Ухвала

від 24.05.2024 по справі 320/15914/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/15914/21

УХВАЛА

24 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., суддів Голяшкіна О.В., Заїки М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтехноінфо» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 позов задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.09.2021 №3085777/42300197, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 21.07.2021, від 08.09.2021 №3085776/42300197, яким було відмолено у реєстрації податкової накладної №5 від 22.07.2021 та від 08.09.2021 №3085775/42300197 яким було відмолено у реєстрації податкової накладної №6 від 08.07.2021;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 21.07.2021, №5 від 22.07.2021 та №6 від 08.07.2021 за датою їх подання на реєстрацію.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області) 24.04.2024 подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.04.2024 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору на суму 10 215,00 грн.

На виконання вимог цієї ухвали Апелянтом до суду 02.05.2024 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2024 Апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 недоліків - на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Копію ухвали від 10.05.2024 отримано Відповідачем-1 в електронному кабінеті 11.05.2024 о 02:29, тобто у розумінні положень ч. 6 ст. 251 КАС України 13.05.2024.

Апелянтом 22.05.2024 до суду направлено заяву про усунення недоліків, в якій останній просить суд продовжити процесуальні строки щодо усунення недоліків апеляційної скарги для надання до суду оригіналу платіжної інструкції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Указана заява обґрунтована неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору, запровадженням воєнного стану в Україні, дефіцитом державного бюджету, неможливістю позбавлення права на доступ до правосуддя шляхом покладення обов`язку із сплати судового збору, гарантією права на апеляційне оскарження, а також недостатністю фінансування та скрутним майновим станом і посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18.

Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже було зазначено в ухвалі від 10.05.2024, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, на яку посилається Апелянт в якості підстави для відстрочення сплати судового збору, зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату закінчення розгляду справи його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена. Крім того, додані до заяви виписки за 14.02.2024, 16.03.2024, 19.03.2024, 01.04.2024, 06.04.2024, 11.04.2024, 12.04.2024, 13.04.2024, 16.04.2024, 17.04.2024, 03.05.2024, 07.05.2024, 08.05.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 11.05.2024, 12.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024 та 18.05.2024 жодним чином не підтверджують відсутність коштів на рахунках контролюючого органу станом на момент подання цієї заяви (22.05.2024).

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ДПС у Київській області у заяві про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 26.04.2024, усунуті не були.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

При цьому жодних інших доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, Апелянтом не надано. Додані ж до заяви копії виписок з рахунка та листів про збільшення фінансування не свідчать про вчинення ГУ ДПС у Київській області додаткових дій, спрямованих на виконання саме вимог ухвали від 10.05.2024, якою продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, суд відхиляє посилання Апелянта як на підставу для продовження строку для усунення недоліків введення в Україні воєнного стану, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Також суд повторно зазначає, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

До того ж, у розрізі наведених вище мотивів, Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату розгляду та вирішення справи судом апеляційної інстанції його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Посилання Відповідача-1 на постанову Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №120/14594/21-а в якості підстави для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги судова колегія вважає помилковим, оскільки викладені у ній висновки суду касаційної інстанції є нерелевантними до обставин справи №320/28281/23, адже стосуються питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення при повторному поданні апеляційної скарги.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що подана заява про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності її задоволення.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 24.05.2024 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтехноінфо" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.В. Голяшкін

М.М. Заїка