КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2024 року м.Київ № 320/5543/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства «Мотор-Сервіс» про застосування заходів реагування,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі по тексту позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Мотор-Сервіс» (далі по тексту відповідач), у якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи комплексу нежитлових будівель та споруд, а саме: «А», «Б», «Г», «Д», «Е» загальною площею 396,8 кв. м, споруд 1-12) ПП «Мотор-Сервіс» за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Леніна, 49, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 08.04.2021 №260.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в ході проведення позапланової перевірки відповідача за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Леніна, 49, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Харченко С.В.) від 17.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/5543/21 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
За результатами повторного автоматизованого розподілу адміністративна справа була передана для розгляду судді Лисенко В.І.
Ухвалою суду від 11.03.2024 справу прийнято до провадження судді Лисенко В.І. та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в яких заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що ним не використовуються приміщення, які були об`єктом перевірки, що підтверджується звітністю суб`єкта малого підприємництва за березень 2021 року та за грудень 2021 року, а також наказом про простій від 28.12.2020, а також про відсутність у відповідача коштів на усунення виявлених порушень. Відповідач вважає надмірним заявлений у цьому позові захід реагування, оскільки на території постійно знаходиться тільки особа, яка охороняє нежитлові будівлі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ПП «Мотор Сервіс» (ідентифікаційний код 23583872, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Леніна, 49) зареєстрована в якості юридичної особи з видом господарської діяльності за КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 07.04.2021 по 08.04.2021 на підставі наказу ГУ ДСНС у Київській області від 30.03.2021 №401, посвідчення від 30.03.2021 №2454 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Соборна, 49, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 08.04.2021 №260.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені 30 порушень відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:
1) пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будівля операторської на території підприємства (об`єкту) не обладнана системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм, що може призвести до пожежі;
2) пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будівля операторської на території підприємства не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу, що може призвести до пожежі;
3) пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ дерев`яні конструкції даху будівлі операторської не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням 1-ї групи вогнезахисної ефективності, що може призвести до пожежі;
4) пункту 8 розділу ІІ ППБУ територія об`єкту, а також будівлі, приміщення підприємства не забезпечені відповідними знаками безпеки, кількість, місце яких повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76 (територія та всі будівлі (споруди) підприємства);
5) пункту 15 розділу ІІ ППБУ особи, які виконують роботи, пов`язані з підвищеною пожежною небезпекою попередньо (до початку самостійного виконання робіт) не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), що може призвести до пожежі;
6) пункту 15 розділу ІІ ППБУ посадові особи та працівники об`єкту не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 №444, що може призвести до пожежі;
7) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ не здійснено перевірку пристроїв захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів згідно діючих норм, що може призвести до пожежі;
8) пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ не виконано замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання , що може призвести до пожежі;
9) пункту 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ для будівель, приміщень складського призначення не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 (будівля операторської);
10) пункту 3.1 глави 3 розділу V ППБУ всі 6 пожежних щитів на території об`єкту не укомплектовано: вогнегасниками -3 шт., ящик з піском 1 шт., покривало з негорючого теплоізолюючого матеріалу розміром 2х2 1 шт., багор або лом та гак 2 шт., лопати 2 шт., сокири 2 шт., що може призвести до пожежі;
11) пункту 10 розділу ІІ ППБУ для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, також указати посадових осіб об`єкту, які мають бути викликані у нічний час у разі пожежі;
12) пункту 15 розділу ІІ ППБУ працівники підприємства (об`єкту) не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки;
13) пункту 3 розділу ІІ ППБУ на підприємстві (об`єкті) відповідним документом не встановлено протипожежний режим;
14) пункту 4 розділу ІІ ППБУ для кожного приміщення підприємства (об`єкту) не розроблено та не погоджено керівником інструкції про заходи пожежної безпеки;
15) пункту 9.2 глави 9 розділу VІ ППБУ на резервуари не складено технологічні карти, в яких вказується номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання, що може призвести до пожежі;
16) пункту 9.2 глави 9 розділу VІ ППБУ на резервуарах не поновлено фарбування для запобігання дії сонячних променів, що може призвести до пожежі;
17) пункту 9.2 глави 9 розділу VІ ППБУ не здійснюється постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезатримуючих пристроїв , що може призвести до пожежі;
18) пункту 10.4 глави 10 розділу VІ ППБУ на АЗС не вивішено на видимому місці плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки (територія АЗС), що може призвести до пожежі;
19) пункту 10.11 глави 10 розділу VІ ППБУ не забезпечено АЗС набором інструменту з металу, що не утворює іскор, що може призвести до пожежі;
20) пункту 10.12 глави 10 розділу VІ ППБУ не встановлено на території АЗС металевий ящик з кришкою для збирання просоченого піску, яким попередньо засипано розлиті та землю нафтопродукти , що може призвести до пожежі;
21) пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ допускається експлуатація тимчасових електромереж (приміщення охорони) , що може призвести до пожежі;
22) пункту 1.7 глави 1 розділу ІV ППБУ допускається експлуатація побутових електронагрівальних приладів (електрочайник) в місцях, де їх застосування заборонено (приміщення охорони), що може призвести до пожежі;
23) пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопроводи , що може призвести до пожежі;
24) пункту 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ електрична розетка та вимикач встановлено на горючі основи без підкладання під них суцільно негорючого матеріалу, котрий виступає за площу апарату (будівля відпочинку), що може призвести до пожежі;
25) пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не пройшли технічне обслуговування, що може призвести до пожежі;
26) частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу МНС №140 від 16.08.2005 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338, що може призвести до надзвичайної ситуації;
27) пункту 8 статті 20 КЦЗУ не проведено навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, що може призвести до надзвичайної ситуації;
28) пункту 3 статті 20 КЦЗУ не розміщено інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії , що може призвести до надзвичайної ситуації;
29) статті 20 КЦЗУ на об`єкті не заведено журнал реєстрації інструктажів з питань техногенної безпеки, що може призвести до надзвичайної ситуації;
30) пункту 11 статті 20 КЦЗУ не проведено об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту, що може призвести до надзвичайної ситуації.
Акт не містить зауважень та заперечень відповідача стосовно викладених порушень.
Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі по тексту - Закон № 877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Як зазначено вище, в акті від 08.04.2021 №260 за наслідками здійснення повторного заходу державного нагляду встановлено 30 окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Під час розгляду справи відповідачем зазначено про неможливість усунення означених в акті порушень у зв`язку з тим, що відповідачем не здійснюється підприємницька діяльність, внаслідок чого відповідач не отримує прибуток та, відповідно, не використовує будівлі та приміщення, які перевірялися позивачем.
На підтвердження пояснень відповідачем долучено до матеріалів справи копії фінансової звітності малого підприємництва та наказ від 28.12.2020 №3-ОД про простій у зв`язку з відсутністю господарської діяльності та складним фінансовим станом.
Водночас, вказані документи суд вважає недопустимими доказами, оскільки відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У даному випадку усунення відповідачем порушень має підтверджуватися актом позапланової перевірки, проведеної за зверненням відповідача, із зафіксованим у такому акті фактом відсутності раніше допущеного порушення.
Доказів проведення такої позапланової перевірки відповідач суду не надав.
Надані документи не можуть бути розцінені судом в якості доказів усунення порушення, оскільки не дозволяють встановити відповідність об`єкта протипожежним вимогам тощо.
Таким чином, на теперішній час вказані в акті від 08.04.2021 №260 порушення залишаються неусуненими.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Згідно з пунктом 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 № 162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.
Слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено повне усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки, то на даний час існує загроза життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.
Вище зазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.
Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у статті 27 Конституції України.
Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.
Суд зауважує, що виявлені порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.
При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі 826/1024/18.
Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення негативних наслідків від надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:
- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов та не усуненні порушень існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідний захід реагування передбачений Законом №877 та Кодексом цивільного захисту України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникненню та поширенню надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров`я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов`язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об`єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування ліфтовою шахтою та цокольним поверхом вказаного об`єкту може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерії «пропорційності» втручання.
Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи комплексу нежитлових будівель та споруд, а саме: «А», «Б», «Г», «Д», «Е» загальною площею 396,8 кв. м, споруд 1-12) ПП «Мотор-Сервіс» за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Леніна, 49, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 08.04.2021 №260.
Водночас, нездійснення відповідачем діяльності чи відсутність у нього прибутку не є підставою для створення загрози життю та здоров`ю людей у результаті недотримання ним вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи комплексу нежитлових будівель та споруд, а саме: «А», «Б», «Г», «Д», «Е» загальною площею 396,8 кв. м, споруд 1-12) Приватного підприємства «Мотор-Сервіс» за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Леніна, 49, шляхом зобов`язання Приватного підприємства «Мотор-Сервіс`повністю (код ЄДРПОУ - 23583872) зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 08.04.2021 №260.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119274088 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні