання підприємством «Шкіргалантерея» реєстратору свідоцтва на право власності, яке втратило чинність, довідок Збаразьким РБТІ (про реєстрацію за підприємством станом нерухомого майна за адресою смт.Вишнівець, вул. Байди Вишневецького,3 (колишня Замкова,5) на підставі свідоцтва про власність на будівлі шкіргалантерейної фабрики, виданого 15.04.1999 на підставі рішення селищної ради від 25.03.1999 №143),було оформити у не встановлений чинним законодавством України спосіб за підприємством права повного господарського відання (оперативного управління) державним майном, яке вже знаходилося в управлінні Заповідника та здійснити його відчуження.
Підтвердженням намірів щодо відчуження є: звернення голови ліквідаційної комісії до Збаразького РБТІ від 20.11.2012 вх.№612 щодо надання витягу з реєстру з метою відчуження переліченого у зверненні майна (спірне майно); - дані Рецензії на Звіт про оцінку майна, а саме будівлі шкіргалантерейної фабрики загальною площею 2731,50 кв.м, розташовані за адресою вул.Д.Вишнівецького,3 (колишня Замкова,8) від 31.03.2021, рецензент Леонтьєва А.О., працює в ЦА ФДМУ. Відповідно до Рецензії будівлі побудовані в 60-ті роки, нині не функціонують, потребують капітального ремонту (п.3), дата оцінки-30.09.2020 (п.4), мета оцінкивизначення вартості для укладення договору купівліпродажу (п.5), ринкова вартість 1 545 103 грн(п.9), серед вихідних даних до звіту про оцінку (п.10) не значиться рішення про скасування свідоцтва на право власності, а тільки рішення про його оформлення - №143 від 25.03.1999(том 2), тобто Звіт про оцінку та Рецензія щодо такого, здійснені на доказах, які втратили чинність.
Щодо доводів відповідача, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 у справі №4/83/5022-1091/2012, залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013, позивачу відмовлено в позові про визнання Свідоцтва на право власності видане 15.04.1999 підприємству "Шкіргалантерея" недійсним, то слід зазначити, що підставою відмови, згідно висновку суду, є невірно обраний позивачем спосіб захисту, та таким суд не підтвердив чинність скасованого правовстановлюючого документа.
2/ Технічна документація, видана 26.05.1995 Збаразьким РБТІ (надані відповідачем копії матеріалів - Дело 22 ), то така виготовлялася підприємством з метою оформлення права власності за адресою Замкова,8, та станом на 2008 рік така справа відсутня, так як об`єднана із інвентарною справою Заповідника за адресою Замкова,5, про що свідчить як переписка між відповідачем та РБТІ (від 29.10.2012 №883,від 12.04.2013 №95), так і оригінали матеріалів інвентарної справи надані на вимогу суду РБТІ.
Відповідно до п.6.4,6.6 Типового положення розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються реєстратором БТІ у разі, зокрема, поділу або об`єднання нерухомого майна одночасно з проведенням державної реєстрації прав на новостворений(і) об`єкт (об`єкти) нерухомого майна.
Матеріали справи дають можливість суду прийти до висновку, що підставою для здійснення РБТІ об`єднання нерухомого майна зареєстрованого за підприємством (свідоцтво від 15.04.1999 скасовано 1999) та Заповідником (свідоцтво від 16.11.2007 чинне) шляхом об`єднання інвентарних справ (28.08.2008), оскільки спірні приміщення входять до складу одного об`єкта - пам`ятки архітектури по вул.Замкова,5, яке вже було зареєстровано на дату об`єднання за Заповідником та перебуває в його оперативному управлінні з 01.02.1999 (наказ Держкомбуду від 27.01.1999), з 26.12.2011 на таких самих правах (наказ Мінкультури від 26.12.2011 №1241/о/16-11), а матеріали інвентарної справи №1076 підтверджують перебування спірних будівель у складі майна пам`ятки культури, площа яких змінена в процесі реставрації та реконструкції.
3/ Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна № 10-15-13223, виданий ФДМУ від 11.06.2021 (наданий відповідачу, як додаток до листа від 11.06.2021 №10-15-13233), то слід зазначити, що ніхто із учасників справи не заперечує факту належності спірного майна до державної форми власності, оскільки спір виник щодо перебування такого в оперативному управлінні відповідача та правомірності державної реєстрації такого за останнім.
Щодо даного витягу, то такий не містить дати його формування, але матеріали справи надають можливість встановити, що такий сформована після дати передачі майна цілісного майнового комплексу Вишнівецького ДВТП "Шкіргалантерея"- 20.12.2019 та проведення його оцінки - 30.09.2020. Так, відповідно до розпорядження КМ України від 20.11.2019 №1101-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна" до сфери управління ФДМУ, згідно Переліку (додаток до розпорядження), зокрема, передано Вишнівецький ДВТП "Шкіргалантерея" (код 00308488); - на вимогу суду ФДМУ надав: - Акт приймання передачі цілісного майнового комплексу Вишневецького ДВТП "Шкіргалантерея" із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 20.12.2019, згідно якого комісія по передачі утворена відповідно до наказу ФДМУ від 25.11.2019 №1146 прийняла об`єкт, що знаходиться за адресою вул.Замкова,8, та до такого не додані відомості за їх відсутності щодо переліку складу будівель (перелік облікових одиниць, їх вартість, відомості про земельну ділянку, відомості про технічну документацію), без виїзду на підприємство (п.1- 4 Акту); - до Акту додається акт приймання передачі Вишневецького ДВТП "Шкіргалантерея" із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 30.09.2014 на 4-х арк. та відомості про нерухоме державне майно станом на 01.10.2019 (форма 2б(д) на 2-арк. (такий не додано), а також накази про внесення змін до наказу Мінпромполітики від 14.02.2008 №97 про ліквідацію Вишневецького ДВТП "Шкіргалантерея" (п.5Акту).
Слід зазначити, що відповідно до наданого відповідачем Акту приймання передачі Вишнівецького ДАТП "Шкіргалантерея" зі сфери правління Міністерства промислової політики України до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.09.2014 У такому значиться про :розташування об`єкта за адресою вул.Замкова,8; до складу передачі об`єктів входять перелік відсутній; загальні відомості відсутні; огляд не проводився; разом з об`єктом передається технічна документація відсутня; додатком до Акту є тільки накази про ліквідацію підприємства, та внесення змін до нього.
Разом з тим, суд надає оцінку інформації зазначеної у Витягу, з врахуванням норм Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності, затверджений постановою КМ України від 14.04.2004 №467, Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності, затвердженої постановою КМ України від 30.11.2005 №1121, відповідно до яких відомості до Єдиного реєстру об`єктів державної власності вносяться ФДМУ на підставі отриманої від підприємств, установ та організацій інформації (звіт 2б(д) Відомості про нерухоме державне майно), відповідно до яких розпорядником Реєстру є ФДМ України, який надає інформаційно-довідкові послуги та здійснює контроль за повнотою даних, що вносяться до Реєстру.
Згідно п. 6 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007 №803, відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законами .
Відповідно до п.7 Порядку, для отримання згоди на відчуження майна суб`єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна: відомості про об`єкти основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, за даними бухгалтерського обліку на останню звітну дату, що передувала поданню такого звернення стосовно відчуження майна, або на дату оцінки (у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 10 цього Порядку) згідно з додатком 1; акт інвентаризації основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, згідно з додатком 2; акт технічного стану майна, складений на останню звітну дату, що передувала поданню такого звернення стосовно відчуження майна, або на дату оцінки та затверджений керівником суб`єкта господарювання.
Як випливає із Витягу, до переліку майна ЦМК ДВТП "Шкіргалантерея" входить майно: - житловий фонд (смт.Вишнівець, вул. Богуна,57); - громадське харчування (літера З, вул.Д.Байди Вишнівецького,3);- промислове виробництво: основна будівля (літера А), цех №1 (літера В), цех №2 (Г,Д),цех№3 (Е,Ж) по вул.Д.Байди Вишнівецького,3; - об`єкти невиробничого призначення: склад (Б), димова труба/котельня (II), туалет (М), склад (К), водокачка (Л), огорожа (1-5),замощення (I) по вул.Д.Байди Вишнівецького,3; залишкова вартість майна складає - 1 595 300грн (ринкова вартість майна відповідно до Рецензії від 31.03.2021 1 545 103грн), які не відповідають фактичним площам спірних приміщень, що наявні в матеріалах інвентарної справи.
Отже, дані до Реєстру внесені на підставі відомостей про об`єкти основних фондів за даними бухгалтерського обліку ДВТП "Шкіргалантерея" станом на 1995 рік, без складання акту інвентаризації, та акту технічного стану майна, оскільки у підприємства та ФДМУ відсутня технічна документація на нерухоме майно станом на дату його оцінки (2020), з відомостями щодо реальних площ будівель, їх стану, так як приміщення знаходяться в користуванні Заповідника.
Також, ні ФДМУ, ні відповідач не надали суду доказів закріплення станом на дату прийняття рішення спірного майна культурної спадщини за підприємством "Шкіргалантерея", доказів передачі йому спірного майна в управління чи на інших правах (перебування на балансі), а саме з 27.01.1999 - дати передачі пам`ятка архітектури (наказ Держкомбуду від 27.01.1999 №16 ) на баланс Заповідника.
Листом від 24.05.2006 №15/2-2-219 "Щодо Вишнівецького ДВТП "Шкіргалантерея" Міністерство промислової політики інформує Тернопільську ОДА, що після прийняття постанови РМ УРСР у 1956 році комплекс Палацу з його господарськими будівлями, де вже функціонувала фабрика, та парком були передані до списку пам`яток архітектури, що перебувають під державним захистом; підприємство з 2000 року не здійснює діяльності; згідно листа ФДМУ від 11.12.2003 №02-6/3244 процес приватизації підприємства припинено в зв`язку з тим, що Тернопільська ОДА внесла приміщення фабрики до переліку об`єктів Пам`яток Палацового комплексу. Пропонувалося передати підприємство із сфери управління Промполітики, до сфери управління Тернопільської ОДА.
Тобто, ФДМ України був обізнаний щодо перебування нерухомого майна у складі пам`ятки архітектури, але допустив внесення до відомостей Реєстру неправдивої інформації про належність такого до ЦМК ДВТП "Шкіргалантерея" на праві господарського відання, тоді як було очевидним, що відсутні правовстановлювальні документи на спірне майно.
Як вірно зазначив відповідач, перебування майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. А щодо права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності, і спір, як правило виникає не про визнання права власності, а про те, яке підприємство (організація) має право повного господарського відання (оперативного управління) державним майном. На час дії правового режиму повного господарського відання майно перебуває у власності держави і може бути передано у власність інших осіб шляхом процедури приватизації на підставі розпорядчих актів державних органів у спосіб, який відповідав діючому законодавству (постанова ВАС України від 14.07.1997№2 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з судовим захистом права державної власності" (чинна), правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №924/1103/19, постанові Великої палати Верховного суду від 03.04.2024 у справі №917/1212/21).
Відповідно до Закону України "Про Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" від 23.09.2008 затверджено Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого внесено Комплекс палацо-парковий 1720 рік смт.Вишнівець, охоронний номер 663.
Посилання підприємства на джерела фінансування, в даному випадку не коректні, оскільки власником нерухомого майна позивача і відповідача є держава в особі органів управління.
4/ Рішення Вишнівецької селищної ради №196 від 27.12.2001, яким присвоєно будівлям підприємства "Шкіргалантерея", які знаходилися на вул. Замкова,8, адресу: вул. Д.Вишнівецького,3 та довідка Вишнівецької селищної ради №574 від 12.04.2013 (відсутня в матеріалах РБТІ) про таке присвоєння будівлям нового номера, то суд зазначає, що рішення про зміну адреси місцезнаходження підприємства не є доказом належності йому на праві оперативного управління такого державного майна, крім того, станом на дату прийняття рішення майно не знаходиться за зазначеною адресою, враховуючи технічну документацію РБТІ.
Суд звертає увагу, що зміна адреси відбулася коли виконавчий комітет Вишневецької селищної ради повторно прийняв рішення від 31.08.2001 № 133 про оформлення права власності на спірні приміщення за підприємством (скасоване виконавчим комітетом рішенням від 12.12.2005), при цьому свідоцтво не видавалося, перелік будівель які знаходяться за такою адресою рішення не містило.
Також, відповідно до витягу з ЄДР за адресою смт. Вишнівець, вул.Байди Вишнівецького,3 зареєстрована юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишнівецька агропромислова компанія", ідентифікаційний код -38142892, дата запису про реєстрацію - 07.08.2012, серед видів економічної діяльності (основний) 15.12:виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів, що відповідає основному виду діяльності підприємства "Шкіргалантерея": виробництво галантерейних та дорожніх виробів зі шкіри та інших матеріалів (дані ЄДР). Даної обставини, як за однією юридичною адресою зареєстровано дві юридичні особи, з однаковим основним видом економічної діяльності, ні ФДМУ, ні відповідач пояснень суду не надали.
Матеріалами справи підтверджено, що державна реєстрація проведена на підставі документів, які не є правовстановлювальними, що суперечить ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень".
При таких обставинах, матеріалами справи встановлено, що пам`ятка культурної спадщини Палацово - парковий комплекс ХVII ХVIII ст. охорон. №663 в смт. Вишнівець,вул.Замкова,5, з врахуванням спірного нерухомого майна, є державною власністю, перебуває в оперативному управлінні Національного заповідника "Замки Тернопілля", не підлягає відчуженню згідно чинного законодавства, інше господарським судом в процесі розгляду справи не встановлено, а тому позовні вимоги в частині витребування з незаконного володіння Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" нерухомого майна підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.
Позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації права власності Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства Шкіргалантерея на будівлі шкіргалантерейної фабрики за адресою Тернопільська область, Збаразький район, смт. Вишнівець, вул. Вишнівецького Д., будинок 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2400543631000, номер запису про право власності 42821703 та припинення права власності Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея" на будівлі шкіргалантерейної фабрики за адресою Тернопільська обл., Збаразький р-н, смт. Вишнівець, вул. Вишнівецького Д., 3, а саме: основна будівля А загальна площа 258,9 кв. м; склад Б загальна площа 333,2 кв. м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв. м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв. м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ, задоволенню не підлягають, оскільки не є належними способами захисту.
Так, у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги (припинення права власності), спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними ( такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) .
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції Закону від 05.12.2019, чинній із 16.01.2020 та на час звернення з позовом) за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Тому, вимога про скасування такого рішення (запису) після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21 пункт 152).
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
Отже, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права законом не передбачено, у зв`язку з чим обраний позивачем спосіб захисту не може призвести до настання реальних наслідків поновлення порушених його прав за процедурою, визначеною вказаним Законом.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (такий висновок сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц пункти 72-76, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).
Щодо доводів Підприємства, що воно не є належним відповідачем, то зміст і характер відносин між учасниками справи підтверджують, що спір у позивача виник саме з набувачем спірного нерухомого майна з приводу порушення ним права власності держави на це майно внаслідок дій підприємства щодо реєстрації за ним такого права.
Щодо інших доводів учасників судового процесу, то суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99 від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Витребувати на користь Національного заповідника "Замки Тернопілля" (вул. Б.Хмельницького 6, м. Збараж, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47302, код ЄДРПОУ 21146541) з незаконного володіння Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" (вул. Вишнівецького Д., 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область, 47313, код ЄДРПОУ 00308488) нерухоме майно: основна будівля А загальна площа 258,9 кв. м; склад Б загальна площа 333,2 кв. м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв. м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв. м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ, що знаходяться за адресою: вул. Вишнівецького Д., 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область.
3. Стягнути з Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" (вул. Вишнівецького Д., 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область, 47313, код ЄДРПОУ 00308488) на користь Національного заповідника "Замки Тернопілля"(вул. Б.Хмельницького 6, м. Збараж, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47302, код ЄДРПОУ 21146541) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну)грн 00коп. витрат по сплаті судового збору.
4.В решті позову відмовити.
5.Стягнути з Національного заповідника "Замки Тернопілля" (вул. Б.Хмельницького 6, м. Збараж, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47302, код ЄДРПОУ 21146541) в дохід Державного бюджету України на наступні реквізити Отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, Банк отримувача Казначейство України (ел. амд. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA668999980313131206083019751, Код класифікації доходів бюджету 22030101 2 481(дві тисячі чотириста вісімдесят одну)грн 00коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 24 травня 2024 року.
Суддя М.С. Стадник
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119273589 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні