Рішення

від 24.05.2024 по справі 380/382/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 рокусправа № 380/382/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Віта" до Львівської митниці про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Віта" (далі ТОВ " Компанія Віта", позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100692/2 від 03.11.2023р.;

- визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002852 від 03.11.2023р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що уклав Контракт № 4/07/2011 від 01.07.2011 із Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z o.o., згідно умов до п. 1.1. якого в редакції додатку № 5 від 25.09.2012р. Продавець зобов`язується продавати Покупцю на умовах FCA Lesznowola, Польща (INCOTERMS 2000) свої косметичні вироби, а Покупець зобов`язується прийняти, вивезти з території Польщі та оплатити на умовах цього контракту вищезазначені косметичні вироби. З метою митного оформлення товару 02.11.2023 ТОВ "Компанія Віта" подала митну декларацію №23UA209230117078U5 та пакет документів, які підтверджують митну вартість товару, який імпортується. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що заявлена митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення документи не підтверджують заявлені числові відомості митної вартості. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вказує, що дійсна вартість товару підтверджується рахунком-фактурою та іншими доданими документами, тому рішення суперечить вимогам законодавства, є безпідставним та необґрунтованим. Просив задовольнити позову у повному обсязі.

-Відповідач позов не визнає. Представниця відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 77-81). Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення. Відповідач посилається на норми статті 52 Митного кодексу України, відповідно до яких орган декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари це обумовлювало необхідність запитувати від декларанта/уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК додаткові документи та відомості. На що декларант додатково надав платіжний документ, що підтверджують вартість товару Swift № 103 від 26.10.2023р.; платіжний документ, що підтверджують вартість товару № 522 від 25.10.2023р.; інвойс-проформи на оплату № ZMUA/23/0063 від 26.10.2023р. та № ZMEW/23/0592 від 26.10.2023р.; прайс-лист виробника товару б/н від 31.10.2023р.; видаткові накладні № 2963 від 29.09.2023р., № 2964 від 29.09.2023р.; експортні ВМД №23PL445010E2849420, № 23PL445010E2849447 та № 23PL445010E2850882 від 31.10.2023р. В рамках проведення консультації з декларантом митний орган зазначив таке: - згідно наданих до митного контролю CMR від 31.10.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізниками є LLC Safe Trans, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку, рахунок-фактуру та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Отже заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, (документи що висвітлюють договірні відносини із даною фірмою при виконанні угоди відсутні); - п 1.2 Контракту 4/07/2011 вказано про надання специфікації яка є невід`ємною частиною контракту, такий документ відсутній; - п 2.1 Контракту передбачає наявність замовлення, яке до митного оформлення не надано. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала Для т. 2 Мд 23UA100100439069U0 від 18.07.2023, де вартість такого товару становить 17,01 дол за кг Для т.8 мд 23UA401020050576U2 від 25.09.2023, де вартість такого товару становить 17,12 дол за кг». Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/100692/2 від 03.11.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с. 139-142), де навів аргументи аналогічні викладеним у позовній заяві.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (покупець) та Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z o.o. (продавець) укладений контракт № 4/07/2011 від 01.07.2011 відповідно до п. 1.1. якого в редакції додатку № 5 від 25.09.2012р. Продавець зобов`язується продавати Покупцю на умовах FCA Lesznowola, Польща (INCOTERMS 2000) свої косметичні вироби, а Покупець зобов`язується прийняти, вивезти з території Польщі та оплатити на умовах цього контракту вищезазначені косметичні вироби.

Згідно рахунків-фактури № FVEW/23/637, № FVEW/23/638 та № FVEW/23/639 від 31.10.2023 р. товарами, що декларувалися в межах митної декларації № 23UA209230117078U5 були: 1)косметичні препарати для макіяжу очей: туші для вій, контурні олівці для брів, олівці для очей, коректор для брів, тіні підводка (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304200000); 2)косметичні препарати для догляду за шкірою: креми, засоби для шкіри навколо очей (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000); 3) косметичні препарати для догляду за волоссям: бальзами ополіскувачі, маски (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305900000); 4) косметичні препарати для макіяжу губ: блиски, губні помади, олівці, бальзами для губ (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304100000); 5) косметичні препарати для депіляції: креми (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3307900000); 6)косметичні препарати для і після гоління: гелі, бальзами (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3307100000); 7)косметичні препарати для вмивання і душу: гелі, пінки, пасти (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3401300000); 8) косметичні препарати для догляду за волоссям: шампуні (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305100000); 9)косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки, засоби для догляду за нігтями і кутикулою (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304300000); 10) косметичні препарати для макіяжу обличчя: компактні пудри (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304910000). Загальна вартість 124196,64 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230117078U5 від 02.11.2023 разом з пакетом супровідних документів: -пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/637 від 31.10.2023р.; - пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/638 від 31.10.2023р.; - пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/639 від 31.10.2023р.; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/637 від 31.10.2023р.; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/638 від 31.10.2023р.; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/639 від 31.10.2023р.; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 31.10.2023р.; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № FVEW/23/639 від 31.10.2023р.; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT 0316090 від 31.10.2023р.; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-008463 від 31.10.2023р.; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 31.10.2023р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.08.2011р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 04.04.2012р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 31.12.2012р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.11.2013р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 25.09.2014р.; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4/07/2011 від 01.07.2011р.; - договір про надання послуг митного брокера № 1 від 01.06.2021р. - договір (контракт) про перевезення (договір-заявка) № 323-008463 від 27.10.2023р.

При поданні 02.11.2023р. митної декларації декларантом позивача було застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості: «а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу митному органу декларантом надано додаткові документи: платіжний документ, що підтверджують вартість товару Swift № 103 від 26.10.2023р.; платіжний документ, що підтверджують вартість товару № 522 від 25.10.2023р.; інвойс-проформи на оплату № ZMUA/23/0063 від 26.10.2023р. та № ZMEW/23/0592 від 26.10.2023р.; прайс-лист виробника товару б/н від 31.10.2023р.; видаткові накладні № 2963 від 29.09.2023р., № 2964 від 29.09.2023р.; експортні ВМД №23PL445010E2849420, №23PL445010E2849447 та № 23PL445010E2850882 від 31.10.2023р.

За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, головний державний інспектор ВМО № 1 м\п «Львів-північний» ЛМ прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття 03.11.2023 Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100692/2.

За результатами опрацювання поданої декларації та документів Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.11.2023 № UA209000/2023/100692/2 (а.с. 59-60) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002852 (а.с. 61-62).

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100692/2 від 03.11.2023, в графі 33 зазначено таке: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- згідно наданих до митного контролю CMR від 31.10.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізниками є LLC Safe Trans, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку, рахунок-фактуру та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Отже заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, (документи що висвітлюють договірні відносини із даною фірмою при виконанні угоди відсутні);

- п. 1.2 Контракту 4/07/2011 вказано про надання специфікації яка є невід`ємною частиною контракту, такий документ відсутній;

- п. 2.1 Контракту передбачає наявність замовлення, яке до митного оформлення не надано.

У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:!) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу, декларантом надано: - прайс-лист. У зв`язку з тим що у даному документі відсутні умови поставки, він може бути прийнятий до уваги під час здійснення митної оцінки; - видаткові накладні;- митні декларації країни відправлення. У гр. 46 митних декларацій країни відправлення статистична вартість товару склала 402005PLN. Разом з тим фактурна вартість товару, наведена у інвойсах становить 403038,29 PLN. Додатково надані декларантом документи, під час проведення митної оцінки, розглянуті та взяті до уваги. Разом з тим документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала Для т. 2 Мд 23UA100100439069UO від 18.07.2023, де вартість такого товару становить 17,01 дол. за кг Для т.8 мд 23UA401020050576U2 від 25.09.2023, де вартість такого товару становить 17,12 дол. за кг.»

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подала нову митну декларацію з митною вартістю, визначеною відповідно до вимог оскарженого рішення про коригування, якій присвоєно номер № 23UA209230118019U0, така була оформлена Львівською митницею.

Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в рахунках-фактурі № FVEW/23/637, № FVEW/23/638 та № FVEW/23/639 від 31.10.2023 (124196,64 USD). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: -пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/637 від 31.10.2023р.; - пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/638 від 31.10.2023р.; - пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/639 від 31.10.2023р.; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/637 від 31.10.2023р.; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/638 від 31.10.2023р.; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/639 від 31.10.2023р.; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 31.10.2023р.; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № FVEW/23/639 від 31.10.2023р.; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT 0316090 від 31.10.2023р.; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-008463 від 31.10.2023р.; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 31.10.2023р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.08.2011р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 04.04.2012р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 31.12.2012р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.11.2013р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 25.09.2014р.; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4/07/2011 від 01.07.2011р.; - договір про надання послуг митного брокера № 1 від 01.06.2021р. - договір (контракт) про перевезення (договір-заявка) № 323-008463 від 27.10.2023р.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Так, в рахунку-фактурі (інвойсі) № FVEW/23/637, № FVEW/23/638 та № FVEW/23/639 від 31.10.2023 чітко вказано вартість товарів «креми, засоби для шкіри навколо очей (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000) 38205,70 USD та косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки, засоби для догляду за нігтями і кутикулою (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304300000)» - 6439,68 USD. При цьому, у всіх рахунках-фактурах (інвойси) № FVEW/23/637, FVEW/23/638, FVEW/23/639 від 31.10.2023р. вартість товару вказана виключно у доларах США згідно умов Контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011р.

З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу визначені частиною 2 статті 53 МК України в достатньому для підтверлдження митної вартості обсязі.

Як видно з матеріалів справи, відповідач фактично витребував усі визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, проте не надав суду достатніх доказів того, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Водночас відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення тим, що декларант не подав всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має реальної можливості усунути такі недоліки на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку аргументам митного органу у цій частині, суд виходить з такого.

Відповідач в оскарженому рішенні зазначив, що у наданих до митного контролю CMR від 31.10.2023 № б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є LLC Safe Trans, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку, рахунок-фактуру та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.

У спростування таких аргументів відповідача позивач пояснив, що у поданій митному органу CMR від 31.10.2023 № б/н у графах 16 та 23 Перевізник проставлено печатку перевізника LLC Safe Trans, з яким експедитор фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклала від свого імені договір перевезення вантажу на виконання договору-заявки № 323-008463 від 27.10.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг. Тобто фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за умовами договору-заявки № 323-008463 від 27.10.2023 надавала транспортно-експедиторські послуги позивачу. У зв`язку з цим, у відповідних графах CMR вказано перевізника (LLC Safe Trans), з яким у позивача не існувало договірних відносин, а тому зауваження відповідача в цій частині суд відхиляє. Крім того, договір-заявка № 323-008463 від 27.10.2023р. про надання транспортно-експедиційних послуг, довідка про транспортні витрати б/н від 31.10.2023р. та рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 323-008463 від 31.10.2023р., були надані митному органу 02.11.2023 разом з МД № 23UA209230117078U5. Отже, позивач підтвердив долученими документами понесення витрат на транспортування товару.

Щодо твердження відповідача про те, що п. 1.2 Контракту № 4/07/2011 вказано про надання специфікації яка є невід`ємною частиною контракту, проте такий документ відсутній.

Згідно п. 1.2. Контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 в редакції додатку № 3 від 31.12.2012 асортимент, вартість та кількість товару, які підлягає постачанню, вказується в додатках (інвойсах), які є невід`ємною частиною цього Контракту. Тобто норма контракту, що асортимент, вартість та кількість товару, які підлягає постачанню, вказується в специфікаціях, які укладаються на кожну партію товару, втратила свою чинність з 31.12.2012, про що відомо митному органу. Крім того, у вимозі митного органу від 02.11.2023 не зазначено про необхідність надання специфікації як невід`ємної частини контракту

Щодо твердження відповідача про те, що п. 2.1 Контракту передбачає наявність замовлення, яке до митного оформлення не надано, суд зазначає, що на підставі заявки виставляється рахунок - фактура, а також те, що позивачем під час митного оформлення було надано копію рахунків-фактури №№ FVEW/23/637, FVEW/23/638, FVEW/23/639 від 31.10.2023 року. Відтак, у відповідача була можливість встановити повну інформацію про поставку товару, зокрема його вартість. Крім того, заявка не становить невід`ємну частину Контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 р. та не може вважатися додатком до згаданого контракту, тому обов`язку її надавати при митному оформленні товару у позивача не було. Суд зазначає, що відповідач не обґрунтував, яким чином ненадання позивачем копії заявок впливає на митну вартість задекларованого товару.

Щодо зауважень до наданого прайс-листа з причин відсутності у ньому умов поставки, суд зазначає, що умови поставки визначені у інших поданих декларантом документах.

В оскаржуваному рішенні відповідач вказав: «У гр. 46 митних декларацій країни відправлення статистична вартість товару склала 402005 PLN. Разом з тим фактурна вартість товару наведена у інвойсах становить 403038,29 PLN»

Суд звертає увагу, що в митній декларації країни відправлення (Польща) за №23PL445010E2849420 загальна статистична вартість товару складає 446671 PLN, в МД №23PL445010E2849447 загальна статистична вартість товару складає 97282 PLN та в МД №23PL445010E2850882 від 31.10.2023р. статистична вартість товару складає 413 PLN. Тобто, в жодній із вказаних митній декларації країни відправлення статистичну вартість товару не обраховано у польських злотих (PLN) на загальну суму 402005 PLN. При цьому, у всіх рахунках-фактурах (інвойси) № FVEW/23/637, FVEW/23/638, FVEW/23/639 від 31.10.2023 вартість товару вказана виключно у доларах США згідно умов Контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011. Така ж вартість товару у доларах США по курсу НБУ до гривні, а не у польських злотих бралася митним органом при обчисленні митної вартості товару на день проведення митних процедур. Яким чином і на підставі яких документів митний орган визначив фактурну вартість товару у розмірі 403038,29 PLN відповідач не пояснює. Тому, суд відхиляє зазначені аргументи як помилкові та необґрунтовані.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації № 23UA100100439069U0 від 18.07.2023, де вартість такого товару становить 17,01 дол. за кг., для т.8 МД № 23UA401020050576U2 від 25.09.2023, де вартість такого товару становить 17,12 дол. за кг.

В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митної декларацій, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. Суд звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларацію щодо митного оформлення товару, в якій митна вартість визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цієї декларації, а не будь-якої іншої, в якій хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100692/2 від 03.11.2023 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування картки відмови № UA209230/2023/002852 також підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100692/2 від 03.11.2023, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002852.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам`янопіль, вул. Старе Село, буд. 29; ідентифікаційний код 34814094) судові витрати на сплату судового збору в сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович