Рішення

від 24.05.2024 по справі 922/939/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/939/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївське автотранспортне підприємство - 16350" (63506, Харківська область, місто Чугуїв, провулок Мічуріна, 2а, код ЄДРПОУ 32500456) до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДПРОУ 07923280) про стягнення 230 694,30грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат за договором тимчасового безоплатного користування нерухомим майном № 1 від 25.09.2022 за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 у розмірі 230 694,30грн. Судові витрати позивач просить суд на відповідача не покладати.

Ухвалою суду від 26.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївське автотранспортне підприємство - 16350" залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків з дня вручення йому цієї ухвали.

29.03.2024, у встановлений судом строк, на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївське автотранспортне підприємство - 16350" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач у встановлений судом строк надав суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період (сплата штрафних санкцій) у КЕВ м. Харків відсутнє відповідне фінансування.

Як зазначає відповідач, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат.

Позивач у відповіді на відзив позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач безпідставно відмовився підписувати договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, акти виконаних робіт та виконувати свій обов`язок з відшкодування вартості комунальних витрат. Посилання відповідача на відсутність у Харківського квартирно-експлуатаційного управління, як бюджетної установи, необхідного фінансування та бюджетних асигнувань позивач вважає безпідставним та таким, що не може бути підставою для відмови в задоволенні позову. Правова позиція зроблена відповідачем на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи на адресу суду не надходило.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чугуївське автотранспортне підприємство - 16350" (позивач), військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 2, користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (відповідач, платник) укладено договір № 1 тимчасового безоплатного користування, відповідно до якого позивач надав стороні 2 можливість на тимчасове безоплатне користування нерухомим майном.

В подальшому, між сторонами укладено додаткову угоду № 1/1 від 01.08.2023 до договору тимчасового безоплатного користування від 25.09.2022, відповідно до умов якої сторони погодили, що позивач надає стороні 2 можливість на тимчасове безоплатне користування нерухомим майном (нежитловими приміщеннями) загальною площею 1980 кв.м. (далі майно), розташованим за адресою: Харківська область, місто Чугуїв, провулок Мічуріна, будинок 2, а саме:

- службово-побутовою будівлею, площею 630 кв.м;

- складом ПММ, площею 100 кв.м;

- підсобним приміщенням, площею 150 кв.м;

- боксом для техніки (крита стоянка), площею 1100 кв.м.

За умовами п.3.1, п.3.2 договору користування майном здійснюється на безоплатній основі. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків зобов`язався відшкодувати позивачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані військовою частиною НОМЕР_1 під час дії цього договору.

Пунктом 3.3 договору сторони дійшли згоди, що всі відшкодування за спожиті комунальні послуги користувачем сплачуються відповідачем на підставі рахунків позивача протягом десяти робочих днів, за погодженням із ним.

Відповідно до п.3.4 договору в редакції додаткової угоди № 1/1 відшкодування за спожиті комунальні послуги стороною 2 сплачуються відповідачем на підставі укладених договорів на відшкодування за кожним видом надання комунальних послуг окремо, електрична енергія, водопостачання, та водовідведення, теплова енергія або природній газ, вивіз сміття.

В обов`язки відповідача, за умовами п. 8.2 договору, входить відшкодування позивачу вартості комунальних послуг, що спожиті військовою частиною НОМЕР_1 у процесі виконання цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023 включно. У відповідності до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови договору № 1 від 25.09.2022 розповсюджуються на правовідносини, які виникли між ними з 01.01.2023 (п.10.1 договору в редакції додаткової угоди № 1).

Відповідно до п.10.2 договору умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього Договору.

У разі відсутності заяви користувача про припинення чи дострокове розірвання договору, дія договору продовжується на той самий строк, на який його було укладено і на тих самих умовах (п.10.4 договору).

Передача майна у користування проводилась шляхом підписання між позивачем та стороною-2 акту приймання-передачі нерухомого майна, наявним в матеріалах справи.

На підставі спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандуючого Збройних Сил України від 23.03.2023 № Д-321/33дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2023 році" КЕВ м. Харків з 01.06.2023 переформовано у Харківське квартирно-експлуатаційне управління.

На виконання умов вказаного договору між позивачем та стороною-2 укладено та підписано договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії. Відповідачем даний договір не підписано.

Позивач на адресу відповідача направив акти виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за розподіл електричної енергії, а також акти фіксації показників лічильника електричної енергії за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 у розмірі 230 694,30грн.

Відповідач листом від 28.02.2024 року за вих. № 583/872 у відповіді на вимогу зазначив, що його управління є бюджетною установою, яка у своїй діяльності фінансується з державного бюджету, та є розпорядниками коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду.

Оскільки зобов`язання щодо відшкодування витрат позивача за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, які були отримані військовою частиною НОМЕР_1 , відповідачем не виконано, його заборгованість за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 становить 230694,30грн, яка до теперішнього часу є несплаченою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд керується наступним.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за спожиті військовою частиною НОМЕР_1 комунальні послуги, а саме: електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, згідно положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, відшкодування вартості одержаної від постачальника електричної енергії та спожитої стороною-2 повинна проводитись відповідачем відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України.

Як вже було встановлено судом, між сторонами укладено договір № 1 тимчасового безоплатного користування від 25.09.2022, відповідно до п.3.2 та п.8.2 якого, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодовувати позивачу всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані стороною-2 за час дії цього договору.

Позивач на адресу відповідача направляв акти виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за розподіл електричної енергії, а також акти фіксації показників лічильника електричної енергії.

Проте, відповідач зобов`язання за договором не виконав, вартість спожитої військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії позивачу не відшкодував, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 230 694,30грн.

У відзиві на позов відповідач не спростовує наявність заборгованості, проте вказує, що невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань, не звільняє особу від виконання покладених на нього обов`язків та від сплати компенсаційних платежів контрагенту.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу спірної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Проте, розглянувши клопотання позивача, в якому останній просить суд судові витрати зі сплати судового збору на відповідача не покладати, суд задовольняє дане клопотання та судовий збір на відповідача не покладає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївське автотранспортне підприємство - 16350" (63506, Харківська область, місто Чугуїв, провулок Мічуріна, 2а, код ЄДРПОУ 32500456) - 230 694,30грн заборгованості.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" травня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк